Тканина

Функції

Розміщення

Епітеліальна:

— одношарова;

— багатошарова;

— залозиста

Захисна

Захисна

Секреторна

Оболонки різних внутрішніх органів

Роговий шар шкіри

Залози зовнішньої та внутрішньої секреції

Сполучна:

— опорна (кістки, хрящі);

— трофічна (кров, лімфа);

— жирова

Захисна, опорна

Транспортна, захисна

Захисна, запасаюча

Скелет, органи дихання

Серце, кровоносні судини

Підшкірна клітковина, внутрішні органи

М’язова:

— посмугована;

— гладенька

Скорочувальна

Скорочувальна

Скелетні м’язи, серцевий м’яз, мімічні м’язи, м’язи язика, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагми

М’язи шлунково-кишкового тракту, кровоносних судин, внутрішніх органів

Нервова

Встановлення зв’язку між різними частинами організму та навколишнім середовищем

Головний та спинний мозок, нервові вузли, нерви

Скелет

М’язи

Опорна

Рух тіла

Рухова

Міміка, мовлення

Захисна

Рух стінок внутрішніх органів

Кровотворна

Вуглеводний, білковий, жировий обміни

Мінеральний обмін

Відділи скелета

Кістки скелета

Тип кісток

Функції

Скелет голови (череп):

— мозковий відділ;

Парні: тім’яні, скроневі, непарні: лобова, потилична, клиноподібна, решітчаста

Плоскі

Захист головного мозку від пошкоджень

— лицьовий відділ

Парні: верхньощелепна, носова, слізна, вилична, піднебінна, нижня носова раковина.

Непарні: нижньощелепна, леміш, під’язикова

Плоскі

Захисна, подрібнення їжі

Скелет тулуба:

— хребет;

Хребці: шийні (7), грудні (12), поперекові (5), крижові (5), куприкові (4-5)

Короткі

Захисна, опорна

— грудна клітка

Грудні хребці (12), ребра (12), грудна кістка

Короткі,плоскі

Захисна, участь у дихальних рухах

Скелет верхньої кінцівки:

— пояс верхніх кінцівок

Лопатка (2), ключиці (2)

Плоскі

Слугує опорою для верхніх кінцівок, з’єднує їх зі скелетом тулуба

— вільна кінцівка

Плече — плечова кістка. Передпліччя — ліктьова, променева кістки.

Кисть — кістки зап’ястка, п’ястка, фаланги пальців

Трубчасті

Короткі

Рука як орган руху і праці

Скелет нижньої кінцівки:

— пояс нижніх кінцівок;

Парні: тазові, сідничні, лобкові

Плоскі

Слугує опорою для нижніх кінцівок і з’єднує їх зі скелетом тулуба

— вільна кінцівка

Стегно — стегнова кістка.

Гомілка — велика і мала гомілкові кістки

Стопа — кістки передплесна, плесна, фаланги пальців

Трубчасті

Короткі

Опорна, рухова

Відділи тіла

Групи м’язів

Назви м’язів

Характер роботи

Функції

Голова

Жувальні

Жувальний, скроневий крилоподібний

Довільний

Рух нижньої щелепи

Мімічні

Лобний, колові м’язи рота і очей

Довільний

Зміна виразу обличчя, мовленнєва артикуляція

Тулуб

Потиличний, спинні, грудні, черевні, міжреберні.

Спинні: широкий трапецієподібний, ромбоподібний

Довільний

Підтримання тулуба у вертикальному положенні.

М’язи — згиначі і розгиначі. Рух тіла. Дихальні рухи

Верхня кінцівка

Двоголовий, триголовий, дельтовидний, м’язи кисті

Довільний

М’язи — згиначі і розгиначі рук. Рух у просторі

Нижня кінцівка

Кравецький м’яз, чотириголовий, двоголовий, литковий

Довільний

М’язи — згиначі і розгиначі ніг

Внутрішні органи

Серцевий м’яз.

М’язи стінок судин, кишечника, шлунка, м’язи шкіри

Мимовільний

Скорочення серця.

Скорочення стінок порожнистих органів, рух крові

Ознаки

Еритроцити

Лейкоцити

Тромбоцити

Розміри, мкм

7-8

7-20

2-5

Кількість в 1 мм³

4-5 млн

6-8 тис.

200-400 тис.

Будова клітини

Червоні без’ядерні клітини, що мають вигляд круглих двовгнутих дисків, містять білок гемоглобін

Білі кров’яні амебоподібні клітини з різною формою ядер

Кров’яні без’ядерні тільця

Місце утворення

Червоний кістковий мозок

Червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли

Червоний кістковий мозок

Тривалість функціонування

3-4 місяці

3-5 днів

5-7 днів

Місце відмирання

Селезінка, печінка

Печінка, селезінка. Місце, де йде запальний процес

Селезінка

Функції

Переносять кисень і беруть участь у виділенні з тканини вуглекислого газу

Фагоцитують бактерії та залишки клітин, виробляють антитіла

Беруть участь у процесі зсідання крові

Група крові

Аглютиногени

Аглютиніни

Донор

Реципієнт

І (0)

немає

α і β

I; II; III; IV

І

II (А)

А

β

II; IV

I; II

ІІІ (В)

В

α

III; IV

I; III

IV (АВ)

А, В

немає

IV

I; II; III; IV

Що відбувається в серці

І фаза (0,1 с)

Систола передсердь

ІІ фаза (0,3 с)

Систола шлуночків

III фаза (0,4 с)

Діастола

Передсердя

Скорочуються

Розслабляються

Розслабляються

Шлуночки

Розслабляються

Скорочуються

Розслабляються

Стулкові клапани

Відкриті

Закриті

Відкриті

Півмісяцеві клапани

Закриті

Відкриті

Закриті

Рух крові

З передсердь у шлуночки

Із шлуночків у судини

В передсердя і шлуночки

Вдих

Видих

Спокійний

— Зовнішні міжреберні м’язи скорочуються;

— об’єм грудної порожнини збільшується;

— тиск у легенях зменшується;

— повітря надходить до легень і розтягує їх

— Зовнішні міжреберні м’язи і діафрагма розслаблюються;

— ребра опускаються;

— об’єм грудної порожнини і легенів зменшується;

— тиск у легенях підвищується;

— повітря виходить з легень

Глибокий

— крім міжреберних м’язів і діафрагми, одночасно скорочуються м’язи грудей і плечового поясу

— скорочення внутрішніх міжреберних і черевних м’язів

Відділ

Основні процеси, що відбуваються

Кінцеві продукти

Ротова порожнина

Подрібнення їжі, часткове розщеплення крохмалю

Продукти неповного розщеплення крохмалю, невелика кількість глюкози

Шлунок

Розщеплення білків, емульгованих жирів

Білки простої будови, невелика кількість амінокислот

Тонкий кишечник:

— дванадцятипала кишка;

— інші відділи тонкої кишки

— Емульгування жирів на дрібні краплі під впливом жовчі

— Розщеплення жирів

— Подальше розщеплення білків

— Розщеплення крохмалю та інших складних вуглеводів

Завершення розщеплення білків, жирів, вуглеводів. Всмоктування продуктів розщеплення

Гліцерин, високомолекулярні жирні кислоти

Поліпептиди, амінокислоти

Глюкоза

Амінокислоти, глюкоза, гліцерин і жирні кислоти

Товстий кишечник

Всмоктування води. Формування калових мас

Речовини

Добова потреба

Білки

85 г (важка фізична праця — 160 г); з них 48 г тваринного походження

Жири

100 г (з них 30 г рослинного походження)

Вуглеводи

380-430 г

Вітаміни

Продукти, що містять вітаміни

Прояви авітомінозів

Добова норма, мг

А (ретинол)

Їжа тваринного походження — вершкове масло, риб’ячий жир, ікра, печінка, яєчні жовтки, молоко. Рослинного походження: морква, шпинат, перець, помідор

Сповільнюється ріст організму й волосся, порушується формування зубів, уражаються легені, кишечник. Захворювання — куряча сліпота (слабкий зір у сутінках)

1-2

B₁ (тіамін)

Чорний хліб, вівсяна крупа, яєчні жовтки, печінка

Втрачається апетит, людина швидко втомлюється, стає дратівливою, в неї порушується діяльність нервової системи. Захворювання бері-бері (порушення нервової системи)

2-3

В₂ (рибофлавін)

Рибні продукти, печінка, молоко, гречана крупа

Порушується діяльність нервової системі, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки ротової порожнини

2-4

С (аскорбінова кислота)

Плоди, зелені частини рослин — шипшина, чорна смородина, лимон, помідор, цибуля, часник. Цитрусові

Кістки стають крихкими, виникає біль у суглобах, настає недокрів’я, на слизових оболонках рота з’являються виразки, зуби розхитуються і випадають. Захворювання цинга

75-100

D (протирахітний)

Риб’ячий жир, ікра, печінка, яєчні жовтки

Зменшується вміст солей у кістках, скелет формується неправильно, знижується опірність організму захворюванням — розвивається рахіт

1-2

Орган

Будова

Функції

Нирки

Коркова речовина — нефрони.

Мозкова речовина.

Ниркова миска.

Ворота нирки

Утворення первинної сечі.

Реабсорбція води, глюкози.

Утворення вторинної сечі.

Регуляція кров’яного тиску.

Синтез гормонів

Сечоводи

Парні трубки завдовжки до 35 см, вислані епітелієм

З’єднують ниркову миску з сечовим міхуром

Сечовий міхур

Мішок, стінки якого складаються з гладеньких м’язів

Накопичує сечу, при скороченні стінок сеча виділяється назовні

Сечівник

Трубка, стінки якої складаються з гладеньких м’язів

Виводить сечу у зовнішнє середовище

Відділ головного мозку

Розміщення сірої речовини

Функції

Довгастий мозок

Ядра в товщі білої речовини

Провідна — проведення збудження до кори.

Рефлекторна — розташовані центри безумовних рефлексів жування, ковтання, кашлю, чхання, блювання.

Регулює травлення, дихання, кровообіг

Мозочок

Кора та підкоркові ядра

Координація рухів і регуляція м’язового тонусу

Середній мозок

Ядра

Проводить збудження до кори і від неї. Підтримує тонус м’язів, бере участь у збереженні рівноваги тіла та орієнтувальних рефлексів

Проміжний мозок: — таламус;

Ядра

Проводить збудження від усіх рецепторів у кору, здійснює складні рефлекторні дії. Зорові горби. Емоційна поведінка

— гіпоталамус

Керує вегетативними реакціями організму, регулює діяльність гіпофіза. Виробляє біологічно активні речовини

Передній мозок

Кора, ядра в товщі білої речовини

Аналізаторна функція: відчуття, сприйняття, аналіз рухів. Утворення тимчасових умовнорефлекторних зв’язків. Вищі психічні функції: свідомість, мовлення, вольові процеси, почуття

Частка

Функції

Потилична

Сприймає і аналізує зорові подразнення

Скронева (2)

Сприймає і аналізує слухові подразнення

Тім’яна (2)

Сприймає і аналізує шкірні подразнення (температура, тиск)

Лобова

Регуляція довільних м’язових рухів. Мовленнєва регуляція

Симпатична система

Парасимпатична система

Збуджується під час переходу від стану спокою до стану фізичного і психічного напруження

Збуджується під час переходу від стану напруження до стану спокою

Прискорює ритм і збільшує силу скорочень серця

Уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця

Звужує артерії, підвищує кров’яний тиск

Розширює артерії, знижує кров’яний тиск

Зменшує перистальтику і секрецію органів травлення

Посилює перистальтику і секрецію органів травлення

Розслаблює сечовий міхур

Скорочує сечовий міхур

Розширює зіницю ока

Звужує зіницю ока

Посилює частоту дихання

Знижує частоту дихальних рухів, підтримує повільне, але глибоке дихання

Збільшує споживання кисню організмом

Зменшує споживання кисню організмом

Збільшує кількість цукру в крові

Зменшує кількість цукру в крові

Залоза

Місце розміщення

Гормони

Вплив на організм

Норма

Гіперфункція

Гіпофункція

Гіпофіз

Біля основи мозку

Адренокортикотропний.

Гонадотропний, ростові

Мобілізує захисні сили організму; регулює діяльність статевих залоз, ріст

Гігантизм, акромегалія

Карликовість

Щитоподібна залоза

Спереду від дихального горла

Тироксин (містить йод)

Регулює обмін речовин, підвищує збудливість нервової системи

Базедова хвороба

Мікседема, кретинізм (у дитячому віці)

Надниркові залози

На верхівках нирок

Адреналін, норадреналін, кортикостероїди

Підвищують захисні і пристосувальні реакції організму. Регулюють обмін мінеральних і органічних речовин

Раннє статеве дозрівання, різке підвищення кров’яного тиску

Бронзова хвороба

Підшлункова залоза

Біля дванадцятипалої кишки

Інсулін, глюкагон

Регулює вміст глюкози у крові, синтез глікогену з глюкози

Шок (супроводжується судомами та втратою свідомості)

Цукровий діабет

Орган

Будова

Функції

Око (очне яблуко)

Білкова оболонка

Зовнішня фіброзна оболонка

Захисна, підтримує форму

— рогівка

Прозора передня частина білкової оболонки

Проникна для світла

Судинна оболонка

Серединна оболонка, пронизана кровоносними судинами

Живлення ока

— райдужна оболонка

Передня частина судинної оболонки, має пігментне забарвлення

Надає колір очам

— зіниця

Отвір у райдужній оболонці, оточений м’язами

Регулює кількість світла, розширюючись та звужуючись

— кришталик

Двоопукла лінза

Фокусує промені світла

— склисте тіло

Прозоре середовище густої консистенції

Пропускає промені світла

Сітківка

Шар пігментних клітин: палички і колбочки

Палички — рецептори, що сприймають форму.

Колбочки — колір

Сліпа пляма

Місце виходу зорового нерва із сітківки

Жовта пляма

Місце найбільшої гостроти зору (розташовані світлосприймаючі клітини)

Зоровий нерв

Нервові клітини кори, від яких починаються волокна зорового нерва, з’єднані з відростками фоторецепторів

Сприймає збудження і передає його у зорову зону кори головного мозку (потилична частка)

Допоміжний апарат

Повіки, брови, вії, слізні залози, кон’юнктива

Захисна, зволоження рідиною, очищення від мікробів

Орган

Будова

Функції

Зовнішнє вухо

Вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, барабанна перетинка

Вловлює звукові коливання та спрямовує їх

Середнє вухо

Порожнина, заповнена повітрям. Три слухові кісточки: молоточок, коваделко, стремінце. Овальне вікно. Євстахієва труба відкривається у носоглотку

Проведення звукових коливань зі зменшенням амплітуди і збільшенням сили звука

Внутрішнє вухо

Порожнина, заповнена рідиною. Завитка, кортіїв орган

Рідина коливається, волоски клітин передають коливання на основну мембрану завитки. Збудження проходить по волокнах слухового нерва

Орган рівноваги

Вестибулярний апарат: три півколові канали з овальним і круглим мішечками, заповненими рідиною

Сприймають положення тіла у просторі. Передають збудження в довгастий мозок, після чого виникають рефлекторні рухи, що приводять тіло в нормальне положення

Ектодерма

Ентодерма

Мезодерма

Епідерміс шкіри, нігті, волосся, потові залози, нервова система, епітелій рота, носової порожнини, анального отвору, зубна емаль

Епітелій стравоходу, шлунка, кишечника, трахеї, бронхів, легень, печінка, підшлункова залоза; епітелій жовчного міхура, щитоподібна залоза

М’язи, дерма, сполучна тканина, кістки, хрящі, дентин зубів, кров і кровоносні судини, нирки, сім’яники, яєчники