Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

41. ЖИВОПИСНІ ТВОРИ Т. ШЕВЧЕНКА. «КАТЕРИНА». 1842 Р.

Такого епізоду, який ліг в основу живописного полотна, у поемі немає, як немає і образу діда. Це самостійний твір на спільну з поемою тему і побудований відповідно до специфіки образотворчого мистецтва.

Картина являє собою рівнобедрений трикутник (постать Катерини), уписаний в овал, до якого входить зображення москаля-вершника, собачки, діда, стовбура та гілок крислатого дерева. Чітко простежуються традиційні для академічних композицій діагоналі. Постать знеславленої дівчини — не лише композиційний, а й смисловий центр твору. Модельована теплими фарбами, вона різко контрастує із силуетно зображеною постаттю москаля на коні зліва та затіненою частиною картини. Порівняно з величною постаттю Катерини він виглядає мізерним, іграшковим. Холодний, зеленкувато-синій тон підсилює трагедію дівчини-покритки, її сумний настрій. Упадає в око і співчутливий погляд діда. Відірвана гілка на землі символізує скалічене молоде життя.

Прагнучи до посилення емоційного звучання твору, автор поетизує героїню, свідомо прикрашаючи її. На дівчині святковий одяг: біла з довгими пишними рукавами сорочка, барвиста плахта, червоний фартух, із прикрашеної вінком голівки спадають, розвиваючись на вітрі, довгі червоні стрічки.

Шевченко творив свою картину далеко від рідної України, тому не мав змоги малювати з натури. Але український одяг дівчини, характерний краєвид надають картині виразного національного колориту.