Історія України: хронологічний і термінологічний довідник для підготовки до ЗНО
ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
V ст., друга половина |
заснування Києва |
VIII-IX ст. |
формування союзів племен у східних слов’ян (полян, деревлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів тощо) |
860 р. |
військовий похід київського князя Аскольда на Візантію; особисте прийняття Аскольдом християнства, першим серед Руських князів |
882 р. |
утворення князем Олегом Київської Русі і убивство Аскольда |
882-912 р. |
правління у Київській Русі князя Олега |
907 р., 911 р. |
вдалі походи Олега на Візантію, укладення першої торгової угоди |
912-945р. |
правління у Київській Русі князя Ігоря |
941 р., 944 р. |
князь Ігор здійснив невдалі походи на Візантію; під час першого походу кораблі Ігоря були спалені «грецьким вогнем» |
945 р. |
під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили князя Ігоря |
945 - 964р. |
правління у Київській Русі княгині Ольги, дружини князя Ігоря |
955 (56, 57) р. |
дипломатичний мирний візит княгині Ольги у столицю Візантії м. Константинополь (Царгород), під час якого Ольга особисто прийняла християнство |
964-972р. |
правління у Київській Русі князя Святослава |
964-966 рр. |
«східний похід» князя Святослава, під час якого Києву були підкорені в’ятичі та знищений Хозарський каганат |
968-969 рр. |
війни Святослава з Дунайською Болгарією |
971 р. |
поразка Святослава від Візантії у битві під Доростолом |
972 р. |
князь Святослав був убитий печенігами |
977-980 рр. |
міжусобні війни у Київській Русі за владу між синами Святослава. Перемагає Володимир |
980-1015 pp. |
правління у Київській Русі князя Володимира |
982 р. |
Володимир приєднав до Київської Русі Червенські міста (Західна Україна) і тим самим Об’єднав під своєю владою всі східнослов’янські племена |
988 р. |
прийняття християнства Володимиром та хрещення Русі |
989 - 996 рр. |
будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві - першої кам’яної церкви на Русі |
1015-1019 рр. |
міжусобні війни за владу між синами Володимира. Перемагають Ярослав та Мстислав, які до 1036 р. правлять разом. Ярослав правив в Києві, Мстислав у Чернігові. У 1036 р. Мстислав помирає |
1019-1054 рр. |
правління у Київській Русі князя Ярослава |
1036 р. |
під стінами Києва Ярослав остаточно розгромив печенігів створення першого писаного зведення законів - «Руська правда» |
1037 р. |
на честь перемоги над печенігами у Києві князем Ярославом був побудований собор святої Софії |
1037 р. |
заснування Київської церковної митрополії |
1051 р. |
главою руської церкви (митрополитом) вперше стає русич Іларіон заснування Києво-Печерського монастиря |
1054 р. |
Ярослав за заповітом поділив державу між синами: Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород і Псков; Святослав - Чернігів, Муром, Тмутаракань; Всеволод - Переяслав і Ростов; Ігор - Володимир-Волинський; В’ячеслав - Смоленськ. Смерть князя Ярослава |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Аскольд |
київський князь до 882 р. У 860 р. здійснив перший похід русичів на Візантію і першим серед руських князів особисто прийняв християнство. За «Повістю минулих літ» був боярином Рюрика, який осів у Києві й почав самостійно правити. За іншою версією Аскольд був нащадком Кия. Можливо Аскольд правив разом з Діром. Був убитий Олегом у 882 р. |
Борис, Гліб |
перші святі на Русі. Сини Володимира Великого, підступно вбиті братом Святополком |
Володимир Великий |
син Святослава, правитель Київської Русі 980-1015 рр. Приєднав до Русі Червенські міста. Об’єднав усі східнослов’янські племена. Провів реформи. Охрестив Русь у 988 р. |
Гліб, Борис |
перші святі на Русі. Сини Володимира Великого, підступно вбиті братом Святополком |
Ігор |
син Рюрика, правитель Київської Русі після Олега 912-945 рр.. У 941 р. та 944 р. здійснив невдалі походи проти Візантії. У 945 р. був страчений деревлянами під час полюддя |
Іларіон |
перший митрополит-русич, автор «Слова про закон і благодать» (XI ст.) |
Мстислав |
син Володимира Великого, правив на Русі разом з братом Ярославом з 1019 р. по 1036 р. |
Олег |
засновник і правитель Київської Русі 882-912 рр. У 907 р. і 911р. здійснив вдалі походи на Візантію. Прибив на воротах Константинополя свій щит |
Олег, Ярополк, Володимир |
сини Святослава, які вели міжусобні війни 977-980 рр., у яких переміг Володимир |
Ольга |
жінка Ігоря, княгиня Київської Русі 945-964 рр. Помстилася деревлянам. Провела перші реформи. Відвідала Константинополь. Особисто прийняла християнство |
Святополк |
син Володимира Великого, розпочав міжусобні війни з братами, підступно вбив своїх братів Бориса та Гліба |
Святослав |
князь-воїн, правитель Київської Русі 964-972 рр. Здійснив «східний похід», знищив Хазарський каганат. Організував Балканські походи, воював з Дунайською Болгарією. Був убитий печенігами |
Рюрик |
правитель варязького племені, якого у 862 р. запросили на князювання новгородці. Засновник династії руських правителів - Рюриковичів |
Ярополк, Олег, Володимир |
сини Святослава, які вели міжусобні війни 977-980 рр., у яких переміг Володимир |
Ярослав Мудрий |
син Володимира Великого, правитель Русі 1019-1054 рр. Розгромив печенігів у 1036 р. Побудував у 1037 р. Софіївський собор. Заснував першу бібліотеку на Русі. «Тесть усієї Європи» |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Балканські походи |
походи київського князя Святослава 968-972 рр. на землі Дунайської Болгарії |
Білі хорвати |
східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Західної України (Карпати). Білі хорвати останніми серед усіх східнослов’янських племен були приєднані до Київської Русі (наприкінці X ст.) |
Варяги |
народи Скандинавського півострова. Інша назва: нормани, вікінги, північні люди |
Волиняни |
східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Правобережної України (Волинь) |
Деревляни |
східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасного українського Полісся (р. Тетерів) |
Десятинна церква святої Богородиці |
перша кам’яна церква на Русі, побудована за часів Володимира Великого у 989 - 996 рр. |
Дружина |
постійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою |
Дуумвірат |
правління двох |
Київська Русь (Руська держава) |
середньовічна держава східних слов’ян із центром у м. Київ. |
Князь |
правитель держави на Русі. Раніше - керівник війська, племені, роду |
Куявія |
південний центр східних слов’ян. Руська земля із центром у м. Київ за назвою арабських мандрівників |
Митрополія |
церковно-територіальна одиниця, яку очолює митрополит |
Міжусобні війни |
громадянські війни всередині держави за владу |
Монархія |
форма державного правління, у якій влада передається по спадковості |
Печеніги |
тюркські племена, що панували в українських степах Х-ХІ ст. |
Племінний союз |
об’єднання декількох племен; перехідний етап на шляху до виникнення держави |
Повоз |
повинність у Київській Русі, що полягала в обов’язку поставляти с/г продукти в установлені князем місця. Запровадила княгиня Ольга |
Погост |
місце збору данин. На погости Русь поділила княгиня Ольга |
Полюддя |
збір данини, під час якого князь об’їжджає свої володіння |
Поляни |
східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Київщини (р. Дніпро) |
«Руська правда» |
перший писемний звід законів на Русі 1036 р. часів Ярослава Мудрого |
Сіверяни |
східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Чернігівщини (р. Десна) |
Славія |
північний центр східних слов’ян з центром у м. Новгород за назвою арабських мандрівників |
Східний похід |
похід київського князя Святослава 964-966 рр. проти Волзької Булгарії та Хазарського каганату |
Тиверці |
східнослов’янські союзи племен, що проживали у міжріччі Дністра та Прут |
Уличі |
східнослов’янські союзи племен, що проживали у пониззі Дніпра, від р. Рось до Чорного моря |
«Устав земляний» |
зведення законів усного звичаєвого права за часів Володимира Великого |
Урок (оброк) |
точний розмір данини, що встановила княгиня Ольга |
Хозари |
східні сусіди східних слов’ян IV-X ст. Утворили державу Хозарський каганат і певний період збирали данину із східнослов’янських племен. Іудеї. Знищені руським князем Святославом у другій половині X ст. |
Християнство |
світова релігія, яка виникла в І ст. і основується на вченні Ісуса Христа. У 1054 р. християнство офіційно розкололося на католицизм із центром у м. Рим та православ’я із центром у м. Константинополь. Русь була охрещена за східним, православним зразком |
Червенські міста |
східнослов’янська територія (Західна Україна), що була останньою приєднана до Київської Русі князем Володимиром у 982 р. |
Шлюбна дипломатія |
встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між правлячими родинами |
Язичництво |
поклоніння силам природи, віра в багатьох богів |