Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1918 рр.)
Передумови Української революції
— Залежне становище України та великодержавницька політика щодо неї з боку Російської імперії.
— Важке соціальне становище більшої частини населення (нерозв’язані аграрне і робітниче питання тощо).
— Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій унаслідок Першої світової війни.
— Лютнева демократична революція 1917 р. в Росії, в результаті якої було повалено самодержавство (2 (15) березня 1917 р. цар Микола II зрікся престолу) та створено Тимчасовий уряд.
— Піднесення українського національно-визвольного руху.
— Формування національних органів влади.
4 (17) березня 1917 р. — представники українських політичних партій та громадських організацій утворили Українську Центральну Раду (УЦР).
СЛОВНИК!
Українська Центральна Рада (УЦР) — український представницький орган (парламент), створений представниками українських політичних партій та організацій.
Головою УЦР було обрано М. Грушевського.
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!
Грушевський Михайло Сергійович — видатний український історик, визначний політичний і державний діяч. Брав активну участь у діяльності Київської громади. З 1894 р. очолював кафедру української історії у Львівському університеті.
В 1898-1913 рр., очолюючи Наукове товариство їм. Шевченка у Львові, проводив величезну роботу з реорганізації товариства за зразком європейських академій наук, збирання фондів, створення бібліотеки та музею. У березні 1917 р. повернувся до Києва, де одностайно був обраний головою Української Центральної Ради. УЦР на чолі з М. Грушевським, враховуючи зміну політичної й соціально-економічної ситуації, пройшла шлях від вимог автономії до проголошення незалежної України. 29 квітня 1918 р. був обраний президентом Української Народної Республіки. Після приходу до влади гетьмана П. Скоропадського відійшов від активної політичної діяльності. У березні 1919 р. емігрував до Чехословаччини, а потім до Австрії, де розгорнув широку наукову і публіцистичну діяльність. У 1919 р. заснував Український соціологічний Інститут у Бідні. У березні 1924 р. після довгих роздумів і переговорів з радянськими представниками повернувся до Києва. У 1924 р. був обраний членом Української академії наук, керував секцією історії України Історичного відділу АН. У 1929 р. був обраний академіком Академії наук СРСР. Проте невдовзі М. Грушевського заарештували як керівника т. зв. Українського націоналістичного центру (УНЦ), але незабаром звільнили. У березні 1931 р. його було вислано до Москви, а наукові установи, створені ним, ліквідовано. Великі заслуги М. Грушевського як ученого, який створив цілісну концепцію українського історичного процесу, його діяльність як державного й політичного діяча періоду українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. ставлять його в ряд найвизначніших постатей української історії. Помер при нез'ясованих обставинах під час нескладної операції у Кисловодську, де перебував на лікуванні. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
На першому етапі діяльності УЦР переважала ідея автономії України у складі Росії.
СЛОВНИК!
Автономія — форма самоуправління частини території унітарної, а іноді й федеративної держави, наділена самостійністю у розв'язанні питань місцевого значення в межах, установлених і центральною владою.
6-8 (19-21) квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес у Києві, на якому були розв’язані такі питання:
— обрано курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки Росії;
— УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;
— обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.
Початок формування української армії
— Березень—квітень 1917 р. — створення першого українського полку ім. Б. Хмельницького з ініціативи Українського військового клубу імені гетьмана П. Полуботка на чолі з М. Міхновським.
— 5—8(18—21) травня 1917 р. — І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С. Петлюрою (комітет мав відати українськими військовими справами і підтримувати зв’язки з російським Генеральним штабом).
— Створення перших підрозділів Вільного козацтва (на зразок козацького війська).
10 (23) червня 1917 р. — проголошення І Універсалу УЦР.
СЛОВНИК!
Універсали УЦР — акти законодавчого характеру вищого органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового статусу українських земель у складі Російської держави у 1917-1918 рр.
Причини проголошення:
— відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії;
— ініціювання II Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду.
Основні положення І Універсалу:
— проголошення автономії України;
— УЦР ставала вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів;
— заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях;
— створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення;
— участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні;
— необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народові України.
Наслідки:
— фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган;
— створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату (15 (28) червня 1917 р.), який складався з 8 секретарств (внутрішніх (П. Христюк), продовольчих (М. Стасюк), військових (С. Петлюра), земельних (Б. Мартос), судових (В. Садовський), міжнаціональних справ (С. Єфремов), фінансів (X. Барановський), освіти (І. Стешенко)); голова — В. Винниченко. До першого складу Генерального секретаріату увійшли представники трьох партій — УСДРП, УПСР, УПСФ.
СЛОВНИК!
Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади в Україні з 15 (28) червня 1917 р. до 9 (22) січня 1918 р.; уряд України, створений на закритому засіданні Малої Ради.
Історичне значення І Універсалу:
— подальше піднесення Української революції;
— зростання авторитету УЦР;
— визначення позиції різних політичних сил щодо української державності;
— засвідчив прагнення українців до створення власної держави; розгортання державотворчих процесів в Україні.
3 (16) липня 1917 р. — проголошення II Універсалу УЦР.
Причини проголошення:
— пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом;
— прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний контроль процеси, що відбувалися в Україні.
Основні положення II Універсалу:
— визнання УЦР вищим органом влади в Україні;
— затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом;
— поповнення УЦР представниками національних меншин;
— відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів;
— формування українських військових частин під контролем російського командування.
Наслідки:
— досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом;
— липнева криза Тимчасового уряду (вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання УЦР);
— 4—9 (17—22) липня 1917 р. — виступ самостійників на чолі з М. Міхновським, невдоволених відмовою від автономії (придушений військами УЦР, поглибив розкол в українському національному русі).
Історичне значення II Універсалу:
— продовження курсу УЦР на досягнення автономії України;
— намагання з боку ЦР розв’язувати всі суперечливі питання легітимним, демократичним шляхом;
— виявлення негативного ставлення Тимчасового уряду щодо питання української автономії.
ЦЕ ЦІКАВО!
Другий універсал ЦР не має одностайної оцінки серед сучасників та дослідників. Так голова УЦР М. Грушевський вважав, що «порозуміння УЦР з російським урядом відкрило нову сторінку в житті України», в той час як дослідник Я. Грицак відзначає, що «без сумніву, Другий універсал був кроком назад у порівнянні з першим».
Компроміс між УЦР та Тимчасовим урядом виявився нетривалим. Дуже швидко Тимчасовий уряд порушив попередні домовленості. Це сталося у зв’язку з розв’язанням питання про повноваження Генерального Секретаріату.
Основні положення Статуту Генерального Секретаріату і «Тимчасової інструкції...»
|
Статут Генерального Секретаріату, підготовлений УЦР |
«Тимчасова інструкція Генерального Секретаріату Тимчасового уряду» |
|
— Генеральний Секретаріат — вищий орган управління в Україні, який формується УЦР і відповідає перед нею |
— Генеральний Секретаріат — місцевий орган Тимчасового уряду, який затверджувався ним за поданням Ради |
|
— Коли УЦР висловлює недовіру Генеральному Секретаріату, він подає у відставку |
— Центральна Рада фактично позбавляється законодавчих прав |
|
— Влада Генерального Секретаріату поширюється на 9 українських губерній: Київську, Волинську, Полтавську, Подільську, Херсонську, Катеринославську Харківську, частину Чернігівської та частину Таврійської |
— Влада Генерального Секретаріату поширюється лише на 5 українських губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, частину Чернігівської |
|
— До складу Генерального Секретаріату входять 14 секретарств: внутрішніх, фінансових, військових, продовольчих, земельних, національних справ; юстиції, освіти, торгівлі, промисловості, пошти та телеграфу, праці, шляхів сполучення |
— Генеральний Секретаріат втрачає секретарства: • військових справ; • продовольчих справ; • судових справ; • шляхів сполучення; • пошти і телеграфу |
Корніловський заколот
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!
Корнілов Лавр Георгійович — генерал, монархіст, один із керівників «білого» руху в Роси. Під час Першої світової війни 1914-1918 рр. командував 48-ю піхотною дивізією, пізніше — корпусом. У березні-квітні 1917 р. був командувачем військами Петроградського військового округу, у травні-липні — Північно-Західного фронту, у липні-серпні — Верховним Головнокомандувачем. У липні 1917 р., прагнучи підвищити боєздатність фронтових частин, наказав українізувати 34-й корпус російської армії, яким командував генерал П. Скоропадський.
Наприкінці серпня, очоливши заколот проти Тимчасового уряду, намагався встановити військову диктатуру. Після ліквідації заколоту був заарештований і ув'язнений у тюрмі м. Бихова біля Могилева. У листопаді 1917 р. втік на Дон, де разом із генералом М. Алексєєвим очолив Добровольчу армію. У квітні 1918 р. загинув під час боїв за Катеринодар (тепер Краснодар, Росія).
Причини заколоту:
— бездіяльність Тимчасового уряду в розв’язанні нагальних потреб (погіршення економічного становища країни, посилення соціальної напруги; загострення політичної боротьби; нехтування російськими демократичними силами українських національних інтересів);
— заможні верстви населення вимагали встановлення влади «сильної руки»;
— поразки на фронтах Першої світової війни.
Перебіг подій
— Кінець серпня 1917 р. — відбулася Державна нарада, що сприяла консолідації правих сил; верховним головнокомандувачем призначено Л. Корнілова, прибічника диктатури (його прихильниками були промисловці, підприємці, поміщики, військові). УЦР негативно поставилася до Державної наради та відмовилася надіслати для участі в її роботі своїх делегатів (керівництво УЦР розуміло, що перемога реакції означатиме крах надій на здійснення автономії).
— 25 серпня (6 вересня) 1917 р. — початок Корніловського заколоту. Ця подія спричинила швидке зростання політичної активності (створення у містах революційних комітетів, комітетів порятунку революції, комітетів дій та інших органів для боротьби із заколотниками; блокування штабів реакційного офіцерства; затримання ешелонів із вірними реакції військами; арешт командувача Південно-Західним фронтом А. Денікіна тощо).
— 30 серпня (11 вересня) 1917 р. — придушення заколоту за активної участі більшовиків.
Наслідки:
— поразка правих сил у боротьбі за владу в Росії;
— утрата Тимчасовим урядом опори серед заможних верств населення;
— зростання авторитету більшовиків, кількості червоногвардійців, більшовизація рад;
— погіршення соціально-економічного становища в державі;
— наростання революційної й національно-визвольної боротьби народів Росії.
З'їзд народів Росії в Києві
8-15 вересня (21-28 вересня) 1917 р. — проведення у Києві З'їзду народів Росії з ініціативи Центральної Ради. На ньому були присутні делегати від різних національних груп Росії (українці, литовці, естонці, білоруси, молдавани, грузини, євреї, донські козаки тощо).
Головні рішення з’їзду:
— засудження державної централізації, федеративний переустрій Російської держави;
СЛОВНИК!
Федерація — союзна держава, до складу якої входять державні утворення — суб'єкти федерації, які діють певною мірою самостійно.
— Всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів;
— заклик до вирішення найважливіших питань соціально-економічного розвитку з урахуванням місцевої специфіки.
Наслідки:
— початок підготовки до Українських Установчих зборів;
— Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всі сфери життя України і на всі дев’ять її губерній (без Криму). Тимчасовий уряд не визнав цього рішення. Наказ київській судовій владі розпочати судовий процес проти Генерального Секретаріату.
Демократична нарада І позиція Центральної Ради
Вересень 1917 р. — скликання Демократичної наради у Петрограді, яка мала обрати Раду республік (передпарламент); висунення Центральною Радою власної платформи.
Вимоги Центральної Ради:
— визнання за всіма націями права на самовизначення;
— скликання кожною нацією національно-крайових суверенних Установчих зборів у призначений час без подальших зволікань;
— передача всієї влади в Україні Центральній Раді та Генеральному Секретаріату;
— передача всіх поміщицьких, монастирських і церковних земель земельним комітетам;
— установлення державного і крайового контролю над продукцією й розподіленням;
— оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація військових прибутків на користь окремих країв і цілої держави;
— негайно розпочати переговори з метою укладення миру.
7 (20) листопада 1917 р. — проголошення III Універсалу УЦР.
Причини проголошення:
— 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. — збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення влади Тимчасового уряду;
— спроба встановлення радянської влади в Україні: 29-31 жовтня (11—13 листопада) 1917 р. — збройне повстання більшовиків у Києві;
— визнання УЦР носієм найвищої влади в Україні. Основні положення III Універсалу:
— проголошення Української Народної Республіки (УHP) у складі федеративної Росії;
— УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України;
— включення до УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму); в майбутньому — приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій;
— скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств;
— земля — власність трудового народу й має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею порядкуватимуть земельні комітети, обрані народом);
— введення 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю за виробництвом;
— підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни;
— скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
— упорядкування судової системи;
— розширення прав органів місцевого самоврядування;
— проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків, недоторканність особи й житла та ін.;
— визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію;
— визначення дня виборів та скликання Українських установчих зборів.
Наслідки:
— закладення основ демократичного устрою Української держави;
— неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в III Універсалі заходів;
— наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишалась складовою частиною Росії, з іншого — УЦР не визнавала Раднарком легітимним урядом Росії.
Перша війна радянської Росії проти УНР
Передумови війни
1. Невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР у листопаді 1917 р. Зрив більшовицького повстання військами Центральної Ради, які 30 листопада оточили казарми більшовицьких частин, роззброїли їх і під вартою відправили до Росії. Провал спроби захопити Київ силами 2-го гвардійського корпусу, який перебував під контролем більшовиків; він був перехоплений силами 1-го Українського корпусу генерала П. Скоропадського.
2. Зміна тактики більшовиків, які задумали використати створені ЦР форми державності, але надати їм іншого — радянського — характеру.
4—6 (17—19) грудня 1917 р. — робота І Всеукраїнського з’їзду рад у Києві, на якому було зроблено чергову спробу більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий Комітет рад (ЦВК), але з’їзд висловив довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова, де проходив обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Цей з’їзд визначили як Всеукраїнський з’їзд рад.
12 (25) грудня 1917 р. — проголошення з’їздом рад у Харкові радянської влади в Україні; обрання радянських органів влади: Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України на чолі з Ю. Медведєвим, якого у березні 1918 р. заступив В. Затонський, та уряд Народний Секретаріат на чолі з Артемом (Ф. Сергєєвим).
ЦЕ ЦІКАВО!
Перший український радянський уряд називали «кишеньковим», що цілком усвідомлювали й самі члени цього уряду. Народний секретар освіти в цьому уряді В. Затонський з іронією згадував: «Називали себе урядом, та самі до того ставилися трохи гумористично. Та й справді: який же з нас був уряд без армії, фактично без території... Апарату жодного... Секретаріат був у кишені».
3. Зовнішньополітичний тиск.
4 (17) грудня 1917 р. видано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким.
Основні положення:
— визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії;
— звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики», невизнання УЦР повноважним представником українського народу;
— вимоги до УЦР: відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт; припинити роззброєння більшовицьких частин; не пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання, військові частини; сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями.
5 (18) грудня 1917 р. — відхилення більшовицького ультиматуму Генеральним Секретаріатом УНР. Хід воєнних дій
9 (22) грудня 1917 р. — захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка.
17 (30) грудня 1917 р. — Маніфест ЦВК рад України про повалення влади УЦР і Генерального Секретаріату.
25 грудня 1917 р. (7 січня 1918 р.) — початок загального наступу більшовицьких військ, які діяли у складі кількох армійських груп.
26 грудня 1917 р. (8 січня 1918 р.) — захоплення Катеринослава, в якому під керівництвом більшовицького ревкому почалося повстання, підтримане загонами з Москви, Петрограда й Донбасу.
Грудень 1917 — січень 1918 р. — більшовики захопили Александровськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, майже всю Лівобережну Україну; загроза нависла над Києвом.
9 (22) січня 1918 р. — проголошення IV Універсалу УЦР.
Причини проголошення IV Універсалу:
— втрата надій на створення федеративної демократичної Росії;
— загроза захоплення більшовиками України; неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч;
— необхідність офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими державами.
Основні положення IV Універсалу:
— проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою;
СЛОВНИК!
Суверенітет — незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.
— бажання жити з усіма сусідніми державами у «згоді та приязні», без взаємного втручання у внутрішні справи;
— влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищими органами залишалися УЦР та уряд — Рада Народних Міністрів);
— початок самостійних мирних переговорів;
— заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками;
— проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад — органів місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра є також надбанням усього народу); переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям, допомога інвалідам війни; державний контроль над банками; встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III Універсалом.
Наслідки:
— створення самостійної Української держави — втілення мрій і боротьби багатьох поколінь;
— можливість розв’язувати нагальні соціально-економічні питання, не очікуючи на новий демократичний устрій Росії (9-15 січня були прийняті закони про національно-персональну автономію, 8-годинний робочий день, земельний закон тощо);
— самостійне ведення переговорів з іншими державами, у тому числі про припинення війни та допомогу в боротьбі з більшовиками.
16 (29) січня 1918 р. — більшовицьке повстання у Києві на заводі «Арсенал»; бій під Крутами між радянськими військами, очолюваними колишнім підполковником царської армії М. Муравйовим, (понад 3 тис. чол.) та об’єднаним загоном українських добровольців, який складався з курсантів військової школи та студентів (близько 500 чол.) на чолі з сотником В. Омельченком; у результаті 260 молодих українських патріотів загинули, 32 потрапили в полон, із них 28 були закатовані.
ЦЕ ЦІКАВО!
Український письменник-емігрант Улас Самчук дав таку оцінку захисникам Крут: «Це був порив душі і серця, зов національного інстинкту. Це було непереможне хотіння, хай проти всіх сил світу вписати на сторінках історії щось таке, що в прийдешньому дасть зачинну точку для нової організованої та вдосконаленої боротьби».
26 січня (7 лютого) 1918 р. — Мала Рада і Рада Народних Міністрів залишила Київ, переїхавши в Житомир; вступ більшовицьких військ до Києва.
Початок лютого 1918 р. — захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму.
Перша спроба радянізації України
— Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (до Києва переїхали створені у Харкові ЦВК рад України та Народний Секретаріат, на місцях владу перейняли ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, ревкоми, військревкоми).
— Створення робітничо-селянської армії України — Червоного козацтва.
— Націоналізація великих промислових підприємств, встановлення робітничого контролю за виробництвом, підпорядкування промисловості України Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ) Росії.
— Поширення на Україну Декрету про землю; поновлено вивезення хліба з України до Росії.
— Ліквідація української грошової системи.
— Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворізьку, Одеську, Таврійську, частина українських земель увійшла до Донської республіки.
— Червоний терор (тільки в Києві на початку 1918 р. було розстріляно без суду та слідства 5 тис. чол.)
Завдання для самоконтролю
161. Позначте подію, яка відбулася 4 (17) березня 1917 р.:
A) Утворення Української Центральної Ради;
Б) початок роботи Українського національного конгресу;
B) проголошення УНР у складі федеративної Росії;
Г) проголошення незалежності УНР.
162. Перший український уряд — Генеральний Секретаріат — очолив:
А) М. Грушевський;
Б) О. Керенський;
В) С. Петлюра;
Г) В. Винниченко.
163. У якому документі УЦР вперше сформулювала широку програму соціально-економічних перетворень?
А) І Універсал;
Б) II Універсал;
В) III Універсал;
Г) IV Універсал.
164. Укажіть дату проголошення радянської влади в Україні.
A) 25 лютого (8 березня) 1917 р.;
Б) 4 (17) березня 1917 р.;
B) 25 жовтня (7 листопада) 1917 р.;
Г) 12 (25) грудня 1917 р.
165. Укажіть положення, що розкривають зміст І Універсалу УЦР.
1. Проголошення незалежності УНР;
2. проголошення автономії України;
3. заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях;
4. уведення 8-годинного робочого дня, встановлення державного контролю за виробництвом;
5. УЦР — вищий державний орган влади в Україні до скликання Всенародних Українських зборів;
6. відмова України від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів;
7. створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення.
166. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
A) Генеральний Секретаріат;
Б) Народний Секретаріат;
B) Центральна Рада;
Г) Український національний конгрес.
1. Перший радянський уряд України, утворений у грудні 1917 р. на з’їзді рад у Харкові;
2. представницький орган (парламент), створений у березні 1917 р. українськими політичними партіями;
3. перший український уряд, вищий розпорядницький орган державної влади в Україні з липня 1917 до січня 1918 р.;
4. політична організація, утворена у серпні 1914 р. у Галичині, основною метою якої було проголошення самостійності й соборності України;
5. перший представницький форум українського руху, що відбувся у Києві у квітні 1917 р. та висунув вимогу надання Україні національно-територіальної автономії.
|
А |
|
|
Б |
|
|
В |
|
|
Г |
167. Розташуйте події в хронологічній послідовності.
A) Виступ самостійників під керівництвом М. Міхновського;
Б) бій під Крутами;
B) проголошення УНР у складі федеративної Росії;
Г) створення Української Центральної Ради.
168. Прочитайте факти біографії історичного діяча та запишіть його прізвище.
Видатний український історик, політичний і державний діяч. Очолював кафедру української історії у Львівському університеті, Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Один із ініціаторів і голова Товариства українських поступовців. У 1917 р. був обраний головою Української Центральної Ради. У квітні 1918 р. обраний Президентом УНР. У 1929 р. звинувачений в організації Українського націоналістичного центру та заарештований. У 1931 р. висланий до Москви. Помер за нез’ясованих обставин у Кисловодську.
169. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
«...Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.
З усіма сусідніми державами... ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки...
Отож насамперед приписуємо правительству республіки нашої — Раді Народних Міністрів — від цього дня вести розпочаті вже нею переговори про мир [...] цілком самостійно й довести їх до кінця...»
• Коли (місяць, рік) та чому був проголошений цитований Універсал?
170. Проаналізуйте здобутки та прорахунки в діяльності Української Центральної Ради, дайте власну оцінку її діяльності.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
