Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ другої половини XIX ст.

Загальна характеристика

— Розвиток культури відбувався за умов існування імперських режимів, денаціоналізації та асиміляції українського народу.

— Вплив територіальної роз’єднаності українських земель.

— Рушійною силою культурного розвитку стала діяльність національно свідомої інтелігенції.

— Значна роль меценатів — цукрозаводчиків Терещенків, Симиренків, які виділяли мільйонні кошти на відкриття шкіл, утримання закладів охорони здоров’я, матеріальну підтримку діячів культури, діяльність театрів тощо.

Основні здобутки

1. Освіта.

Початкова освіта

У Наддніпрянській Україні	На західноукраїнських землях
— Позитивний вплив реформи 1864 р.; — початкові народні училища; — шкільним навчанням охоплена третина українських дітей; — земські, приватні, церковні школи; — недільні, вечірні школи для дорослих; — Емським указом (1876 р.) заборонено освіту українською мовою	— Дозволено навчання українською мовою; — поширення шкільної мережі та видання українських підручників завдяки діяльності «Просвіти» — з 1869 р. встановлено обов’язкове навчання дітей від 6 до 14 років; — через брак шкіл та тяжке матеріальне становище 67 % українців були неписьменними в 1890 р.; — малокваліфіковані вчителі

Середня освіта

У Наддніпрянській Україні	На західноукраїнських землях
— Класичні 8-річні гімназії та 6-річні реальні училища — російськомовні; — обмежений вступ євреїв, вихідців з нижчих верств населення; висока плата за навчання; — з 1870 р. працюють жіночі гімназії та 4-річні прогімназії; — кількість середніх навчальних закладів незначна й не могла охопити всіх бажаючих; — інститути шляхетних дівчат, кадетські корпуси приймали тільки дітей дворян	— Гімназії діяли тільки у Львові та Перемишлі; — мова навчання — польська, угорська, німецька; — українські учні становили лише 16%; — незадовільний стан середньої освіти на Буковині та в Закарпатті

ЦЕ ЦІКАВО!

У 1748 р. у Гетьманщині навчався кожен 29-й українець, працювала одна школа на 746 осіб. У 1861 р. навчався кожен 150-й, одна школа — на 10 тисяч осіб. Лише 13 % українців уміли читати в 1897 р.

Значну роль відігравала благочинна діяльність патріотів. Так, на кошти мецената Г. Галагана відкрито чимало народних шкіл і гімназію в Прилуках, Колегію Павла Галагана у Києві.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Григорій Галаган народився у шляхетській українській родині. Закінчивши університет, він поступив на службу до Чернігівської палати державного майна. Зрозумівши, що на цій посаді він не має можливості допомагати простому людові, йде у відставку.

Г. Галаган бере активну участь у роботі Чернігівського губернського комітету з поліпшення побуту селян, тобто займається підготовкою реформи зі скасування кріпацтва. У 1878 р. він безкоштовно передав земству свій маєток, де згодом буде влаштовано навчальний заклад. Допомагав меценат і громадам: його коштом певний час виходив історико-літературний часопис «Київська старовина». Визнанням його науково-організаційних здібностей стало обрання Г. Галагана головою щойно створеного Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. За сприяння Галагана стали виходити «Записки» відділення, збиралися музейна колекція та бібліотека, поширювалися програми збору відомостей про історико-культурні райони України.

Трагічна смерть шістнадцятирічного сина Григорія Галагана Павла стала поштовхом для створення навчального закладу для талановитих дітей з незаможних родин. Він купує садибу в Києві, де й розміщується Колегія за типом англійських коледжів. До неї приймали учнів, які пройшли частковий курс гімназії; третина з них були дітьми з небагатих сімей, які навчалися безкоштовно. У Колегії працювали найкращі педагоги Києва, у тому числі університетські професори; навчальна програма складалася з п'яти мов, алгебри, геометрії, тригонометрії, фізики, географії, історії, малювання, музики тощо. Вона підготувала чимало видатних науковців, наприклад В. Липського та А. Кримського. Помер Г. Галаган у 1888 р.

Вища освіта доступна переважно представникам панівних класів, ведеться російською, польською, німецькою мовами.

У Наддніпрянській Україні	На західноукраїнських землях
— Крім Харківського та Київського, відкрито Новоросійський університет в Одесі (1865 р.), Харківський, Київський політехнічні інститути, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче училище в Катеринославі; — певний час працювали вищі жіночі курси в Києві (1878 р.)	— Відкрито Чернівецький університет, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові; — заснування кафедри історії України у Львівському університеті

2. Наука.

Природничі науки:

— О. Ляпунов працював над проблемами стійкості й рівноваги руху механічних систем;

— І. Мечніков відкрив явище фагоцитозу — поглинання клітинами організму мікробів, створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних;

ЦЕ ЦІКАВО!

І. Мечніков не знайшов підтримки в Росії, виїхав до Парижа і став першим українцем, який отримав Нобелівську премію.

— М. Гамалія створив разом з Мечніковим першу в Росії та другу в світі бактеріологічну станцію (1886 р.);

— Ю. Шимановський винайшов чимало медичних інструментів, працював над проблемами хірургії;

— І. Пулюй відкрив рентгенівське випромінювання; у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Псалтир та Євангеліє.

Гуманітарні науки:

— М. Костомаров започаткував наукове вивчення історії України із залученням вітчизняних та закордонних архівів («Богдан Хмельницький»);

— В. Антонович обґрунтував національну особливість минулого українського народу («Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні»);

— М. Грушевський у 1898 р. випустив перший том десятитомної «Історії України-Русі», яка залишається найґрунтовнішим дослідженням з історії України;

— Д. Яворницький в «Історії запорозьких козаків» проаналізував багатий матеріал з цього питання.

3. Мовознавство і література.

— Праця видатних мовознавців О. Потебні, П. Чубинського, П. Житецького.

— З’явилися нові теми — майнове розшарування селянства, життя робітників, пошук інтелігенцією свого місця в суспільстві, соціальна і національна боротьба.

— Посилюється публіцистичність художніх творів.

— Видатні українські літератори:

• П. Куліш роман «Чорна рада»;

• Панас Мирний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

• І. Франко поеми «Марійка», «Наймичка», вірші «Каменярі», «Вічний революціонер»;

• Леся Українка поеми «Кам’яний господар», драма-феєрія «Лісова пісня»;

• В. Стефаник новели з життя західноукраїнського селянства.

4. Театр.

Драматурги: М. Старицький «За двома зайцями», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»;

М. Кропивницький «Дай серцю волю, заведе в неволю»;

І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сто тисяч».

Театри: аматорські; перша українська професійна трупа — львівська (1864 р.), у Наддніпрянщині — Товариство українських акторів (Єлисаветград, 1882 р.) під проводом М. Кропивницького, згодом — М. Старицького.

Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барлотті.

5. Музика.

Опери: С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм»; П. Сокольський «Мазепа», «Богдан Хмельницький»; М. Лисенко «Різдвяна ніч, Утоплена», «Тарас Бульба», «Пан Коцький».

— М. Лисенко обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору.

— Пісня М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла України...» виконувалася як національний гімн, а з 2001 р. є Державним гімном України.

6. Архітектура.

— Зростає потреба в будівництві заводів, банків, бірж, готелів, театрів, музеїв тощо.

— Використання нових матеріалів (бетону, залізобетону, заліза).

— Змішування різноманітних архітектурних стилів — еклектизм.

— Видатні архітектурні пам’ятки — Володимирський собор у Києві (архітектор О. Беретті); будинок Київського політехнічного інституту (архітектор О. Кобєлєв); житлові та громадські споруди в Харкові архітектора О. Бекетова; будинок Львівського політехнічного інституту (архітектор Ю. Захаревич), Оперний театр у Львові (архітектор З. Горголевський).

7. Образотворче мистецтво.

Скульптура: монументальна — спорудження пам’ятників (пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві, 1853 р., скульптор М. Мікешин); малі форми — скульптор Л. Позен (композиції «Кобзар», «Скіф», «Запорожець у розвідці»). Живопис:

— жанровий (М. Пимоненко «Весілля в Київській губернії»; К. Костанді «В люди»; М. Ярошенко «Всюди життя»; І. Ренін «Запорожці пишуть листа турецькому султану»);

— пейзажний (А. Куїнджі»Місячна ніч на Дніпрі»; С. Васильківський «На Харківщині»);

— портретний (Т. Копистинський, І. Труш).

Завдання для самоконтролю

131. Рушійною силою культурного розвитку України стала діяльність:

A) греко-католицьких священиків;

Б) поміщиків;

B) робітничого класу;

Г) інтелігенції.

132. Засновником кооперативного руху в Західній Україні вважають:

А) М. Грушевського;

Б) В. Нагірного;

В) Л. Кобилицю;

Г) Я. Головацького

133. Відкриття Чернівецького університету відбулося:

А) 1864 р.;

Б) 1868 р.;

В) 1875 р.;

Г) 1890 р.

134. Проаналізуйте наведені твердження та вкажіть правильне.

A) «Основними течіями українського руху Західної України були москвофільство, народовство, радикальний рух»;

Б) «Першою українською політичною партією стала заснована у 1890 р. Українська національно-демократична партія»;

B) ««Новою ерою» називають період нормалізації польсько-українських відносин після поділу Галичини на Західну і Східну»;

Г) «У розвитку культури України все меншу роль відіграють меценати».

135. Позначте твердження, що характеризують стан сільського господарства Західної України другої половини XIX ст.

1. Залишалося натуральним;

2. у галузі було зайнято від 75 до 85 % населення;

3. характерна риса — малоземелля селян;

4. залишки кріпацтва не збереглися: селяни отримали достатньо землі та працювали на внутрішній і зовнішній ринок;

5. поширювалися посіви таких технічних культур, як тютюн, хміль, льон;

6. сільськогосподарська техніка широко застосовувалася навіть у селянських господарствах;

7. садівництво стало набувати ринкового характеру, працюючи на великі промислові центри імперії.

136. Установіть відповідність між митцем та сферою його творчості.

A) П. Сокальський;

Б) М. Пимоненко;

B) М. Заньковецька;

Г) О. Бекетов.

1. Скульптура;

2. архітектура;

3. живопис;

4. музика;

5. театр.

А
Б
В
Г

137. Розташуйте події в хронологічній послідовності:

A) Початок «Нової ери»;

Б) створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка;

B) відкриття першого кооперативу;

Г) встановлення пам’ятника

Б. Хмельницькому в Києві.

138. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«У своїй книжці “Ukraine irredenta” Ю. Бачинський писав, що процес капіталістичного розвитку Російської імперії (економічна європеїзація) мусить привести її до політичної європеїзації, тобто прилучення до кола буржуазно-конституційних держав, потім — до перемоги національно-визвольної боротьби народів і врешті — до розпаду Російської імперії. У цьому процесі політична незалежність України буде головною умовою її економічного і культурного розвитку».

З «Хрестоматії з історії України» (С. В. Кульчицький, О. І. Ганна)

• У чому Ю. Бачинський бачив передумови незалежності України?

139. Прочитайте уривок з промови члена «Просвіти» А. Сочинського і дайте відповіді на запитання.

«Кожний нарід, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднести до тої степені просвіти, щоби ця народна маса почула себе членом національного організму, відчула своє громадянське і національне достоїнство й узнала потребу існування нації, як окремішної народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».

1) Що таке «Просвіта»? Коли і де вона була створена?

2) Назвіть відомих її учасників.

3) Визначте мету діяльності цього товариства.

4) Схарактеризуйте діяльність «Просвіти».

5) У чому полягало її значення?

140. Доведіть або спростуйте твердження:

«Єдиним значним здобутком для українства у 80-ті роки XIX ст. був театр».