Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва
29. Острозький замок
Острозький замок — унікальний фортифікаційний ансамбль Волині. На початку XVII століття замок перебудував Януш Острозький у стилі пізнього ренесансу.
Нинішній замковий комплекс споруд складався впродовж XIV—XIX ст. Сьогодні в ансамблі замку збережені Вежа Мурована (XIV століття), Кругла башта (XVI століття), Богоявленський собор (XV—XVI століття), надбрамна дзвіниця (1905) і фрагменти стін.
Замок князів Острозьких належить до нерегулярних укріплень. Його планувальна конфігурація обумовлена високим пагорбом, який домінує над широкою долиною річки Віл її. Природні захисні властивості замкової гори в давнину доповнювалися земляними валами та глибоким ровом, наповненим водою.
Найдавнішою спорудою на замковому пагорбі є вежа мурована. Зведена князем Данилом Острозьким у другій половині XIV ст., триярусна споруда з мурованими стінами має товщину 2—2,6 м та склепінчасті перекриття. Функціональна доцільність і пластична гармонія, утілені в архітектурній формі круглої башти, визначають її як унікальний зразок фортифікаційного зодчества України й ренесансної стилістики в українській архітектурі. Богоявленську церкву на замковому подвір’ї, імовірно, було зведено ще в XV ст. У 1521 році її північну стіну було потовщено до 2,8 м та влаштовано бійниці. Таким чином, храм включено в систем у оборони. З 1636 року церква тривалий час не використовувалася за призначенням і перетворилася на руїну. Відбудували її на старих фундаментах у 1886—1891 роки.
Від давньої споруди збереглася лише північна стіна. Сучасна пам’ятка — це хрещатобаневий шестистовпний триапсидний п’ятиверхий храм, який відіграє домінантну роль у композиції ансамблю на Замковій горі.
У 1905 році з метою облаштування прихрамової території було зведено надбрамну дзвіницю. Острозький замок є унікальним фортифікаційним ансамблем Волині.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України