Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х - У 80-ТІ РОКИ XVII СТ.

28. ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКОГО МОНАСТИРЯ В ЧЕРНІГОВІ. 1679—1695 РР.

Троїцько-Іллінський монастир — чоловічий 11 православний монастир у Чернігові, заснований близько 1069 р. Антонієм Печерським.

Головною спорудою нового монастиря став Троїцький собор, збудований за проектом Іоанна Баптиста (Зауера) в 1679— 1695 рр. Складний об’єм споруди, де злиті воєдино композиційні принципи давньоруської, української та західноєвропейської культової архітектури, завершується п’ятьма банями і з заходу двома верхами квадратних кутніх веж.

Собор тринавовий, шестистовпний, триабсидний з чітко виділеним трансептом і сімома банями: дві з них — над сходовими вежами, що фланкують західний фасад. Собор перекрито системою коробових і хрестових склепінь.

Троїцький собор має ще кілька характерних прикмет, важливих для подальшого розвитку цього архітектурного типу. В екстер’єрі — це активність силуету, у якому сім бань композиційно підтримані фронтонами вигадливих обрисів, а також фасадна пластика, яка є вільною композицією символічно трактованих ренесансно-барокових ордерних форм із застосуванням пілястр, півколон, сандриків тощо. Троїцький собор послужив зразком при спорудженні Спасо-Преображенського собору Мгарського монастиря під Лубнами.

Декоративне вбрання собору, що вирішене в барочному стилі, підкреслює урочистий вигляд центрального об’єму храму.