Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

Українські землі у другій половині XVIII ст.

50. Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762 р.

Вознесенська церква була зведена майстром П. Шолудьком за рік — у 1761 році. Рік — надто короткий строк для зведення такої споруди, якою була Вознесенська церква. На той час не застосовувалося якихось особливих будівельних механізмів, тому захоплює й дивує висока майстерність народних майстрів: виконували вони складну роботу. Храм мав висоту 17 сажнів (36,21 м), довжину 11 сажнів (23,44 м) і був завширшки 10,5 сажнів (22,35 м), відзначався оригінальними пропорціями. Кожна з п’яти бань храму трималася наче на окремому корпусі, який мав форму восьмигранної башти. Чотири бані зовнішні, п’ята — середня, вища. Вікна розміщені трьома ярусами (не рахуючи вікон бань), вони двоякої форми: вузькі й довгі, витягнуті догори, та хрестоподібні. За свідченням сучасників, окрема баня з кількома невеликими куполами була схожа на розтягнуту підзорну трубу.

Значне місце в розвитку українського живопису посіла творчість анонімного майстра Сорочинського (бл. 1734) і Березнянського (бл. 1761) іконостасів. Найбільш чудові Ікони пророка Даниїла і мучениці Уляни (Спасо-Преображенська церква, Сорочинці), в основі образів яких лежать портретні зображення гетьмана Данила Апостола та його дружини Уляни, ікона із зображенням богоматері, а також ікона «Моління» в Березні, Ці образи, пройняті радісною повнотою земного буття, у поєднанні із золотими і срібними фонами та пишною різьбою іконостасів створюють багатий і святковий художній ансамбль. Над живописом того ж Березнянського іконостасу працював і інший, теж анонімний художник. У його поміщених у цоколі цього іконостасу композиціях, наприклад «Гріхопадіння», наявна сувора загальна тональність, гарне знання анатомії. У подібних композиціях зміцнюються реалістичні тенденції, поєднуючись із впливом мистецтва рококо.