Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

28. Меджибізький замок

Меджибізький замок — один із най могутніш их серед фортифікаційних споруд свого часу в Україні та чудовий зразок поєднання ренесансного стилю з бастіонними укріпленнями. Замок у Меджибожі заснований у XIV ст. на місці більш старого укріплення XII ст.

Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок, через цю топографію в плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін. Подвір’я замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (із західного боку) — 85 м, його площа складає 0,75 га. Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м. Фортечні мури товщиною 1,8 метра, мають прямокутні стрільниці, що суттєво відрізняються віддавнішних. Їх перекривають кам’яні плити. Розміром стрільниці сягають 65x77 та 50x60 см (їх попередники були розміром 33x28 см).

Будівлі замку зосереджені в східному куті, там же розташована Офіцерська вежа.

Посеред двору зведена замкова церква. Початково це був костел. Збудував його син Миколи Сенявського Рафал на місці більш давнього.