Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник
УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — початок 50-х років)
Документ 1.
З повідомлень Надзвичайної Державної Комісії про матеріальний збиток, заподіяний німецько-фашистськими загарбниками державним підприємствам і установам, колгоспам, суспільним організаціям і громадянам СРСР (12 вересня 1945 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії Росії», т. 2.
«...На території Радянського Союзу, яка була окупована, мешкало до війни 88 мільйонів осіб, валовий випуск промислової продукції складав 46 мільярдів рублів (у незмінних державних цінах 1926-1927 рр.), було 109 мільйонів голів худоби, зокрема 31 мільйон голів великої рогатої худоби і 12 мільйонів коней, 71 мільйон гектарів посівів сільськогосподарських культур, 122 тисячі кілометрів залізничної колії.
Німецько-фашистські загарбники повністю або частково зруйнували і спалили 1710 міст і понад 70 тисяч селищ і сіл, спалили і зруйнували понад 6 мільйонів будівель і позбавили даху близько 25 мільйонів осіб. Серед зруйнованих і найбільш потерпілих міст — найбільші промислові і культурні центри: Сталінград, Севастополь, Ленінград, Київ, Мінськ, Одеса, Смоленськ, Новгород, Псков, Орел, Харків, Вороніж, Ростов-на-Дону і багато інших.
Німецько-фашистські загарбники зруйнували 31 850 промислових підприємств, на яких було зайнято близько 4 мільйонів робітників; знищили або вивезли 239 тисяч електромоторів, 175 тисяч металоріжучих верстатів. Зруйнували 65 тисяч кілометрів залізничної колії, 4100 залізничних станцій, 36 тисяч поштово-телеграфних установ; телефонних станцій і інших підприємств зв’язку.
Знищили або розгромили 40 тисяч лікарень і інших лікувальних установ, 84 тисячі шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, 43 тисячі бібліотек громадського користування.
Розорили і розграбували 98 тисяч колгоспів, 1876 радгоспів і 2890 машинно-тракторних станцій; зарізали, відібрали або погнали до Німеччини 7 мільйонів коней, 17 мільйонів голів великої рогатої худоби, 20 мільйонів голів свиней, 27 мільйонів овець і кіз, 110 мільйонів голів домашньої птиці.»
Запитання та завдання
1. Оцініть розмір матеріального збитку, заподіяного СРСР під час війни.
2. Які дані вразили вас найбільше? Чому?
3. Які втрати відсутні в цьому переліку? Назвіть їх.
4. На підставі документа перелічіть проблеми, які належало вирішити СРСР, щоб відновити зруйноване.
Документ 2.
Із закону про п'ятирічний план відновлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр. (18 березня 1946 р.).
Джерело: «Питання історії».
«...4. У СРСР знову почався період мирного соціалістичного будівництва, перерваного віроломним нападом гітлерівської Німеччини...
Верховна Рада СРСР ухвалює, що Основні завдання п’ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр. полягають у тому, щоб відновити потерпілі райони країни, відновити довоєнний рівень промисловості і сільського господарства і потім перевершити цей рівень в значних розмірах.
З цією метою необхідно:
1. Забезпечити першочергове відновлення і розвиток важкої промисловості і залізничного транспорту, без яких неможливе швидке й успішне відновлення і розвиток всього народного господарства СРСР.
Радянський плакат 40-х р. XX ст.
2. Домогтися підйому сільського господарства і промисловості, що виробляє засоби споживання, для забезпечення матеріального благополуччя народів Радянського Союзу і створення в країні великої кількості основних предметів споживання.
3. Забезпечити подальший технічний прогрес у всіх галузях народного господарства СРСР як умову могутнього підйому виробництва і підвищення продуктивності праці, для чого необхідно не тільки наздогнати, але і перевершити найближчим часом досягнення науки за межами СРСР.
4. Завершити в 1946 р. післявоєнну перебудову народного господарства, використати виробничу потужність довоєнної промисловості для подальшого збільшення економічної сили Радянського Союзу.
5. Забезпечити подальше підвищення обороноздатності СРСР і оснащення Збройних Сил Радянського Союзу новітньою військовою технікою.
Радянський плакат 40-хр. XX ст.
6. Забезпечити високі темпи накопичення, передбачивши обсяг централізованих капітальних вкладень для відновлення і розвитку народного господарства СРСР на п’ятиліття в розмірі 250,3 млрд крб. і введення в дію відновлюваних і нових підприємств вартістю 234 млрд крб. (у кошторисних цінах 1945 р.) <...>
8. Перевершити довоєнний рівень народного доходу і рівень народного споживання, для чого всебічно підняти харчову промисловість, розвернути масове виробництво предметів широкого споживання, помножити колгоспні доходи, збільшити товарообіг; відмінити найближчим часом карткову систему, замінивши її розгорненою культурною радянською торгівлею. <...>
10. Підвищити продуктивність праці на основі повного використання 8-годинного робочого дня, всебічної механізації трудомістких галузей промисловості, подальшої електрифікації народного господарства і інтенсифікації виробничих процесів...»
Запитання та завдання
1. Назвіть основні завдання плану. Визначте його особливості порівнянно з довоєнними п’ятирічками.
2. Які завдання плану були першочерговими?
3. Які галузі промисловості повинні були відбудовуватись першими? Чому?
4. Назвіть ймовірні джерела відбудови народного господарства.
Документ 3.
З мемуарів М. Хрущова про голод 1946-1947 рр. (мовою оригіналу).
Джерело: «Питання історії».
«...Пошел голод. Стали поступать сигналы, что люди умирают. Кое-где началось людоедство. Мне доложили, например, что нашли голову и ступни человеческих ног под мостом у Василькова (городок под Киевом). То есть труп пошел в пищу. Потом такие случаи участились.
Кириченко (он был тогда первым секретарем Одесского обкома партии) рассказывал, что, когда он приехал в какой-то колхоз проверить, как проводят люди зиму, ему сказали, чтобы он зашел к какой-то колхознице. Он зашел. «Ужасную я застал картину. Видел, как эта женщина на столе разрезала труп своего ребенка, не то мальчика, не то девочки, и приговаривала: «Вот уже Манечку съели, а теперь Ванечку засолим. Этого хватит на какое-то время». Эта женщина помешалась от голода и зарезала своих детей. Можете это представить?»
Я докладывал обо всем Сталину, но в ответ вызвал лишь гнев: «Мягкотелость! Вас обманывают, нарочно докладывают о таком, чтобы разжалобить и заставить израсходовать резервы»... Он считал, будто я поддаюсь местному украинскому влиянию, что на меня оказывают такое давление, и я стал чуть ли не националистом, не заслуживающим доверия.»
Запитання та завдання
Як Сталін реагував на повідомлення про голод в Україні? Поміркуйте, чому?
Документ 4.
Спеціальне повідомлення міністра Державної Безпеки УРСР Савченка міністру Державної Безпеки СРСР В. Абакумову (мовою оригіналу).
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія України. Частина друга: 1945-1995 рр.».
«Совершенно секретно
По поступившим в МГБ УССР данным в ряде районов Одесской области, в связи с недородом, ощущается острое продовольственное затруднение.
В Беляевском, Овидиопольском, Благоевском, Октябрьском, Гайворонском, Коминтерновском и других районах Одесской области на почве недоедания и истощения среди колхозников зафиксировано большое количество опуханий и смертных случаев.
В селах Беляевка и Граденицы в связи с отсутствием продуктов питания 57 семейств колхозников, общей численностью 180 человек, больны дистрофией, 5 человек умерло.
В селах Дольник, Роксоляны, Каролино-Бугаз, Александрова Овидиопольского района свыше 100 семейств колхозников испытывают острое продовольственное затруднение. В селе Овидиополе зарегистрированы случаи опухания в семье колхозницы Михайличенко, имеющей четырех малолетних детей, колхозника Сироты, имеющего пять детей, колхозницы Ткач, имеющей четырех детей и др.
В восьми сельсоветах Одесского Пригородного района выявлено с признаками опухания 90 колхозников. В результате нераспорядительности местных органов не принимаются меры к регулярному снабжению больниц хлебом и другими продуктами питания, в связи с чем срывается госпитализация больных и задерживается открытие детского дома.
В 38-ми колхозах Ивановского района Одесской области колхозники получили на трудодень от 25 до 100 граммов зерна, а в 11-ти колхозах хлеб на трудодни совершенно не выдавался. В связи с этим в районе ощущается тяжелое продовольственное положение, имеют место случаи опухания колхозников...
По линии советских органов принимаются меры к организации в 21 районе Одесской области одноразового питания на 36.000 детей, которым будет охвачено 20 тысяч школьников, 10 тысяч дошкольников и 6 тысяч детей ясельного возраста.
Одновременно намечено к открытию 150 детских ясель на 6000 детей, 9 пищевых станций на 3000 человек и 10 детдомов на 2000 человек.
По линии здравоохранения в районы завозится 15 тонн рыбьего жира.
По существу изложенного информирован ЦК КП(б)У.»
Запитання та завдання
1. Доведіть, що наведений документ підверджує — події, зазначені в документі, — це голод, а ніяк не «острое продовольственное затруднение».
2. Що змінилось у відношенні влади до голодуючих в 1946-1947 рр. порівняно з 1932-1933 рр.? Чому відбулися ці зміни?
Документ 5.
Суд у Широкому.
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія України. Частина друга: 1945-1995 рр.».
«Днями виїзна сесія Михайлівського народного суду в селі Широкому розглянула карну справу щодо звинувачення громадянина Рубеля Федора, який у колгоспі ім. Сталіна вкрав 30 кілограмів колосків пшениці. Народний суд засудив Рубеля до 7 років позбавлення волі з відбуттям у виправно-трудових таборах.»
Запитання та завдання
1. Відомо, що ці події відбулись у 1947 р. Що спільного в цих подіях з тими, які відбулися у 1932-1933 рр.?
2. На підставі якого закону був засуджений громадянин Ф. Рубель?
Документ 6.
З резолюції XVIII з'їзду Компартії України за звітною доповіддю ЦК Компартії України з розвитку промисловості республіки.
Джерело: «Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК 1918—1941 рр.».
«XVIII з’їзд Компартії України вважає і надалі найважливішим завданням всесторонній розвиток важкої промисловості, що є засадою засад соціалістичної економіки, особливо вугільної і металургійної, а також інших галузей важкої індустрії.
...Разом з подальшим неухильним розвитком важкої промисловості зусилля партійних організацій і всіх трудящих республіки повинні бути направлені на виконання невідкладних задач партії з... підйому сільського господарства, легкої і харчової промисловості. У роботі з виконання цих важливих усенародних завдань необхідне особливе напруження, оскільки йдеться про те, щоб протягом короткого терміну — за два-три роки створити в нашій країні достаток продовольства і предметів народного вжитку.»
Запитання та завдання
1. Які галузі промисловості розвивались першочергово в Україні? Порівняйте відбудовчі процеси у повоєнні роки в Україні та у країнах Західної Європи.
2. Чи можливо було створити «достаток продовольства і предметів народного вжитку» за два-три роки? Обґрунтуйте відповідь.
Документ 7.
З листа колгоспників с. Попелюхи Піщанського району Вінницької області до М. Хрущова (1946 р.).
Джерело: І. Воронов, Ю. Пилявець «Голод 1946-1947 рр.».
«...Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було так важко, як в цю хвилину, люди з голоду мруть, діти від недоїдання і хвороб стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, їдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, но за хлібом іти далеко — 140-180 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали і немає надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо.
Багато хто з колгоспників збирається виїжджати на Кавказ і в Середню Азію, там всі говорять, що життя багате і дешеве, а Україна зубожіла і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть зараз гарно тільки хитруни, спекулянти, шахраї, злодії, а їх багато. А простій людині не добитися правди, всі на неї кричать і не вірять.
По зведенням, наш район самий відсталий в області, надій ніяких, усі ми вбиті горем, із злиднів нам не вийти.»
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте життя повоєнного села в Україні.
2. Яке жахливе явище в історії українського народу висвітлює цей документ?
Документ 8.
А) Постанова Президії Верховної Ради УРСР про звернення Президії Верховної Ради РРФСР з питання передання Кримської області до складу Української РСР.
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія України. Частина друга: 1945-1995 рр.».
«Обговоривши подання Президії Верховної Ради РРФСР з питання передання Кримської області із складу РРФСР до складу Української РСР, внесене на розгляд Президії Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради Української РСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки за цей великодушний, благородний акт братнього російського народу.
Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передання Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежного довір’я і широкої любові російського народу до українського народу, нове свідчення братської дружби між російським і українським народами.
Уряд України подбає про подальший розвиток і процвітання народного господарства Криму.
Президія Верховної Ради Української РСР відповідно до подання Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки ухвалює:
Просити Президію Верховної Ради Союзу РСР передати Кримську область із складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Голова Президії Верховної Ради Української РСР — Д. С. Корогченко.
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР — В. І. Нижник.
Київ, 13 лютого 1954 р.»
Б) Постанова Президії Верховної Ради УРСР про перехід Кримської області із складу РРФСР до УССР (мовою оригіналу).
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія. Частина друга: 1945-1995 рр.»
«Учитывая общность экономики, территориальную близость и тесные хозяйственные и культурные связи между Крымской областью и Украинской ССР, Президиум Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик постановляет:
Утвердить совместное представление Президиума Верховного Совета РСФСР и Президиума Верховного Совета УССР о передаче Крымской области из состава Российской Советской Федеративной Социалистической Республики в состав Украинской Советской Социалистической Республики.
Председатель Президиума Верховного Совета СССР — К. Ворошилов.
Секретарь Президиума Верховного Совета СССР — Н. Пегов. Москва, Кремль.
19 февраля 1954 г.»
Запитання та завдання
1. Як у документах мотивується передання Кримської області УРСР?
2. Доведіть законність приєднання Кримської області до України.
Документ 9.
Нас партія веде (мовою оригіналу).
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія. Частина друга: 1945-1995 рр.».
«Радостно у советского человека на душе. Смело глядит он в будущее. Куда ни бросишь взгляд, всюду видишь великое обновление, видишь, как новое побеждает, как все лучше живет наш народ.
Многие семьи трудящихся к празднику въезжают в благоустроенные квартиры. Загорелись праздничные иллюминации в новых клубах и Дворцах культуры. Благоустраиваются города, рабочие поселки. Разбиваются парки и сады. Из цехов поступают рапорты о досрочном выполнении предмайских обязательств.
Все это, как и многое другое, — плоды отеческой заботы родной Коммунистической партии о благе советских людей, плоды созидательного труда нашего народа.
Как и весь народ, коллектив нашего рельсо-блочного цеха пришел к 1 Мая с большими успехами. Мы досрочно завершили четырехмесячную программу, значительно увеличили выпуск продукции по сравнению с прошлым годом. На снижении себестоимости продукции сэкономили около полумиллиона рублей. За каждый горячий час прокатываем на несколько тонн металла больше, чем прежде...
Старший сварщик рельсо-блочного цеха металлургического завода имени Петровского.»
ДОВІДКА
Соціальна політика радянського керівництва
Джерело: О. Бойко «Історія України».
«У повоєнний період соціальна політика радянського керівництва була надзвичайно суперечливою: з одного боку, було введено 8-годинний робочий день, скасовано обов'язкові понадурочні роботи, відновлено чергові та додаткові відпустки, з іншого — саме в 1946 р. починається повернення до вольових методів керівництва промисловістю (ухвалено декілька постанов, які закріплювали робітників на підприємствах, необґрунтовано в декілька разів збільшували норми виробітку).
У 1946 р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян. Прикриваючись гаслом «боротьби з порушеннями колгоспного статуту», офіційна влада забирала в селян землю в колгоспний фонд, наполегливо радила продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками. Дійшло до того, що 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР ухвалила таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Цей документ мав серйозні наслідки. У 1948-1950 рр. на його підставі зборами колгоспників було оголошено 12 тис. «громадських вироків», жертвам яких загрожувала депортація до Сибіру та інших віддалених місць СРСР.
Незважаючи на посилення тиску на село, продовольча проблема в повоєнні роки залишалася гострою. Лише в грудні 1947 р. було ухвалено постанову Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про скасування карток на продовольчі та промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Водночас було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідацію наслідків війни у фінансово-грошовій сфері та упорядкування всієї фінансової системи. Ці урядові дії мали неоднозначні наслідки. Зокрема, скасування карткової системи було, безумовно, явищем позитивним, свідченням певної стабілізації народного господарства. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лише наполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки ломилися від делікатесів (ікра, риба, м'ясопродукти тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було.
Неоднозначно вплинула на життєвий рівень населення і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства; здійснила переоцінку трудових заощаджень населення в ощадкасах на пільгових умовах (до 3 тис. крб. обмін грошових знаків здійснювався 1:1); знецінила грошові накопичення спекулянтів. З іншого боку, грошова реформа боляче вдарила по селянству, яке зберігало гроші переважно вдома і було змушене здійснювати обмін у розрахунку 1:10.
Надзвичайно гострою в повоєнний період була житлова проблема. Під час війни зруйновано тисячі населених пунктів, знищено понад 40 млн. м2 житла — 50% довоєнного фонду. Це змушувало мільйони людей тривалий час жити у напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвальних приміщеннях, землянках. Негативно впливали на життєвий рівень населення деформований та уповільнений розвиток легкої та харчової промисловості, непропорційно низька частка заробітної плати робітників і службовців у національному доході, нееквівалентний обмін між містом і селом (ціни на продукцію сільського господарства свідомо занижувалися), які були притаманні командній економіці.»
Запитання та завдання
Проаналізуйте статтю, яка була опублікована в газеті «Правда України» 1 травня 1953 р. Поміркуйте, що в статті викликає довіру, а що є вигадкою, міфом? Обґрунтуйте відповідь.
Документ 10.
Розвиток народного господарства у західних областях України у повоєнні роки.
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Характерною особливістю перебудови в цьому раніше відсталому краї були значно вищі, ніж на сході УРСР, темпи промислового розвитку. Через це Західна Україну за рівнем промисловості швидко наздогнала інші регіони республіки. Підприємства західних областей становили у 1940 р. 4,7% загальної кількості підприємств усієї України, а в 1949 р. — 12,6% (у важкій промисловості — відповідно 8,1 і 16,8%), питома вага робітників краю зросла за цей час з 5,9 до 11,8% загальної чисельності, робітничого класу республіки (на великих підприємствах — з 5,4 до 11 %), питома вага валової продукції — з 3,1 до 7,2% (на великих підприємствах — з 2,4 до 6,4%).
У роки 4-ї п’ятирічки тут були відбудовані і споруджені понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств. Обсяг валової продукції промисловості протягом 1946-1950 рр. зріс тут у 3,2 раза.
Основна маса селян цього регіону була охоплена колективними господарствами. На початку 1946 р. тут налічувалось 158 колгоспів, на початок 1948 р. — 1762, а за станом на 1 листопада 1949 р. — уже 6098.»
Запитання та завдання
1. Визначте особливості відбудови промисловості в Західній Україні.
2. Які зміни відбулись у господарстві Західної України?
Документ 11.
Про операцію «Віспа» (мовою оригіналу).
Джерело: Ф. Чусв «Солдати імперії: Бесіди, спогади, документи».
«22 февраля с. г. на хуторе Бучина в 8 км западнее райцентра Краковец Львовской обл. группой польской милиции численностью 30 чел. ограблено 10 украинских хозяйств и расстреляно 8 чел. жителей этого села. 23 февраля в селе Тручица Перемышльского уезда польская милиция этого села расстреляла 10 чел. украинцев, дома которых сожжены. В тот же день севернее райцентра Краковец группой польской милиции подожжен дом жителя этого села Сельчака Ивана, записавшегося на выезд в СССР. При попытке со стороны Сельчака ликвидировать пожар, польская милиция открыла по дому ружейно-пулеметный огонь...
Польскими властями деятельность милиции по ограблению и истреблению украинцев ни в какой мере не пресекается, действия милиции проходят безнаказанно.
Рясной.»
СЛОВНИК!
Операція «Вісла» — депортація Польщею залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі. Проведена 28 квітня — 28 серпня 1947 р.
Запитання та завдання
1. Що спільного було в діях польської міліції під час проведення операції «Вісла» і в діях сталінського режиму у період радянізації західноукраїнських земель?
2. Чому СРСР не став на захист українського населення?
3. Вкажіть причини і дату проведення операції «Вісла», використовуючи підручник з історії України.
Документ 12.
Із доповідної записки прокурора військ МВС Українського округу полковника юстиції Кошарського на адресу секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова «Про факти грубого порушення соціалістичної законності у діяльності так званих спеціальних груп МДБ».
Джерело: І. Винниченко «Україна 1920-1980-х. Депортації, заслання, вислання».
«...Міністерством держбезпеки Української РСР і його Управліннями в Західних областях України з метою виявлення ворожого українсько-німецького націоналістичного підпілля, широко застосовуються т.з. спецгрупи, що діють під виглядом бандитів «УПА».
Цей... гострий метод оперативної роботи, якби він застосовувався розумно, по-справжньому конспіративно і чекістські підготовленими людьми, поза сумнівом, сприяв би швидкому викорчовуванню залишків бандитського підпілля.
Проте, як показують факти, груба провокаційна і нерозумна робота низки спецгруп, що допускається їх учасниками, свавілля і насильство над місцевим населенням, не тільки не полегшують боротьбу з бандитизмом, але, навпаки, ускладнюють її, підривають авторитет радянської законності і, безперечно, завдають шкоди справі соціалістичного будівництва в Західних областях України...
...Дії так званих спецгруп МДБ мають яскраво виражений бандитський, антирадянський характер і, зрозуміло, не можуть бути виправдані ніякими оперативними міркуваннями.
Не маючи в своєму розпорядженні достатніх матеріалів, так звані спецгрупи МДБ діють усліпу, внаслідок чого жертвами їх свавілля часто є особи, не причетні до українсько-бандитського націоналістичного підпілля.
Роман Шухевич
...Виступаючи в ролі українських націоналістів, учасники спецбойовок йдуть далі по лінії штучного, провокаційного створення антирадянського націоналістичного підпілля...»
ДОВІДКА
Боротьба ОУН-УПА з радянською владою
Джерело: В. Косик «Україна і Німеччина у Другій світовій війні».
Р. Шухевич: «Домагатися, щоб ні одне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати! Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина — нічого страшного в цьому немає».
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте документ за планом:
а) цілі боротьби радянської влади з ОУН-УПА в повоєнні роки;
б) методи боротьби;
в) наслідки боротьби.
2. Дайте моральну оцінку методам боротьби радянської влади з ОУН-УПА.
Документ 13.
Про виселення українців у віддаленні райони СРСР (мовою оригіналу).
Джерело: «Хрестоматія з історії України».
«Берия — Сталину:
Этим докладываю....
Из западных областей Украинской ССР прибыло и розгружено 48 эшелонов с семьями ОУН: 25874 семей — 74898 человек: в Кемеровскую обл. — 30288 о человек, в Челябинскую обл. — 7183 человек, в Карагандинскую обл. — 8182 человек, в Молотовскую обл. — 8261 человек, в Иркутскую и Челябинскую обл. — 4091 человек, в Красноярский край — 1691 человек, в Омскую обл. — 15202 человек.»
Запитання та завдання
1. Чому сталінський режим продовжував репресії проти свого народу?
2. Поміркуйте, чи всі ці тисячі українців були членами сімей ОУН? Обґрунтуйте відповідь.
Документ 14.
Доповідна міністра внутрішніх справ С. Круглова заступнику голови Ради Міністрів СРСР Л. Берії.
Джерело: І. Винниченко «Україна 1920-1980-х. Депортації, заслання, вислання»
«Після звільнення території Української РСР від німецьких загарбників, за рішеннями уряду СРСР, з 1944 р. органами МВС і МДБ провадиться виселення із західних областей України у віддалені райони країни членів сімей «оунівців» — українських націоналістів, бандитів, а також бандпосібників.
Відправлення на спецпоселення «оунівців» провадилося в 1944-1946 рр. за рішенням Особливої Наради при НКВС СРСР терміном на 5 років, а в 1947-1949 рр. — за рішенням Особливої Наради при МДБ СРСР терміном на 8-10 років і на безстрокове поселення.
За станом на 1.01.1949 р. всього на спецпоселенні перебувало 112 633 особи членів сімей активних «оунівців», з них виселених у 1944-1946 рр. терміном на 5 років 24 730 осіб, виселених в 1947-1949 рр. терміном на 8-10 років і на безстрокове поселення 87 903 особи.
Деяким з вказаних осіб, виселеним у 1944-1945 рр., термін поселення закінчився наприкінці 1949 р. або... у 1950 р.
Міністерство внутрішніх справ СРСР, виходячи з недоцільності повернення їх до місця попереднього проживання і з метою зміцнення режиму в місцях поселення членів сімей «оунівців», вважає за необхідне:
скасувати терміни виселення членів сімей українських націоналістів і бандпосібників і встановити, що вони переселені у віддалені райони СРСР навічно і поверненню в місця попереднього проживання не підлягають;
поширити на цих осіб дію Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 листопада 1948 р. «Про кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового і постійного поселення осіб, виселених у віддалені райони Радянського Союзу в період Вітчизняної війни». За самовільний виїзд (втечу) з місць обов’язкового поселення винуватців притягати до кримінальної відповідальності й визначити міру покарання за цей злочин 20 років каторжних робіт.
Проект постанови РМ додаю.
Міністр внутрішніх справ Союзу РСР —
С. Круглов.»
Запитання та завдання
1. Чому сталінський режим боявся повернення членів сімей «оунівців» на свою Батьківщину?
2. Доведіть, що радянська влада провадила антизаконну, репресивну політику щодо депортованого українського населення.
Документ 15.
А) З Постанови ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в "Нарисі історії української літератури" (1946 р.)».
Джерело: «Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950. Збірник документів і матеріалів».
«...ЦК КП(б)У відзначає, що автори «Нарису» перекрутили марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її в буржуазно-націоналістичному дусі.
Історія української літератури висвітлюється в «Нарисі» поза зв’язком з боротьбою класів як процес ізольований від цієї боротьби....
Всупереч ленінській вказівці про те, що «є дві національні культури в кожній національній культурі», в «Нарисі» замовчується різниця і суперечність між реакційними і прогресивними течіями в літературі і розвивається теорія єдиного потоку в українській літературі. Тим самим в «Нарисі» протягується теорія про безкласовість і безбуржуазність українського народу в минулому, яка становить сутність буржуазно-націоналістичної концепції школи» М. Грушевського...
Це говорить про те, що партійні організації Інституту літератури Академії наук УРСР і Спілки радянських письменників України послабили боротьбу на ідеологічному фронті, а в деяких комуністів, що працюють в галузі культури і мистецтва, притупилась політична пильність...
ЦК КП(б)У вважає, що зазначені перекручення і помилки стали можливими тому, що частина істориків і літераторів ще не переборола вплив буржуазно-націоналістичної «школи» Грушевського, а партійні організації інститутів історії і літератури АН УРСР зовсім недостатньо орієнтують наукові кадри на боротьбу за чистоту марксистсько-ленінської теорії, проти спроб відродити буржуазно-націоналістичні погляди в питаннях історії і літератури України...»
Б) З Постанови ЦК КП(б)У «Про журнал "Вітчизна"» (1946 р.).
Джерело: «Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950. Збірник документів і матеріалів».
«ЦК КП(б)У відзначає, що літературно-художній журнал «Вітчизна» —орган Спілки радянських письменників України — ведеться зовсім незадовільно. Редакція «Вітчизни» (відповідальний редактор т. Яновський) не виконала постанови ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 р., яка зобов’язувала редакцію в найкоротший строк усунути серйозні ідейно-політичні хиби і помилки, що мали місце в журналі «Українська література», і рішуче піднести ідейно-художній рівень журналу. Замість цього редакція ще більш поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, в яких проповідуються буржуазно-націоналістична ідеологія, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і пошлість...
У журналі була видрукувана націоналістична стаття Л. Коваленка «Поет, новатор і патріот», присвячена творчості І. Котляревського. Повторюючи антинаукові буржуазно-націоналістичні твердження Грушевського і Єфремова, автор статті намагається довести, що головними і вирішальними в розвитку дореволюційної української літератури були не соціальні, а національні фактори....
Забувши, що наші журнали повинні керуватися тим, що являє життєву основу радянського ладу, а саме — політикою радянської влади і більшовицької партії, редакція «Вітчизни» виявилась неспроможною розбиратися в ідейно-політичних якостях літературного матеріалу і тому допустила вміщення в журналі ряду порочних і помилкових творів («Я щаслива Валентина» Чередниченко, «Одину полі» Муратова, «З далеких доріг» Масенка та ін.).
Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед — перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання планів нової сталінської п’ятирічки, за поступовий перехід від соціалізму до комунізму...
На ряді творів, видрукуваних в журналі, лежить печать національної обмеженості: автори показують український народ ізольовано, у відриві від інших радянських народів, зокрема від великого російського народу, радянським людям накидаються не властиві їм архаїчні риси, ідеалізуються пережитки минулого в побуті та свідомості людей (вірші Романенка, оповідання «Косарі повертаються додому» Цюпи та ін.)...»
В) З редакційної статті журналу «Більшовик України».
Джерело: «Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950. Збірник документів і матеріалів».
«...Історична наука завжди була одним з могутніх засобів у руках більшовицької партії в ідейному вихованні трудящих. Ленін і Сталін дають неперевершені щодо своєї глибини зразки наукового аналізу історичних подій, яскраві приклади викриття фальсифікаторів історії. Матеріалістичне висвітлення минулого і сучасного завжди давало можливість партії «передбачити хід подій і розпізнати не тільки те, як і куди розвиваються події тепер, але й те, як і куди вони повинні розвиватися в майбутньому» («Короткий курс історії ВКП(б)», с. 339). Величезне значення має історична наука в справі політичної освіти народних мас, озброєння їх знанням досвіду боротьби за побудову комуністичного суспільства в нашій країні...
На Україні завдання наукового розроблення іоторії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Для успішного розв’язання цього завдання інститутові надано всі можливості, створено необхідні умови.
Проте, як зазначено в постанові ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», незважаючи на своє тринадцятирічне існування, Інститут історії України не розробив і не видав науково витриманої марксистсько-ленінської історії України...»
ДОВІДКА
Ліквідація Української греко-католицької церкви
Джерело: О. Бойко «Історія України».
«Розгортанню наступу на УГКЦ сприяли і смерть митрополита А. Шептицького (листопад 1944 р.), і повоєнне загострення відносин Заходу і Сходу, що поступово переросло в «холодну війну». Намагаючись знайти спільну мову з панівним режимом і уникнути кровопролиття в західноукраїнському регіоні, наступник Шептицького митрополит Й. Сліпий надсилає в грудні 1944 р. до Москви делегацію УГКЦ. Цю делегацію прийняв голова Ради в справах релігійних культів при Раднаркомі СРСР, полковник державної безпеки І. Полянський. Під час зустрічі представники УГКЦ ознайомили його з життям церкви, проголосили звернення Й. Сліпого «До духовенства і віруючих», в якому містилися заклики до бандерівців «вернутися з неправильного шляху»; передали 100 тис. крб. у фонд Червоного хреста на оборону країни. Демонструючи свою лояльність до режиму, один із представників греко-католиків все ж зауважив, що в західному регіоні будь-які зміни необхідно «робити обережно». Не бажаючи вступати у конфлікт з УГКЦ під час війни, сталінське керівництво пообіцяло греко-католикам вільне відправлення богослужінь.
Проте вже в середині березня 1945 р. з'являється детальна інструкція ліквідації УГКЦ, під якою стояв підпис: «Со всеми мероприятиями согласен. И. Сталин». Діючи за інструкцією, органи держбезпеки у квітні заарештували всіх українських греко-католицьких єпископів на чолі з митрополитом Й. Сліпим. У короткий час було ліквідовано церковні освітні установи, розгромлено митрополію та єпархіальні управління. Проведено арешти серед монахів, монашок та духовенства — понад 2 тис. осіб.
Митрополит УГКЦ Йосип Сліпий
При сприянні НКВС було створено ініціативну групу, до складу якої увійшли відомі релігійні діячі Г. Костельник, М. Мельник, А. Пельвецький. Вона мала на меті розрив унії з Римом та возз'єднання греко-католицької церкви з Російською православною церквою. 8-10 березня 1946 року ініціативна група скликала Собор у Львові в храмі Св. Юра, у якому взяли участь 214 священиків і 19 світських осіб. Згідно з рішеннями цього зібрання Брестська унія 1596 р. скасовувалася, а греко-католицька церква «возз'єднувалася» з Російською православною церквою.
За таким самим сценарієм розгорталися події і в Закарпатті. У повоєнний період до липня 1947 р. від української єпархії тут відібрали 73 церкви, 15 священиків було вислано до Сибіру, трьох убили, а 36 втекло. У цьому ж році було вчинено замах (влаштовано автокатастрофу) на мукачівського українського єпископа Г. Ромжу, якого пізніше отруїли в лікарні. Після цього закрили усі греко-католицькі церкви в Мукачівській єпархії, засудили до різних строків ув'язнення 50 священиків. Наслідком усіх цих акцій було урочисте проголошення в серпні 1949 р.
Московським патріархатом «добровільного возз'єднання мукачівської єпархії з Російською православною церквою». Ліквідація Української греко-католицької церкви була частиною плану, спрямованого на організацію всебічної енергійної відсічі наступаючому Ватикану і зміцненню радянської влади в західноукраїнських землях. Ця ліквідація стала можливою через ослаблення в повоєнний період греко-католицької церкви; загострення відносин між Заходом і Сходом, яке переросло в «холодну війну», смерть лідера УГКЦ А. Шептицького.»
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте основні тенденції сталінського керівництва у розвитку культури. Чим вони були обумовлені?
2. Чому у повоєнні роки посилився ідеологічний тиск на радянський народ, на діячів культури. Обґрунтуйте відповідь.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
