Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

Глобальні проблеми людства

Політичні, економічні, соціальні та екологічні проблеми, які зачіпають інтереси всіх країн і народів, усього людства, називають глобальними.

Політичні проблеми. Упродовж багатьох століть на політичний розвиток людського суспільства впливали дві протилежні тенденції — створення світових імперій і національних держав. Боротьба двох напрямків світового політичного розвитку постійно призводить до виникнення міжнаціональних суперечностей, які дуже часто вирішується за допомогою воєн. Зараз більшість регіональних конфліктів виникає на національній та релігійній основах. Особливо небезпечною є широка смуга регіональних конфліктів, що виникла на південних межах колишньої світової соціалістичної системи. Вона простягнулась від Південної Європи (держави колишньої Югославії, Албанія) через Кавказ (Грузія, Вірменія, Азербайджан, південь Росії) і Малу Азію (проблема Курдистану) до Центральної й Південної Азії (Афганістан, Таджикистан, прикордонні райони Індії та Пакистану, Шрі-Ланка). У західній частині цієї зони спостерігається неприховане протистояння мусульманського світу християнському. У багатьох мусульманських країнах посилюється ісламський фундаменталізм, який становить суттєву загрозу для міжнародної стабільності. Докладаються величезні зусилля, щоб ліквідувати вогнища релігійних конфліктів. Для цього використовуються можливості ООН, багатьох миротворчих організацій та авторитетних політичних діячів, а в останні роки — військових структур НАТО. Частину конфліктів на Півдні Африки, Близькому Сході (проблема Палестини), в Індокитаї, у країнах колишньої Югославії вдалося ліквідувати або пригасити. Наслідком військово-політичних конфліктів є консервація розвитку багатьох країн, мільйонні потоки біженців, злидні й голод. Регіональні конфлікти часто породжують ще одну важливу сучасну проблему — міжнародний тероризм. Щоб досягти своєї мети, ворогуючі сторони часто вдаються до захоплення заручників, вибухів у літаках, поїздах, супермаркетах та інших місцях масового скупчення людей. Розв’язання проблеми регіональних конфліктів можливе лише за умови виявлення їх причин, які найчастіше полягають в існуванні тоталітарних режимів, національному, релігійному й соціальному гнобленні.

Проблеми народонаселення. Переважна більшість населення світу живе у країнах, що розвиваються (близько 4,5 млрд осіб). До 2025 р. населення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу. Прогнозні розрахунки ООН свідчать, що за умови збереження сучасних темпів приросту населення в країнах Південної Азії та Африки до кінця XXI ст. їхня частка в населенні світу перевищить 60 %. В останній чверті XX ст. у розвинених країнах Європи, Північної Америки, Австралії, Японії природний приріст не перевищував 1 % на рік. Зниження показників народжуваності населення спричиняє зменшення його кількості в працездатному віці та загрожує депопуляцією в майбутньому. Новий тип вікової структури створює складні економічні, політичні й культурні проблеми. У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кількості населення (подвоєння через кожні 20-30 років) призводить до загострення важливих соціально-економічних проблем у цих регіонах: значного переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і ще більшого відставання від аналогічних показників розвинених країн; збільшення числа безробітних, зростання чисельності неписьменних (950 млн осіб за даними ЮНЕСКО в 2000 р.) поряд із ростом частки грамотного населення у світі (85 % наприкінці століття). У групі країн нової індустріалізації (Східна Азія, окремі країни Латинської Америки) показники природного приросту становлять від 0,7 до 1,5 % у результаті втілення в життя програми планування сім’ї. У великій групі країн тропічної Африки, Південної Азії, деяких країн Центральної й Південної Америки, а також країн мусульманського Сходу зберігаються традиції високої народжуваності, природний приріст перевищує 2,5-3 %. У багатьох країнах, що розвиваються (Індія, Індонезія, країни Індокитаю, Мексика, Колумбія, Венесуела, Чилі, Єгипет, Туніс та ін.), де діють державні програми планування сім’ї, показники природного приросту населення коливаються від

1,5 до 2,5 %. Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочало XXI ст. з 1 млрд безробітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неписьменних, 2 млрд, що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що перебувають за «межею бідності». Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не може бути локалізована в якомусь певному регіоні. Нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може спричинити помітні зміни на геополітичній карті світу.

Екологічні проблеми

Забруднення атмосфери. У зв’язку з неперервністю повітряного простору та швидким кругообігом речовин в атмосфері тут спостерігається велике розсіювання забруднювачів. Тому глобальні зміни в цій оболонці можливі вже в найближчі десятиріччя, якщо людство не вживатиме кардинальних заходів. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення.

Забруднення гідросфери. Вода є надзвичайно цінною сировиною і важливим для життя елементом лише в тому разі, якщо вона не містить великої кількості розчинених речовин. Практично непридатною є вода, у якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні сполуки. Найбільш забрудненими в гідросфері є річкові й озерні води. Ще кілька десятиліть тому (50-70-ті рр. XX ст.) в найгіршому стані були поверхневі води Західної Європи (річки Рейн, Ельба, Маас, По) і США (річки басейну Міссісіпі, Гудзон, Великі Американські озера), зараз найбільше нечистот у ріках Східної Європи (Дунай у середній і нижній течії, Дніпро, Волга). Загрозливих масштабів набуває забруднення поверхневих вод у країнах, що розвиваються. Підземні води, завдяки природним фільтрувальним властивостям гірських порід, забруднені значно менше. Масове проникнення шкідливих речовин

у горизонти міжпластових вод відбувається переважно при аваріях на нафтових свердловинах або при закачуванні забруднених стічних вод під землю. Проте можливе і природне погіршення якості підземної води при дуже активному її використанні (коли забори води в кілька разів перевищують її поповнення внаслідок інфільтрації) через зміну геохімічних процесів. Крім того, посилене відкачування підземних вод призводить до осідання території, часом на кілька метрів (у Мехіко деякі райони в XX т. опустились на 5-7 м). Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Найбільшим джерелом надходження нафти є аварії танкерів. Нафтова плівка, яка надзвичайно швидко розтікається, може займати площі в сотні й тисячі квадратних кілометрів. У районі утворення плівки припиняється обмін повітрям і водою між атмосферою та гідросферою, що при-, зводить до загибелі морських організмів і різкого зменшення вологості повітря, а відповідно й клімату прилеглих територій. Широке використання в господарстві й побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду й майже не розчиняються у природних умовах, призвело до їхнього значного нагромадження у водах Світового океану.

Деградація земель. Кількість земельних ресурсів на земній кулі обмежена, до того ж їх не можна замінити жодними іншими ресурсами. Щороку з активного використання вилучаються мільйони гектарів земель, втрата кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства розв’язати продовольчу, сировинну, соціальну та інші глобальні проблеми. Деградацію земель спричиняє багато чинників: а) гірничі розробки; б) посилення водної й вітрової ерозії внаслідок людської діяльності; в) хімічне забруднення ґрунтів мінеральними добривами та отрутохімікатами. Відкритий видобуток корисних копалин і сильна ерозія ґрунтів призводять до повної втрати родючого шару землі й формування «місячних ландшафтів» або «бедлендів» (від англ, погана земля). Внесення мінеральних добрив, гербіцидів і пестицидів хоч і дає змогу підвищити урожайність сільськогосподарських культур і навіть тимчасово підвищити родючість земель, проте з часом у ґрунті нагромаджуються шкідливі хімічні сполуки. Потрапляючи в культурні рослини, тканини комах і тварин через харчові ланцюги, вони часто в дуже значних концентраціях досягають організму людини, збільшуючи захворюваність і смертність.

Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблем є: а) перехід до матеріало- та енергоощадних технологій, а в перспективі — до замкнених циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва; б) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду раціонального природокористування; в) розосередження екологічно шкідливих виробництв, які в даний час ще не можна закрити; г) розширення природно-заповідних територій, особливо в районах з нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі екваторіальні ліси); д) екологічна освіта та виховання населення.

Економічні проблеми

Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Вони спричинені передусім недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Уже доводиться експлуатувати родовища, які розташовані в гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки й Австралії), із нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це приводить до подорожчання сировини та енергії, а значить, і всієї продукції згаданих галузей господарства. Тому основним шляхом розв’язання сировинно-енергетичної кризи є перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідхідних й безвідхідних виробництв.

Продовольча проблема визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє й майбутні покоління планети. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки й загрожує поширитися на інші території. Зонами критичної продовольчої ситуації у світі є територія центральної Африки (Мавританія, Сенегал, Ґамбія, Малі, Нігерія, Чад), де слабо розвинена промисловість, і Північно-Східної та південної Африки (за винятком ПАР). Найкритичніше становище склалося в 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробництво продовольства. Причиною голоду є не відсутність запасів зерна, а неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. Серед чинників, які мають особливе значення для розв’язання продовольчої проблеми, є земля. Однак не вся земля придатна для вирощування сільськогосподарських культур. Тільки 11,3 % суходолу придатні для обробки, тобто є орними землями. Компенсувати втраті можна шляхом підвищення продуктивності оброблюваних земель, тобто збільшення збору врожаїв. Таким чином можна збільшити врожайність, наприклад, кукурудзи та пшениці в країнах, що розвиваються, у 2-3 рази.

Соціальні проблеми. Численні глобальні проблеми існують в галузі взаємовідносин між людиною й суспільством. Це проблеми охорони здоров’я, освіти, культури, злочинності тощо. Можливості розв’язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої гостроти вони набувають у слаборозвинених регіонах світу. Незважаючи на ліквідацію багатьох масових епідемій (віспа, чума, холера), стан охорони здоров’я в багатьох країнах викликає тривогу. Багато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухливого способу життя, частих стресів. Замість уже подоланих, виникають нові епідемії, найбільш загрозливою серед яких є СНІД. У країнах, що розвиваються, важливою причиною смертності залишаються інфекційні хвороби (шлунково-кишкові й гострі респіраторні захворювання, туберкульоз). У промислово розвинених країнах більшість людей помирає від серцево-судинних і ракових захворювань. Умовами розв’язання проблем охорони здоров’я є перехід до здорового способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання і, звичайно, розвиток медицини, пропаганда здорового способу життя, боротьба з курінням, алкоголізмом, наркоманією. Складна соціально-економічна ситуація в багатьох країнах світу, всесвітня криза духовної культури сприяли переростанню такого негативного явища, як злочинність, у проблему глобального масштабу. Інтернаціоналізація злочинності в багатьох випадках значно випереджує темпи світової інтеграції в економічній, соціальній і культурній сферах. Особливо небезпечним стало явище злочинності після того, як вона набула організованих форм, сформувала й постійно розширює світовий ринок наркотиків і зброї.

Тестові завдання

Політична карта світу

1.1. Укажіть державу, яка має монархічну форму правління:

А Китай

Б Іспанія

В Бразилія

Г Італія

1.2. Укажіть державу, яка має федеративний устрій:

А Таїланд

Б Японія

В Польща

Г Малайзія

1.3. Укажіть місто, у якому розташовані головні органи ООН:

А Нью-Йорк

Б Женева

В Брюссель

Г Страсбурґ

1.4. Установіть відповідність між державами й формами їх правління та державного устрою:

1 Велика Британія

2 Бельгія

3 Франція

4 Мексика

А унітарна республіка

Б унітарна монархія

В федеративна республіка

Г парламентська республіка

Д федеративна монархія

1.5. Установіть відповідність між типами країн за рівнем соціально-економічного розвитку та країнами.

1 високорозвинена країна

2 країна, що розвивається, з низьким доходом

3 нова індустріальна країна

4 країна — багатий нафтоекспортер

А Індія

Б Південна Корея

В Нідерланди

Г Бруней

Д Ефіопія

1.6. Установіть відповідність між країнами та регіонами їх розташування.

1 Коста-Ріка

2 Замбія

3 Непал

4 Туніс

А Центральна Америка

Б Північна Африка

В Південна Африка

Г Південно-Східна Азія

Д Південна Азія

1.7. Поясніть відмінності між поняттями «країна» і «держава».

1.8. На які групи поділяються країни, що розвиваються, за рівнем соціально-економічного розвитку?

1.9. Як відбувалося формування політичної карти світу в XX ст.?

1.10. Дайте характеристику політико-географічного положення однієї з країн світу (на вибір).

Населення світу

2.1. Укажіть країну, яка належить до країн із першим типом відтворення населення:

А Бразилія

Б Індонезія

В Японія

Г Таджикистан

2.2. Укажіть мовну сім’ю, мовами якої розмовляє населення Саудівської Аравії:

А семіто-хамітська

Б індоєвропейська

В нігеро-кордофанська

Г австроазіатська

2.3. Укажіть країну, у якій рівень урбанізації становить понад 80 %:

А Китай

Б Росія

В Мексика

Г Кувейт

2.4. Установіть відповідність між релігіями та країнами, більшість населення яких сповідує:

1 католицизм

2 протестантизм

3 синтоїзм

4 іслам

А Філіппіни

Б Таїланд

В Швеція

Г Японія

Д Індонезія

2.5. Установіть відповідність між мовними сім’ями й етносами, які розмовляють мовами, що належать до цих сімей.

1 австронезійська

2 нігеро-кордофанська

3 індоєвропейська

4 семіто-хамітська

А аргентинці

Б індонезійці

В араби

Г пігмеї

Д китайці

2.6. Установіть відповідність між країнами й густотою їх населення.

1 Канада

2 Бангладеш

3 США

4 Китай

А 30 осіб/км²

Б 1000 осіб/км²

В 140 осіб/км²

Г 80 осіб/км²

Д 3 особи/км²

2.7. Розкрийте зміст поняття «демографічний вибух».

2.8. Що називається урбанізацією? Які проблеми пов’язані з нею?

2.9. Як віковий склад населення залежить від особливостей його відтворення?

2.10. Порівняйте структуру зайнятості економічно активного населення в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поясніть відмінності.

Взаємодія суспільства та природи. Світові природні ресурси

3.1. Укажіть природні ресурси, які є вичерпними і невідновними:

А водні

Б земельні

В кліматичні

Г мінерально-сировинні

3.2. Укажіть регіон світу, який має найбільшу частку оброблюваних земель у структурі земельного фонду:

А Африка

Б Європа

В Північна Америка

Г Азія

3.3. Укажіть країну, яка серед названих країн має найкращу забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами:

А Австралія

Б Бразилія

В Саудівська Аравія

Г Індія

3.4. Установіть відповідність між природними ресурсами та їх властивостями.

1 земельні

2 мінерально-сировинні

3 кліматичні

4 біологічні

А вичерпні і відновні

Б невичерпні

В вичерпні й маловідновні

Г вичерпні й невідновні

3.5. Установіть відповідність між країнами й природними ресурсами, якими ці країни найкраще забезпечені.

1 Малайзія

2 Габон

3 Конго

4 Чилі

А олов’яні руди

Б мідні руди

В нафта

Г боксити

Д лісові ресурси

3.6. Установіть відповідність між земельними угіддями та їх часткою в структурі земельних ресурсів світу.

1 луки і пасовища

2 ліси і чагарники

3 оброблювані землі

4 населені пункти, об’єкти промисловості та транспорту

А 11 %

Б 23 %

В 3 %

Г %

Д 40 %

3.7. Що називається природними ресурсами? Назвіть їх види.

3.8. Розкрийте зміст поняття «природокористування».

3.9. Охарактеризуйте географію лісових ресурсів у світі.

3.10. Визначте ресурсозабезпеченість країни кам’яним вугіллям, якщо його розвідані запаси становлять 5 млрд т, щорічний видобуток — 25 млн т, кількість населення — 20 млн осіб.

Світове господарство. Глобальні проблеми людства

4.1. Укажіть країну, яка належить до найбільших експортерів нафти:

А Нігерія

Б Туніс

В Малайзія

Г Таїланд

4.2. Укажіть країну, яка виділяється великими обсягами вирощування маслини:

А Індонезія

Б США

В Греція

Г Сенегал

4.3. Укажіть, який із зазначених напрямків морських перевезень залізної руди є найпотужнішим за вантажообігом.

А Китай — Японія

Б Бразилія — Західна Європа

В Південна Африка — США

Г Канада — Західна Європа

4.4. Установіть відповідність між назвами країн і галузями тваринництва.

1 Велика Британія

2 Індія

3 Китай

4 Сомалі

А розведення верблюдів

Б свинарство

В розведення великої рогатої худоби

Г розведення коней

Д вівчарство

4.5. Установіть відповідність між назвами країн-постачальників і країн-імпортерів природного газу.

1 Алжир

2 Росія

3 Канада

4 Туркменістан

А США

Б Узбекистан

В Польща

Г Велика Британія

Д Італія

4.6. Установіть відповідність між напрямами морських перевезень і головними вантажами.

1 Японія — США

2 ПАР — Західна Європа

3 Канада — Західна Європа

4 Австралія — Японія

А руди чорних металів

Б зерно, руди

В машини і устаткування

Г нафта

Д залізні й алюмінієві руди

4.7. Які зміни в галузевій та територіальній структурі світового господарства відбуваються під впливом НТР?

4.8. Розкрийте зміст поняття «міжнародний географічний поділ праці».

4.9. Розкрийте значення поняття «глобальні проблеми людства».

4.10. Дайте характеристику глобальним проблемам людства, покажіть шляхи їх розв’язання.

Регіональна географія Країни Європи

5.1. Укажіть країну, столиця якої не є морським портом:

А Велика Британія

Б Італія

В Португалія

Г Швеція

5.2. Укажіть країну, яку називають «складальним цехом Європи»:

А Чехія

Б Німеччина

В Люксембурґ

Г Бельґія

5.3. Укажіть неправильне твердження стосовно Німеччини.

А Країна займає перше місце у світі за виробництвом машинобудівної продукції на одну особу.

Б Країна має найрозвиненішу хімічну промисловість у Європі.

В Країна посідає перше місце у світі за збором хмелю.

Г Країна випускає найбільше автомобілів у світі.

5.4. Установіть відповідність між назвами країн і автомобільних компаній Європи.

1 Франція

2 Німеччина

3 Італія

4 Швеція

A Fiat

Б Nissan

В Renault

Г Volvo

Д BMW

5.5. Установіть відповідність між країнами й особливостями їх машинобудування.

1 Німеччина

2 Франція

3 Італія

4 Білорусь

А переважає кінцева стадія машинобудівного циклу — складання машин

Б порівняно з іншими країнами «великої сімки» має нижчий розвиток наукомістких галузей

В у виробництві продукції машинобудування дуже велика роль столичної агломерації (40 % виробництва)

Г перше місце у світі за виробництвом персональних комп’ютерів;

Д перше місце у світі за обсягами виробництва машинобудівної продукції на одну особу

5.6. Установіть відповідність між країнами й релігіями, панівними в них.

1 Албанія

2 Велика Британія

3 Іспанія

4 Болгарія

А католицизм

Б православ’я

В протестантизм

Г іслам

Д буддизм

5.7. До яких типів країн за рівнем соціально-економічного розвитку належать країни Європи?

5.8. Чому Норвеґія, не маючи власних запасів сировини, є лідером із виплавлення алюмінію?

5.9. Чому найбільшими центрами нафтопереробної промисловості Західної Європи стали західне узбережжя Великої Британії, Роттердам, о. Сицилія?

5.10. За типовим планом (див. Додаток 1) охарактеризуйте одну з країн світу (на вибір).

Країни Азії

6.1. Укажіть країну Азії, яка виробляє найбільше текстильної продукції:

А Китай

Б Японія

В Індія

Г Туреччина

6.2. Оберіть неправильне твердження стосовно Китаю: Китай поступається:

А за густотою населення — Нідерландам

Б за чисельністю населення своєї столиці — столиці Мексики

В за коефіцієнтом народжуваності — Індії

Г за темпами природного приросту населення — Японії

6.3. Укажіть країну, яка має найбільше поголів’я великої рогатої худоби.

А Японія

Б Туреччина

В Індія

Г Китай

6.4. Установіть відповідність між країнами та їх типами за рівнем соціально-економічного розвитку.

1 Камбоджа

2 Індія

3 Південна Корея

4 Кувейт

А високо розвинена країна

Б країна, що розвивається, з низьким доходом

В нова індустріальна країна

Г найменш розвинена країна

Д країна, що розвивається, з високим доходом

6.5. Установіть відповідність між корисними копалинами та країнами, які мають найбільші їх запаси.

1 кам’яне вугілля

2 нафта

3 олов’яні руди

4 природний газ

А Саудівська Аравія

Б Китай

В Туркменістан

Г Малайзія

Д Туреччина

6.6. Установіть відповідність між країнами й кількістю їх населення.

1 Бангладеш

2 Ізраїль

3 Індонезія

4 Казахстан

А 17 млн осіб

Б 80 млн осіб

В 145 млн осіб

Г 6 млн осіб

Д 230 млн осіб

6.7. Чому Японія, не маючи власних сировинних ресурсів, посідає одне з перших місць у світі з виплавлення сталі?

6.8. Назвіть причини швидкого економічного зростання «далекосхідних тигрів».

6.9. Які особливості демографічної політики Китаю?

6.10. Порівняйте ЕГП Індії та Китаю.

Країни Америки

7.1. Укажіть головну зернову культуру Латинської Америки.

А пшениця

Б рис

В ячмінь

Г кукурудза

7.2. Укажіть перелік назв країн, багатих на боксити:

А Ямайка, Ґайана

Б США, Канада

В Чилі, Перу

Г Мексика, Аргентина

7.3. Укажіть офіційну мову Гаїті.

А іспанська

Б французька

В португальська

Г англійська

7.4. Установіть відповідність між країнами й галузями їх міжнародної спеціалізації.

1 Аргентина

2 Венесуела

3 Куба

4 Чилі

А мідна промисловість

Б нафтова промисловість

В виробництво лісоматеріалів

Г виробництво цукру

Д виробництво м’яса

7.5. Установіть відповідність між країнами й експортом сільськогосподарської продукції.

1 Куба

2 Канада

3 Панама

4 США

А Вовна, м’ясо, цитрусові

Б цукор, тютюн, бавовник

В пшениця, соя, бавовник

Г пшениця, риба

Д бавовник, банани, кава

7.6. Установіть відповідність між країнами та їх столицями.

1 Перу

2 Аргентина

3 Чилі

4 Болівія

А Ліма

Б Ла-Пас

В Буенос-Айрес

Г Сантьяґо

Д Каракас

7.7. Чому США дедалі більше імпортують сировину, запасів якої достатньо в країні?

7.8. Чому алюмінієва промисловість є найбільш розвиненою галуззю кольорової металургії Канади?

7.9. Яку роль в економічному розвитку країн Латинської Америки відіграє їх сусідство із США?

7.10. Порівняйте господарство країн нової індустріалізації Латинської Америки.

Країни Африки, Австралії та Океанії

8.1. Укажіть країну, яка розташована в Океанії:

А Буркіна-Фасо

Б Гана

В Фіджі

Г Бенін

8.2. Укажіть країну, яка є експортером нафти:

А Судан

Б Габон

В Того

Г Марокко

8.3. Оберіть неправильне твердження:

А Австралія посідає перше місце у світі за поголів’ям великої рогатої худоби

Б ПАР є найрозвиненішою країною Африки

В Намібія експортує алмази

Г Замбія має великі запаси мідних руд

8.4. Установіть відповідність між країнами й експортом сільськогосподарської продукції.

1 Сенеяал

2 Кот-д’Івуар

3 Єгипет

4 Ефіопія

А бавовник

Б кава

В какао

Г чай

Д арахіс

8.5. Установіть відповідність між спеціалізацією «столиць» Австралії та їхніми назвами.

1 гірничодобувна

2 м’ясна

3 політична

4 економічна

А Сідней

Б Аделаїда

В Брокен-Хілл

Г Канберра

Д Дарвін

8.6. Установіть відповідність між назвою країни й видом мінеральної сировини, на яку вона багата.

1 Науру

2 Папуа-Нова Ґвінея

3 Нова Каледонія

4 Ліберія

А нікелеві руди

Б нафта

В фосфорити

Г мідні руди

Д залізні руди

8.7. Чому населення Африки протягом багатьох століть повільно зростало?

8.8. Які особливості сучасного господарства країн Африки?

8.9. Чому Австралію називають країною «переселенського капіталізму»?

8.10. Доведіть, що природні ресурси Австралії сприяють розвитку промисловості.