Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

42. ЖИВОПИСНІ ТВОРИ Т. ШЕВЧЕНКА. ОФОРТИ З «ЖИВОПИСНОЇ УКРАЇНИ» НА ІСТОРИЧНУ ТЕМАТИКУ

Одніє ю з перлин української національної графіки є «Живописна Україна». Це альбом офортів Шевченка. Офорт — це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток із такої гравюри.

Шевченко прагнув видавати по 12 естампів кожного року, але через брак грошей цей грандіозний задум здійснити не зміг. Вдалося видати лише один альбом, куди ввійшло шість естампів замість запланованих дванадцяти: «У Києві», «Видубецький монастир», «Судна рада», «Свати», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року». Ось офорт «У Києві». На передньому плані — крутий берег Дніпра, що густо поріс розкішними вербами, а внизу — Дніпро, димить невеличкий пароплав. На тлі природи люди: жінки одягаються після купання, граються діти на березі, старенький дідусь сперся на ціпок, радіє, що може погрітися на сонечку.

Роботу над підготовкою малюнків до задуманого видання Т. Г. Шевченко почав у 1843 р. під час першої подорожі в Україну. Із цих підготовчих робіт збереглися ескізи, етюди і начерки.

Три інші офорти — «Видубицький монастир», «Старости» та «Казку» Шевченко мав закінчити в серпні: «...ще гри будуть готові у августі». Проте в серпні Шевченко зміг закінчити лише офорт «Казка».

Щоб остаточно закінчити роботу над виданням, у цьому ж місяці Шевченко звернувся до Товариства заохочування художників із проханням надати йому грошову допомогу: «...беру смелость просить о помощи в предпринятом мною деле. И почту себя счастливым, ежели общество благоволит мне дать возможность от[п]ечатать первые два выпуска, состоящие из 6-ти эстампов, в количестве 600-т зкземпляров».