Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва
5. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073—1087 рр. Сучасний вигляд
Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печорських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. Просту й аскетично-сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли, У середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали барокові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й розширили будову.
22 квітня 1718 року величезна пожежа охопила весь монастир та значно пошкодила й Успенський собор і прилеглі будівлі. Відбудову церкви почали тільки 1721 року. У своєму остаточному вигляді Успенський собор був, можливо, одним з останніх найуспішніших досягнень українського бароко.
По закінченні відбудови собору, у 1729 році почали розмальовувати стіни всередині церкви. Роботи з малювання здійснювала Лаврська малярська майстерня під керівництвом Стефана Лубенського (Лубенченка).
У 1896 році було знято чотири верхні ряди іконостасу; протягом 1883—1901 років головний портал собору замінено непривабливою і незграбною прибудовою — скляним ганком. Одночасно стінопис вісімнадцятого століття на внутрішніх стінах собору було замазано, включно з «портретовою галереєю», як ознаки небажаних західних та католицьких впливів.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України