Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

36. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622 р.

Петро Конашевич-Сагайдачний — один із найславетніших і найталановитіших козацьких вождів чи полководців, що з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і на дипломатичних теренах.

Серед інших діячів того часу П. Конашевич-Сагайдачний виділявся гострим аналітичним розумом, палким патріотизмом, глибоким розумінням завдань і перспектив боротьби, послідовністю і непохитністю в досягненні поставленої мети, а також дуже розвинутим почуттям власної гідності. І сьогодні — 400 років потому — характеристика постаті видатного козацького ватажка викликає багато суперечностей, але мало кого залишає байдужим.

Ще в дореволюційній історіографії усталилася думка, що батька гетьмана звали Конон або Конаш. Але деякі історики, наприклад Б. Барвінський, уважають. що прізвище «Конашевич» узяте не від батька, а від одного з предків Сагайдачного.

А от «Сагайдачний» — це прізвисько, дане йому козаками, як вправному лучнику. Озброєний сагайдаками вершник прикріплював з одного боку до пояса лук із налучником, а з іншого — сагайдак для стріл.

Письмові джерела засвідчують, що Петро з дитячих літ навчився володіти луком, «зброї і коня з рук не випускав». Із луком Сагайдачного зображено і на малюнку з книжки Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...».

У «Віршах на жалісний погреб...», на гравюрі із зображенням гетьмана на коні, є герб Сагайдачного у формі підкови, яку увінчує хрест.

Зрозуміло, що автор цієї книжки був людиною грамотною і навряд чи насмілився б тулити до гравюри із Сагайдачним абиякого герба. Отож рід Сагайдачного не лише був аристократичним, але й мав свій герб.