Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.

Загальна характеристика:

1) була збережена культурна основа другої половини XVI — першої половини XVII ст.;

2) культура розвивалася в умовах існування української державності — Гетьманщини;

3) підтримка української культури з боку гетьманів;

4) тенденція культури до набуття світського характеру;

5) з початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську культуру;

6) відчутний вплив західноєвропейського бароко.

Основні галузі культури

1. Освіта.

— Початкову освіту здобували в початкових школах (Лівобережжя), братських школах (Правобережжя), єзуїтських школах для шляхти (Правобережжя). Вчителями виступали й так звані мандрівні дяки, які переходили з місця на місце.

— Закладами середньої освіти були Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми (Лівобережжя), Львівський, Кам’янецький, Луцький тощо єзуїтські колегіуми (Правобережжя).

— Вищу освіту давали Львівський університет та Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія). Колегіум був відкритий для всіх верств населення, але серед учнів переважали діти козацької старшини, багатих козаків, духовенства та міщан.

ЦЕ ЦІКАВО!

Київський колегіум став взірцем для створення вищих навчальних закладів у Яссах (1640 р.) та Москві (1687 р.)

Проте у XVIII ст. в освітній сфері відбулися негативні зміни: після Полтавської битви скоротилася кількість студентів Києво-Могилянської академії; звільнили «неблагонадійних» викладачів; царський уряд заохочував переїзд до Росії талановитих учених, митців, церковних діячів.

2. Наука.

— Починає розвиватися філософія як самостійна наука.

— Відбувається формування історичної науки: «Синопсис, або Стислий опис від різних літописців про початок слов’яно-руського народу» (1647 р.) фактично став першим систематизованим підручником із вітчизняної історії.

— Учені Києво-Могилянської академії провели перші археологічні дослідження — розкопки Десятинної церкви в Києві; відбувалася реставрація храмів часів Київської Русі.

3. Книгодрукування.

Працювали Львівська братська, Почаївська, Уневська друкарні; найбільшою була друкарня Києво-Печерської лаври. Також відкрито польські та єврейську друкарні. Переважна більшість книг була церковно-релігійного змісту.

4. Усна народна творчість представлена передусім думами та історичними піснями, що змальовували Національно-визвольну війну та її героїв. Поширюються також чумацькі, рекрутські, козацькі пісні.

5. Література.

— Розквіт стилю бароко.

— Полемічна література (Л. Баранович «Нова міра старої віри»; І. Гізель «Правдива віра» тощо).

— У першій половині XVIII ст. з’являються козацькі літописи («Літопис Самовидця», літописи Г. Граб’янки та С. Величка).

— Розвиток історичної та літописної літератури (Ф. Сафонович «Хроніка з літописів давніх»).

6. Театр.

— Поширення вертепу. Улюбленим героєм стає запорожець, який захищає простих людей. Із вертепами ходили студенти колегіумів та Києво-Могилянської академії.

— Розвиток шкільної драми. Основними темами були різдвяний цикл, мораліте (повчальні вистави алегоричного змісту), міраклі (релігійно-повчальні віршовані драми).

7. Музика.

— Поширення козацьких маршових пісень.

— Поширення серед міського населення кантів або псалмів — побутового багатоголосного пісенного жанру, що широко використовувався в шкільному театрі та вертепі.

— Триває розвиток партесних (багатоголосних) співів.

— Музику викладали в колегіумах, а в 1737 р. відкрито спеціалізоване музичне училище у Глухові.

— Видатними композиторами початку XVIII ст. були А. Ведель, Д. Бортнянський.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Дмитро Бортнянський — народився у Глухові. Після навчання у школі півчих при дворі К. Розумовського у семирічному віці був відправлений до Петербургу, де продовжив освіту в складі придворного оркестру та придворної півчої капели.

З 1769 р. Бортнянський навчається композиції у Венеції. Його перші опери («Креонт», «Алкід»)були поставлені на італійській сцені. Повернувшись до Росії, він обіймав посаду придворного композитора та диригента придворної капели при Павлі І. Він першим відійшов від італійської традиції у складанні хорових духовних творів і запровадив українські народні мотиви до церковних мелодій. На творах Бортнянського вчилися видатні українські композитори М. Лисенко, Б. Лятошинський,Л. Ревуцький. Помер композитор у 1825 р. у Петербурзі.

— Розвиток музичної теорії: український композитор Н. Дилецький створив «Музичну граматику».

— Виникнення цехів музикантів, що обслуговували урочисті церемонії, військові походи та розваги.

8. Архітектура.

Розвиток стилю бароко, який в Україні отримав назву козацького через набуття національного колориту. Естетичними особливостями українського бароко є багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилена декоративність, динамізм, велика кількість усіляких вимислів і головне — небачена вигадливість форм. Розквіт бароко припав на добу І. Мазепи. Найвидатніші пам’ятки — Спаська церква Мгарського монастиря, церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Софійський і Золотоверхий собори в Києві. Видатні архітектори — С. Ковнір, І. Григорович-Барський.

9. Розвиток графіки пов’язаний із книгодрукуванням. О. Тарасевич, якому належать 40 гравюр «Києво-Печерського патерика», вважається засновником української школи граверів.

ЦЕ ЦІКАВО!

О. Тарасевич створив чимало портретів королів та інших видатних осіб Європи.

10. Живопис.

— Основні живописні жанри — іконопис, фреска, портрет. Найпопулярнішою стала живописна школа Києво-Печерської лаври, представники якої розписували храми в багатьох українських містах.

— Іконописні зображення відходять від канонів, стають більш земними; в портреті з’являються риси реалізму.

— Популярним стає так званий парсунний живопис (портрети гетьманів і старшини).

— Набули поширення народні картини із зображенням козака Мамая.

— Збагачуються художні засоби; використовуються перспектива, світлові та колористичні ефекти.

Українська культура не замикалася в національних межах. Українські студенти навчалися в європейських університетах, випускники Києво-Могилянської академії працювали в наукових закладах Європи. Міжнародні зв’язки сприяли збагаченню духовного світу українців.

Завдання для самоконтролю

81. Звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав України організував гетьман:

А) І. Скоропадський;

Б) К. Розумовський;

В) І. Мазепа;

Г) П. Полуботок.

82. Іван Мазепа уклав антиросійський союз із:

А) Швецією;

Б) Польщею;

В) Туреччиною;

Г) Кримським ханством.

83. Гетьманщина була ліквідована:

А) 1709 р.;

Б) 1711 р.;

В) 1764 р.;

Г) 1783 р.

84. Проаналізуйте наведені твердження та вкажіть правильне.

A) «У першій половині XVIII ст. з’являються козацькі літописи»;

Б) «Популярним у XVIII ст. став драматичний театр»;

B) «Культура України у XVIII ст. набуває церковного характеру»;

Г) «Завдяки Мазепі козаки були звільнені від участі у Північній війні».

85. Укажіть заходи гетьмана Кирила Розумовського.

1. Відкрив перший український університет;

2. переніс резиденцію до Глухова, який розбудував за європейським взірцем;

3. провів судову реформу;

4. домігся міжнародного визнання України;

5. запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей;

6. збирав старшинські з’їзди — Генеральні збори — як прототип шляхетського парламенту;

7. закріпив гетьманство за своїми нащадками.

86. Установіть відповідність між митцем та сферою його творчості:

A) С. Ковнір;

Б) О. Тарасевич;

B) Н. Дилецький;

Г) Ф. Сафонович.

1. Музика;

2. архітектура;

3. література;

4. живопис;

5. гравюра.

А
Б
В
Г

87. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

A) Прутський договір;

Б) Полтавська битва;

B) Паліївщина;

Г) діяльність Малоросійської колегії.

88. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Московський генерал Меншиков приніс на Україну всі страхіття помсти та війни. Всіх приятелів Мазепи безчесно катовано; Україна залита кров’ю, зруйнована грабунками і виявляє скрізь страшну картину варварства переможців».

З «Нарису історії Середньовічної та Ранньомодерної України» (Н. Яковенко)

• Про які події йдеться в тексті? Що було їх причиною?

89. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«...Ми, Генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом..., щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники... І з тими всіма... має радитися ясновельможний гетьман та його наступники... нічого без їхнього дозволу і поради не зачинаючи, приватною своєю владою не встановлювати і до завершення не приводити... Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства... зважився... провинитися, то таких преступників... здати на Військовий генеральний суд...»

1) Яку назву має цитований документ і хто є його автором?

2) Чиї інтереси він захищає?

3) Яким було його значення?

4) Чому документ ніколи не був реалізований?

5) Що ви знаєте про долю його автора?

90. Доведіть або спростуйте твердження:

«Гетьманщина не змогла опиратися натиску Росії через помилки в політиці своїх провідників».