Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник
КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ 1917-1921 рр.
Документ 1.
Закон Центральної Ради про державну мову.
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.): Навчальний посібник для 10 класів середньої школи».
«Центральна Рада ухвалила:
1. Всякого роду написи, вивіски, що на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах, мають писатися державною українською мовою ...
3. ... мовою в діловодстві має бути державна українська.»
Запитання та завдання
Яке історичне значення має ухвалення закону про державну мову?
Документ 2.
Закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, а також історії та географії України у всіх середніх школах (1 серпня 1918 р.).
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«1. По всіх середніх хлоп’ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних й інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, обов’язково викладається українська мова й література, задля чого визначається не менше трьох годин тижнево в перших 5 класах, а у двох останніх класах не менше 2 годин, та географія й історія України, задля яких мають бути визначені не менше як по 2 години тижнево у 2 останніх класах кожної школи.
Примітка: години на викладання тих предметів мають бути встановлені в кожній школі без побільшення загальної кількості лекцій, які існують до цього часу, згідно з розпорядженням міністерства для кожного типу школи.
2. По всіх хлоп’ячих та дівочих середніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, закладається штатна посада учителя української мови та літератури, а також обов’язково закладається понадштатні посади учителя географії та історії України.
3. Штатним учителям української мови та літератури, які мають не менше 12 годин тижнево, та понадштатним учителям географії та історії України, які мають не менше 6 годин того або іншого предмета, належать всі права, якими користуються учителі штатні чи понадштатні того чи іншого типу школи щодо платні, пенсії та правного становища.
Примітка: Коли б вчителі української історії та географії мали також не менше 12 лекцій, тоді вони стають штатними учителями того предмета...
4. Кредити на утримання посад названих учителів беруться з тих же коштів, на які утримується та чи інша школа.»
Запитання та завдання
1. Поміркуйте, чому саме ці предмети треба було вивчати у всіх середніх школах.
2. Порівняйте документ 1 і документ 2. Чому Центральна Рада та гетьман П. Скоропадський провадили схожу культурно-освітню політику?
Документ 3.
Із Закону Української держави про заснування Української академії наук.
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«1. Ухвалений Радою Міністрів закон про заснування Української академії наук у м. Києві.
Ухвалити докладені до цього статут та штати Української академії наук в м. Києві та її установи і закон цей запровадити в життя з 1 листопада 1918 р.
Володимир Вернадський
2. З-поміж перелічених у статуті наукових установ Академії ... створюються в цьому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад,
Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон’юнктури та народного господарства України.
5. Первісний склад Академії становлять 12 академіків, що на подання од міністра народної освіти та мистецтва, призначає пан Гетьман...»
ДОВІДКА
Володимир Вернадський — народився 28 лютого (12 березня) 1863 р. в Санкт-Петербурзі.
У 1868 р. через несприятливий клімат сім'я Вернадських переїхала до Харкова — одного з провідних наукових і культурних центрів тодішньої Російської імперії. У 1873 р. Володимир став першокласником Харківської класичної гімназії.
У 1885 р. закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У 1890 р. — приват-доцент кафедри мінералогії Московського університету. У 1897 р. захистив докторську дисертацію в Петербурзькому університеті. У 1898-1911 рр. професор Московського університету.
Один із засновників і перший президент Української академії наук.
З 1920 по 1921 р. — ректор Таврійського університету в Сімферополі.
З 1922 по 1939 р. — директор ним організованого Радієвого інституту. В період 1922-1926 рр. працював у Празі і Парижі. Опубліковано понад 700 наукових праць.
Заснував нову науку — біогеохімію і зробив величезний внесок у геохімію.
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте історичне значення відкриття Української академії наук.
2. Зазначте наслідки відкриття при Академії наук різних наукових установ для України.
Документ 4.
Зі спогадів історика Н. Полонської-Василенко.
Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України», т. 1.
«Матеріальний стан Академії був жахливим. Жодна з властей не забезпечила її не тільки можливістю нормальної роботи, але навіть прожитковим мінімумом, необхідним для її співробітників. Для співробітників Академії відводилися ділянки, де вони могли влаштувати городи..., їм дозволялося самим рубати дрова на зиму. Приміщення, надане Академії..., не опалювалося, чорнило замерзало. Але тут збиралися голодні ентузіасти української науки, у потертих плащах, з обмороженими, потрісканими руками; зігріті любов’ю до України, вони складали плани створення української науки. Свої роботи вони писали на зворотному боці календарів, старих театральних афіш чорнилом, яким були розчинені у воді олівці.»
Запитання та завдання
1. Якими були умови праці в Українській академії наук? Поміркуйте, чому.
2. Як ви гадаєте, що спонукало вчених працювати у таких важких умовах?
Документ 5.
З постанови Народного Комісаріату освіти УСРР «Про середню школу».
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«Народний комісаріат освіти України постановив:
I.
Все внутрішнє життя ... в межах постанов центральної та місцевої влади середніх шкільних закладів усіх видів переходить до відання педагогічних рад, поповнених представниками від старших класів — учнів числом 1/3 (складу), педагогів, 2 представників від нижчих службовців...
Учням надається повне право створювати різні учнівські організації...
II.
1. Посади директорів, інспекторів, директрис, інспектрис та завідуючих касуються.
2. Натомість встановлюються посади голови педагогічної ради, товариша голови та секретаря ...
III.
1. По всіх шкільних закладах касуються перехідні та випускні іспити.
2. Касується також видача атестацій.
3. Замість атестацій видаються посвідчення про слухання курсу школи.
4. Вжиток бальної системи для оцінки знань та поведінки учнів касується...
7. Курс восьмого класу вважати закінченим і випуск провести в найближчі дні, видати учням посвідчення про прослухання курсу школи: сьомий клас в цьому шкільному році вважати випускним.
8. Касується обов’язкове навчання латинської мови...»
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте нововведення в середній освіті, надані законом.
2. Визначте мету нововведень.
3. Дайте власну оцінку нововведенням та спробуйте простежити наслідки цих нововведень.
Документ 6.
Декрет РНК УСРР «Про вступ до вищої школи» (2 березня 1919 р.).
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«Двері вищої школи відчинені для всіх бажаючих дістати вищу освіту. Відповідно до цього:
1. При вступі до вищої школи забороняється вимагати дипломи.
2. Забороняється вимагати будь-які посвідчення, крім посвідчення особи та віку.
3. До всіх вищих шкіл приймаються особи без різниці статі, що досягли 18 років.»
Запитання та завдання
1. Визначте мету ухвалення закону.
2. Поміркуйте, які прошарки суспільства могли розраховувати на пільгові умови вступу до вищих навчальних закладів.
Документ 7.
Розвиток освіти в Галичині, Буковині.
Джерело: «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 рр.».
«У 1920 р. було закрито 84 українські школи... 12 вересня 1919 р. Чернівецький університет перетворено на румунський, тут закрито кафедру української мови та літератури. В школи направлялись вчителі-румуни.
Польський уряд не виконав своєї обіцянки відкрити український університет, а навпаки, позакривав усі існуючі вже українські кафедри у Львівському університеті.»
Запитання та завдання
1. Схарактеризуйте стан освіти у Галичині та Буковині.
2. На основі документу поясніть, які наслідки мала політика урядів Румунії та Польщі для українських земель.
Документ 8.
Закон Директорії УНР у справі Української автокефальної православної церкви (1 січня 1919 р.).
Джерело: «Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.)».
«1. Вища церковно-законодавча, судова та адміністраційна влада на Україні належить Всеукраїнському Церковному Соборові, постанови якого, коли мають церковно-державне значення або вимагають видатку грошей з державних скарбів, підлягають розгляду і затвердженню законодавчих органів.
2. Для керування справами Української Автокефальної Православної Церкви утворюється Український Церковний Синод в складі 2 єпископів, 1 протоієрея, 1 священика, 1 диякона і 3 мирян і одного священика від військового відомства. До скликання Собору, який обирає в члени Синоду і подає на затвердження Уряду, члени Церковного Синоду призначаються Вищим Республіканським українським урядом.
3. Відомству Синоду належать церковні справи: 1) релігійні, 2) адміністраційні, 3) господарські, 4) освітні, 5) контрольні та ревізійні.
4. В засіданнях Українського Церковного Синоду має присутність призначений для того міністром представник Республіканського уряду, який іменується державним представником і на обов’язках якого лежить: подавати інформації, роз’ясняти закони, стежити за виконанням законів та постанов Синоду, які не порушують інтересів Республіки. Державний представник має право опротестування перед Радою Міністрів.
5. Церковна влада Автокефальної Української Церкви з її всім урядовим складом оплачується коштами з державної скарбниці відповідно штатам, установленим для цього додатково.
6. Українська Автокефальна Церква з її Синодом і духовною ієрархією ні в якій залежності від Всеросійського патріярха не стоїть.
7. Український Церковний Синод для керування своєю діяльністю, а також для скликання Церковного Собору виробляє накази, які вступають в силу по затвердженні їх українським Республіканським урядом.»
СЛОВНИК!
Автокефальна церква — православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань.
Запитання та завдання
1. Які повноваження мав Український церковний синод?
2. Схарактеризуйте стосунки між Українською автокефальною православною церквою та державою в період Директорії УНР.
