Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів
Тема 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. (21—22 дні)
Тест 1 (вхідний)
1. Що таке братства?
А частина українського козацтва, що перебувала на службі Речі Посполитої
Б об’єднання ремісників однієї спеціальності для виробництва й збуту товарів
В привілейована верхівка українського козацтва, керівництво Запорозької Січі
Г національно-релігійні організації українських міщан для захисту православ’я
2. Який результат мали морські походи українських козаків проти Туреччини та Кримського ханства на початку XVII ст.?
А припинення існування Кримського ханства
Б заборона козакам судноплавства по Дніпру
В послаблення могутності Османської імперії
Г розгром турками і татарами Запорозької Січі
3. Кому з історичних діячів належать такі факти біографії?
«Митрополит Київський і Галицький, відомий своєю освітньою діяльністю.
Заснував Лаврську школу і Київський колегіум, названий на його честь. Видатний організатор церковного життя, домігся від польського короля визнання вищої православної ієрархії».
А Й. Борецькому
Б П. Могилі
В І. Потію
Г Й. Рутському
4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.
1 торг, який улаштовувався в певному місті для продажу та купівлі товарів
2 велике підприємство, засноване на ручній праці робітників та поділі праці
3 примусова неоплачувана праця селянина-кріпака в господарстві свого пана
4 феодальне господарство, що виготовляло продукцію для продажу на ринку
А мануфактура
Б панщина
В фільварок
Г чинш
Д ярмарок
5. Установіть послідовність подій релігійно-культурного життя на українських землях у першій половині XVII ст.
А вихід із друкарні «Требника» П. Могили
Б утворення Київського братства та школи
В заснування Києво-Могилянського колегіуму
Г висвячення Й. Борецького митрополитом
6. Укажіть особливості соціально-економічного розвитку України в першій половині XVII ст.
1 припинення масового покозачення населення
2 позбавлення селян землі та особистої свободи
3 скорочення податків і повинностей населення
4 зростання землеволодіння польських магнатів
5 початок масової трудової еміграції населення
6 утворення шляхтою фільваркових господарств
План теми
1. Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст.
2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.
4. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.
5. Розвиток культури та освіти.
Теоретична частина
ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ. РОЗВИТОК МІСТ
У першій половині XVII ст. на українських землях відбувалося швидке зростання землеволодіння магнатів, які захоплювали землі, міста й містечка дрібної шляхти або скуповували землі, що втратили законних нащадків.
Основою економіки залишалося сільське господарство, яке грунтувалося на фільварково-панщинній системі господарювання. Фільварки виготовляли продукцію для продажу на ринку. Окрім землеробства й тваринництва у фільварках розвивалися промисли (млинарство, молочарство, бджільництво, винокуріння), таким чином сировина не тільки вироблялася, а й перероблялася та продавалася.
Наслідком поширення фільваркового господарства стало подальше закріпачення селян, яке полягало в прикріпленні селян до землі, праві землевласника на працю й майно селян, позбавленні селян права розпоряджатися нерухомим майном і виступати в суді. Обмежувалося право переходу селян до іншого землевласника, зростали панщина, натуральний чи грошовий податки.
Зростала кількість міст і містечок, багато з них — Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець та ін. — мали магдебурзьке право, що сприяло пожвавленню ремісництва й торгівлі. В містах налічувалося близько 300 ремісничих спеціальностей, але замість цехового ремесла зароджувалося мануфактурне виробництво у залізорудній, паперовій, лісопильній, соляній галузях.
На ярмарки у Києві та Львові приїздили купці з українських земель та іноземних держав (Польщі, Литви, Московії, Угорщини, Туреччини). Міщани сплачували грошовий податок — чинш на користь міста й брали участь в обороні замків. Проте власники міст та королівські старости постійно порушували міські права й вимагали від міщан виконання різних повинностей і робіт.
Невдоволення селян і міщан своїм становищем виявлялося у покозаченні. Мешканці сіл, міст і містечок відмовлялися визнавати владу старост, обирали своїх отаманів і запроваджували суд за зразком запорізького. Вищою формою протесту селян і козацтва проти соціального, релігійного й національного гніту були національно-визвольні повстання.
МОРСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ. УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА У ХОТИНСЬКІЙ ВІЙНІ
У XVI—XVII ст. продовжувалися грабіжницькі набіги на українські землі турків і татар, які руйнували міста й села, забирали людей у полон. Відбиваючи турецько-татарські напади, козаки нерідко самі ходили походами на Крим і Туреччину здобували турецькі фортеці та визволяли полонених.
Першу чверть XVII ст., коли козаки здобули блискучі перемоги над турками й татарами, називають добою героїчних походів. Морські походи українських козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп очолив запорозький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. У 1616р. козаки здобули фортецю Кафа, де знаходився найбільший невільницький ринок у Криму.
Козацькі походи ускладнили відносини Речі Посполитої з Османською імперією й Кримським ханством. У 1620 р. Туреччина розпочала Хотинську війну проти Польщі з метою загарбання польських та українських земель. У 1621 р. козаки під проводом П. Сагайдачного допомогли польському війську розгромити турецьку армію у битві під Хотином.
Перемога польсько-українського війська у Хотинській війні ослабила Османську імперію та врятувала польські й українські землі від завоювання турками, але козакам було заборонено плавати Дніпром у Чорне море й здійснювати походи до турецьких берегів.
КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20—30-Х РР. XVII СТ.
Посилення соціального, національного та релігійного гніту призвело до нових козацько-селянських повстань.
|
1625 р. |
Збройний конфлікт між польським військом і козацькими загонами, очоленими Марком Жмайлоч. Укладення Куруківської угоди, згідно до якої збільшувався козацький реєстр |
|
1630 р. |
Повстання реєстрових козаків під проводом запорізького гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Укладення Переяславської угоди, що підтверджувала умови Куруківської |
|
1635 р. |
Розгром козаками під керівництвом запорізького гетьмана Івана Сулими польської залога та зруйнування фортеці Кодак, побудованої поляками з метою контролю над козаками |
|
1637—1638 рр. |
Повстання запорожців під проводом Павла Павлюка, Якова Остряпипа, Дмитра Тупі, викликане спробою польського уряду вилучити з реєстру неблагонадійних козаків |
Поразка козацьких повстань дала можливість польському сейму затвердити «Ординацію Пінська Запорізького реєстрового, що перебуває па службі Речі Посполитої» (1638 р.), яка скасувала усі права й привілеї реєстровців. «Ординація...» була повинна перетворити реєстрове козацтво на підрозділ, який буде допомагати полякам утримувати владу в Україні. Незважаючи на поразку, повстання гуртували різні стани українського суспільства для подальшої боротьби за національне визволення від Речі Посполитої.
ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА РОЗВИТОК ЦЕРКОВНОГО ЖИТТЯ В УКРАЇНІ.
ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ
Унаслідок Берестейської унії на українським землях діяли православна (УПЦ) і греко-католицька (УГКЦ) церкви. Більшість українського населення залишалася вірними православній церкві, що спричинило розгортання боротьби за відновлення її прав.
На захист православ'я виступили братства, засновані у Львові (1586 р.), Києві (1615 р.), Луцьку (1620 р.), які відкривали школи, друкували полемічні твори, гуртували навколо себе талановитих учених і письменників.
Противниками Берестейської церковної унії були православні митрополити Іов Борецький (1620— 1631 рр.) і Петро Могила (1632—1647рр.), які докладали багато зусиль для обстоювання прав Української православної церкви.
Й. Борецький виступив одним із засновників Київської братської школи, згодом став її ректором. У 1620р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита Київського, що означало відновлення вищої православної ієрархії.
П. Могила добивався легалізації Української православної церкви. У 1632 р. польський сейм прийняв «Пункти заспокоєння руського народу», що означало офіційне визнання польською владою існування православної церкви та її ієрархії.
Діяльність П. Могили була спрямована на розбудову церковного й культурного життя України, посилення авторитету Української православної церкви серед віруючих, піднесення ролі митрополита:
• упорядкування церковного життя (запровадження у богослужінні української мови, укладання богослужбових книг «Служебника» і «Требника»);
• удосконалення системи православної освіти (відкриття Лаврської ніколи, заснування Києво-Могилянської колегії);
• сприяння відбудові православних храмів (реставрація Десятинної церкви, Софійського собору, Києво-Печерського монастиря).
Прихильниками Берестейської церковної унії були греко-католицькі митрополити Іпатій Потій («батько унії») та Йосиф Рутський («атлант унії»), які доклали багато зусиль для розбудови уніатської церкви й оновлення церковного життя.
Протягом першої половини XVII ст. православні й уніати намагалися знайти вихід із церковної кризи в об’єднанні церков, однак спроби церковного порозуміння не мали успіху. Головна причина полягала в тім, що утворення єдиної незалежної української християнської церкви не було потрібно ні Речі Посполитої, ні Ватиканові.
РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ
Розвиток української культури відбувався у складних суперечливих умовах. Українські землі перебували під владою іноземних держав, зокрема Речі Посполитої. Православна церква втратила привілейоване становище у визначенні культурного розвитку, відбувалися полонізація й покатоличення українського населення. Але потужний культурний рух згуртував позбавлений власної державності український народ, підняв його самосвідомість і сприяв утвердженню визвольних ідей.
Культура України в першій половині XVII ст.
Усна народна творчість
Розвивалася усна народна творчість, особливе місце в якій займали історичні пісні («Про Судиму, Павлюка ще й про Яцька Острянина») та думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників («Самійло Кішка», «Плач невільників»).
Книгодрукування
Центром книговидання стала друкарня Києво-Печерської лаври. Друкувалися богослужбова літератури («Часослов»), підручники («Граматика словенська» М. Смотрицького), словники («Лексикон славенороський П. Беринди).
Освіта
Видатну роль у поширенні освіти відігравали братства. У 1615 р. постала Київська братська школа, яка у 1632р. за ініціативою П. Могти об'єдналася з Лаврською школою й стала називалися Київським колегіумом. Київський колегіум (згодом Києво - Могилянська академія) був єдиним вищим навчальним закладом, де навчалися діти усіх станів.
Література
Виникла полемічна література, присвячена проблемам церковно-релігійного життя й, зокрема, суперечці навколо ідеї об’єднання церков унаслідок Берестейської унії. Письменники-полемісти Г. Смотрицький («Ключ до царства небесного...»), І. Борецький («Протестація») обстоювали права православної церкви. В свою чергу І. Потій («Унія») й Я. Скарга («На захист Берестейської унії») підтримували об’єднання католицької та православної церков.
Театр
В Острозькій школі, Києво-Могилянському колегіумі влаштовували театралізовані вистави шкільні драми, присвячені найбільшим християнським святам — Різдву та Великодню («Розмірковування про муку Христа»). В антрактах ставили комедійні інтермедії на побутові теми («Купив кота в мішку»). Зародився мандрівний ляльковий театр — вертеп.
Архітектура
Розвивалася архітектура, розбудовувалися старі міста Львів, Кам'янець, Острог і виникали нові — Броди, Станіслав. Не втрачало значення будівництво оборонних споруд (замок у Підгірцях на Львівщині) і церковне будівництво (Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога).
Живопис
Найпоширенішими видами живопису були іконопис (ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові, ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного), портрет (портрет князя Криштофа Збаразького), гравюра (ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»).
РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
І з «Ординації 1638 р. Війська Запорозького»
«...Оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками,... розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої, — тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер в наслідок заколотів утрачених і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6000 і які змирились перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.
На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, ...людину, яка ...підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...».
1. Чим було викликане прийняття польським сеймом «Ординації...»?
2. Яка кількість козацького реєстру була визначена документом?
3. Які обмеження встановлювалися для козаків «Ординацією...»?
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
ДАТИ
|
1615 р. |
заснування Київського Богоявленського братства і школи, початок діяльності типографії Києво-Печерського монастиря |
|
|
1616 р. |
морський похід запорозьких козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на Кафу, Синоп, Трапезунд |
|
|
1620 р. |
відновлення вищої православної ієрархії, висвячення Й. Борецького митрополитом Київським |
|
|
1621 р. |
участь козацтва у Хотинській війні з Османською імперією на боці Речі Посполитої |
|
|
1625 р. |
козацьке повстання на чолі з М. Жмайлом, укладення Куруківської угоди між поляками і козаками |
|
|
1630 р. |
козацьке повстання на чолі з Т. Федоровичем, укладення Переяславської угоди між поляками і козаками |
|
|
1632 р. |
об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл, утворення Києво-Могилянського колегіуму |
|
|
1632 р. |
офіційне визнання польським урядом православної церкви, прийняття сеймом «Пунктів заспокоєння руського народу» |
|
|
1635 р. |
спорудження польської фортеці Кодак на Дніпрі; зруйнування її козаками на чолі з І. Судимою |
|
|
1637—1638 рр. |
національно-визвольне повстання під проводом П. Павлюка, Я. Остряннна, Д. Гуні |
|
|
1638 р. |
прийняття польським сеймом «Ординації Війська Запорізького реєстрового...», яка скасувала права й привілеї реєстровців |
|
|
1646 г. |
видання «Требника» П. Могили в друкарні Києво-Печерської лаври |
|
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
Покозачення — масовий перехід селян до козацького стану, спроба звільнитися від панщини й отримати право вільно працювати на власній землі
ПЕРСОНАЛІЇ
КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ Петро (1570—1622) — політичний діяч, гетьман українського реєстрового козацтва, організатор морських походів козаків на турецькі фортеці Трапезунд, Синоп, Кафу. Очолював козацьке військо в битві під Хотином (1621), де допоміг польському війську розгромити турецьку армію. Домагався визнання польським урядом Української православної церкви, сприяв висвяченню митрополитом И. Борецького (1620)
МОГИЛА Петро (1596—1647) — церковний та культурний діяч, митрополит Української православної церкви (1632—1647). Добився офіційного визнання польським урядом Української православної церкви, захищав її права. Упорядкував церковне життя, укладав богослужбові книга «Служебник» і «Требник». Сприяв розвитку освіти, відкрив Лаврську школу, заснував Києво-Могилянську колегію (1632)
ПОТІЙ Іпатій (1541—1613) — церковний та культурний діяч, письменник-полеміст, один із засновників греко-католицької (уніатської) церкви в Україні, активний учасник Брестського собору (1596). Митрополит греко-католицької церкви (1600—1613), сприяв оновленню церковного життя
БОРЕЦЬКИЙ Йов (1560—1631) — письменник, перекладач, церковний та культурний діяч, ректор Львівської та Київської братських шкіл. Митрополит Української православної церкви в (1620—1631), сприяв відновленню вищої православної ієрархії. Автор полемічних творів, спрямованих на захист православ'я, зокрема «Протестації»
ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630—1640-ті рр.
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога
Портрет П. Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622 р.
Тест 2 (контрольний)
1. Що таке фільварок?
А торг, який улаштовувався в певному місті для продажу та купівлі товарів
Б велике підприємство, засноване на ручній праці робітників та поділі праці
В примусова неоплачувана праця селянина-кріпака в господарстві свого пана
Г феодальне господарство, що виготовляло продукцію для продажу на ринку
2. Який результат мали національно-визвольні повстання українського народу проти Речі Посполитої у 1620-х — 1630-х рр. XVII ст.?
А посилення утисків реєстрового козацтва
Б ліквідація козацтва як стану суспільства
В скасування Берестейської церковної унії
Г утворення Української козацької держави
3. Про поширення якого жанру образотворчого мистецтва свідчить зображена картина?
А батального
Б побутового
В портретного
Г релігійного
4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів.
1 митрополит Української православної церкви, ректор Львівської братської школи
2 гетьман реєстрового козацтва, керівник морських походів козаків проти турків і татар
3 митрополит Української греко-католицької церкви, прихильник Берестейської унії
4 православний князь, козацький гетьман, засновник Запорозької Січі на о. Мала Хортиця
А Й. Борецький
Б Д. Вишневецький
В П. Могила
Г І. Потій
Д П. Сагайдачний
5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на українських землях у першій половині XVII ст.
А здобуття козаками на чолі з П. Сагайдачним фортеці Кафа
Б початок козацького повстання під проводом Я. Острянина
В зруйнування козаками на чолі з І. Сулимою фортеці Кодак
Г придушення повстання козаків під проводом Т. Федоровича
6. Укажіть основні напрямки діяльності митрополита П. Могили.
1 домігся легалізації православної церкви
2 заснував школу в Києво-Печерській лаврі
3 першим видав Біблію українською мовою
4 надав кошти на реставрацію церков Києва
5 підтримував укладення Берестейської унії
6 очолював Львівське православне братство
