ТЕМА 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

1900 р.

заснування у Харкові першої політичної партії Наддніпрянщини — Революційної української партії (РУП). Того ж року М.Міхновський уклав програму партії «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані права України на самостійність

1900- 1903 р.

економічна криза, зумовлена перевиробництвом, яка охопила найрозвинутіші галузі промисловості Україні, зокрема металургійну і кам’яновугільну. Економічна криза сприяла посиленню концентрації виробництва й утворенню монополій

1902 р.

заснування Української народної партії на чолі з М.Міхновським. Єдина політична партія Наддніпрянщини, яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України

1904 р

заснування Української соціал-демократичної спілки («Спілки»)

1905-1907 рр.

перша революція в Російській імперії

1905 р.

скасування обмежень української мови внаслідок першої російської революції 1905-1907 рр.

заснування Української соціал-демократичної робітничої партії заснування Української демократично-радикальної партії

1905 р., 9 січня

«Кривава неділя» - розстріл царськими військами мирної робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і поранено 5 тис. чол.) - початок революції в Російській імперії

1905 р., червень

повстання моряків на броненосці «Потьомкін» на Чорноморському флоті

1905 р., 17 жовтня

видання російським імператором Миколою II Маніфесту про скликання Державної Думи та надання політичних прав та свобод в Російській імперії

1905 р., 18-21 грудня

«Сорочинська трагедія» - жорстоке придушення повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії російською владою. Письменник В.Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія»

1906 р.

обрання Першої Державної Думи в Росії. Українські політичні партії за виключенням УДРП бойкотували вибори, оскільки виступали за продовження революції до переможного кінця і повалення царизму. Від України було обрано 102 депутата. Українці для захисту своїх інтересів створили в Думі парламентську громаду (42 особи), яку очолив І.Шраг

1906-1911 рр.

аграрна реформа в Російській імперії П.Столипіна

1907 р.

обрання Другої Державної Думи в Росії. Українці знову створили власну фракцію (47 депутатів). Українська громада вимагала автономії, запровадження української мови тощо

1907 р., 3 червня

Червневий переворот - розпуск російським імператором Миколою II Другої Державної Думи через звинувачення в підготовці державного перевороту. Був виданий новий виборчий закон, за яким до Думи потрапляли лише ті політичні сили, які підтримували царя. Поразка революції 1905-1907 рр.

1910 р.

міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської імперії П. Столипін підписав циркуляр (Столипінський циркуляр), згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва

1908 р.

заснування громадсько-політичної організації Товариства українських поступовців (ТУП), яке закликало об’єднати всі українські сили для боротьби за національне відродження

1913 р.

Справа Бейліса - судова справа в Києві на звинувачення російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р. 13-річного хлопчика. На захист Бейліса виступили демократичні сили Росії та України. Присяжні виправдали Бейліса

Антонович Дмитро

український політичний діяч кінця XIX — першої половини XX ст., історик мистецтва і театру, син Володимира Антоновича. Один із засновників та лідер РУП 1900 р.

Меленевський Маркіян

український соціаліст кінця XIX — початку XX ст. У 1904 р. очолив УСДС («Спілку»)

Міхновський Микола

український політичний та громадський діяч кінця XIX - початку XX ст. Автор брошури «Самостійна Україна» 1900 р., один з організаторів українського війська, борець за незалежність. Лідер Української Народної Партії 1902 р. Ідеолог державної самостійності України

Столипін Петро

міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської імперії 1906-1911 рр., автор столипінської аграрної реформи, представник шовіністичних поглядів, захисник російського самодержавства. 1910 р. підписав циркуляр (Столипінський циркуляр), згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва. Був убитий у Києві 1911 р.

Терещенко Михайло

багатий український підприємець, цукрозаводчик та землевласник кінця XIX — першої половини XX ст. Займав посади міністра фінансів та міністра закордонних справ у Тимчасовому уряді Росії 1917 р.

Чикаленко Євген

Український громадський діяч, меценат кінця XIX — першої половини XX ст. У 1908 р. Активний член УДРП. Був ініціатором заснування Товариства українських поступовців (ТУП)

Шраг Ілля

український громадський та політичний діяч другої половини XIX — початку XX ст. Очолював українську парламентську громаду в Першій Державній Думі Росії 1906 р.

«Громадська думка»

перша щоденна українська газета, яка виходила у Києві 1905- 1906 рр.

Державна Дума

назва парламенту (законодавчого органу влади) в Російській імперії

Кривава неділя

розстріл царськими військами 9 січня 1905 р. мирної робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і поранено 5 тис. чол.) - початок революції в Російській імперії

Монополія

об’єднання підприємств однієї галузі, яке панує на ринку

Політична реакція

репресивна політика державної влади щодо учасників революції, спрямована на силове зміцнення пануючого режиму

Революція

стрімкі радикальні зміни політичного, економічного та соціального життя суспільства здебільшого насильницьким методом народного повстання

Революційна українська партія (РУП)

перша українська політична партія Наддніпрянщини, яка була заснована в Харкові 1900 р. Лідером партії був Д.Антонович. У 1900 р. Махновський уклав програму партії - «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані права України на самостійність. Незабаром у програмі РУП відбуваються зімни: перехід на засади автономістів, сповідування соціалістичних Ідей

Самостійна Україна

видана М.Міхновським у 1900 р. брошура, у якій були обґрунтовані права України на самостійність. Брошура «Самостійна Україна» деякий час була програмним документом РУП

Синдикат

вид монополії. Об’єднання підприємств, які зберігають виробничу самостійність, а для комерційної діяльності створюють спільне підприємство - синдикат

Сорочинська трагедія

жорстоке придушення російською владою у грудні 1905 р. повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії. Письменник В.Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія»

Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр. у Російській імперії

Суть реформи:

- розбивалися селянські общини і земельний наділ переходив до селянина в приватну власність;

- земля ставала товаром;

- передбачалася ліквідація аграрного перенаселення засобом заохочення переселення селян в східні райони Росії

Столипінський циркуляр

циркуляр 1910 р. П.Столипіна, згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва

Товариство українських поступовців (ТУП)

таємна надпартійна українська політична організація Наддніпрянщини, яка була заснована в Києві 1908 р. Метою ТУП було об’єднати всі українські сили для боротьби за національне відродження. Лідерами ТУП були Є.Чикаленко та М.Г рушевський

Українська народна партія (УНП)

політична партія Наддніпрянщини, заснована М.Міхновським у 1902 р., яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)

українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була основана 1905 р. з колишньої РУП. Члени партії визнавали марксистську ідеологію. Лідерами УСДРП були В.Винниченко, С.Петлюра, М.Порш

Українська соціал-демократична спілка («Спілка»)

українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була заснована у 1904 р. М.Меленевським. У 1905 р. «Спілка» стає автономною частино Російської соціал-демократичної робітничої партії

«Хлібороб»

перша україномовна газета Наддніпрянської України, яка виходила друком у 1905 р. у м. Лубнах

Шовінізм

крайня форма націоналізму, яка полягає у войовничій проповіді винятковості своєї нації щодо інших