Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

Географічна оболонка

Це треба знати!

За час свого існування біосфера суттєво вплинула на зміну газового складу атмосфери, сольовий склад гідросфери та утворення з материнської породи (верхнього шару літосфери) ґрунтів. Завдяки живим організмам стало можливим існування географічної оболонки, яка охоплює простір, доступний живим організмам. Межі географічної оболонки повністю збігаються з межами біосфери. Географічна оболонка — комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення та взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери й біосфери. Потужність географічної оболонки сягає 60-70 км. Характерна особливість географічної оболонки — наявність речовини в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. Основні види енергії, що зумовлюють розвиток географічної оболонки, надходять від Сонця та пов’язані із внутрішньою будовою Землі. Географічній оболонці притаманні цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між складовими її частинами; нерівномірність розвитку в просторі й часі, зокрема, ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином астрономічними й геофізичними чинниками; безперервність розвитку. Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови та складна закономірна регіональна диференціація, що виявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів.

Географічний пояс — найбільший зональний підрозділ географічної оболонки, який охоплює всю земну кулю в широтному напрямку. Географічні пояси відповідають кліматичним. Кожний географічний пояс відрізняється цілісністю кліматичних умов: екваторіальний, 2 субекваторіальних, 2 тропічних, 2 субтропічних, 2 помірних, субарктичний та субантарктичний, арктичний та антарктичний географічні пояси.

Природна зона (від грецьк. zone — «пояс») — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Назви природних зон відповідають характерному типу рослинності даної території та іншим географічним особливостям.

Незважаючи на цілісність географічної оболонки, природні умови в ній є досить різноманітними. Географічну оболонку можна поділити на досить однорідні за природними умовами території — природні комплекси. Найбільшим природним комплексом, який характеризується подібністю температурних умов, зволоженості, ґрунтів, рослинності та тваринного світу, є природна зона. Оскільки основні характеристики природних умов природної зони суттєво залежать від надходження сонячної енергії і, врешті-решт, від кліматичних умов, то природні зони змінюються від екватора до полюсів. Однак, як і кліматичні умови, природні зони не розподіляються ідеально відповідно до географічної широти місцевості, на їх розміщення суттєво впливає і ряд інших чинників, серед яких важливе значення має рельєф місцевості. Для високогірних районів характерна висотна поясність — зміна природних зон залежно від висоти місцевості.

Природні зони розміщуються в певній послідовності. Біля полюсів, де цілий рік зберігаються низькі температури, розміщуються зони полярних пустель. Розвиток рослинності тут унеможливлений, і тваринам доводиться живитися мохами, лишайниками та тваринами, що мешкають у холодних водах приполярних частин океанів.

Південніше зони арктичних пустель розташована зона тундри. Вона займає величезні простори, вкриті болотами на поверхні вічної мерзлоти. Із рослин з’являються карликові дерева, але основною ознакою тундри є її безлісся. Узимку тундра перетворюється на снігову пустелю. Поступово на південь тундра переходить у лісотундру.

Ще ближче до екватора розташована зона лісів. Значна кількість опадів, більш високі температури повітря сприяють розвитку деревної рослинності. Тут зростають хвойні (ялина, модрина), а південніше й широколисті (береза, осика) породи дерев. Мішані ліси займають північну частину України.

Південніше зони лісів і мішаних лісів вузькою смугою простяглася зона лісостепів та степів. Улітку клімат тут сухий і спекотливий. Узимку випадає мало снігу. Рослинність переважно трав’яниста, оскільки для розвитку дерев недостатньо вологи. Нині степи практично повністю розорані, оскільки в степовій зоні утворилися одні з найродючіших ґрунтів — чорноземи.

У тропічних широтах розкинулися широкі зони напівпустель та пустель. Клімат тут найпосушливіший і найспекотливіший. Іноді влітку температура сягає +50 °С. Рослинний покрив через недостачу вологи дуже бідний або взагалі відсутній. Від пекучих променів сонця невеликі тварини ховаються глибоко в норах.

Чим ближче до екватора, тим більше дощів. Переважно вони випадають улітку. Це сприяє проростанню високих трав, наявність яких є характерною для зони саван та рідколісся. Дерева зростають поодиноко або окремими невеликими групами. У сухий сезон трави засихають, а дерева скидають листя. Наявність дорідної трав’яної рослинності сприяє мешканню багатьох видів великих копитних тварин.

По обидва боки від екватора розміщується зона вологих лісів. Клімат тут вологий і спекотливий. Рослинний світ дуже різноманітний, утворює практично непрохідні хащі. Багатим та різноманітним є і тваринний світ. Екваторіальні ліси часто називають легенями нашої планети, оскільки вони виділяють велику кількість кисню. Це є підставою для збереження екваторіальних лісів у первісному вигляді.

Активна зміна природи людиною призводить до порушення рівноваги в перебігу природних процесів у географічній оболонці. Це, у свою чергу, сприяє виникненню глобальних екологічних проблем. Серед них найбільш загрозливих масштабів набувають такі проблеми, як: парниковий ефект (постійне потепління клімату) та підвищення рівня океану, забруднення повітря й пов’язані з цим кислотні дощі; забруднення океану та зменшення його ресурсів; опустелювання; руйнування озонового шару та багато інших. Географічна оболонка є предметом вивчення фізичної географії.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть суттєві ознаки понять: «географічна оболонка», «природний комплекс», «географічний пояс», «природна зона».

2. Сформулюйте загальні закономірності географічної оболонки.

3. Наведіть приклади взаємодії компонентів природи в природному комплексі на суходолі та в океані.

4. Наведіть приклади впливу природи на людину та людини на природу.

5. За допомогою карт атласу проаналізуйте особливості географічних поясів і природних зон.