ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

1615 р.

заснування Київського Богоявленського братства; заснування друкарні Київського братства

1616 р.

морський похід козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Кафу

1620 р.

відновлення православної ієрархії в Україні. Ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького

1621 р.

Хотинська битва, під час якої козацькі війська на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним зупинили похід турецької армії на Річ Посполиту

1625 р.

козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Підписання Куруківської угоди Михайлом Дорошенком. Збільшення козацького реєстру до 6 тис.

1630-1631 рр.

козацьке повстання на чолі з Тарасом Трясилою (Федоровичем). Підписанім Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до 8 тис.

1632 р.

Київський православний митрополит Петро Могила домігся офіційного визнання православ’я у Речі Посполитій польським королем

на базі Київського братства Петро Могила відкрив колегіум, який отримав статус академії у 1701 р. (Києво-Могилянська академія)

1633 р.

сейм Речі Посполитої видав «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими у державі можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися польською шляхтою

1635 р.

зруйнування польської фортеці Кодак запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою

1637-1638 рр.

козацькі повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком), Дмитром Гунею та Яковим Острянином, що завершилися поразкою козаків

1638 р

видання сеймом Речі Посполитої «Ординацій Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Згідно з цим документом, права та привілеї козаків були обмежені, реєстр зменшувався до 6 тис., відбудовувалася фортеця Кодак, війська реєстрового козацтва очолював польський шляхтич

1638-1648 рр.

період «Золотого спокою» у Речі Посполитої. Тобто протягом десятиріччя не було великих козацько-селянських повстань

Борецький Іов

перший митрополит відновленої у 1620 р. православної церкви в України

Бут Павло (Павлюк)

отаман нереєстрового козацтва, керівник козацького повстання 1637 р.

Гуня Дмитро

один з керівників козацького повстання 1637—1638 рр., керував спорудженням та обороною табору в урочищі Старець

Дорошенко Михайло

козацький гетьман, який від імені козаків підписав компромісну Куруківську угоду 1625 р. після перемоги козацького війська над поляками

Жмайло Марко

керівник козацького повстання у 1625 р.

Могила Петро

митрополит української православної церкви з 1632 р. Домігся офіційного визнання польським королем права на існування православної церкви в Речі Посполитої. Провів реформи серед православного духовенства, систематизував православне віровчення. Заснував Київський колегіум у 1632 р.

Острянин Яків (Остряниця)

один із ватажків козацького повстання 1637—1638 рр., після розгрому під Жовнином із залишками свого війська перейшов кордон Московського царства та оселився у Слобідській Україні

Сагайдачний Петро Конашевич

гетьман реєстрового козацтва першої чверті XVII ст., за гетьманування якого козацтво стало впливовою організованою військовою силою. Козаки під проводом Сагайдачного здійснювали вдалі морські походи проти татар і турків, зупинили турецьку армію в Хотинській битві 1621 р.

Сулима Іван

керівник козацького повстання 1635 р., під час якого була зруйнована фортеця Кодак

Трясило Тарас (Федорович)

керівник козацького повстання 1630-1631 рр.

Вертеп

старовинний пересувний ляльковий театр в Україні

Доба героїчних походів

доба першої чверті XVII ст., яка характеризується славними морськими походами козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним проти татар і турків

Золотий спокій

період з 1638 по 1648 рр., протягом якого в Україні не було великих козацько-селянських повстань

Інтермедія

розважально-побутова сценка в антракті релігійних драм

Кодак

фортеця, яку побудували поляки у 1635 р. для нагляду за козаками Запорозької Січі

«Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»

виданий у 1638 р. польським сеймом документ, згідно з яким права та привілеї козаків були обмежені, реєстр зменшувався до 6 тис., відбудовувалася фортеця Кодак, війська реєстрового козацтва очолював польський шляхтич

Покозачення

масовий перехід селян до козацького стану, що спостерігався в другій половині XVI - першій половині XVII ст.

«Статті для заспокоєння Руського народу»

виданий у 1632 р. польським сеймом документ, згідно з яким можна було вільно сповідувати православ’я у Речі Посполитій. Але умови «статей» постійно порушувалися