Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

ПЕРЕДМОВА

Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України має на меті виявити та оцінити рівень навчальних досягнень учнів із предмета, а також ступінь підготовленості випускників шкіл до подальшого навчання у вищих навчальних закладах. Тестові завдання ЗНО з історії України мають перевірити поряд з іншими загальнопредметними та історичними вміннями такі ваші вміння: називати та розпізнавати найвідоміші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові відмінності пам'яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині.

Програма ЗНО з історії України має додаток — перелік пам’яток архітектури та образотворчою мистецтва, обов’язкових для розпізнання абітурієнтами.

На сторінках посібника зображення та описи пам'яток наводяться у хронологічному порядку — за історія ними епохами; пронумеровані так само, як і в зазначеному переліку. Зображення пам’яток подані у двох варіантах — кольоровому та чорно-білому (зменшеному). Кольорове зображення створює більш достовірний образ пам’ятки, але в зошитах ЗНО, із якими треба буде працювати під час тестування, розміщуються зменшені чорно-білі зображення.

Грунтовної підготовки, успішного складання тестування і вступу до омріяного вищого навчального закладу вам щиро бажають усі, хто доклав зусиль до видання цього посібника!

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ (ПЕРША ПОЛОВИНА XI СТ.). СУЧАСНИЙ ВИГЛЯД

Софійський собор — всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису XI ст. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира — хрестителя Русі.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

Фрески прикрашають усі стіни собору. Крім релігійних сюжетів, на них зображено життя княжого двору: воєнні виправи, лови, вистави скоморохів (мандрівних акторів) та ін.

Оздоблюють храм і різні орнаменти, переважно рослинного характеру. Мозаїчні композиції Софійського собору виконані зі смальти, спектр якої налічує 177 кольорових відтінків на золотистому тлі.

При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам’ятний знак (скульптор І. Кавалерідзе).

За свою багатовікову історію собор знав неодноразових пограбувань, пожеж, багаторічних запустінь, ремонтів і перебудов. У 1240 р., під час загарбання Києва ордами Батия, Софійський собор уцілів, однак був пограбований і спустошений.

Відродження собору пов’язане з іменами видатних діячів України, серед яких Петро Могила та Іван Мазепа. Софійський собор зберігає художній спадок кількох поколінь. Він знаходиться в центрі мальовничого монастирського ансамблю XVIII ст., зведеного у стилі українського бароко.