Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Загальна характеристика

1) Відбувалося становлення української культури Нового часу.

2) Основні мистецькі напрямки — класицизм та романтизм.

СЛОВНИК!

Класицизм орієнтувався на античне мистецтво, йому були притаманні простота форм і композиції, звернення до античної спадщини, оспівування героїв.

Романтизм був реакцією розчарування у ідеях Просвітництва, стверджував неповторність людської особистості, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та буденним оточенням.

3) Негативний вплив на розвиток культури справляли відсутність власної державності, національний гніт та імперські кордони, що ігнорували українські етнічні території.

4) У Наддніпрянській Україні проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців, здійснювана адміністративними примусовими заходами.

5) На західноукраїнських землях культурні процеси зазнавали значного впливу німецької культури, що поєднувався з полонізацією в Галичині, мадяризацією в Закарпатті, румунізацією на Буковині.

6) Культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов’язаний з діяльністю греко-католицького духовенства.

Основні здобутки

1. Освіта.

— Початкова: в Росії — парафіяльні двокласні школи, повітові училища; в Австрії — елементарні школи зі строком навчання від 1 до 4 років.

— Середня: в Росії — платні гімназії, до яких не приймали вихідців із кріпацьких сімей, навчання велося російською мовою; в Австрії — платні гімназії з німецькою мовою навчання.

— Вища: в Росії — Києво-Могилянська академія (закрита у 1817 р.), Харківський університет

(1805 р.), Київський університет (1834 р.), ліцеї, що об’єднували гімназичну та університетську програми (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський); в Австрії — Львівський університет, Реальна академія (1817 р.), Технічна академія (1844 р.). Викладання в Росії велося російською мовою, в Австрії — німецькою.

2. Наука.

— Світове визнання здобула українська математична школа; професор Харківського університету Т. Осиповський уклав підручник з математики, що мав велику популярність; М. Остроградський був членом багатьох світових академій наук.

— Розвиток історичної науки: видання «Історії Русів» (1846 р.), «Історії Малоросії» М. Маркевича, з’явилися перші історичні праці М. Костомарова. У Києві створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, у якій працювали Т. Шевченко, М. Костомаров.

— У Західній Україні працював Львівський інститут Оссолінських, що мав бібліотеку, музей, друкарню і впливав на поширення освіти, науки та культури в регіоні.

ЦЕ ЦІКАВО!

Інститут Оссолінських був заснований у 1817 р. істориком і громадським діячем Юзефом Оссолінським.

3. Література і мовознавство.

— Українські автори писали як українською, так і російською, польською, німецькою мовами.

— Поширеними видами культурницької діяльності були збирання і публікація фольклорних творів: М. Цертелєв «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» (1819 р.); М. Максимович «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»; альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.). Учасники гуртка «Харківські романтики» (П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, Г. Успенський та ін.) збирали етнографічні матеріали Слобожанщини.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Петро Гулак-Артемовський народився у м. Городище на Черкащині в родині священника. Він навчався у Київській духовній академії, а в 1817 р. став вільним слухачем Харківського університету. З 1818 р. Гулак-Артемовський викладає французьку мову в Харківському інституті шляхетних дівчат та польську мову в університеті. У 1821 р. він захистив магістерську дисертацію, став професором історії і викладачем російської історії, географії та статистики Харківського університету.

У 1841-1849 рр. Гулак-Артемовський обіймав посаду ректора університету.

Його літературна діяльність почалася ще за часів навчання в духовній академії, коли він переклав поему французького поета Н. Буало «Налой». Згодом переклади Гулака-Артемовського публікувалися в «Українському віснику». Його улюбленими письменниками були Дж. Мільтон, Ж. Расін, А. Міцкевич, Й. Гете. Проте в українську літературу автор увійшов як поет-байкар, започаткувавши віршовану байку. Помер поет у 1865 р. у Харкові.

— Першу в Галичині граматику української мови підготував І. Могильницький.

— Професор Львівського університету І. Лавринський уклав 6-томний українсько-польсько-німецький словник.

— Початок і становлення української поезії та прози; І. Котляревський (поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), Г. Квітки-Основ’яненка (повісті «Маруся», «Конотопська відьма» та ін., оповідання, драматургія).

— Найвидатніші автори — П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка (байки), М. Гоголь («Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» тощо), Т. Шевченко (збірка «Кобзар», 1840 р.), П. Куліш (повість «Михайло Чарнишенко», роман «Чорна рада», поезії).

4. Театр.

— Виникнення перших стаціонарних професійних театрів у Харкові та Полтаві, де ставили українські п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка тощо, а також п’єси Шекспіра, Пушкіна, Грибоедова. Директором і режисером Харківського театру був Г. Квітка-Основ’яненко, Полтавського — І. Котляревський.

— Діяли аматорські театри, поміщицькі театри, де грали селяни-кріпаки.

— Видатні актори першої половини XIX ст. — М. Щепкін, К. Соленик.

5. Музика.

— Розвиток музичного фольклору (колядки, щедрівки, народні пісні й танці). Поширені були народні ансамблі — троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон).

— Кобзарське мистецтво; найвідоміший кобзар — Остап Вересай.

— Зародження української симфонічної музики (симфонія М. Овсянико-Куликовського на основі українських пісень).

— С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу — «Запорожець за Дунаєм».

6. Архітектура.

— Панування класичного стилю.

— Планова забудова губернських центрів (Полтави, Києва, Харкова).

— Відомі пам’ятки тогочасної архітектури — будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томон), дзвіниця Успенського собору в Харкові (архітектор С. Васильєв), Старий театр у Львові (архітектор А. Пихля, Я. Зальцман).

— Розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К. Розумовського у Батурині, маєток Галаганів у Сокирцях на Чернігівщині).

— Створення декоративно-пейзажних парків («Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві, Стрийський парк у Львові тощо).

7. Живопис.

— Розвиток портретного жанру (В. Боровиковський, В. Тропінін, Т. Шевченко).

— Пейзажний живопис (І. Сошенко, Т. Шевченко).

— Розвиток графіки (Т. Шевченко, серія офортів «Живописна Україна»).

СЛОВНИК!

Офорт — гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Завдання для самоконтролю

111. Перші стаціонарні професійні театри в Україні з’явилися у:

A) Києві та Харкові;

Б) Сумах та Полтаві;

B) Харкові та Полтаві;

Г) Києві та Чернігові.

112. Т. Осиповський та М. Остроградський були видатними:

А) співаками;

Б) архітекторами;

В) письменниками;

Г) математиками.

113. «Холерні бунти» в Закарпатті відбувалися:

А) 1774 р.;

Б) 1831 р.;

В) 1833 р.;

Г) 1848 р.

114. Проаналізуйте наведені твердження та вкажіть правильне.

А) «У Львівському, Харківському, Київському університетах навчання велося українською мовою»;

Б) «Східна Галичина і Північна Буковина були об’єднані в коронний край “Королівство Галичини і Лодомерії”»;

В) «“Руська трійця” — це політичний гурток української молоді, метою якого було повалення самодержавства в Австрійській імперії»;

Г) «Галичина приймала селян-заробітчан із Закарпаття та Буковини».

115. Укажіть заходи аграрної реформи кінця XVIII ст. в Західній Україні.

1. Селяни отримали землю, яку вони обробляли, за викуп;

2. землевласникам заборонено збільшувати повинності селян;

3. панщина обмежена трьома днями на тиждень;

4. скасована панщина;

5. селяни звільнені від особистої залежності й отримали певні громадянські права;

6. заборонено тілесні покарання;

7. селяни отримали право вступати до університету.

116. Установіть відповідність між автором та його твором.

A) М. Цертелєв;

Б) М. Максимович;

B) І. Могильницький;

Г) Г. Квітка-Основ’яненко.

1. «Тарас Бульба»;

2. «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень»;

3. Граматика української мови;

4. «Малоросійські пісні»;

5. «Малоросійські оповідання».

А
Б
В
Г

117. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

A) Діяльність «Руської трійці»;

Б) створення Головної руської ради;

B) скасування панщини на Буковині;

Г) відновлення роботи Львівського університету.

118. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Боротьба козацької України за політичну незалежність у XVIII ст. була тісно пов’язана з обороною православ’я від ісламу та римського католицтва. Уніатська церква виступала тоді придатком до чужоземного польського панування. У XIX ст. відбулася цікава переміна ролей. Після того, як Київський митрополичий престіл був підпорядкований Московському патріархові, православна церква на Україні повністю втратила свою автономію і поступово стала повністю русифікованою. Уніатська церква, яку в Російській імперії заборонили (1836 р.), була обмежена до Габсбургських володінь... Вона здатна була взяти на себе роль української національної церкви...» (І. Лисяк-Рудницький, історик)

• Чому уніатська церква стала оплотом українського національного руху в першій половині XIX ст.?

119. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«1848 р. одним з головних завдань для русинів було добитися визнання їх окремим слов’янським народом. До революції 1848 р. як для поляків, так і для політично свідомих русинів польська ідентичність останніх вважалася нормою... 1848 року русини не лише проголосили окремішність від поляків, але й дали зрозуміти, що їхня етнічна територія не обмежується кордонами Австрійської імперії...»

«Україна. Історія» (О. Субтельний)

1) Яка мета стояла перед революцією 1848 р. в Австрійській імперії?

2) Яка мета стояла перед українцями в цій революції? Чи добилися вони її здійснення?

3) У чому полягало протистояння українців з поляками в Галичині?

4) Назвіть головні результати революції 1848 р для українців.

5) Чому українці Західної України називали себе русинами?

120. Доведіть або спростуйте твердження:

«Реформи Марії-Терезії та Йосифа II відкривали добрі можливості для культурного відродження русинів».