Українська література. Міні-довідник. ЗНО

Остап Вишня (Павло Губенко)

(1889-1956)

Остап Вишня — письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох із половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади.

Започаткував у літературі новий жанр — усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).

Провідна тема всієї творчості письменника — розвінчання вад людини і суспільства. Літературна спадщина Остапа Вишні — це насамперед тисячі гуморесок у щоденній пресі на всі теми дня — «усмішки», або «реп’яшки», як назвав їх сам автор. На вимогу читачів їх видавали окремими збірками.

МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр: гумористичне оповідання.

Тема: гумористична розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.

Ідея: у гумористичній формі висвітлення факторів, що впливають на формування митця.

Композиційно-стильові особливості: композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії.

У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів. В Остапа Вишні що не речення — то народний жарт, який містить глибинний підтекст.

Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів-«фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. «Найголовніші моменти» переважно веселі, іноді — трагічні. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.

СОМ

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр: усмішка.

Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл.

Ідея: виховання любові до природи.

Композиційно-стильові особливості: усмішка складається з чотирьох автономних частин. Перша частина присвячена змалюванню тихої річки Оскіл і дикої живності, якої в очеретах доволі.

У другій і третій частинах усмішки з уст діда Панька звучить розповідь про те, як сом з’їв гусака, а згодом і панського собаку; також він розповідає про ще одну фантастичну рибину, яка проти течії притягла з-під Канева рибалку на човні.

Четверта частина — своєрідне авторське узагальнення з рибальськими порадами щодо ловлі сома. Загальний тон усмішки витриманий у руслі рибальських побрехеньок і фантастичних перебільшень. Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м’яко кажучи, перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави...»

ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ОСТАПА ВИШНІ

• «Автор «Усмішок» — дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ — наслідувати його» (М. Рильський).

• «Тут [«Моя автобіографія»] — увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства...» (М. Рильський).

• «Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники» (М. Рильський).

• «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!» (Остап Вишня).

• «Коли входиш в літературу, чисть черевики! Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко! Обітріть черевики!» (Остап Вишня).

• «Його фейлетони і гуморески робили тираж газетам, у яких друкувалися. Він скоро завоював село, його ім’я стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка» (В. Гжицький).