Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник
УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1945 рр.
Документ 1.
Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.) (мовою оригіналу).
Джерело: «Хрестоматія з Історії СРСР. 1917-1945 рр. Навчальний посібник для пед. інститутів за спеціальністю "Історія"».
«Правительство СССР и Правительство Германии, руководимые желанием укрепления дела мира между СССР и Германией и исходя из основных положений договора о нейтралитете, заключенного между СССР и Германией в апреле 1926 года, пришли к следующему соглашению:
Англійська карикатура 1939 р.
Статья I.
Обе Договаривающиеся Стороны обязуются воздерживаться от всякого насилия, от всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга, как отдельно, так и совместно с другими державами.
Статья II.
В случае, если одна из Договаривающихся Сторон окажется объектом военных действий со стороны третьей державы, другая Договаривающаяся Сторона не будет поддерживать ни в какой форме ту державу.
Статья III.
Правительства обеих Договаривающихся Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультации, чтобы информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересы.
Статья IV.
Ни одна из Договаривающихся Сторон не будет участвовать в какой-нибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена против другой стороны.
Статья V.
В случае возникновения споров или конфликтов между Договаривающимися Сторонами по вопросам того или иного рода обе стороны будут решать эти споры или конфликты исключительно мирным путем, в порядке дружеского обмена мнениями или в нужных случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликта.
Статья VI.
Настоящий Договор заключается сроком на десять лет с тем, что, поскольку одна из Договаривающихся Сторон не денонсирует его за год до истечения срока, срок действия договора будет считаться автоматически продленным на следующие пять лет
Статья VII.
Настоящий Договор подлежит ратификации в возможно короткий срок. Обмен ратификационными грамотами должен произойти в Берлине. Договор вступает в силу немедленно после его подписания.
Составлен в двух оригиналах, на немецком и на русском языках в Москве, 23 августа 1939 года.»
Запитання та завдання
1. Визначте, чи відповідав договір нормам міжнародного права тих років.
2. Якій із сторін — СРСР або Німеччині — був вигідніший даний договір? Чому?
Документ 2.
Таємний додатковий протокол до договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії України. Посібник для 10 класу середньої школи».
«При підписанні договору про ненапад між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік уповноважені обох сторін, що нижче підписались, обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення привело до наступного результату:
У разі територіально-політичного переустрою областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.
У разі територіально-політичного переустрою областей, що входять до складу Польської Держави, кордон сфер інтересів Німеччини та СРСР проходитиме приблизно по лінії рік Нарев, Вісла та Сан.
Англійська карикатура 1939 р.
Питання, чи бажане в обопільних інтересах збереження незалежної Польської Держави і якими були кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване тільки у подальшому політичному розвитку.
У будь-якому випадку обидва Уряди вирішуватимуть це питання в дусі дружньої обопільної згоди.
Щодо Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. Німецька сторона заявляє про свою цілковиту політичну незаінтересованість у цих областях.
Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.
За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов
За Уряд Німеччини Й. фон Ріббентроп»
СЛОВНИК!
Анексія — насильницьке приєднання державою всієї (або частини) території іншої держави або народу, а також насильницьке утримання того чи іншого народу в межах чужої держави, що є грубим порушенням норм міжнародного права і принципу самовизначення націй.
Запитання та завдання
1. Які території увійшли до сфери інтересів СРСР, а які — Німеччини?
2. Як СРСР та Німеччина визначали долю Польщі?
3. Що об’єднало двох запеклих ворогів — Сталіна та Гітлера — в 1939 р., чим вони керувались, даючи згоду на підписання цього документа урядами своїх країн?
4. Поміркуйте, чому цей документ має зберігатись «обома сторонами в суворій таємниці»?
Документ 3.
З таємного додаткового протоколу до німецько-радянського договору «Про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною» (28 вересня 1939 р.).
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
Спільний радянсько-німецький військовий парад у Бресті, 1939 р.
«Нижчепідписані уповноважені констатують згоду Німецького Уряду й Уряду СРСР у наступному: Підписаний 23 серпня 1939 року таємний додатковий протокол змінюється в п. 1 таким чином, що територія Литовської держави входить до сфери інтересів СРСР, позаяк з іншого боку Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства входять до сфери інтересів Німеччини. Як тільки Уряд СРСР уживе на литовській території особливих заходів для охорони своїх інтересів, то з метою природного і простого проведення кордону теперішній німецько-литовський кордон виправляється так, що литовська територія, яка лежить на південний захід від лінії, вказаної на карті, відходить до Німеччини.
Німецькі солдати пригощають червоногвардійців цигарками під час зустрічі на лінії поділу Польщі, 20 вересня 1939 р.
Далі заявляється, що нині діюча економічна угода між Німеччиною і Литвою не буде порушена зазначеними вище заходами Радянського Союзу.»
Запитання та завдання
1. Чим були обумовлені територіальні зміни в цьому документі порівняно з таємним договором від 23 серпня 1939 р.?
2. Чи було укладання даного договору вкрай необхідним для СРСР та Німеччини?
ДОВІДКА
Співробітництво між СРСР і Німеччиною після підписання Пакту про ненапад (23 серпня 1939 р.)
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Почалося це ще під час воєнних дій в Польщі. Так, радянські і німецькі війська наступали на Львів з двох боків і врегулювали всі деталі, щоб уникнути конфлікту. Справа закінчилась спільним парадом німецьких і радянських військ у захопленому Львові. Співробітництво продовжувалось і після розгрому Польщі. Так, було налагоджене регулярне забезпечення люфтваффе (німецької авіації) радянськими метеозведеннями, що полегшило німцям бомбити Англію. В. Молотов і А. Мікоян підшукали в 35 км східніше Мурманська військово-морську базу для ремонту німецьких кораблів, яка служила німцям включно до закінчення операцій в Норвегії.
Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина отримала із Радянського Союзу 865 тис. тонн нафти, 140 тис. тонн марганцевої руди, 14 тис. тонн міді, 3 тис. тонн нікелю, 101 тис. тонн бавовни-сирцю, понад 1 мільйон тонн лісоматеріалів, 11 тис. тонн льону, фосфати, платину і майже півтора мільйони тонн зерна. Через радянську територію здійснювався транзит стратегічної сировини і продовольства з країн Тихоокеанського басейну. СРСР фактично перетворився на невоюючого союзника Гітлера.»
Документ 4.
Декларація Народних зборів Західної України про возз'єднання Західної України з УРСР (27 жовтня 1939 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії України. Посібник для 10 класу середньої школи».
«Український народ в колишній Польській державі був приречений на вимирання. Його долею було пригнічення, знищення і пограбування. Польські пани робили все, щоб ополячити українське населення, заборонити навіть саме слово «українець», замінивши його на слова «бидло» та «холоп».
Українських селян позбавляли землі. Робітникам і службовцям не давали працювати на фабриках, заводах і в установах. Українців не приймали до навчальних закладів. Викорінювали рідну українську мову. Намагались знищити українську культуру. Усе це неодноразово викликало бурю протесту, селянські повстання проти колоніального режиму панівних верств панської Польщі.
Та кінчився час пригнічення і безправ’я. Волею всього багатонаціонального народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів.
На вічах, зборах, мітингах він одностайно виявляє непохитну волю влитися в братню сім’ю народів великого Радянського Союзу та ввійти до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Адже тільки в Радянському Союзі, де влада належить робітникам і селянам, знищено експлуатацію людини людиною, здійснено взаємну допомогу народів в усіх галузях господарського і суспільного життя. Адже тільки в Радянському Союзі можливий для кожного народу цілковитий розквіт національної культури — у повному сенсі народної культури. Адже тільки в Радянському Союзі зникло почуття взаємного недовір’я між народами і замість національних чвар, культивованих буржуазією, зросла і зміцніла дружба народів.
У Радянському Союзі квітне Українська Радянська Соціалістична Республіка. Збудовано сотні могутніх заводів та фабрик, на яких працює робітничий клас, що не знає експлуатації. Зросло і економічно зміцніло українське селянство, яке володіє землею і обробляє її найновішою технікою.
Радянська влада і Комуністична партія створили всі умови для розвитку справді народної української радянської культури. Українська мова — державна мова. Сини і дочки народу Радянської України посідають керівні пости в усіх галузях політичного, господарського, культурного і суспільного життя. Молоді Радянської України забезпечено цілковиту змогу вчитися, опановувати висоти науки своєю рідною мовою.
Народ Західної України це знає.
Українські Народні збори, являючись виразником непохитної волі та прагнень народу Західної України, ухвалюють:
Просити Верховну Раду Союзу РСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і тим злучити український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу.
Народні збори висловлюють тверду впевненість, що Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік задовольнить цю просьбу народу Західної України, щоб він в єдиній і дружній сім’ї народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, під керівництвом Комуністичної партії більшовиків ішов шляхом до нового і щасливого життя.
Хай живе єдина вільна Радянська Україна!
Хай живе братерство народів!
Хай живе Союз Радянських Соціалістичних Республік — батьківщина трудящих усього світу!»
Запитання та завдання
1. Виходячи з тексту, визначте:
а) причини возз’єднання;
б) становище українського населення в складі Польщі;
в) становище Радянської України у складі СРСР.
2. Зробіть висновок, чи можливо цілком погодитись з текстом Декларації?
3. У чому полягає історичне значення возз’єднання Західної України з УРСР?
Документ 5.
Про прийом і розселення осадників.
Джерело: І. Білас «Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.».
«Операція з переселення осадників із західних областей УРСР і БССР почалася 10 лютого 1940 р.
...Багатьом осадчикам було наданий час на збори, деякі були завантажені у вагони в той час, як члени їх сімей знаходилися на роботі, в гостях, у школі тощо. Багаж завантажувався у вагони без маркування.
У результаті значна кількість переселених сімей розділена: члени однієї сім’ї розселені в різних областях, розшук багажу дотепер ще не закінчений.
...Виявляються випадки переселення осіб, що мають на руках довідки про те, що вони виселенню не підлягають.
У Алтайський край ешелоном 4025 прибула сім’я Кравець Ларіона Івановича, що має на руках довідку РВК, що він переселенню не підлягає.
...У Свердловську область прибув Краківський Д.Н. В особистій справі окрім дати нічого немає. А в анкеті записано: «Землі мав 1 га, 1 корова, 1 хатина», а в примітці значиться: «Компрометуючих матеріалів немає».
...Господарські організації до прийому осадників підготувалися погано.
У Архангельській області осадники через нестачу помешкань в більшості селищ розміщені по 23 сім’ї в одній кімнаті або по 15-20 сімей в бараках, що не мають кімнатної системи. Житлова площа в середньому не перевищує 1-2 метрів на людину. Встановити ліжко на кожну людину через скупченість немає можливості.
Таке ж становище у ряді селищ Красноярського краю, Кустанайської, Омської й інших областей.
За попередніми даними 7 країв і областей... середній відсоток працездатних із загальної кількості осадників складає 43%, а по окремих селищах знижується до 35%.»
Запитання та завдання
1. Назвіть причини депортації західноукраїнського населення у віддалені райони СРСР.
2. Поміркуйте, чому радянська влада депортувала навіть тих людей, які не підлягали депортації.
3. Схарактеризуйте умови життя переселенців.
4. Дайте власну оцінку діям радянської влади.
Документ 6.
13 директиви про виселення соціально-чужого елемента із республік Прибалтики, Західної України і Західної Білорусії та Молдавії.
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«Підстава: Постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від
14 травня 1941 року за №1299 — 526 с.
Категорії осіб, які підлягають виселенню за цією
директивою:
1) активні члени контрреволюційних організацій і члени їх сімей;
2) колишні жандарми, охоронці, керівний склад поліції, в’язниць та рядові поліцейські й тюремники при наявності компрматеріалів;
3) колишні крупні поміщики, торговці,... фабриканти... та великі чиновники колишніх буржуазних урядів разом з членами їх сімей;
4) колишні офіцери, на яких є компрматеріал..;
5) члени сімей учасників контрреволюційних організацій, засуджених до вищої міри покарання..;
6) особи, які прибули по репартації із Німеччини, а також які виїхали із Латвії до Німеччини при наявності щодо них компрматеріалів;
7) ті, хто втікали з колишньої Польщі і відмовились прийняти радянське громадянство..;
9) проститутки, зареєстровані в поліції, які займаються старою діяльністю.»
ДОВІДКА
Про антирадянські настрої серед біженців
Джерело: І. Білас «Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.».
«...Прибулий із Західної України громадянин Мінсбург заявив: «Радянська власть — це гірше зарази, вона знущається з робочого класу більше, ніж в капіталістичних державах. Радянська влада давно була б повалена самими робітниками, але вона тримається тільки завдяки міцній роботі НКВС. Не встигне хто-небудь себе проявити антирадянськи, як його заарештовують. Освічені люди тут проти Рад. При капіталістах легше живеться, ніж тут, тому що там можна вести боротьбу з господарями, судитися з ними, а тут нема на кого подавати до суду. Всі тут, хто стоїть в керівництві, — нецензурні слова. В газетах пишуть неправду, пишуть, що в СРСР все є, живуть заможно, а насправді нічого немає, нічого не купиш. На фінському фронті Ради мають велику поразку, а в газетах про це не пишуть. Якщо там уб'ють 15000 червоноармійців, то пишуть тільки 1. Гіршої власті, ніж радянська, в світі немає. Її треба висадити, як висаджують динамітом породу на шахті».
Запитання та завдання
Які категорії населення підлягали депортації? Обґрунтуйте, чому?
Документ 7.
Уривки з виступів політичних лідерів Німеччини, Радянського Союзу та Великої Британії у зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни.
Джерело: В. Воропаева, М. Татаринов «Всесвітня історія. 11 клас. Готові дидактичні набори до уроків».
«А) З виступу Адольфа Гітлера по радіо 22 червня 1941 р.
Німецький народе! Націонал-соціалісти!
Ви всі, ймовірно, відчули, що цей крок був для мене гірким і важким. Ніколи народ не мав ворожих почуттів до народів Росії. Проте вже понад два десятиліття єврейсько-більшовицький уряд з Москви намагається роздмухувати вогонь ворожнечі не тільки в Німеччині, але й в усій Європі. Ні Німеччина намагалася привнести до Росії свій націонал-соціалістичний світогляд, а саме влада у Москві невпинно здійснювала спроби нав’язати нашому та іншим європейським народам своє панування, причому не тільки ідеологічними, але й мілітаристськими методами. Наслідками діяльності такого режиму в усіх країнах були лише хаос, зубожіння і голод...
Німецький народе!
У цей момент відбувається зосередження і розгортання військових сил такого обсягу і розмаху, якого дотепер не бачив світ. У союзі з фінськими соратниками стоять війська на Північному Льодовитому океані... Від Східної Пруссії до Карпат простяглися військові підрозділи Східного німецького фронту. На берегах Пруту, в нижній течії Дунаю, до морського узбережжя Чорного моря під керівництвом глави держави Антонеску об’єднуються німецькі та румунські солдати. Завданням цього фронту є не тільки захист окремих держав, але й гарантування безпеки Європи і тим самим порятунок всіх і вся...
Хай допоможе нам Бог у цій боротьбі!
Б) З виступу прем’єр-міністра Віистона Черчилля по англійському радіо 22 червня 1941 р.
Адольф Гітлер
Вінстон Черчилль
Нацистському режиму властиві гірші ознаки комунізму. У нього немає ніяких засад і принципів, окрім прагнення до расового панування. За своєю жорстокістю і лютою агресивністю він перевершує всі форми людської зіпсованості. За останні 25 років ніхто не був більш послідовним ворогом комунізму, ніж я. Я не візьму назад жодного слова, яке я сказав про нього. Проте все це тьмяніє перед видовищем, що розгортається зараз. Минуле з його злочинами, божевіллям і трагедіями зникає. Я бачу російських солдат, що стоять на порозі своєї рідної землі, що захищають поля, які їх батьки обробляли з незапам’ятних часів. Я бачу, як вони охороняють свої домівки, де їх матері і дружини моляться... Я бачу, як на все це насувається мерзотна нацистська військова машина з її вишколеними, брязкаючими шпорами, прусськими офіцерами, з її майстерними агентами, що тільки-но придушили і зв’язали по руках і ногах десяток країн. Я бачу також сіру вимуштрувану, слухняну масу жорстокої солдатні, що насувається подібно до хмар повзучої сарани. Ми сповнені рішучості знищити Гітлера й всі сліди нацистського режиму. Звідси випливає, що ми надамо Росії (прим. авт. — читай СРСР) і російському народові (прим. авт. — радянському) всю допомогу, яку тільки зможемо.
Небезпека, що загрожує Росії, — це небезпека, що загрожує нам і Сполученим Штатам... Подвоїмо свої зусилля і боротимемося разом, скільки вистачить сил і життя.
В) З виступу Йосипа Сталіна по радянському радіо З липня 1941 р.
Товариші! Громадяни!
Брати і сестри!
Бійці нашої армії і флоту!
До вас звертаюся я, друзі мої!
Підступний військовий напад гітлерівської Німеччини на нашу Батьківщину, розпочатий 22 червня, триває....
...Історія свідчить, що непереможних армій немає і не буває. Те саме можна сказати про нинішню німецько-фашистську армію Гітлера.
Йосип Сталін
Що стосується того, що частина нашої території виявилася все ж таки захопленою німецько-фашистськими військами, то це пояснюється головним чином тим, що війна фашистської Німеччини проти СРСР почалася за вигідних умов для німецьких військ і невигідних для радянських військ. Справа в тому, що війська Німеччини як країни, що веде війну, були цілком змобілізовані... Фашистська Німеччина несподівано й підступно порушила пакт про ненапад, укладений у 1939 р. Можуть запитати: як могло трапитися, що Радянський уряд пішов на укладення пакту про ненапад з такими підступними людьми і недолюдками, як Гітлер і Ріббентроп? Чи не припустилися ми тут помилки? Звичайно, ні!...
Батьківщина-мати кличе!
Ворог жорстокий і невтомний. Він ставить на меті захоплення наших земель, нашого хліба і нашої нафти. Він ставить собі на меті відновлення влади поміщиків, відновлення царизму, руйнування національної державності вільних народів Радянського Союзу, їх понімечення, перетворення їх на рабів німецьких князів і баронів.
У разі вимушеного відходу частин Червоної Армії треба вивозити весь рухомий залізничний склад, не залишати ворогові жодного кілограма хліба, жодного літра пального. Усе цінне майно, яке не можна буде вивезти, треба безумовно знищувати.
Метою цієї всенародної вітчизняної війни проти фашистських гнобителів є не тільки ліквідація небезпеки, що нависла над нашою країною, але й допомога усім народам Європи, що потерпають під ярмом німецького фашизму... Наша війна за свободу нашої Вітчизни зіллється з боротьбою народів Європи й Америки за їх незалежність, за демократичні свободи...».
Запитання та завдання
Проаналізуйте документи, порівняйте їх відповідно до встановлених нижче критеріїв і заповніть таблицю «Лідери країн про початок Другої Світової війни».
|
Критерії для порівняння |
Документ А |
Документ Б |
Документ в |
|
Форма звернення діяча |
|||
|
Головна мета документа, ключові слова |
|||
|
Причини війни, характер війни, пропагандистські ідеї і прийоми, які використовують політики |
Документ 8.
Перші дні війни.
Джерело: Г. Жуков «Спогади і роздуми».
«Перемишльський укріплений район оборонявся 52-м, 150-м окремими кулеметними батальйонами і 92-м прикордонним загоном. Частини укріпленого району зайняли свої споруди на 6 годину ранку 22 червня, і їм разом з прикордонниками і озброєними загонами робітників та службовців довелося першими прийняти на себе вогонь і атаки ворога.
Кілька годин мужні захисники міста стримували натиск переважаючого за своїми силами противника. Потім за наказом начальника 92-го прикордонного загону вони відійшли за місто, де знову затримали противника. Це дало змогу підтягти до Перемишля 99-у стрілецьку дивізію полковника М.І. Дементьева. 23 червня разом із зведеним батальйоном прикордонників вона перейшла в контратаку і вибила фашистів з міста.
...Німецькі війська знайшли вразливе місце: вони завдали сильного удару на стику Рава-Руського і Перемишльського районів, які оборонялися 97-ю і 159-ю стрілецькими дивізіями. Остання... не витримавши атаки противника, почала відхід, створивши тяжку ситуацію для сусідніх частин....
Рава-Руський і Перемишльський укріплені райони все ще продовжували успішно відбивати ворожі атаки. 99-а дивізія, завдавши великих втрат противнику, не віддала жодного метра своїх позицій....
Що стосується 99-ї стрілецької дивізії, то вона утримувала Перемишль протягом 23-28 червня і тільки вранці 29 червня за наказом командування залишила місто.»
Запитання та завдання
1. Назвіть перші битви війни на території України.
2. Розкажіть про мужність та героїзм радянських воїнів у перші дні війни.
Документ 9.
Із директиви Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) партійним і радянським організаціям прифронтових областей про мобілізацію всіх сил і засобів на розгром ворога (29 червня 1941 р.).
Джерело: «Комуністична парті СРСР в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК».
«Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) зобов’язують усі партійні, радянські, профспілкові та комсомольські організації покінчити з благодушністю та безтурботністю і мобілізувати всі наші організації та всі сили народу для розгрому ворога, для нещадної розправи з ордами німецького фашизму, що напав.
Раднарком Союзу РСР і ЦК ВКП(б) вимагають від вас:
1. У нещадній боротьбі з ворогом відстоювати кожну п’ядь радянської землі, битися до останньої краплі крові за наші міста і села, проявляти сміливість, ініціативу і кмітливість, властиві нашому народові.
2. Організувати всебічну допомогу діючій армії, забезпечити організоване проведення мобілізації тих, хто перебував у запасі, забезпечити постачання армії всім необхідним, швидке просування транспортів з військами і військовими вантажами, широку допомогу пораненим відведенням під госпіталі лікарень, шкіл, клубів, установ.
Радянська армія
3. Зміцнити тил Червоної армії, підпорядкувавши інтересам фронту всю свою діяльність, забезпечити посилену роботу всіх підприємств, роз’яснити трудящим їх обов’язки і становище, яке склалося. Організувати охорону заводів, електростанцій, мостів, телефонного і телеграфного зв’язку, організувати нещадну боротьбу з усілякими дезорганізаторами тилу, дезертирами, панікерами, поширювачами чуток; знищувати шпигунів, диверсантів, ворожих парашутистів, виявляючи в усьому цьому швидке сприяння винищувальним батальйонам. Усі комуністи повинні знати, що ворог підступний, хитрий, досвідчений в обдурюванні і поширенні брехливих чуток, враховувати все це у своїй роботі і не піддаватися на провокації.
4. При вимушеному відході частин Червоної армії забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи ворогові жодного паротяга, жодного вагона, не залишати ворогові ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони. Усе цінне майно, у тому числі кольорові метали, хліб і пальне, яке не може бути вивезене, повинно безумовно знищуватися.
5. У зайнятих ворогом районах створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розгортання партизанської війни повсюди і скрізь, для руйнування мостів, доріг, псування телефонного і телеграфного зв’язку, підпалювання складів і т. ін. У захоплених районах створювати нестерпні умови для ворога та всіх його поплічників, переслідувати і знищувати їх на кожному кроці, зривати всі їхні заходи.
6. Негайно віддавати під суд військового трибуналу всіх тих, хто своїм панікерством і боягузтвом заважає справі оборони, не зважаючи на особу.»
Запитання та завдання
1. Як у директиві визначається необхідність евакуації матеріальних цінностей?
2. Згідно з директивою, ворогу нічого не повинно дістатися, всі матеріальні цінності повинні бути вивезені, а якщо не встигнуть вивезти — то знищені. Але ж на окупованій території залишалися люди. Чи поклопоталася радянська влада про цих людей? Дайте моральну оцінку діям радянської влади.
СЛОВНИК!
Мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах воєнного часу.
Евакуація — великомасштабне переміщення в початковий період війни з Німеччиною в східні регіони країни населення, промислових підприємств, культурних і наукових установ, запасів продовольства, сировини й інших матеріальних ресурсів.
Документ 10.
Причини невдач радянської армії у 1941-1942 рр.
А) Із бесід маршала Г. Жукова з письменником К. Симоновим про причини військових невдач радянської армії у 1941 р.
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
«Якщо порівнювати підготовку наших кадрів перед подіями цих років, в 1936 р., і після цих подій,
у 1939 р., треба сказати, що рівень бойової підготовки військ впав дуже сильно. Мало того, що армія, починаючи з полків, була значною мірою обезголовлена, вона була ще і розкладена цими подіями. Спостерігалося страшне падіння дисципліни, справа доходила до самовільної відсутності, до дезертирства. Багато командирів відчували себе розгубленими, нездатними навести лад. <...>
Помилки були.
Але треба пам’ятати і деякі об’єктивні дані. Треба подумати і підрахувати, що були тоді ми і наша армія і Німеччина з її армією. Наскільки вище був її військовий потенціал, рівень промисловості, рівень промислової культури, рівень загальної підготовленості до війни. <...>
Нарешті, треба додати, що Гітлер з дня свого приходу до влади абсолютно все підпорядкував інтересам майбутньої війни, все будувалося з розрахунку на перемогу в цій війні, все робилося для цього, і лише для цього. А ми такої позиції не зайняли, зупинилися на напівзаходах. Зіткнулися один з одним інтереси відомств, йшла нескінченна торгівля з кожного питання, пов’язаного з озброєнням армії і підготовкою до війни. Все це також треба класти на чашу терезів, пояснюючи причини наших поразок і невдач першого року війни. <...>
Що таке раптовість?
Те, як трактують раптовість зараз, та і як трактував її в своїх виступах Сталін, — неправильно, неповно й однобоко. <...>
Головна небезпека полягала не у тому, що німці перейшли кордон, а у тому, що для нас виявилася несподіванкою їх шестикратна і восьмикратна перевага в силах на вирішальних напрямах; для нас виявилися несподіванкою і масштаби зосередження їх військ, і сила їх удару. Це і є те головне, що зумовило наші втрати першого періоду війни. А не тільки раптовий перехід ними кордону.»
Б) Оперативне донесення Гауптмана доктора Перуборна від 19 липня 1941 р.
Джерело: «Український історичний журнал».
«Ось уже протягом місяця ми маємо можливість перевірити, наскільки наші уявлення про противника відповідали дійсності...
Ми змушені визнати, що Червона армія є дуже серйозним противником...
Російська піхота виявила нечувану впертість... деякі доти... трималися до останньої людини. Відомості про різний рівень... озброєності окремих дивізій підтвердилися. Зокрема, ті дивізії, які були введені в бій останнім часом,... були озброєні дуже погано. Мав місце випадок, коли видавалося по 2 бойові патрони на людину. Атаки піхоти й тепер, незважаючи на величезні втрати, часто мали вигляд масового наступу живої сили без підтримки з боку важких видів озброєння й артилерії.... Досягнення росіян у галузі виробництва танків... заперечувати неможливо, так само, як і їхні успіхи у створенні танкового озброєння найсучасніших зразків.
Російські військово-повітряні сили... спочатку просто розчарували. Росіяни зробили нам послугу тим, що в перші дні війни багато аеродромів через надто близьке їх розташування до кордону стали жертвою нищівних німецьких бомбових ударів, внаслідок чого створювалось враження, що російські літаки зникли з неба.
Кілька слів про російські парашутно-десантні війська....
...Маленькі групи чисельністю трохи більше 8 осіб, більшість з яких навіть не одержали парашутно-десантної підготовки, скидаються у нічний час та в туман з метою порушення тилових комунікацій.
Про сухопутні укріплення можна додати, що це — споруди найдосконалішої конструкції.
Могутньою й одноособовою пануючою організацією в Червоній армії є комуністична партія.... Справжня влада... перебуває у руках політичних комісарів. Ці фанатичні носії комуністичної ідеї є організаторами найзапеклішого опору, вони драконівськими методами придушують будь-який прояв відповідальності офіцерів, організовують партизанський рух і саботаж..., виявляють жорстокість щодо цивільних осіб і військовополонених.
...Залишається поділитись найсумнішим досвідом, який ми могли здобути з цієї війни. Скрізь, де протягом цих двох років воював німецький солдат,... він... стояв віч-на-віч з противником, який не втрачав... останніх рис людяності. У цій країні все інакше,... кожне місто, майже кожне село України вартують сумних жертв. Нам треба якнайсерйозніше побоюватися за долю всіх наших товаришів,... які потрапили живими до рук червоних.»
В) Зі спогадів маршала К. Рокосовського.
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
«Відверто кажучи, ми, офіцери, не вірили тому, що укладений між Радянським Союзом та Німеччиною договір не буде нею порушений. Усі ми свого часу читали книгу Гітлера „Майн Кампф”, і навіть сповідань фюрера, що містилися в неї, було достатньо, щоб укріпитися в думці: фашистська Німеччина не залишить у спокої Радянський Союз...
У травні 1941 року командуючим КОВО була проведена польова поїздка фронтового масштабу, в мене була можливість ознайомитись із прикордонною місцевістю... Стан справ турбував. Роботи з створення укріпленого району (Ура) тільки розгорталися...
У прикордонних районах KOBO в той час відбувалися дивні речі. Через кордон проходили мешканці туди й назад... У прикордонній смузі... вільно роз’їжджали на автомобілях переодягнені в цивільний одяг німецькі офіцери...
Нерідкі були випадки пролетів німецьких літаків. Стріляти по них було категорично заборонено. Характерним був випадок у районі Ровно, де зробив вимушену посадку німецький літак, який був затриманий самими солдатами, які розмістилися поблизу. У літаку виявилось чотири німецьких офіцери у шкіряних пальто (без військових знаків). Літак був оснащений найновішим фотоприладдям, знищити яке німцям не вдалося (не встигли). На плівках були сфотографовані мости й залізничні вузли на Київському напрямку.
Про все це було повідомлено в Москву. Як же ми здивувалися, коли дізналися, що розпорядженням, що надійшло з Наркомата Оборони, літак з цим екіпажем наказано було негайно звільнити в супроводі (до кордону) двох наших знищувачів. Ось так реагував центр на явно ворожі дії німців.»
Г) Із матеріалів до протоколу засідання Військової ради Київського військового округу №2 від 26 березня 1938 р.
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
«1. Вороги народу, що мали своєю метою підготовку поразки РСЧА, на всі керівні посади добирали свої кадри, висували вузьке коло людей на вищі посади...
В результаті цього в більшості на керівних посадах... опинилися вороги народу та їх поплічники.
Тому військова рада постановила... завданням «викорчовування» ворогів народу...
У підсумку нещадного «викорчовування»... на 25 березня 1938 року проведено таке оновлення керівного складу округу:
Маршал Георгій Жуков
|
Найменування посад |
По штату |
Оновлено |
Процент оновлення |
|
Командирів корпусів |
9 |
9 |
100 |
|
Командирів дивізій |
25 |
24 |
96 |
|
Командирів бригад |
9 |
5 |
55 |
|
Командирів полків |
135 |
87 |
64 |
|
Командирів УРів |
4 |
4 |
100 |
|
Начальників штабів корпусів |
9 |
6 |
67 |
|
Начальників штабів дивізій |
25 |
18 |
72 |
|
Начальників штабів УРів |
4 |
3 |
75 |
|
Начальників штабів полків |
135 |
78 |
58 |
|
Начальників відділів штабу округу |
24 |
19 |
84 |
...Всього було звільнено з частин округу з політико-моральних причин 2922 осіб, з них заарештовано органами НКВС 1066 осіб.»
Запитання та завдання
1. Проаналізуйте документи А, Б, В, Г. Складіть список причин, які обумовили невдачі Червоної армії в 1941-1942 рр.
2. Чи можливо стверджувати про чинник раптового нападу Німеччини на СРСР? Як у документах трактується цей чинник?
Документ 11.
З донесення Політуправління Південно-Західного фронту Головному Політуправлінню Червоної армії (19 серпня 1941 р.).
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Гарнізон доту Київського укріпленого району у складі: політбійця Рибкова, молодшого командира Музиченка, червоноармійців Квартіна, Мелешка, Андрієнка, Клочка, Волкатруба, Ярошенка, Нетунського, Грабового, Осадчого, Сороки, Опаначенка, Ярошевського і Ромашука під командуванням лейтенанта 28-го окремого кулеметного батальйону Вєтрова, пересуваючись у ворожому оточенні з 5 по 16 серпня і не маючи зв’язку з нашими частинами, самостійно вів боротьбу з наступаючим противником, знищуючи його живу силу. Ні артилерійсько-мінометний вогонь, ні гранати, ні відсутність продуктів харчування не змогли похитнути мужність відважних патріотів. Спроби командування частини деблокувати дот двічі закінчувались невдачею, і тільки 10 серпня група сміливців бійців і командирів під запеклим вогнем противника зуміла частково деблокувати і відкрити шлях до відходу. Але гарнізон евакуюватись відмовився. Комендант доту лейтенант Вєтров від імені бійців заявив: «Клятву свою — дот ворогові не здавати — ми виконаємо». Вжитими заходами гарнізонові було доставлено продукти харчування і боєприпаси...
Лише 15 серпня при наступі наших частин дот було деблоковано остаточно. Складові гарнізону не загрожує небезпека.»
Запитання та завдання
На підставі документу, додаткової літератури, тексту підручника з історії України складіть історичне есе за темою «Героїзм захисників Києва у 1941 р.».
Документ 12.
З наказу народного комісара оборони СРСР №227 від 28 липня 1942 р.
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
«...Населення нашої країни, яке з любов’ю і повагою ставиться до Червоної армії, починає розчаровуватися в ній,.... а багато хто з них проклинає Червону армію за те, що вона віддає наш народ під ярмо... гнобителів, а сама втікає на схід...
З цього випливає, що час покінчити з відступом. Ні кроку назад! Таким тепер повинен бути наш головний заклик.
Треба стійко, до останньої краплі крові захищати кожну позицію, кожний метр... території...
1. Військовим радам фронтів і насамперед командуючим фронтами:
а) ...ліквідувати відступальні настрої у військах і залізною рукою припинити пропаганду про те, що ми можемо і повинні відступати...
б) ...знімати з поста і направляти... для притягнення до... суду командуючих арміями, котрі допустили самовільний відвід війська з позицій...
в) сформувати в межах фронту від одного до трьох... штрафних батальйонів (по 800 осіб), куди направляти середніх і старших командирів..., політпрацівників усіх родів військ, які провинилися в порушенні дисципліни через боягузство або нестійкість, і поставити їх на більш важкі ділянки фронту, щоб дати їм можливість спокутувати кров’ю свої злочини...
2. Військовим радам армій і насамперед командуючим арміями:
а) ...знімати з постів командирів і комісарів корпусів і дивізій, які допустили самовільний відвід військ з позицій,... і направляти їх... для віддання до військового суду;
б) сформувати в межах армії 3-5 добре озброєних загороджувальних загонів (до 200 осіб у кожному), поставити їх у безпосередньому тилу нестійких дивізій і зобов’язати їх в разі паніки і безладного відходу частин дивізії розстрілювати на місці панікерів та боягузів і цим допомагати чесним бійцям дивізії виконати свій обов’язок...
в) сформувати в межах армії від п’яти до десяти... штрафних рот (від 150 до 200 осіб у кожній), куди направляти рядових бійців і молодших командирів, які завинили в порушенні дисципліни через боягузтво або нестійкість, і поставити їх на важкі ділянки армії, щоб дати їм можливість спокутувати кров’ю свої злочини...
3. Командирам і комісарам корпусів і дивізій:
а)... знімати з постів командирів і комісарів полків і батальйонів, які допустили самовільний відвід частин... відбирати у них ордени і медалі та направляти їх... до військового суду.»
Запитання та завдання
Існують різні оцінки цього наказу. Одні вважають, що він мав великий позитивний вплив на моральний стан війська, допоміг у боротьбі з дезертирством. Інші вважають цей наказ надмірно суворим, розрахованим на страх перед неминучою карою, у моральному плані його роль не можна оцінювати позитивно. А що думаєте ви з цього приводу?
Документ 13.
Зі стенографічних записів висловлювань А. Гітлера щодо України.
Джерело: В. Косик «Україна і Німеччина у Другій світовій війні».
«17 вересня 1941 р.
...Німецький селянин рухається вперед завдяки його нахилові до прогресу... Український селянин не знає поняття обов’язку.
Російський простір — це для нас Індія... Було б помилкою дати освіту місцевим людям...
І я зовсім не прихильник створення університету в Києві. Було б краще не вчити їх навіть читати...
Ми поставлятимемо зерно скрізь у Європу, де в ньому є потреба. Крим дасть нам лимони, бавовну, каучук...
Ми притягнемо на Україну датчан, голландців, норвежців,
22 вересня 1941 р.
Ми з трудом вириваємо в моря кілька метрів землі, ми мучимося, освоюючи болота, тоді як на Україні безмежно родюча земля, гумус, який місцями має товщину десяти метрів, і ця земля чекає на нас.»
Запитання та завдання
1. Визначте цілі Німеччини відносно України.
2. Вкажіть, якими методами Німеччина повинна була досягнути своєї мети в Україні.
Документ 14.
Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії України».
«1. Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бендери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.
2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України — Києві з волі українського народу.
3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі і світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.
Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з Союзною Німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу...
Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Слава Україні! Героям Слава!»
Запитання та завдання
1. Чи міг бути втілений цей документ у життя?
2. Чи могла Німеччина погодитись з існуванням незалежної Української держави? Обґрунтуйте відповідь.
Документ 15.
Із донесення Т. Оберлендера про конфіскацію продовольства в Україні (28 жовтня 1941 р.).
Джерело: «Хрестоматія з України».
«...Настрій населення в більшості випадків уже через кілька тижнів після окупації території нашими військами значно погіршився. У чому причина цього? Ми виявляємо внутрішню неприязнь, навіть ненависть до цієї країни і зарозумілість щодо цього народу...
Та обставина, що ми ведемо війну третій рік і повинні зимувати в цій ворожій країні, обумовило ряд труднощів. Але їх треба долати зі стійкістю і самодисципліною. Ми не повинні зривати на населенні свого незадоволення цією країною...
Проте значно частіше траплялися випадки, коли ми діяли без врахування психології населення і внаслідок помилок, яких легко можна було уникнути, втрачали з його боку будь-яку симпатію. Розстріли безпосередньо у селах і великих населених пунктах знесилених полонених, після чого їхні трупи залишалися на дорогах, — цих фактів населення зрозуміти не може...
Оскільки армійські продовольчі склади значною мірою надали військам право самостійно забезпечуватися продуктами харчування, поблизу великих військових магістралей і міст колгоспи здебільшого вже не мають племінної худоби, насіння і посівної картоплі (Полтава). Безперечно, постачання власних військ стоїть на першому місці, проте нам не байдуже, як воно здійснюється. Реквізиція останньої курки у психологічному відношенні так само нерозумна, як у господарському відношенні забій опоросної свині і останнього теляти. Цим ми саботуємо заходи власної сільськогосподарської адміністрації. Ніхто не думає про те, що сильно зруйноване господарство цієї країни є нашим господарством, яке обов’язково повинне бути відновлене, до запасів і поголов’я худоби якого треба ставитися економко, якщо ми хочемо в майбутньому році за його рахунок годувати нашу армію і вивозити значні залишки на батьківщину.
Постачання великих міст можливе лише в дуже обмежених обсягах. Саме тут наша пропаганда була недостатньою. Замість того, щоб роз’яснювати населенню причину труднощів і закликати його до самозабезпечення, ми виявились неспроможними видати в такому місті, як Полтава, українську газету через те, що жоден офіцер цензури не захотів узяти на себе відповідальність за її видання. Населення... опинилося без керівництва. Воно стоїть осторонь. Воно відчуває, що ми дивимось на нього зверху вниз, що ми вбачаємо в його темпах і методах роботи саботаж, що ми зовсім не робимо ніяких спроб, щоб знайти шлях до нього. За таких обставин вже сама нестача продовольства у містах є звинуваченням проти нас...
...Навіть найкраща поліція неспроможна гарантувати безпеку шляхів підвезення. Поряд з охороною шляхів підвезення існує невідкладна необхідність витиснути з країни все можливе для забезпечення Німеччини продовольством. Значно більшою небезпекою, ніж активний опір партизан, тут є пасивний опір — трудовий саботаж, у подоланні якого ми маємо ще менше шансів на успіх.»
Запитання та завдання
1. Як це донесення характеризує німецький «новий порядок» в Україні?
2. Поясніть точку зору автора донесення щодо поведінки німецької окупаційної влади в Україні.
Документ 16.
Нацистський «новий порядок» в Україні
А) З виступу на Нюрнберзькому процесі Л. Смирнова про трагедію Бабиного Яру.
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Страшна різня і погроми були вчинені німецькими загарбниками в українській столиці — Києві. За кілька днів німецькі бандити вбили, і розтерзали 52 тисячі (із наданого далі суду повідомлення Надзвичайної Державної Комісії по місту Києву видно, що у Бабиному Яру німцями розстріляно було не 52 тисячі, а 100 тисяч осіб) чоловіків і жінок, старих і дітей... Громадяни, які вирвалися з Києва, описують приголомшуючу картину однієї з цих масових страт: на єврейському кладовищі міста Києва було зібрано велику кількість євреїв... перед розстрілом всіх роздягли догола і побили; першу відібрану для розстрілу групу змусили лягти на дно рову, вниз обличчям, і розстрілювали з автоматів; потім розстріляних німці злегка засипали землею, на їх місце другим ярусом укладали наступну партію страчуваних і знову розстрілювали з автоматів.»
Жовтень 1941 р. Бабин Яр
Б) Зі свідчень генерал-лейтенанта П. Шеєра про німецькі каральні органи на окупованих українських землях.
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Прютцман Ганс-Адольф (1901—1945) — один із керівників окупаційного режиму в Україні, обер-групенфюрер СС і генерал поліції. Керував каральними операціями на окупованих українських землях.
...дав мені завдання сформувати німецьку поліцію, жандармерію і добровільні батальйони з українців в м. Києві, Білій Церкві, Умані, Василькові. Він також дав мені завдання повести рішучу боротьбу з партизанським рухом, патріотами, які виступали в тій чи іншій формі проти німецької армії і німецької адміністрації на Україні.
Бабин Яр
Формування поліції було закінчено в лютому 1942 р.
Окупований Київ
Організацією українських добровільних батальйонів німецькі органи мали на меті посилити німецькі опорні пункти охоронної поліції і жандармерії. Використовувати їх як місцевих жителів для боротьби проти партизан. На наш погляд, боротьба українських батальйонів проти партизан повинна була дати більше ефекту, ніж боротьба проти них німців...
Окупований Харків
Я по приїзді до Києва сформував охоронну поліцію із німців в кількості до 1000 осіб, організував два батальйони з числа добровольців українців, так звану допоміжну українську поліцію загальною кількістю до 1000 осіб. Крім того, у своєму розпорядженні я мав дві роти, сформовані з естонців німецького походження в кількості понад 200 осіб. ...По області мною були організовані жандармські пункти і українська поліція. Всього по Києву і області в моєму розпорядженні було понад 6000 осіб. ...
...Я наказав, щоб при появі кого-небудь на вулиці в нічний час після першого оклику стріляли. В зв’язку з цим в м. Києві кожної ночі поліцейськими патрулями розстрілювалось багато громадян. Не було жодного випадку, щоб мені донесли про затримання в нічний час. Як видно, таких і не було, тому що всі, хто з’являвся на вулиці після настання темноти, розстрілювались.... Поліцейські тільки у місті Києві кожної ночі розстрілювали 8-10 осіб.»
В) Зі свідчень радянських громадян (Н. Кац, Т. Холоденко, А. Тарасової та ін.) про німецько-фашистський окупаційний режим.
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Спеціальних шибениць в Києві немає. Людей вішають на стовпах. На бульварі Шевченка повісили трьох молодих робітників, які працювали на кабельному заводі. Перед повішенням вони заявили катам: «Сьогодні нас вішають, а завтра вас, ми гинемо за Батьківщину...»
Велика кількість полонених помирає від голоду. В таборі на Керосинній дійшло до того, що полонені чекали, поки захолоне труп, а потім починали його їсти...
10 січня 1942 р. біля сінного базару гнали 100 осіб моряків. Був мороз 37 градусів. Вони йшли по снігу босі в одних трусах, руки у них були сковані назад залізними цепами і на тілі видно було криваві підтьоки. Вони йшли бадьоро і співали «Раскинулось море широко». Усі ці моряки були розстріляні.»
СЛОВНИК!
Колабораціоніст — зрадник, який співпрацював з фашистськими загарбниками у країнах, окупованих ними під час Другої світової війни.
Голокост — масове винищення гітлерівцями євреїв під час Другої світової війни.
Запитання та завдання
1. На підставі документів складіть доповідь за темою «Суть нацистського окупаційного режиму в Україні».
2. Як у документі висвітлено проблему колабораціонізму? Що вам відомо про проблему колабораціонізму під час Другої світової війни?
3. Що вам відомо про Голокост в Україні?
Документ 17.
Рух опору
А) Із листівки УПА «За що бореться Українська Повстанська Армія?».
Джерело: В. Косик «Україна і Німеччина у Другій світовій війні».
«...Українська Повстанська Армія бореться за Українську Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі...
УПА проти імперіялістів та імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької «нової Європи».
УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіялістів. Тому ми проти російського комуно-большевизму і проти німецького націонал-соціалізму...
УПА за повне визволення українського народу з-під московсько-большевистського ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів.
В Українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу... Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямує на побудову нового державного порядку, справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
Б) Присяга членів підпільної організації «Народна гвардія» (Західна Україна).
Джерело: «Історія України: Навчальний посібник для 11 класу середньої загальноосвітньої школи».
«Я, син (донька) українського народу, присягаю, що мужньо і до останніх сил буду боротися за волю народу та за визволення моєї Радянської Батьківщини, братніх слов’янських народів з-під гітлерівського ярма.
Присягаю, що, підпорядковуючись керівництву партизанським рухом західних областей України, буду безвідмовно виконувати накази та довірені мені бойові завдання, не відступаючи перед жодною небезпекою.
Присягаю зберігати організаційно-бойову військову таємницю та не зрадити їі навіть під найжахливішим катуванням, сміливо викривати зрадників, що розголошуватимуть таємниці.
Присягаю, що в боротьбі за визволення Радянської Батьківщини не відпочину аж до остаточної перемоги. Смерть німецьким загарбникам!»
Стрілецька дивізія. Галичина
СЛОВНИК!
Рух Опору — визвольний рух Другої світової війни проти зовнішнього і внутрішнього фашизму і встановлених ним порядків, за відновлення національної незалежності та державного суверенітету окупованих країн, за більш справедливий і демократичний устрій після визволення. Характеризувався різноманітністю форм і методів боротьби.
Запитання та завдання
1. Визначте основні цілі боротьби УПА.
2. Визначте основні цілі боротьби радянських підпільників.
3. Знайдіть спільні та відмінні риси в боротьбі двох течій руху Опору. Чим вони були обумовлені?
Документ 18.
Партизанський і підпільний рух в Україні.
Джерело: А. Чайковський «Невідома війна. Партизанський рух в Україні 1941-1944 рр. мовою документів, очима історика».
«30 травня 1942 р. постановою Державного Комітету Оборони було створено при Ставці Верховного Головнокомандування Центральний штаб партизанського руху. Водночас почали діяти й сім новоутворених фронтових партизанських штабів і серед них — Український штаб партизанського руху на чолі з Тимофієм Строкачем...
У 1942-1945 рр. УШПР та його представництва при фронтах заслали у тил противника 500 організаторських, диверсійних і розвідувальних груп загальною чисельністю понад 6 тис. чоловік. З них 90 відсотків було закинуто у 1943-1944 рр. У вересні 1944-го на окупованій території України діяло 48 партизанських з’єднань. До них входило 227 загонів чисельністю 70370 бійців.
У серпні-вересні 1944 р. у зв’язку з визволенням [успішним наступом армії] УШПР та його представництва... почали згортати свою роботу. 23 грудня [1944 р.] ЦК КП(б)У прийняв постанову про розформування Українського штабу...
...Більшість загонів... захоплювали зброю у ворога. В з’єднанні Ковпака трофейна зброя становила 80 відсотків від її загальної кількості...
Восени 1942 р. на склади УШПР... було завезено 4 тис. автоматів ППШ і стільки ж карабінів, 500 снайперських гвинтівок, 175 кулеметів, 250 (50 мм) мінометів, 15 (45 мм) гармат, 150 ПТР, понад 60 тис. гранат, 13 тис. різноманітних мін і мільйон з лишком патронів. Звичайно, для транспортування зброї у тил противника на відстань 700-1000 км потрібні були літаки, однак численні прохання Строкача залишалися без відповіді.
Радянський плакат часів Великої Вітчизняної війни
У середині 1943 р. Центральний штаб розпочав підготовку до операції, відомої як «рейкова війна». Хоч УШПР уже не підпорядковувався ЦШПР, українські партизани... взяли участь у «рейковій війні»...
Протягом 1941-1944 рр. українські партизани здійснили на шляхах сполучення близько п’яти тисяч великих операцій і безліч дрібних диверсій. Внаслідок цього рух поїздів залізницями було припинено майже на 2 тис. діб. Більш-менш достатню кількість зброї українські партизани почали отримувати 1944 р., коли значно зросли технічні можливості постачання вантажів, та й самих з’єднань і загонів у процесі визволення України ставало чимдалі менше.
...За даними оперативного відділу УШПР, українські партизани до кінця 1942 р. знищили понад 50 тис. фашистських солдатів і офіцерів, здійснили 255 аварій поїздів, зіпсували 270 залізничних і шосейних мостів, знищили кілька десятків військових та інших об’єктів противника.
На початку 1943 р., після так званих «сталінських рейдів» з’єднань Сабурова й Ковпака на Правобережній Україні, розпочався якісно новий етап в історії партизанського руху.
Протягом війни партизанські формування України провели 19 великих рейдів загальною довжиною 52 тис. км. Окремі з них (під командуванням Ковпака, Мельника, Федорова) тривали по одному-два місяці. Ковпаківці, скажімо, пройшли збоями понад 10 тис. км. територією 18 областей України, Білорусії та Росії, розгромивши 39 гарнізонів противника. Вони знищили декілька тисяч фашистів та їхніх посіпак, понад 10 літаків, підірвали 2 бронепоїзди, 86 ешелонів, 256 різних мостів.
...Можна сказати, що протягом 1941-1945 рр. в партизанських лавах України налічувалось щонайменше 180 тис. осіб, включно з тими, які боролися на території країн Центральної і Південно-Східної Європи. З них близько 30 відсотків загинули. Найбільших втрат (понад 35 тис. осіб) партизанський рух зазнав в 1941-1942 рр. Ще 13-15 тис. чоловік загинули в 1943-1944 рр. Отже, під час війни склали голови близько 50 тис. партизанів. З них 80 відсотків не повернулись з боїв, померли від ран, голоду, були розстріляні фашистами, пропали безвісти.
За соціальним походженням майже половина народних месників України були селянами, 35 відсотків — робітниками, 18 — службовцями. Крім того, в партизанських формуваннях воювали 6 тис. учнів шкіл, студентів вузів і технікумів...
Протягом 1941-1942 рр. орденами і медалями було нагороджено небагатьох учасників «малої війни». На той час ними взагалі мало хто цікавився. Лише згодом, у 1942-1943 рр., найвідоміших партизанських командирів (Ковпака, Федорова, Сабурова, Копьонкіна, Наумова та деяких інших) удостоїли звання Героя Радянського Союзу, а частину бійців — орденів та медалей. Наприкінці 1945 р. 65 партизанів України стали Героями Радянського Союзу (а загалом, за офіційними даними, 95), близько 35 тис. отримали ордени й медалі...»
Запитання та завдання
Складіть доповідь за темою «Значення партизанського руху у розгромі нацистських загарбників в Україні».
Документ 19.
Рішення III Надзвичайного великого збору ОУН (серпень 1943 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
«Організація українських націоналістів бореться за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних самостійних державах — це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного і соціального питання в цілому світі.
ОУН бореться проти імперіалістів та імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно, політично та визискує економічно інші народи. Тому ОУН бореться проти СРСР і проти німецької «Нової Європи».
ОУН з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм і політичних концепцій, бо вони є інструментом завойовницької політики імперіалістів. Тому ОУН проти російського комуно-більшовизму і проти німецького націонал-соціалізму.
ОУН проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіалістичні цілі, «визволяв», «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст — поневолення, насильство, грабунок. Тому боротиметься проти російсько-більшовицьких і німецьких загарбників, поки не очистить Україну від усіх «опікунів» і «визволителів», поки не здобуде Української самостійної соборної держави (УССД), в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно й культурно жити та розвиватися.
ОУН за повне визволення українського народу з-під московсько-більшовицького й німецького ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів.
В Українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолених країн і пригноблених народів в своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату гноблення. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямовує на побудову нового державного порядку, справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
У лавах ОУН борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів, за УССД, за національне і соціальне визволення, за новий державний порядок та новий соціальний лад:
1. а) За знищення більшовицької й німецької експлуататорсько-кріпацьких систем в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська державна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в Українській державі допускатиметься індивідуальне та колективне користування землею в залежності від волі селян.
б) За безплатну передачу селянам західних українських областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель.
2. а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна — кооперативно-громадською.
б) За участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.
3. а) За загальний восьмигодинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як кожна праця взагалі, і робітник отримує за неї окрему плату.
б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства. Робітник отримуватиме таку заробітну плату, якої потрібно для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої його сім’ї. При річних підсумках господарського стану підприємств кожний робітник одержуватиме у господарсько-кооперативних підприємствах дивідент (належна йому частка річного прибутку), а в національно-державних — премію.
в) За вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці.
г) За свободу профспілок.
За знищення стахановщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.
4. За вільне ремесло, за добровільне об’єднування ремісників у артілі, за право ремісника вийти з артілі та індивідуально виконувати працю й вільно розпоряджатися своїм заробітком.
5. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари.
6. За повну рівність жінки з чоловіком в усіх громадянських правах і обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на фізично легшу працю, щоб жінка не шукала заробітку на шахтах, руднях та інших тяжких виробництвах і внаслідок цього не руйнувала свого здоров’я. За державну охорону материнства. Батько сім’ї одержуватиме, крім плати за свою працю, додаткову платню на утримування жінки й неповнолітніх дітей. Лише в таких умовах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почесний і відповідальний обов’язок матері й виховательки молодого покоління.»
Степан Бандера
Запитання та завдання
1. Визначте мету боротьби ОУН.
2. Як ОУН вирішувала проблему власності?
3. Які соціальні вимоги були висунуті великим збором ОУН?
4. Складіть тези за темою «Еволюція поглядів ОУН у боротьбі за незалежну Українську державу».
Документ 20.
Підсумки літньої кампанії Червоної армії (з 5 липня по 5 листопада 1943 р.).
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР: 1917-1945 рр.».
«Після розгрому німецько-фашистських військ, що наступали на Курськ, Червона армія, за наказом Ставки Верховного Головнокомандування, 12 липня сама перейшла в рішучий наступ, прорвала сильно укріплену оборону німців і після багатоденних запеклих боїв, 5 серпня — рівно через місяць після початку наступу німецьких військ — оволоділа містами Орел і Білгород.
Таким чином, наймогутніший і небезпечний для нашої країни орловський укріплений стратегічний плацдарм ворога, який гітлерівське командування розраховувало використовувати як трамплін для наступу на Москву, був ліквідований.
Другим найважливішим укріпленим плацдармом німецької армії був район Бєлгорода і Харкова. (...)
...наші війська зламали оборону супротивника і,... 23 серпня штурмом оволоділи містом Харків.
Тим самим бєлгородсько-харківський плацдарм німців був успішно ліквідований. (...)
Третім найважливішим укріпленим плацдармом німців була східна частина Донбасу з основним рубежем оборони по лінії річки Сіверський Донець і річки Міус.
За наказом Верховного Головнокомандування наші південні армії перейшли в наступ, форсували річки Міус і Сіверський Донець, зламали оборону німців і отримали крупну перемогу над німецькими загарбниками в Донецькому басейні. Протягом шести днів стрімкого наступу наших військ був звільнений весь Донбас — найважливіший вугільний і промисловий район країни.
Розвиваючи успішний наступ, наші війська швидко погнали німців на захід, звільнили майже все, узбережжя Азовського моря і вийшли до Мелітополя і Запоріжжя — сильних укріплених районів на підступах до Криму і низов’їв Дніпра. <...)
Зазнавши тяжкої поразки в попередніх боях, німці намагалися за всяку ціну зупинити... радянські війська на Дніпрі... Червона армія форсувала найбільшу водну перешкоду — Дніпро, зламала могутні довготривалі оборонні споруди супротивника і створила на правому березі Дніпра ряд стратегічно важливих плацдармів. Розвиваючи наступ, Червона армія завдала німецько-фашистським військам тяжкої поразки в закруті Дніпра і звільнила Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ — найважливіші промислові центри півдня нашої країни і залізничний вузол П’ятихатку... Таким чином, наші війська зламали всю оборону супротивника від Запоріжжя до Азовського моря і вийшли до нижньої течії Дніпра, відрізавши з суходолу війська супротивника в Криму.
В результаті цих вміло здійснених за планом Верховного Головнокомандування операцій Червона армія звільнила від супротивника величезну територію, позбавила німців стратегічно важливих районів і комунікацій. Ворог впродовж 1200 кілометрів — від гирла річки Сож до Чорного моря — був відкинутий за Дніпро. Вся Лівобережна Україна була в короткий термін звільнена від німецько-фашистських загарбників.»
ДОВІДКА
Історик Д. Боффа про події 1944 р.
Джерело: Д. Боффа «Історія Радянського Союзу».
Головним військовим театром залишалася все ж таки Україна, де обидві протиборчі сторони зберігали найкрупніші угрупування військ.
Ватутін тим часом продовжував наступати на захід, до Державного кордону СРСР, і звільнив міста Луцьк і Рівно.
Особливістю цього наступу було те, що воно здійснювалося в украй несприятливих кліматичних умовах. Рання весна перетворила українські дороги в море рідкого бруду, в якій в'язнули люди, машини і вози. З неба лилися потоки води. У спогадах учасників боїв ці деталі воскресають, як картини пекла. «Багато я побачив за своє життя бездоріжжя, — пише один з них, — але такого бруду і такого бездоріжжя, як взимку і весною 1944 року, не зустрічав ні раніше, ні пізніше». Наступ частково був несподіваним для німців, які розраховували на паузу у зв’язку з передчасним бездоріжжям. Оточити їх війська в районі Кам'янець-Подільського Жукову не вдалося, але його армії проте вийшли до підніжжя Карпат і звільнили Чернівці в Буковині. Армії Конева узяли Умань і продовжували наступ до Державного кордону, не даючи ворогу затриматися навіть на таких крупних річках, як Південний Буг і Дністер. 26 березня вони вийшли на Прут. Була досягнута перша точка на довоєнному кордоні СРСР. Подія була відсвяткована в Москві як величезна перемога.
Завершальною фазою зимової кампанії стало звільнення Криму, де залишалися замкнутими німецькі і румунські частини. Операція була доручена арміям Толбухіна. Враховуючи конфігурацію півострова, завдання було не з простих. Розв'язано воно було потрійним ударом: через Перекопській перешийок і з двох плацдармів, за Сивашем (що вже прославився у військовій історії завдяки тому, що тут проходив маршрут фінального наступу Фрунзе на Врангеля в роки громадянської війни) і в околицях Керчі. Бої за Крим продовжувалися з 8 квітня по 12 травня. Окупанти намагалися повторити подвиг Червоної армії і закріпитися в Севастопольській фортеці, але 7-9 травня були вибиті звідти.
Запитання та завдання
Прочитайте документ і випишіть з тексту історичні події, пов’язані з визволенням України, вкажіть дати подій.
Документ 21.
Із постанови Державного Комітету Оборони про депортацію кримських татар (травень 1944 р.)
Джерело: «Український історичний журнал»
«У період Вітчизняної війни багато кримських татар... дезертирували з частин Червоної армії,... переходили на бік противника,... татари особливо відзначалися... звірячими розправами щодо радянських партизанів,... допомагали у справі організації... вивезення... громадян у... рабство....
... ДКО постановляє:
Всіх татар виселити з території Криму і поселити... як спецпоселенців у районах Узбецької РСР.... Виселення... завершити до 1 червня 1944 року. Встановити... порядок, умови виселення: а) дозволити... узяти... особисті речі, одяг, побутовий реманент, посуд і продовольство кількістю до 500 кг на сім’ю. Залишені на місці майно, споруди, надвірні будівлі, меблі й присадибні ділянки приймаються місцевими органами влади, вся продуктивна й молочна худоба, а також свійська птиця приймаються Наркомм’ясомолпромом, уся сільгосппродукція — Наркомзагом СРСР, коні й інша робоча худоба — Наркомм’ясом СРСР, племінна худоба — Наркомрадгоспом СРСР.»
Запитання та завдання
1. Як радянська влада пояснює причини депортації кримських татар?
2. Як ви вважаєте, чи повинен відповідати весь народ за окремі випадки зради або співпраці з ворогом?
ДОВІДКА
Зі спогадів Гензиле Ібрагимової про виселення татар з Криму в 1944 р.
Джерело: Ф. Турченко, П. Панченко, С. Тимченко «Новітня історія України. Частина друга (1939 - 2001) Підручник для 11 класу середнього загальноосвітнього навчального закладу».
«Нас виселили... 18 травня 1944 р. Виселення проходило дуже жорстоко. У три години ранку діти ще спали, ввійшли солдати, наказали, щоб ми за п'ять хвилин зібралися і вийшли з дому. Нам не дозволили брати з собою ні речей, ні продуктів... Стояв суцільний плач голодних дітей. Чоловік бився на фронті. Я була І з трьома дітьми...
...З нашого села вивезли 30 сімей, з яких залишилися живими неповних 5 сімей.
...Наші чоловіки були на фронтах, і нікому було ховати померлих, і часто трупи лежали декілька діб разом з живими.... Скажіть мені,
І чому допустили такі жахи?»
Документ 22.
Платформа Української Головної Визвольної Ради.
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«І. Занепад Української держави внаслідок чужого завоювання, зумовленого недостатнім внутрішнім об’єднанням українських національних сил, полегшив чужинцям запанувати на Україні...
2. Сучасна війна між двома тотальними силами, московсько-більшовицьким та німецько-гітлерівським імперіалізмами, ведеться за володіння в першу чергу українських земель... Обидві ці сили — це непримиренні вороги ідеї української державності. Вони знаходяться на позиціях тотальної, колоніальної експлуатації українських земель та їх населення.
3. Проте ця війна виснажує також наших ворогів...
4. З огляду на це необхідно:
а) у вирі сучасної тотальної війни оборонити український народ та його провідні кадри перед фізичним винищенням;
б) повести його до боротьби за своє визволення і власну суверенну державу.
Тому за ініціативою Української Повстанської Армії (УПА) зорганізувався із представників усіх українських земель та українських політичних товариств всеукраїнський провідний центр під назвою: Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).
II. Цілі і завдання УГВР
1. Об’єднати і координувати дії всіх самостійницько-визвольних сил українського народу на всіх землях України та поза ними для національно-визвольної боротьби проти всіх ворогів українського народу, зокрема проти московсько-більшовицького і німецько-гітлерівського імперіалізмів, за створення Української Самостійної Соборної Держави (УССД).
2. Керувати всією національно-визвольною боротьбою українського народу аж до здобуття державної незалежної влади в Україні.
3. Покликати до життя перший український державний уряд та скликати перше українське всенародне представництво.
III. УГВР визнає такі принципи діяльності:
1. УГВР прагне до відбудови УССД...
2. УГВР об’єднує всі провідні політичні елементи...
3. УГВР ухвалює таку політично-соціальну платформу:
а) забезпечення свободи думки, світогляду й віри;
б) забезпечення розвитку української національної культури;
г) забезпечення справедливого соціального ладу...
д) забезпечення справжньої законності...
е) забезпечення всіх громадянських прав...
є) забезпечення для всіх громадян вільної ініціативи...
ж) забезпечення вільної форми трудового землекористування...
з) усуспільнення основних природних багатств...
й) удержавлення важкої індустрії і транспорту, передача кооперативним об’єднанням легкої і харчової індустрії права широкого вільного кооперування дрібних продуцентів;
і) забезпечення вільної торгівлі в унормованих законодавством межах;
ї) забезпечення вільного розвитку ремесла та права на створення індивідуальних ремісничих верстатів і підприємств;
й) забезпечення права на вільну працю... і забезпечення охорони інтересів робітництва соціальним законодавством.»
Запитання та завдання
1. Як документ трактує причини виникнення Української Головної Визвольної Ради (УГВР)?
2. Визначте основні цілі УГВР.
3. Схарактеризуйте основні принципи діяльності УГВР.
Документ 23.
Із звіту Української Республіканської Комісії сприяння роботі Надзвичайної Державної Комісії СРСР зі встановлення і розслідування злодіянь фашистських загарбників (1945 р.).
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«Захопивши територію УРСР, німецькі загарбники прагнули знищити культуру українського народу.
На Україні німецькі загарбники зруйнували й розграбували 1-й і 2-й Харківські, Київський і Дніпропетровський медичний інститути. Величезних збитків заподіяли Київському політехнічному інституту... зруйнували головну будівлю, хімічний корпус, електростанцію, теплотехнічну лабораторію та студентські гуртожитки. Зі Львівського університету... вивезли платинові прилади, мікроскопи, стереоскопи, цінні рукописи й інкунабули.
Німці не пожаліли жодної установи Академії наук УРСР... зруйнували в них випробувальні станції, шахтні колодязі, трансформаторні підстанції та інші споруди... вивезли контрольно-вимірювальні прилади, мікроскопи й машини для випробувань, знищили й вирубали на паливо багаторічні насадження ботанічного саду.
...Розгромили і спалили масові та спеціальні бібліотеки, вивезли з них і знищили цінні книги та зібрання історико-архівних матеріалів і рукописів, знищили в бібліотеках понад 51 млн книг.
Із Центральної бібліотеки Академії наук УРСР німці викрали Горностаївське євангеліє XVI ст. у срібній з позолотою оправі художньої роботи, друге євангеліє Горностаївське, Югославське (сербське) євангеліє XVI ст., Збірку XV ст., шість рукописних книг XVII ст. й окремі документи XV, XVI та XVII ст.
Із Київського державного музею вивезено 41 тис. експонатів унікальної колекції української народної творчості.
...Загарбники зруйнували та пошкодили 467 церков, 53 костьоли, 159 синагог і 69 інших будівель релігійних культів...»
Запитання та завдання
Проаналізуйте документ. Зробіть висновки щодо знищення культурних цінностей нацистськими загарбниками в роки війни.
Документ 24.
Наслідки війни для України.
Джерело: «Хрестоматія з історії СРСР. 1917-1945 рр.».
|
Область |
На 01.07.1941 р. (у тис.) |
На 01.05.1944 р. (у тис.) |
Після визволення залишилось населення (у % до кількості на 1941 р.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Місто Київ |
899,4 |
318,0 |
35,4 |
|
Київська |
2319,4 |
1845,7 |
65,5 |
|
Чернігівська |
1788,6 |
1227,0 |
68,6 |
|
Сумська |
1720,0 |
1184,0 |
68,8 |
|
Полтавська |
2227,6 |
1546,1 |
69,4 |
|
Харківська |
2642,1 |
1668,3 |
59,1 |
|
Ворошиловградська |
2041,3 |
1094,3 |
53,6 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Сталінська |
3388,5 |
1803,9 |
53,2 |
|
Дніпропетровська |
2344,6 |
1417,1 |
60,4 |
|
Запорізька |
1450,0 |
926,6 |
63,9 |
|
Житомирська |
1736,2 |
1105;І |
68,7 |
|
Кам’янець-Подільська |
1786,0 |
1282,1 |
69,0 |
|
Вінницька |
2406,0 |
1666,5 |
69,3 |
|
Кіровоградська |
1193,3 |
811,4 |
68,0 |
|
Одеська |
1852,5 |
1102,5 |
58,6 |
|
Миколаївська |
766,2 |
519,8 |
67,8 |
|
Херсонська |
780,8 |
502,8 |
64,4 |
|
Волинська (по 6 районах) |
240,5 |
147,9 |
61,5 |
|
Рівненська (по 27 районах) |
1103,2 |
759,6 |
68,9 |
|
Чернівецька |
879,7 |
555,0 |
63,1 |
|
Станіславська (по 16 районах) |
691,9 |
465,0 |
67,2 |
|
Тернопільська (по 29 районах і 2 містах) |
1327,1 |
818,0 |
61,6 |
Запитання та завдання
Проаналізуйте за наведеними даними, які області України зазнали найбільших втрат у роки війни? Спробуйте пояснити, чому?
Документ 25.
Ціна перемоги СРСР в роки Другої світової війни.
А) Питання про ціну радянських перемог 1943 р. в сучасній українській історіографії.
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«...Сталінський тоталітаризм з його домінуючими принципами абсолютної підлеглості вищій інстанції і безумовного виконання будь-яких, навіть безглуздих наказів... мав кінцевим наслідком зневажання людських життів. Відомий радянський воєначальник генерал армії М.Г. Лященко свідчив: «Справді, у тій війні багато було смертей нічим не виправданих. Зустрічалися воєначальники і командири, які прагнули досягти успіху будь-якою ціною».
У складі наступаючих частин діяли так звані польові військкомати, які мобілізували до діючої армії всіх, здатних тримати зброю, навіть 16-17-річних хлопців і хворих. Нерідко їх, зовсім не навчених, не обмундированих, без прийняття присяги, уводили у бій. Часто отаку «живу силу» без ретельної підготовки: прикриття з повітря, артилерійського забезпечення, танкової підтримки — кидали навіть на добре укріплені позиції противника. Наслідком були незліченні людські втрати. «Не забуду, поки й житиму, — згадує письменник Анатолій Дімаров, — одну таку картину: взимку сорок третього, вже коли наші війська визволили Донбас, німець засів за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сот новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги. Вся крига стала криваво-чорною од трупів».
Парад Перемоги в Москві. 9 травня 1945 р.
Наприкінці вересня 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра... Під безперервним вогнем артилерії та ударами авіації противника змушені були воїни проводити переправу через цю найбільшу водну перепону. Війська часто переправлялися через річку без танків та важкої артилерії. Під вогнем ворога пливли на правий берег воїни хто як міг: тримаючись за колоди, дошки, порожні діжки, ящики, плащ-намети, напхані соломою. Тонули тисячами у холодній листопадовій воді.
Багатьма тисячами життів оплачено й визволення 6 листопада 1943 р. Києва.»
Б) З виступу письменника В. Астаф'єва на пленумі Спілки письменників СРСР (травень 1988 р.).
Джерело: «Історія України: Документи. Матеріали».
«Ось в «Історії Великої Вітчизняної війни» опубліковано карти...
Ви подивіться уважно на них і в тексти, які їх супроводжують, і ви побачите повну розбіжність. Ми просто не вміли воювати. Ми і закінчили цю війну, не вміючи воювати. Ми залили своєю кров’ю, завалили ворогів своїми трупами. Ви подивіться на будь-яку з карт 1941 і навіть 1944 р.: там обов’язково 9 червоних стріл проти 2-3 синіх. Це 9 наших армій воюють проти 2-3 армій противника. І так весь час, впродовж всієї війни. Однією армією Манштейн розгромив на очах у Чорноморського флоту всі наші армії в Криму, пройшов Сиваш. Залишив потім частину військ біля обложеного Севастополя, з двома ранковими корпусами збігав під Керч і скинув у море три наші армії! Я розумію, про це писати в історії дуже важко. Краще, звичайно, коли під барабанний бій оголошується, що ми перемогли. ...Ми нині із зусиллям тільки починаємо підніматися і оглядатися.»
В) Зі статті В. Кондратьева «Сплачено кров'ю».
Джерело: «Прапор».
Парад Перемоги в Москві. 9 травня 1945 р.
«Давайте поглянемо на факти того часу: насильницька і жорстока колективізація, що призвела не тільки до розорення села, але й до фізичного знищення сотень тисяч селян, до посилання їх у віддалені райони Сибіру і Півночі, потім послідував страшний голод, що забрав мільйони життів; не говорю вже про ліквідацію непу, що зачепила чималу частину населення країни; потім — репресії середини і кінця 30-х років, що торкнулися не тільки партійної верхівки, але і всіх прошарків суспільства, головним чином інтелігенції... Думається, Сталін зробив все можливе, щоб роз’єднати народ і озлобити його проти радвлади...
Парад Перемоги в Москві. 9 травня 1945 р.
Проте єднання відбулося з початком війни, коли вражаючі успіхи німців і лякаючі невдачі нашої армії показали народу, що питання стоїть про саме існування держави, що з перемогою фашизму звалиться не тільки сталінський режим і так звана радвлада, але і сама Росія, тим більше що вже з перших днів війни стало видно, що ніяких ілюзій відносно німецького фашизму будувати нічого. Поведінка німецьких військ на окупованих територіях, ставлення їх до населення не залишало ніякого вибору — треба було воювати і обов’язково перемогти. І той же кріпосний російський мужик, той же хлопчисько-інтелігент, що втратив батьків в 37-му, стали беззавітно воювати і покірливо вмирати на полях битв — не за Сталіна, зрозуміло, і не за радвладу, якої від роду-то було всього 24 роки, а за Вітчизну..., за себе, врешті-решт, а тому і виграли війну, не дивлячись на бездарність командування, що призвела до багатомільйонних жертв, і перемогли всупереч (я підкреслюю це!), а не завдяки нелюдяній системі примушення і терору. Треба відзначити, що на якийсь час завмерли і наші «доблесні органи», що почали свою діяльність в 44- му, коли стало вже ясно, що ми переможемо. На війні народ знайшов істинні громадянські відчуття, він глибоко усвідомив, що його доля знаходиться у власних руках. Переміг відвічний, одвічний народний патріотизм, перемогла любов до своєї Вітчизни... Ось де витоки нашої перемоги.»
Запитання та завдання
Напишіть історичне есе за темою «Фактори перемоги СРСР у Другій світовій війні».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
