Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

Географія світового транспорту

Транспорт — третя провідна галузь матеріального виробництва, він складає матеріальну основу міжнародного розподілу праці, впливає на розміщення виробництва, сприяє розвитку спеціалізації й кооперації, а також розвитку інтеграційних процесів. Усі шляхи сполучення, транспортні підприємства та транспортні засоби в сукупності утворюють світову транспортну систему. НТР торкнулася всіх видів транспорту: збільшилися швидкості, зросла вантажність тощо. Поява контейнерів, підводних тунелів значно розширила можливості транспортування різних вантажів.

Сухопутні види транспорту

Залізничний: в епоху НТР його роль знизилася, але залишається важливою в перевезенні масових промислових і сільськогосподарських вантажів. Близько 1/2 загальної довжини залізниць припадає на 10 країн (США, Росія, Індія, Канада, Китай та ін.). За густотою залізничної мережі виділяється Європа.

Автомобільний: переважає у внутрішньоміських і приміських пасажироперевезеннях, велике значення має в міжміських і міжнародних перевезеннях. За довжиною автомобільних доріг виділяються США, Росія, Індія; за густотою — країни Європи та Японія.

Трубопровідний: набув швидкого розвитку через зростання видобутку нафти й газу. Найбільшу довжину трубопроводів мають США, Росія, Канада. Великі магістральні нафто- і газопроводи прокладені з Росії (Західний Сибір) на схід до країн Центральної та Західної Європи.

Водний транспорт. Морський: обслуговує 4/5 всієї міжнародної торгівлі, перевозить наливні, насипні вантажі, готові вироби й напівфабрикати у контейнерах. Найбільший тоннаж морського торгового флоту в Японії, США, Греції, Росії та ін. Наявність великого флоту в Панамі й Ліберії пояснюється тим, що під прапорами цих країн плавають судна інших великих держав. Існує близько 30 світових портів (Роттердам, Гамбурґ, Лос-Анджелес та ін.).

Провідну роль у світовому судноплавстві відіграє басейн Атлантичного океану. Високий рівень розвитку країн по обидва боки Північної Атлантики й активні зовнішньоекономічні зв’язки держав Європи та Північної Америки визначили формування тут^/потужних потоків вантажів. Нині на Атлантичний океан припадає 1/2 (разом із Середземномор’ям майже 3/5) світових морських перевезень. Головні шляхи зв’язують порти Європи й США; ідуть від портів Європи на південь до узбережжя Південної Америки та навколо Африки в Індійський океан, а також від портів США в зону Карибського моря і далі або в Тихий океан (через Панамський канал), або в Південну Атлантику. Інтенсивно використовується Середземне море, на берегах якого розташовані порти Південної Європи, Північної Африки та Близького Сходу. У Середземний басейн через Босфор і Дарданелли мають вихід і кораблі України.

На басейн Тихого океану припадає приблизно 1/4 світових морських перевезень. Найгустіша мережа морських шляхів сполучає порти Японії, Республіки Корея, Сінґапуру, а також Китаю. Від узбережжя Східної Азії та Японії морські дороги пролягають до портів США, Австралії, країн Південної Азії.

В Індійському океані, на який припадає менше 1/6 перевезень, основними є шляхи транспортування нафти з Перської затоки в Європу та Японію і морські шляхи, що йдуть вздовж південного узбережжя Азії.

Внутрішній водний: за вантажообігом виділяються США, Росія, Канада, ФРН, Китай і Нідерланди. У цих країнах розташована більшість судноплавних каналів (Береговий у США, Великий канал у Китаї, Біломорсько-Балтійський у Росії). Головний район озерного судноплавства — великі озера США й Канади.

Повітряний транспорт — наймолодший і найдинамічніший. Посідає перше місце в міжконтинентальних перевезеннях. Авіаційними державами є США, Росія, Японія, Франція, Велика Британія та ін. Крупні аеропорти світу «О’Хара» (Чикаго), у Далласі, «Хітроу» (Лондон), «Ханеда» (Токіо) та ін.