Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

38. Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Перша половина XVIII ст.

Покрова Пресвятої Богородиці — один із великих церковних празників, який відзначають 14 жовтня. Запорозькі козаки вважали Святу Покрову своєю покровителькою. Це свято мало подвійне значення: під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого вогню, ні грізної стихії, ні морської бурі. Під покровом Пріснодіви козаки свято виконували головний девіз свого життя — захист православної віри. «Покрова Пресвятої Богородиці» — сюжет дуже популярний в іконописі, зокрема українському.

В українських іконах XVIII століття, присвячених цьому сюжету, зображалася невелика постать Богородиці, яка найчастіше стояла на легкій хмарці, обабіч неї розміщуються групи праведників. Легка постать немов злетіла і зупинилася над іконостасом, царською брамою. У руках у Богородиці — омофор (довга широка тканина з хрестом, яку носять єпископи під час богослужіння, він знаменує собою благодать Божу і турботу про будь-яку людину, яка заблукала чи відступила від церкви), який вона простерла над людьми, що стоять у храмі.