ТЕМА 3. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

1068 р.

битва на р. Альта - поразка Ярославичів у битві з половцями

народне повстання в Києві, у результаті якого князь Ізяслав був змушений бігти в Польщу

1097 р.

у м. Любеч відбувся з’їзд руських князів, на якому вирішувалися питання спільної боротьби з половцями, припинення чвар між князями. Також був затверджений новий спосіб престолонаслідування і удільний поділ Київської Русі на окремі князівства. Ініціатором з’їзду був переяславський князь Володимир Мономах

1113 р.

повстання киян, у результаті якого на великокнязівський київський престол був запрошений Володимир Мономах

укладення «Повісті минулих літ» ченцем Нестором-літописцем

1113-1125 рр.

правління у Київській Русі князя Володимира Мономаха, тимчасове об’єднання Київської Русі

1125-1132 рр.

правління у Київській Русі сина Володимира Мономаха Мстислава Великого

1132 р.

смерть Мстислава Великого, остаточний розпад Київської Русі на окремі незалежні князівства

1169 р.

Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував та пограбував Київ

1185 р.

похід на половців Новгород-Сіверського князя Ігоря (сюжет «Слово о полку Ігоревім»)

1187 р.

перша згадка назви «Україна» в Київському літописі написання невідомим автором «Слово о полку Ігоревім»

1199 р.

утворення Галицько-Волинського князівства у результаті похода волинського князя Романа Мстиславича на Галицьке князівство

1202 р.

галицько-волинський князь Роман Мстиславович опанував Киевом

1205 р.

загибель Романа Мстиславича в битві під Завихвостом поляками; тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства

1223 р.

битва на р. Калка - перша зустріч русичів з монголами. Русичі разом з половцями зазнали нищівної поразки

1238 р.

напад монгольських орд на чолі з ханом Батиєм на Південно-Західну Русь (Україну)

битва під Дорогочином - князь Данило Романович розгромив німецьких лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

1238-1264 рр.

правління в Галицько-Волинській державі князя Данила Романовича (Галицького)

1240 р., 6 грудня

монгольські війська хана Батия взяли й розграбували Київ

1242 р.

монголи повернулися на береги Волги, де заснували свою державу - Золота Орда

1245 р.

битва під Ярославом - князь Данило Романович переміг свавільних галицьких бояр, угорські та польські війська й остаточно затвердив свою владу в Галичині

1245 - 1246 рр.

подорож князя Данила Романовича за ярликом у Золоту Орду

1253 р.

коронація Данила Романовича в Дорогочині; Галицько-Волинське князівство стає королівством

1256 р.

заснування Львова князем Данилом на честь свого старшого сина Лева

1259 р.

набіг на Галицько-Волинське князівство монгольського баскака Бурундая

1301-1308 рр.

правління в Галицько-Волинському князівстві князя Юрія І; тимчасове піднесення Галицько-волинської держави

1303 р.

заснування Галицької церковної митрополії Юрієм І

1340 р.

остаточний занепад Галицько-Волинської держави; захоплення українських земель іноземними державами

Анна

дочка Ярослава Мудрого, королева Франції в XI ст.

Андрій Боголюбський

Володимиро-Суздальський князь, який у 1169 р. пограбував Київ

Андрій І, Лев II

правителі Галицько-Волинського князівства 1315-1323 рр.

Батий

хан монголів, який розпочав руйнівний похід монголів на Русь. Засновник монгольської держави «Золота Орда». Онук Чингізхана

Володимир Мономах

правитель Київської Русі 1113-1125 рр. Був запрошений на престол киянами. Тимчасово об’єднав Русь. Перш, ніж стати правителем Русі, був Переяславським князем. Ініціатор Любецького з’їзду 1097 р. Автор «Повчання дітям»

Володимирко

засновник Галицького князівства у сер. XII ст., галицький князь

Всеволод, Ізяслав, Святослав,

сини Ярослава Мудрого, Ярославичі. Склали тріумвірат. Правили на Русі з 1054 р. по 1073 р.

Данило Романович Галицький

син Романа Мстиславича, правитель Галицько-Волинського князівства 1238-1264 рр., за правління якого князівство досягло найбільшого піднесення. У 1253 р. приймає титул короля. Боровся проти Золотої Орди. Учасник битви на р. Калка. Заснував у 1256 р. м. Львів

Ігор Новгород-Сіверський князь

керівник походу проти половців у 1185 р., який оспіваний у «Слові о полку Ігоревім»

Ізяслав, Святослав, Всеволод

сини Ярослава Мудрого, Ярославичі. Склали тріумвірат. Правили на Русі з 1054 р. по 1073 р.

Лев І

син Данила Галицького, правитель Галицько-Волинського князівства 1264-1301 рр.

Лев II, Андрій І

правителі Галицько-Волинського князівства 1308-1323 рр.

Мстислав Великий

син Володимира Мономаха, правитель Київської Русі 1125- 1132 рр. Зберіг єдність руських земель. Після смерті у 1132 р. Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства

Роман Мстиславович

волинський князь, який у 1199 р. об’єднав Галицьке та Волинське князівства й приєднав до нього Київське у 1202 р. Був убитий у 1205 р. у битві з поляками під Завихвостом

Святослав, Ізяслав, Всеволод

сини Ярослава Мудрого, Ярославичі. Склали тріумвірат. Правили на Русі з 1054 р. по 1073 р.

Чингізхан

засновник монгольської держави у XIII ст., великий монгольський хан

Юрій І

онук Данила Романовича, правитель Галицько-Волинського князівства 1301-1308 рр. За якого правління князівство повертає втрачену могутність. Носив титул короля Русі. Заснував у 1303 р. Галицьку церковну митрополію

Юрій II Болеслав

останній правитель Галицько-Волинського князівства 1325- 1340 рр. Був отруєний галицькими боярами. Після його смерті українські землі потрапляють під владу іноземних держав

Ярослав Осмомисл

правитель Галицького князівства 1153-1187 рр., за правління якого князівства досягло найбільшого піднесенім

Баскак

намісник монгольського хана, який збирав податки з підлеглого населення

Вотчина (отчина)

право приватної власності на землю, яка передавалась по спадковості, від батька до сина

Золота Орда

держава монголо-татар з центром у м. Сарай. Була заснована у 1242 р. ханом Батиєм

Золотоординське ярмо, Монголо-татарське ярмо (іго)

залежність руських земель від Золотої Орди. Русичі повинні були платити монголам данину, брати участь у військових походах монголів, а руські князі змушені були їздити в Золоту Орду за ярликом

Колективний сюзеренітет

спільне управляння Руською державною найбільш сильними та авторитетними князями за доби феодальної роздробленості

Любецький з’їзд

з’їзд князів 1097 р. у м. Любечі, на якому вирішувалися питання спільної боротьби з половцями, припинення чвар між князями. Також був затверджений удільний поділ Київської Русі на окремі князівства. Ініціатором з’їзду був Володимир Мономах

Міжусобні війни

громадянські війни всередині держави за владу

Монголо-татари

тюрксько-монгольські кочові племена, що панували в українських степах з XIII ст.

Монголо-татарське ярмо (іго), Золотоординське ярмо

залежність руських земель від Золотої Орди. Русичі повинні були платити монголам данину, брати участь у військових походах монголів, а руські князі змушені були їздити в Золоту Орду за ярликом

Натуральне господарство

господарство, продукція якого призначається лише для власного споживання

Орда

монгольське військо, а також місце, де розміщувалася ставка хана

«Повчання дітям»

пам’ятка давньоруської літератури 1117 р, автор якої В.Мономах. Автор засуджує міжусобні війні, возвеличує життя за християнськими звичаями

Половці (кипчаки)

тюркські кочові племена, які панували в українських степах з другої половини XI ст. до першої половини ХIIІ ст.

«Правда Ярославичів»

писемний збірник законів на Русі 1072 р. часів Ярославичів, синів Ярослава Мудрого

«Слово о полку Ігоревім»

пам’ятка давньоруської літератури 1187 р., присвячена невдалому походу Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р.

Тріумвірат

правління трьох

Уділ (удільне князівство)

адміністративно-територіальна одиниця Русі, якою управляв князь, залежний від Великого Князя Київського

Улус

уділ, область, адміністративно-територіальна одиниця

монгольської імперії

Феодал

землевласник, який дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю. Представник правлячої еліти в середньовічній Європі

Феодалізм

суспільно-економічний лад, коли землевласник дає землю за службу іншим.

Феодальна роздробленість Русі

процес децентралізації Русі, послаблення влади київського князя в період феодалізму. Поділ держави на окремі князівства (феодальні володіння)

Федеративна монархія

децентралізована монархія, у якій значну владу мають місцеві князі, а влада Великого князя подекуди номінальна. Київська Русь стає федеративною монархією, починаючи з часів роздробленості

Хан

титул правителя монгольських та тюркських кочових племен

Ярлик

грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям

Ясак

данина, яку сплачувало населення руських князівств хану Золотої Орди