Географія. Міні-довідник. ЗНО

Австралія

Площа суходолу — 7,7 млн км². Населення — 25 млн осіб. Найвища точка над рівнем моря — г. Косцюшко, 2 228 м. Найнижча точка від рівня моря — рівень озера Ейр, -16 м. Найдовша річка — Дарлінг, 2 740 км. Найбільше озеро — Ейр. Найбільший острів — Нова Гвінея.

Материк Австралія розташований у південних широтах східної півкулі. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині.

Материк омивають Індійський і Тихий океани. На заході біля берегів Австралії проходить холодна Західно-Австралійська, а на сході — тепла Східно-Австралійська течії. Теплі води Південної Пасатної течії проходять уздовж північного узбережжя континенту. Холодна течія Західних Вітрів омиває південні береги материка.

Уздовж північно-східних берегів материка на 2 тис. км простягається найбільший у світі кораловий Великий Бар’єрний риф (його утворенню сприяли температурні умови коралового моря (+20 ... +24 °С упродовж року).

Крайніми точками материка є:

• північна — мис Йорк (11 ° пд. ш.; 143° сх. д.);
• південна — мис Південно-Східний (38° пд. ш.; 146° сх. д.);
• західна — мис Стіп-Пойнт (26° пд. ш.; 144° сх. д.);
• східна — мис Байрон (27° пд. ш.; 153° сх. д.).

Берегова лінія порізана слабо. Великі моря, що омивають береги Австралії — Коралове та Тасманове. Найбільшими затоками є: Велика Австралійська та Карпентарія. Найбільші півострови: Кейп-Йорк та Арнемленд. Найвідоміші острови біля берегів материка: Нова Гвінея, Тасманія, Нова Зеландія.

Австралія була відкрита лише на початку XVII ст. голландцями. Першим у 1606 р. на західне узбережжя півострова Кейп-Йорк висадився Вілем Янсзон. Абел Тасман здійснив мандрівку вздовж північних, західних та південно-західних берегів. У другій половині XVIII ст. відбулося друге відкриття Австралії англійцем Джеймсом Куком. Метью Фліндерс у XIX ст. здійснив перше плавання навколо материка та з’ясував його розміри.

Українці почали селитись в Австралії з 1820 р.

Геологічна будова

Більша частина Австралії розташована в межах давньої Австралійської платформи, що сформувалась в архейську та протерозойську ери. Отож, це єдиний материк, на якому немає діючих вулканів, а землетруси бувають украй рідко й традиційно не мають руйнівної сили. На заході материка розташовуються виступи кристалічного фундаменту давніх докембрійських платформ (щити).

Рельєф

Рельєф Австралії є практично рівнинний. Середня висота материка над рівнем моря становить усього 215 м.

У західній частині материка розташоване Західноавстралійське плоскогір’я заввишки 400-600 м, де ведуть видобуток корисних копалин магматичного походження: залізних та нікелевих руд, золота. На південному сході плоскогір’я переходить у Центральну низовину, яка в районі озера Ейр прогинається нижче рівня океану.

На сході материка вздовж узбережжя простяглися дуже зруйновані давні палеозойські гори — Великий Вододільний хребет. На крайньому південному сході гори досягають найбільшої висоти і мають назву Австралійські Альпи з найвищою точкою Австралії — г. Косцюшко (2 228 м).

Клімат. Води суходолу

Клімат материка дуже посушливий та жаркий через проходження серединою Австралії південного тропіка. Австралія лежить повністю в південній півкулі, тому найтеплішим місяцем на материку є січень, найхолоднішим — липень.

На клімат Австралії впливають постійні вітри — південно-східні пасати.

Територія Австралії розміщена у чотирьох кліматичних поясах — субекваторіальному, тропічному, субтропічному та помірному.

Річки

Через надзвичайну посушливість клімату, материк бідний на поверхневі води. Більше половини (60 %) поверхневих вод Австралії належать до басейну внутрішнього стоку, решта — до басейну Індійського та Тихого океану.

Річка Мюррей з притокою Дарлінг — найбільші річки Австралії. Вони беруть початок на Великому Вододільному хребті й належать до басейну Індійського океану. Головне джерело їх живлення — дощове. Влітку Дарлінг пересихає. Мюррей, який додатково живиться талими снігами з гір, міліє, але повністю не позбавляється води. Велика частина материка не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки — кріки.

Озера

Озера Австралії безстічні і засолені. Найбільше озеро материка — Ейр — реліктового походження, часто висихає, а його дно вкривається кіркою солей. Озеро називають «мертвим серцем Австралії».

Під поверхнею материка виявлено близько 30 артезіанських басейнів. Найбільший з них — Великий Артезіанський басейн під Центральною низовиною, що займає більше половини площі материка. Протягом року вода в ньому тепла (близько +30 °С) та слабо солона, але придатна для використання.

Природні зони. Рослинний і тваринний світ

Через особливості клімату типова широтна зональність природних зон Австралії порушується. Тут спостерігають явище природної секторності — зміни природних зон від узбережжя вглиб материка.

Найбільші площі на материку займає природна зона пустель, що сформувалися в умовах тропічного та субтропічного континентального клімату з бідним зволоженням.

Ґрунти — тропічні пустельні. Переважають колючі чагарники — скреб, що складається з акацій та невисоких евкаліптів. З тварин поширені сумчаста миша, сумчастий кріт, сумчастий пацюк, червоний кенгуру, земляний заєць, дика собака дінго, плащоносна ящірка, ему, багато змій.

Савани та рідколісся формуються в умовах субекваторіального клімату. Тут сформувались червоно-бурі, коричневі та сіро-коричневі ґрунти. Серед рослин переважають трави — кенгурова трава, голуба трава, окремими гаями ростуть баобаби, зонтичні акації, евкаліпти, пляшкове дерево. З тварин поширені велетенський кенгуру, ему, єхидна, біля водойм — качкодзьоб.

Вузьку смугу на східному узбережжі до Великого Вододільного хребта займають ліси: на півночі — вологі тропічні, на півдні — перемінно-вологі. Тут в умовах надмірного зволоження сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти, червоноземи та жовтоземи. На них ростуть австралійський горіх, червоний кедр, клен, велетенські евкаліпти. З тварин поширені коала, качкодзьоб, деревний кенгуру (валлабі), птахи (какаду, райські пташки, лірохвіст, сміттєві кури, казуари — найбільші нелітаючі птахи Австралії).

В Австралії збереглися тварини, які вимерли на інших материках. У першу чергу це дві групи примітивних ссавців: сумчасті (кенгуру, коала, вомбат та інші) та яйцекладні (єхидна та качкодзьоб). Тут зовсім немає хижаків (крім собаки дінго), копитних та мавп.

Населення

Австралія — найменш заселений материк. Середня щільність населення становить 2,5 осіб/км². Корінні жителі — аборигени Австралії — становлять близько 1 % населення.

Австралійський Союз належить до групи високорозвинених країн переселенського типу. Столиця держави — Канберра.