Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

31. ІКОНА «ВОЗНЕСІННЯ БОГОРОДИЦІ». З ІКОНОСТАСУ ЦЕРКВИ ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА МОНАСТИРЯ СКИТ МАНЯВСЬКИЙ. Й. КОНДЗЕЛЕВИЧ

Й. Кондзелевич народився в 1667 р. в м. Жовкві, а номер близько 1740 р. У молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано в 1636 р. луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським.

До XVIII ст. цей монастир уважався оплотом православ’я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж основним заняттям Кондзелевича був іконопис, хоча є намагання приписати йому ряд портретів. У 1710 р. в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцькою Хресто- Воздвиженського братства, а в 1713 р. його повторно обирають на цю посаду.

У 1698—1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського.

У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою «Богородчанський іконостас» (зберігається з 1924 р. в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові), згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Богородиці».