Крок до ВНЗ. Хрестоматія з української літератури. Довідник
Бджола та Шершень
(Скорочено)
— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила: Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. [...]
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коди всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. [...]
Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур1 таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».
1 Епікур (341 до н. е. — 270 до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст.
СЛОВНИК НЕЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
Гендлювати — перепродувати, спекулювати.
Диспут — усний науковий спір; обговорення якогось питання.
Радник — порадник, дорадник; той, хто дає поради.
Афоризми Г. С. Сковороди
* * *
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
* * *
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
* * *
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
* * *
Не все те отрута, що неприємне на смак.
* * *
Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
* * *
Бери вершину і матимеш середину.
* * *
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
* * *
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
* * *
Більше думай і тоді вирішуй.
* * *
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
* * *
О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
* * *
Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
* * *
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
* * *
З видимого пізнавай невидиме.
* * *
Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
* * *
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
* * *
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
* * *
Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
* * *
Як ліки не завжди приємні, так й істина буває сувора.
* * *
Все минає, але любов після всього зостається.
* * *
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
* * *
Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
* * *
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
* * *
Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
* * *
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
* * *
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
* * *
Не любить серце, не бачачи краси.
* * *
Що вподобав, на те й перетворився.
* * *
Не за обличчя судіть, а за серце.
* * *
Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
* * *
Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
* * *
Тінь яблуні не заважає.
* * *
Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
* * *
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
ПІДСУМУЙ ПРОЧИТАНЕ
1. Г. С. Сковорода творив у стилі
А монументалізму
Б реалізму
В бароко
Г романтизму
2. У поезії «De libertate» Г. Сковорода прославляє
А Івана Сірка
Б Петра Сагайдачного
В Богдана Хмельницького
Г Петра Дорошенка
3. Твір «De libertate» належить до лірики
А патріотичної
Б філософської
В інтимної
Г пейзажної
4. Темою твору «Всякому городу нрав і права...» є
А засудження релігії та її представників
Б заклик мати чисту совість і ясний розум
В змалювання світу, де кожен пристосовується як може
Г осуд людських вад
5. У творі «Всякому городу нрав і права...» поет возвеличує
А життєву мудрість
Б омріяну свободу
В велике багатство
Г чисту совість
6. Бджола у байці «Бджола та Шершень» — це образ людей, які
А живуть крадіжкою чужого
Б навчають і виховують інших
В багато говорять, але не працюють
Г бачать смисл свого життя у праці
7. Найбільша радість, за байкою «Бджола та Шершень», коли людина
А має багато друзів
Б живе за покликанням
В має щасливу родину
Г відчуває свою необхідність
8. Афоризм наведений у рядку:
А «...Зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото.»
Б «Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя не обійде вона.»
В «Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.»
Г «Багато у вас голів, але всі безмозкі.»
9. Римування поезії «De libertate»
А паралельне
Б перехресне
В кільцеве
Г монорима
10. Визначте прийом, який застосовано в наведених рядках:
«Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.»
А епіфора
Б анафора
В риторичне запитання
Г алегорія
