Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник
Робота з документами та матеріалами
Розділ II
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Документ 1.
Походження і розселення слов'ян.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...По довгих же часах сіли слов’яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов’ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми -і- [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по річці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се — ті самі слов’яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов’ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов’яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами.
Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і називалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов’яни ж [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.
І так розійшовся слов’янський народ, а від його [імені] й дістали [свою] назву слов’янські племена.
...Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов’янського і назвалися полянами, а деревляни теж [пішли] від слов’ян і назвалися деревлянами. Радимичі ж і в’ятичі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати [один] Радим, а другий В’ятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [ріці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а В’ятко сів своїм родом на Оці, од нього прозвалися вятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні. Через те називали їх греки «Велика Скіфія».
ДОВІДКА
«Повість минулих літ» — найдавніший серед давніх літописів, що збереглися до наших днів. Літописання в Київській Русі розпочалося наприкінці X — на початку XI ст. Щорічні статті з часом були об'єднані в перший давньоруський літописний звід 1037-1039 рр„ створений за часів Ярослава Мудрого (1019-1054 і рр.). Згодом було складено Новгородський звід (1050 р.) і два київських (1073 р. і 1095 р.). «Повість» мала три редакції. Перша складена Нестором у Києво-Печерському монастирі приблизно 1111 р. (не збереглася). Збереглася редакція 1118 р. «Повість минулих літ» є основним джерелом з історії східних слов'ян, Київської Русі з перших століть нашої ери до початку XII ст. Нестор (середина XI — початок XII ст.) традиційно вважається автором першої редакції «Повісті минулих літ». Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.
Чернець Києво-Печерського монастиря Нестор знав візантійську й античну літературу, різко засуджував княжі розбрати. У своїх працях описував спосіб життя різних слов'янських племен, показуючи, як природні умови впливали на рівень їх розвитку. Нестор визначив місце слов'ян в історії і описав ряд стародавніх І народів, сусідів слов'ян.
Запитання та завдання
1. Що впливало на назву слов’янських племен?
2. Заповніть таблицю «Розселення слов’янських племен».
|
Назва племені |
Територія розселення |
Документ 2.
Про життя і побут слов'янських племен (V-VI ст.).
Джерело: Прокопій Кесарійський «Війна з готами».
«...Ці племена, слов’яни і анти, не підкоряються одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії; тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково. Єдиного бога, громовержця, вони визнають владикою всього світу і в жертву йому приносять биків і всякого роду священних тварин. Долі вони зовсім не знають і не приписують їй ніякого впливу на людей. Коли їм загрожує смерть, під час хвороби чи на війні, вони дають обітницю, що коли врятуються від смерті, то негайно принесуть за врятування життя жертву богу...
Живуть вони в убогих хатинах, далеко розташованих одна від одної, і часто міняють місце проживання. Вирушаючи на війну, багато хто з них іде на ворога піший, тримаючи в руках невеликий щит і дротики; панцирів вони не носять; деякі виходять у бій без хітона і трибонія [верхнього і спіднього одягу], в дуже коротких штанях, що закривають лише частину тіла.»
ДОВІДКА
Прокопій Кесарійський (кінець V ст. — прибл. 562 р. н.е.) — візантійський історик, автор кількох праць, у яких розповідає про Візантію, а також про життя, побут, вірування східних і південних слов'ян.
СЛОВНИК!
Волхви — служителі язичницького релігійного культу. Вважалося, що вони мали вплив на сили природи та вміли пророкувати майбутнє.
Запитання та завдання
1. Складіть розповідь про життя та вірування слов’ян.
2. Схарактеризуйте суспільний устрій слов’ян.
Документ 3.
Про слов'ян-воїнів.
Джерело: Маврикій Стратег «Стратегікон».
«...Битися зі своїми ворогами вони люблять в місцях, порослих густим лісом, у тіснинах, на обривах. З вигодою для себе користуються засідками, раптовими атаками, хитрощами, і вдень і вночі, винаходивши багато способів. Досвідчені вони також і в переправі через річки, перевершуючи в цьому всіх людей. Мужньо витримують вони перебування у воді... При цьому вони тримають у роті спеціально виготовлені великі, видовбані всередині очерети, що доходять до поверхні води, а самі, лежачи навзнак на дні, дихають з їх допомогою. Це вони можуть проробляти протягом багатьох годин, так що абсолютно не можна здогадатися про їх присутність.
Кожен озброєний двома невеликими списами, деякі мають щити, міцні, але які важко переносити. Вони користуються також дерев’яним луком і невеликими стрілами, намоченими сильнодіючою отрутою. Все це вони майстри робити різноманітними вигаданими способами, з метою заманити супротивника.»
ДОВІДКА
Маврикій Стратег (539-602 рр.) — візантійський імператор, історик. Автор 12-томного твору «Стратегікон», який містить відомості про побут, звичаї, військове мистецтво слов'ян та антів.
Запитання та завдання
1. Які основні прийоми ведення бою використовували слов’яни та чому?
2. Складіть доповідь на основі документа «Про слов’ян-воїнів».
Документ 4.
Заснування Києва.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.
Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: «На перевіз на Київ». Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда.»
ДОВІДКА
Рюрик (862-879 рр.) — перший князь Русі. Був покликаний руськими племенами «княжить і володіти ними». У 862 р. зайняв Ладогу, а після смерті своїх братів Синеуса і Трувора приєднав до їх володінь Белоозеро та Ізборськ. Зробив Новгород столицею. У 879 р. помер, вручивши правління і піклування над своїм малолітнім сином Ігорем родичу Олегу. Нащадки Рюрика правили в Росії понад 700 років, до смерті останнього царя династії — Федора Іоанновича (1598 р.)
СЛОВНИК!
Цесароград — Константинополь, столиця Візантії.
Узвіз — крутий підйом.
Запитання та завдання
1. Чому в літописі не вказана точна дата виникнення Києва?
2. Чи можливо встановити точну дату виникнення Києва?
3. Чому Нестор-літописець переконаний, що Кий не міг бути перевізником?
Документ 5.
Шлях «Із варягів у греки».
Джерело: «Повість минулих літ».
«...Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги]: по Дніпру, а у верхів’ї Дніпра — волок до [ріки] Ловоті, а по Ловоті [можна] увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера витікає Волхов і впадає в озеро велике Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю [можна] дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому ж морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт-море, у яке впадає Дніпро-ріка. Дніпро ж витікає з Оковського лісу і плине на південь, а Двіна із того самого лісу вибігає і йде на північ, і входить у море Варязьке. Із того ж лісу витікає Волга на сході вливається сімдесятьма гирлами в море Хвалійське. Тому-то із Русі можна йти по Волзі в Болгари і в Хваліси, і на схід дійти в уділ Симів, а по Двіні — у Варяги, а з Варягів — і до Риму, од Риму ж — і до племені Хамового. А Дніпро впадає в Понтійське море трьома гирлами; море це зовуть Руським.»
СЛОВНИК!
Варяги — скандинави. Відважні мореплавці й хоробрі вояки. Займались торгівлею, наймались у військо іноземних правителів або займалися морським розбоєм.
Запитання та завдання
1. Прослідкуйте на мапі шлях «Із варягів у греки».
• Яке значення мав цей шлях у період утворення Київської Русі?
2. Яка сучасна назва Хвалійського і Руського морів?
Документ 6.
Про початок князювання Олега.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».
Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорська і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною.
І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю.
Сей же Олег почав городи ставити і встановив данину словенам, і кривичам, і мерям. І встановив він варягам данину давати від Новгорода, — триста гривень на рік заради миру, — що до смерті Ярославової давали [новгородці] варягам.
У рік 6391 [883]. Почав Олег воювати проти деревлян і, примучивши їх, став із них данину брати по чорній куниці.
У рік 6392 [884]. Пішов Олег на сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину легку. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: «Я їм противник, і вам нічого давати».
У рік 6393 [885]. Послав Олег [послів] до радимичів, питаючи: «Кому ви данину даєте?»Вони ж сказали: «Хозарам». І мовив їм Олег: «Не давайте хозарам, а мені давайте». І дали вони Олегові по шелягу, як ото й хозарам давали. І володів Олег деревлянами, полянами, сіверянами, радимичами, а з уличами й тиверцями мав рать.»
ДОВІДКА
Олег (879-912 рр.) — київський князь. Правив від імені Рюрикового сина Ігоря. У 882 р. на чолі варязької дружини захопив Смоленськ і Любеч і, захопивши хитрістю Київ, почав правити в ньому. Зумів швидко укріпити свою владу, упорядкував збір данини, захистив кордони від нападу кочівників, заснувавши кілька міст і військових фортець. У 907 р. здійснив вдалий похід до Візантії і уклав договір з нею в 911 р., згідно з яким була встановлена данина на користь Русі, визначений порядок майбутніх торгових відносин. Вів активну боротьбу з хазарами.
СЛОВНИК!
Бояри — вищий прошарок суспільства в Київській Русі. Вони підпорядковувались Великому князю, були повними хазяями своєї спадкової землі.
Запитання та завдання
1. Назвіть племена, які платили данину князю Олегу.
2. З чого складалася данина князю Олегу?
Документ 7.
Про похід Русі на Цесароград.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...У рік 6415 [907]. Пішов Олег на Греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. Ці всі називалися «Велика Скіфія». І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях...
Народи дають данину Русі. Мал. XIII (XV ст.)
І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули ... і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города, і вчинив убивство багатьох греків. І палат багато вони розбили, і церкви попалили. А котрих же брали як полоняників, [то] одних вони посікали, а других мучили, інших же розстрілювали, а [ще] інших у море кидали. І багато іншого зла творили руси грекам, як ото [звичайно] вороги творять.
І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони вітрила, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города.
Побачивши ж [це], греки убоялися і сказали, виславши [послів] до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину, як ти ото хочеш». І зупинив Олег воїв, і винесли йому [греки] їжі і вина, і не взяв він його, бо було воно приготоване з отрутою. І убоялися греки, і сказали: «Не Олег се, а святий Дмитрій, посланий на нас богом».
Запитання та завдання
1. Випишіть історичні факти з наведеного документа.
2. Визначте мету походу князя Олега на Цесароград.
3. Поміркуйте, чому воїни князя Олега дуже жорстоко поводилися з греками.
Документ 8.
Князювання Ігоря.
Джерело: «Повість минулих літ»
«...У рік 6453 [945]. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися зброєю і одежею, а ми — голі. Підино, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми».
І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ].
Стіни Цесарограда (Константинополя)
Кораблі Олега на колесах. (XV ст.)
Та коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.
Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».
І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеня-города в Деревлянах і до сьогодні.»
ДОВІДКА
Ігор (912-945 рр.) — київський князь. Відновив владу над повсталими деревлянами й уличами і встановив у 914 р. зв'язки з печенігами, що вперше з'явилися тоді в руських степах.
У 941 р. — невдалий похід на Візантію. У 944 р. Ігор за сприяння варягів і печенігів здійснив новий похід на Візантію, що урвався після виплати викупу. У 945 р. до Києва прибули візантійські посли для підписання миру й обміну посольствами. У 945 р. був І убитий деревлянами при спробі зібрати данину повторно.
СЛОВНИК!
Печеніги — тюркомовні кочові племена. У VIII—IX ст. мешкали між низов'ями Волги та Уралу у заволзьких степах. У IX ст. печеніги з'явились у південноруських степах і почали здійснювати набіги на Русь.
Запитання та завдання
1. Чому Ігор пішов у Деревлянську землю?
2. Поміркуйте, за що був страчений деревлянами князь Ігор.
3. Висловіть особисту думку щодо вбивства деревлянами князя Ігоря.
Документ 9.
Діяльність київської княгині Ольги.
Джерело: «Повість минулих літ»
«...І пішла Ольга по Деревлянській землі із сином своїм і дружиною своєю, встановлюючи устави і уроки; І [донині] є становища її і ловища її.
І прийшла вона в город свій Київ із сином своїм Святославом...
У рік 6455 [947]. Пішла Ольга до Новгорода. І встановила вона по [ріці] Мсті погости і данину, і по [ріці] Лузі погости і данину, і оброки. І ловища її по всій землі, і знаки [її], і місця, і погости, і сани її стоять у Пскові й до сьогодні. І по Дніпру [є] перевісища [її], і по Десні, і єсть село її Ольжичі й до сьогодні.
Установивши порядок, повернулася вона до сина свого в Київ і перебувала [тут] із ним у любові.»
ДОВІДКА
Ольга (945-957 рр.) — Велика руська княгиня. У 945 р. після вбивства свого чоловіка, князя Ігоря, жорстоко помстилася деревлянам. Була правителькою при малолітньому синові — князі Святославі Ігоревичі. Ольга вперше на Русі встановила фіксовану данину, яку стягували на користь князя. У 957 р. відвідала Візантію, де в Константинополі прийняла хрещення, одержавши в православ'ї ім'я Олена. Канонізована Російською православною церквою.
СЛОВНИК!
Знаки — тавра княжої і боярської власності на землю, ловища, зроблені на деревах, стовпах, каменях.
Оброк — різновид феодальних поборів у натуральній формі (продуктами).
Погост — адміністративно-господарський осередок, де княжі люди здійснювали князівські розпорядження.
Устави й уроки — данина, податі, повинності, встановлені княжою владою.
Запитання та завдання
1. Яка подія змусила Ольгу впроваджувати реформи і чому?
2. Які реформи впровадила княгиня Ольга?
3. Визначте наслідки реформ для розвитку Київської Русі.
Документ 10.
Про князя Святослава.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...У рік 6472 [964]. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до [інших] земель [послів], кажучи: «Хочу на ви іти».
І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?». Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».
У рік 6473 [965]. Рушив Святослав на Хозар. Почувши ж [про це], хозари вийшли насупроти з князем своїм, каганом...І зступилися [війська] битися, і сталася битва межи ними, [і] одолів Святослав хозар і город їхній [столицю Ітіль], [город] Білу Вежу взяв. І ясів переміг він, і касогів і прийшов до Києва.
У рік 6474 [966]. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.
У рік 6475 [967]. Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у [городі] Переяславці, [і] беручи данину з греків.»
ДОВІДКА
Хозарський каганат — державне утворення в Прикаспійських і Причорноморських степах, створене хозарами — тюркомовним кочовим народом. Утворився у VII ст. і проіснував до X ст. Хозарам платили данину слов'яни (поляни). Князь Святослав розгромив Хозарський каганат.
СЛОВНИК!
Каган — титул голови держави у давніх тюркських народів.
Запитання та завдання
1. Випишіть з тексту документа історичні події.
2. Заповніть таблицю «Походи князя Святослава».
|
Рік походу |
Напрямок походу |
Підсумки походу |
3. Дайте власну характеристику князю Святославу.
Документ 11.
Про бажання Святослава зробити столицею Київської Русі Переяславець.
Джерело: «Повість минулих літ».
«...У рік 6477 [969]. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків — паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів — серебро й коні, із Русі ж — хутро, і віск, і мед, і челядь».
І мовила йому мати: «Чи бачиш ти, що я недужа? Куди ти хочеш [іти] од мене?» — бо вона вже розболілася була. Сказала ж вона йому: «Погребши мене — іди, куди хочеш».
ДОВІДКА
Святослав Ігоревич (964-972 рр.) — Великий руський князь, талановитий воїн. Згідно з літописами, Святослав стає дійсним правителем Русі у 60-ті роки X ст.
Святослав підпорядкував землі в'ятичів, розгромив Волзьку Булгарію й Хозарській каганат. У 968 р. Святослав здійснив похід на Дунайську Болгарію, захопив 80 міст і зробив своєю новою столицею Переяславець. У 969 р. зазнав кількох поразок від візантійських військ, що вторгнулися до Болгари. У 971 р. був вимушений укласти з Візантією невигідний для Русі мирний договір і покинути межі Болгарії.
Весною 972 р. невеликий загін Святослава, що повертався з Балканського походу, був атакований переважаючими силами печенігів. Святослав загинув у бою.
Запитання та завдання
Поміркуйте, з якою метою і чому князь Святослав бажав перенести столицю з Києва до Переяславця.
