Крок до ВНЗ. Географія. Довідник
Земля на плані та карті
Поняття про горизонт
Горизонт |
Частина земної поверхні, яку можна спостерігати на відкритій місцевості |
Лінія горизонту |
Межа видимого простору, де нам здається, що небо сходиться із землею |
Основні сторони горизонту |
Північ, схід, південь, захід |
Проміжні сторони горизонту |
Північний схід, південний схід, південний захід, північний захід |
Масштаб
Масштаб показує ступінь зменшення довжини лінії на плані, карті або глобусі в порівнянні з дійсною відстанню на місцевості.
Види масштабу
Чисельний масштаб |
Іменований масштаб |
Лінійний масштаб |
Виражається дробом, у чисельнику якого одиниця, а в знаменнику число т, що показує, у скільки разів відстань на карті менша від дійсної відстані на місцевості. М = 1/т = 1/50 000 означає, що відстань на карті зменшено в порівнянні з місцевістю в 50000 разів. Чим більший знаменник, тим менше (дрібніше) зображення об’єктів на карті |
Пояснення, що супроводжує чисельний масштаб; вказується на всіх картах у вигляді запису, наприклад: «у 1 см — 50 м». Це означає, що 1 см карти відповідає 5 000 см місцевості |
Графік у вигляді прямої лінії, розділеної на рівні частини (см). Біля кожної поділки підписують відповідну відстань на місцевості. Для безпосереднього визначення відстаней і розмірів об’єктів використовують циркуль-вимірник |
Географічна карта
Географічна карта |
Зменшене й узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване в тій або іншій картографічній проекції, географічні об’єкти якої передані умовними знаками |
Картографічна проекція |
Математичний спосіб зображення земної кулі на площині |
Картографічний план |
Докладне зображення у великому масштабі окремої ділянки місцевості |
Картографічні позначки |
Спеціальні символи, якими зображують географічні об’єкти та явища |
Продовження таблиці «Географічна карта»
Ізолінії |
Лінії на картах, планах, які з’єднують точки з однаковим значенням будь-якої величини (глибин — ізобати, тиску — ізобари, температури — ізотерми, швидкості вітру — ізотахи, абсолютної висоти — ізогіпси (горизонталі)) |
Абсолютна висота |
Висота точки над рівнем моря |
Відносна висота |
Перевищення однієї точки місцевості над іншою |
Висота перетину рельєфу |
Різниця висот двох сусідніх горизонталей |
Бергштрихи |
Показують напрямок зниження схилів |
Градусна сітка |
Система меридіанів і паралелей на географічних картах і глобусах, що слугує для відліку географічних координат земної поверхні — широти й довготи |
Паралелі |
Лінії перетину земної кулі площинами, паралельними площині екватора (найдовша паралель). Паралель є колом. Довжина 1° паралелі на екваторі дорівнює 111 км, але зменшується при русі від екватора до полюсів |
Меридіани |
Лінії перетину земної поверхні площинами, які проходять через вісь обертання Землі й відповідно через обидва її полюси. Усі меридіани вважають півколами, які мають однакову довжину. Довжина 1° меридіана в середньому 111,1 км |
Географічна широта |
Величина дуги меридіана в градусах від екватора до заданої точки. Змінюється від 0° (екватор) до 90° (полюси). Розрізняють північну й південну широту. Усі точки, що лежать на одній паралелі, мають однакову географічну широту |
Географічна довгота |
Величина дуги паралелі в градусах від початкового меридіана до заданої точки. За початковий (нульовий) меридіан за міжнародною згодою береться меридіан, що проходить через Гринвіцьку обсерваторію в передмісті Лондона. На схід від нього довгота східна, на захід — західна. Довгота змінюється від 0 до 180°. Усі точки, що лежать на одному меридіані, мають однакову довготу |
Географічний (дійсний) азимут |
Кут, який визначають за годинниковою стрілкою від північного кінця географічного меридіана до напрямку на предмет, що набуває значення від 0° до 360° |
Магнітний азимут |
Кут, який визначають за годинниковою стрілкою від північного кінця магнітного меридіана до напрямку на предмет (0°-360°) |
Умовні позначки на картах |
||
Контурні (масштабні) зображують об’єкти місцевості з дотриманням масштабу карти або плану (контури озер, лісів) |
Позамасштабні зображують об’єкти, розміри яких не відображаються в даному масштабі карти або плану (колодязь, пам’ятник, насип) |
Лінійні масштабні за довжиною й конфігурацією, але немасштабні за шириною (ріки, дороги, канали) |
Класифікація географічних карт
За охопленням території |
|||
Карти світу чи півкуль |
Карти материків і океанів та їхніх частин |
Карти держав та їхніх частин |
|
За масштабом |
|||
Дрібномасштабні дрібніші за 1 : 1000000 |
Середньомасштабні від 1 : 200000 до 1 : 1000000 |
Великомасштабні понад 1 : 200000 |
|
За призначенням |
|||
Навчальні |
Туристичні |
Геодезичні |
|
За змістом |
|||
Загальногеографічні Фізичні |
Тематичні За певною темою (кліматичні, ґрунтів, економічні тощо) |
Основні відмінності планів та карт
Назва |
План |
Карта |
Величина зображуваної площі |
невеликі ділянки місцевості (до 100 км2) |
Великі території земної поверхні (до мільйонів км2) |
Масштаб |
1 : 5000 і більший |
1 : 10000 і більш дрібний |
Форма зображень |
Не враховується кривизна кулястої поверхні Землі (допускається, що зображувані ділянки плоскі) |
Обов’язково враховується кулястість Землі, тому неминучі спотворення об’єктів |
Способи зображення |
Наносяться всі об’єкти й деталі місцевості в заданому масштабі |
Зображувані об’єкти й деталі добираються залежно від змісту карт |
Зображення рельєфу |
Горизонталями й оцінками висот |
Горизонталями, оцінками висот, пошаровим фарбуванням |
Орієнтування |
Напрямком на північ уважається напрямок вгору, на південь — униз, на захід — ліворуч, на схід — праворуч |
Напрямок північ-південь визначають меридіани, захід-схід — паралелі |
Градусна сітка |
Немає |
Меридіани й паралелі |
Довжина дуг паралелей, км
Широта, ° |
Довжина дуги паралелі в 1° по довготі, км |
Широта, ° |
Довжина дуги паралелі в 1° по довготі, км |
Широта, ° |
Довжина дуги паралелі в 1° по довготі, км |
0 |
111,3 |
40 |
85,4 |
70 |
38,2 |
10 |
109,6 |
50 |
71,7 |
80 |
19,4 |
20 |
104,6 |
60 |
55,8 |
90 |
0 |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України