Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці X — у першій половині XI ст.

Документ 1.

Хрещення Володимира.

Джерело: «Повість минулих літ».

«...У рік 6496 [988]. А за божим приреченням в цей час розболівся Володимир очима. І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, «Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні — то не позбудешся сього». І, це почувши, Володимир сказав: «Якщо буде се правда — воістину велик Бог християнський». І повелів він охрестити себе.

І тоді єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього — він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: «Тепер узнав я Бога істинного». А коли побачила це дружина його — многі охрестилися.

Охрестився ж він у церкві святої Софії. І єсть церква та в городі Корсуні, стоїть вона на [високому] місці посеред города, де ото чинять торг корсуняни; палата Володимирова стоїть окрай церкви і до сьогодні, а цесарицина палата — за олтарем...

Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, [то] передали йому віру християнську, кажучи так: «Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: „Вірую во єдиного Бога-отця вседержителя, творця неба і землі”, — і до кінця цей символ віри».

ДОВІДКА

Князь Володимир (970-1015 рр.) — Великий руський князь, син Святослава Ігоревича. Посівши київський престол, провадив активну зовнішню політику: приєднав до Русі Перемишль і Червенські міста, у 981 р. і 982 р. здійснив два звитяжні походи на в'ятичів, обклавши їх даниною; у 983 р. завоював землі ятвягів; 984 р. підкорив радимичів. У 988 р. князь Володимир прийняв християнство і хрестив велику кількість жителів Русі. Хрещення стало знаменною подією в історії країни. Православна й католицька церкви канонізували його і визнали святим.

СЛОВНИК!

Віра — грошовий внесок на користь князя за вбивство вільної людини.

Християнство — одна з найпоширеніших світових релігій. Названа за ім'ям її засновника — Ісуса Христа. Виникло на початку І ст. н.е. У IV ст. перетворилось на панівну релігію Римської імперії.

Запитання та завдання

1. Випишіть історичні факти з документа.

2. Поміркуйте, чи можна вірити, що Володимир дійсно «розболівся очима», а після хрещення одразу прозрів. Що мав на увазі літописець?

Документ 2.

Хрещення Русі.

Джерело: «Повість минулих літ».

«...І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати ідолів... Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозі] на ручай...

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро.... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб — то мені той противником буде». І це почувши, люди йшли, радіючи, і говорили: «Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир із священиками цесариними й корсуньськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли — ті до шиї, а другі до грудей. Діти [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священики, стоячи, молитви творили.

Хрещення Володимира Святославича

І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душі спасається....

Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, глянувши на небо, сказав: «Боже великий, що створив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його».

І це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де стояли ідоли. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли ідоли Перун та інші, і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і священиків [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне.»

ДОВІДКА

Десятина — руська міра, що дорівнює 1,09 га. З X до кінця XIX ст. існувала так звана церковна десятина, вперше впроваджена князем Володимиром Святим, який віддав десяту частину своїх доходів на будівництво в Києві Десятинної церкви. Церковна десятина складала десяту частину урожаю або інших доходів. Стягувалася з населення на користь Церкви (на її утримання).

Запитання та завдання

1. Укажіть причини прийняття християнства князем Володимиром.

2. Як відбувалось хрещення киян? Дайте власну оцінку методам, які обрав Володимир для хрещення.

3. Визначте наслідки хрещення для подальшого розвитку Київської Русі.

Документ 3.

Розгром руським військом кочових орд печенігів під Киевом.

Джерело: «Іпатський літопис».

«...[Року 1036]. Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів і слов’ян, прийшов до Києва і вступив у свій город. А печенігів було безліч. Тоді Ярослав виступив з міста, вистроїв дружину свою, поставив варягів посередині, а з правого боку — киян, а на лівому крилі — новгородців. І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати, і зійшлися вони на тому місці, де тепер стоїть церква Святої Софії, митрополія руська, а тоді там було поле поза містком. І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. І розбіглися печеніги в різні боки, і самі не знали, куди вони бігли, а деякі, тікаючи, потонули в Сітомлі, інші ж — в інших ріках, і так загинули...»

Десятинна церква

ДОВІДКА

Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.) — син Великого руського князя Володимира і княгині Рогнеди (Анастасії)- Ярослав провадив активну зовнішню політику: успішно воював з Польщею, повернув утрачені Руссю в 1018 р. Червенські міста. Здійснив звитяжний похід на Чудь і побудував в Чудській землі місто-фортецю Юр'єв (Тарту). У 1036 р. розгромив під Києвом печенігів, поклавши край їх набігам на Русь. Ярослав удосконалював «Руську правду» і церковний статут. У Києві були побудовані Софійський Собор, Золоті ворота, монастирі Св. Георгія і Св. Ірини. У 1051 р. за наказом Ярослава собор руських єпископів вибрав ченця Іларіона митрополитом Київським і всея Русі, тим самим підкресливши незалежність Київської митрополії від Константинопольського патріарха. За всі ці діяння Ярослав одержав прізвисько Мудрий.

СЛОВНИК!

Митрополит — у православній церкві глава найбільшої єпархії, підкоряється безпосередньо патріарху.

Запитання та завдання

1. Схарактеризуйте військо князя Ярослава у битві з печенігами.

2. Яке значення мав розгром печенігів військом князя Ярослава?

Документ 4.

«Руська правда».

Джерело: «Хрестоматія з Історії Росії», т. 2, кн. 1.

«...Якщо хто уб’є княжого чоловіка як розбійник, а [члени верві] вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві, на землі якої буде знайдений вбитий; у разі вбивства людини платити 40 гривень.

Якщо вервь почне платити дику віру, то їй надається відстрочка на декілька років, тому що їм доводиться розраховуватись без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна платити тільки 40 гривень...

За вбивство княжих отрока, конюха або кухаря платити 40 гривень.

За вбивство тивуна огнищного або конюха платити 80 гривень.

А за сільського або орного тивуна платити 12 гривень. А за рядовича — 5 гривень. Також і за боярських.

За ремісника платити 12 гривень. А за смердієго холопа платити 5 гривень, а за робу 6 гривень.

Якщо кого-небудь обвинуватять у вбивстві, то для свого виправдання він повинен виставити сім свідків; якщо підозрюваний у вбивстві буде варягом [або іншим іноземцем], то йому достатньо двох свідків.

Якщо відповідача обвинувачують у вбивстві, а свідків позовники не знайдуть, то піддати їх випробування залізом.

Якщо ж сума позову менше двох гривень, то піддати його випробуванню водою; якщо ж позов ще менше, то хай він для отримання своїх грошей принесе клятву.

За вкраденого коня платити 3 гривні.

Якщо хто зіпсує бортную, або переоре орну, або перегородить тином дворну межу, повинен платити 12 гривень.

Якщо спалять гумно, то будинок винного віддати на потік і на грабіж, стягнувши спочатку збитки, а за залишок князю заточити його; так поступити і з тим, хто двір підпалить.

Якщо закуп втече від пана [не розплатившись з ним за позику], то стає повним холопом.

А [за вбивство] холопа або роби віри немає.

Холопство обельноє троякого вигляду: якщо хто купить [поступаючого в холопи] у присутності свідків.

А друге холопство: хто одружується на робі без договору [з її власником], а якщо з договором, то як домовилися, так й буде.

А ось третє холопство: хто поступить в тивуни або в ключники [пана] без договору з ним.»

ДОВІДКА

«Руська правда» — перша збірка письмових законів, що збереглася. Власне назву «Руська правда» мають три пам'ятки: «Коротка правда», «Просторова правда», «Скорочена правда». Перша складається з «Правди Ярослава», створеної близько 1016 р. і «Правди Ярославичів», датованої приблизно 1072 р. «Правда Ярослава» — це перелік статей і штрафів за провини, злочини. «Правда Ярославичів» складена синами Ярослава Мудрого Ізяславом, Всеволодом, Святославом і передбачає за кримінальні злочини вже не кровну помсту, а систему штрафів. «Просторова правда» — пам'ятник XII ст. Складається з «Короткої правди» і Статуту Володимира Мономаха. «Скорочена правда» — пам'ятка пізніша, що виникла наприкінці XIV ст.

СЛОВНИК!

Вервь — слов'янська община.

Гривня — грошова одиниця, 204 г срібла або золота.

Закуп — смерд, що знаходиться у залежності від пана за позику.

Тивун — княжий прикажчик, управитель.

Тивун огнищний — управитель будинку.

Сільський тивун — управитель всіма селами, сільськогосподарськими угіддями.

Роба — рабиня, служниця.

Рядович — людина, що потрапила в кабалу за договором.

Смердій холоп — раб, що виконує роботу общинника — смерда.

Холопство обельноє — повне рабство.

Запитання та завдання

1. Чому за один і той же злочин призначалися різні розміри штрафів?

2. На підставі документа схарактеризуйте основні категорії населення Київської Русі.

3. Поміркуйте, чому в суді використовували випробування залізом, водою, застосування клятви? Про що це свідчить?

Срібник Володимира Святославича

4. Які види рабства зазначені в «Руській правді»?

Документ 5.

Будівництво і книгописання за часів Ярослава Мудрого.

Джерело: «Повість минулих літ».

«...У рік 1037. Заложив Ярослав город — Великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Сей же премудрий Великий князь Ярослав задля того спорудив церкву Благовіщення на воротах, щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою Святої Богородиці та архангела Гавриїла. Після цього він звів монастир Святого Георгія Побідоносця і монастир Святої Орини.

Ярослав Мудрий

І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велике, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи їх чисто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і Письмо Святеє, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей Великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють Всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості... Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він з богом або зі святими мужами. Читаючи бесіди пророків, євангельські повчання й апостольські, і життя святих отців, знайде душі він користь велику.

Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив їх у церкві Святої Софії, що її спорудив він сам. І прикрасив він її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи...»

СЛОВНИК!

Ікона — у православ'ї та католицтві зображення Ісуса Христа, Богоматері й святих. Перші ікони були написані на дерев'яних дошках.

Запитання та завдання

1. Складіть доповідь «Місто Київ за часів Ярослава Мудрого».

2. Випишіть з тексту документа висловлювання, які свідчать про мудрість князя Ярослава.

Документ 6.

Життя села.

Джерело: М. Попович «Нарис історії культури України».

«...У X ст. по всіх слов’янських землях поширене приблизно однакове знаряддя обробітку ґрунту — дерев’яне рало з залізним наконечником, яким земля розорювалась досить неглибоко і з великими труднощами. Водночас набуває поширення плуг — знаряддя, вдвічі продуктивніше за рало, яке не просто «розпорює» землю, але й, ріжучи її лемешем із череслом, потім відвалює і перевертає так званою полицею.

Вироби городських гончарів: 1, 2 — корчаги; 3, 4 — корчажки; 5 — горнець з однією ручкою; 6 — глечик (гладишка); 7 — дзбан; 8 — черпак; 9 — миска; 10, 11 — світильники; 12-14 — глиняні іграшки

Плуг цей, що називається українським, існував у нас до XVIII ст. Це була велика і важка конструкція з металевими частинами; орати плугом можна було тільки двома парами волів або коней, а потім все одно треба було культивувати землю ралом чи бороною. Ідея цієї конструкції занесена, за висновком фахівців, з Балкан, де вона існувала з часів римського «плуга». Але власне плугом це знаряддя стало тільки після того, як на основі балканської конструкції наші винахідники зробили рішучий крок до техніки відвалювання.

На Русі діяла система одиниць вимірювання, яка з іншими назвами збереглась майже до нашого часу. Міра довжини лікоть (44,5-46,6 см) залишилась незмінною, а замість києво-руського, старого саженя у три лікті у XVII ст. в Росії введено «новий сажень». Проте верста (1067 м) з 500 нових саженів точно дорівнювала ниві часів Київської Русі із 750 старих саженів. Зернові і всі сипкі тіла мірялися об’ємами. Кадь (з XVI ст. на Україні вона називалась бочка) — два половники (відповідно дві копи) — чотири чверті (корці) — вісім осьмин; осьмина точно відповідала римському медимну.»

Запитання та завдання

1. Схарактеризуйте систему землеробства в Київській Русі.

2. Яка була система одиниць вимірювання в Київській Русі?

Документ 7.

Життя міста.

Джерело: М. Попович «Нарис історії культури України».

«...Міста виникають з різних причин. Одні, як Київ або Чернігів, об’єднували в одне ціле навколо княжого двору різні «кінці» — окремі поселення. Інші, як Холм, засновані князями або, як більшість невеличких міст на Пороссі, виростають із сторожових фортець, або були колись племінними центрами, як Вручій (Овруч), або стольними містами удільних князів, як Севськ, Трубчевськ чи Дебрянськ... Хоч би як воно було, досить з’явитись міському центру, щоб почався немовби процес кристалізації навколо нього, який включає утворення ринку, а пізніше — будівництво церков, монастирів, розростання ремісничих посадів.

Шведи називали Русь «країною міст» — Gardarika.

Слов’янські гради мали один центр — кремль або дитинець, навколо якого розташувались всі інші забудови.»

Запитання та завдання

1. Укажіть причини виникнення міст у Київські Русі.

2. Як і чому шведи називали Русь?

3. Що вам стало відомо про грошові відносини в Київській Русі? Чи зручними були гроші Київської Русі?