Географія. Міні-довідник. ЗНО

Сільське господарство

Сільське господарство є особливою галуззю економіки. Воно пов’язане із забезпеченням населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

За останні десятиріччя знизилася частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті світу. Нині цей показник для розвинених країн коливається у діапазоні до 2 % (Англія, Німеччина, США, Бельгія, Австрія, Японія); від 3 до 6 % (Італія, Австралія, Нідерланди, Фінляндія). У країнах, що розвиваються, сільськогосподарське виробництво відіграє значно більшу роль. Частка сільського господарства у ВНП може бути в 4-5, а то й у кільканадцять разів вищою. Так, для більшості азіатських країн вона становить 20-40 %, а для країн Центральної Африки — понад 40 %.

У сільському господарстві 99 % продукції виробляють рослинництво і тваринництво. Інші галузі — аквакультура (розведення риби, молюсків тощо), використання комах (шовківництво, бджільництво) — відіграють незначну роль.

Співвідношення рослинництва й тваринництва залежить від кількох чинників: рівня індустріалізації країни (в Північній Америці та Європі — високомеханізоване тваринництво), природних умов (пасовищне тваринництво в посушливих та напівпустельних районах), етнічні та релігійні особливості тієї чи іншої країни (іслам забороняє вживати свинину, індуїзм — убивати корів).

Основу сільськогосподарського виробництва становлять земельні ресурси. Усі сільськогосподарські угіддя на Землі займають 1/3 суходолу або 4,5 млрд га.

Трохи більше 10 % суходолу або 1,5 млрд га становлять орні землі та землі під багаторічними насадженнями, 20 % суходолу перебуває під луками й пасовищами.

Найбільші площі земель, що використовують у землеробстві, розташовані в Азії (до 35 % світових площ). Найбільш розораною є Західна й Центральна Європа, де в середньому під землеробство використовують 30 % землі, хоча є території, де цей показник перевищує 50 % (Україна, Італія, Польща, Угорщина, Нідерланди, Данія).

Рослинництво

Рослинництво виробляє значну частину продукції, що безпосередньо споживає людина (близько 30 % органічної маси) та які використовують для годівлі тварин (солома, полова, висівки, жом тощо), що, у свою чергу, дають цінні продукти харчування.

Найважливішою галуззю рослинництва є зернове господарство. Нині у світі виробляють понад 2,0 млрд т зерна. У структурі світового виробництва збіжжя провідне місце належить кукурудзі (1/3 виробництва зернових), рису (1/4 виробництва зернових), пшениці (1/4 виробництва зернових), 1/5 — на всі інші зернові (ячмінь, овес; жито, просо і сорго).

Найбільше зернових виробляють в Азії, у Північній Америці та в Європі — понад чотири п’ятих світового виробництва. Країнами-лідерами за вирощуванням пшениці є Росія, Україна, Казахстан, Франція, ФРН, Італія, США, Канада, Китай, Індія, Туреччина, Пакистан.

Кукурудзи в світі щорічно збирають 600 млн т. Найбільшими її виробниками є США (40 % світового збору). Багато кукурудзи збирають також у Китаї, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Франції, Індії. Рису щорічно вирощують до 600 млн тонн, з яких до 35 % дає Китай і 20 % — Індія.

Технічні культури вирощують щоб отримати сировину для промислового виробництва: прядивні, або волокнисті (бавовник, льон, джут), олійні, каучуконосні, цукристі (цукрова тростина, цукровий буряк), лікарські культури (валеріана, рум’янок), частково картопля, чайний кущ, кавове дерево, какао дерево та ін.

Найголовнішою з волокнистих та основною технічною культурою є бавовник, який культивують у 80 країнах світу. При його переробці, крім волокна, паперу, з насіння одержують бавовняну олію, яку використовують і для харчування, і для технічних цілей. Основними районами поширення бавовнику є засушливі субтропіки між 20° і 40° пн. ш. Найбільші виробники — Китай, США, Пакистан, Індія, Узбекистан, Бразилія, Туреччина, Аргентина, Туркменістан, Греція, Єгипет і Австралія (понад 85 % бавовнику світу). За останні роки вирощували до 19-20 млн т волокна бавовнику на рік.

Льон. Серед видів льону найбільше поширений льон-довгунець, який вирощують на волокно, та льон-кудрявець, з насіння якого виготовляють олію. Найбільші площі льону-довгунця має Росія, Україна, Білорусь, а також Китай, Аргентина, Індія та Канада.

Серед технічних культур популярною у світі є соя, яку вирощують для отримання кормового білка. Крім протеїну, вона містить жири, мінерали, цукор і крохмаль. Відходи від переробки сої використовують для відгодівлі худоби. Найбільшими виробниками сої є США (майже 50% світового виробництва), Бразилія, Аргентина. Важливою олійною культурою є соняшник. Найбільшими виробниками є Аргентина, Україна, Російська Федерація.

Важливе місце серед технічних культур займають каучуконоси. Вони накопичують у своїх тканинах молочний сік — латекс, який використовують для виробництва натурального каучуку. Основну масу натурального каучуку дає культурна гевея, яку вирощують на плантаціях Південно-Східної Азії. Найбільшими його виробниками залишаються Індонезія, Таїланд і Малайзія.

Серед цукроносних найбільш популярними у світі є цукрова тростина й цукровий буряк. Цукрова тростина — культура тропіків і субтропіків, цукровий буряк — помірного поясу. Вирощування цукрової тростини проводять переважно у країнах, що розвиваються (Бразилія, Індія, Китай Таїланд, Мексика), а цукровий буряк — у розвинених країнах — Франції, США, Німеччині; сюди також варто віднести Україну. Великі площі цукрового буряка розташовані в Китаї, Туреччині, Польщі, Росії. На початку XXI ст. у світі виробляли до 140 млн т цукру.

Картопля завезена в Європу з Південної Америки. Її використовують як сировину для крохмально-мелясової, спиртової промисловості, корм для худоби. Вона також є цінним харчовим продуктом. Нині головні масиви картоплі розташовані у Центрально-Східній та Західній Європі, Російській Федерації, Китаї, Польщі, США, Україні.

Чай — технічна культура, листя якої здавна використовували як ліки та для приготування найбільш поширеного у світі легкотонізуючого напою. Батьківщина чаю — Китай. Найбільшими виробниками є Індія, Китай, Шрі-Ланка, Кенія, Індонезія, Туреччина. В середньому за останні роки виробляють близько 3 млн т чаю.

Кава — плід зеленого кольору, росте на тропічних кущах, походить з Африки. В Ефіопії ще й нині є дикі зарості кущів кави. Ця тропічна культура потребує великої кількості вологи (2-3 тис. мм на рік). Світове річне виробництво — понад 6 млн т. Найбільшими виробниками бобів кави є Бразилія, Колумбія, Індонезія, Мексика, Ефіопія. Основними районами виробництва кави є країни Південної Америки, які дають понад 1/3 його світового виробництва.

Какао — невелике шоколадне дерево, росте у тропіках. Зони його поширення майже збігаються з розміщенням кави. Батьківщиною какао є Мексика, а найбільшим виробником у світі — Кот-д’Івуар. Нині великим виробником бобів какао є Індонезія, Бразилія, Гана.

Тваринництво

Тваринництво — галузь сільського господарства, що займається розведенням і вирощуванням сільськогосподарських тварин для виробництва тваринницької продукції. У багатьох країнах тваринництво посідає провідне місце у сільськогосподарському виробництві.

Провідною галуззю продуктивного тваринництва є скотарство. Поголів’я основних видів продуктивної худоби розміщене на земній кулі нерівномірно. Найбільше худоби зосереджено в Азії (понад третину від загальної кількості), Південній Америці, Африці, Європі. Найбільші поголів’я худоби серед країн свічу мають Бразилія та Аргентина. За кількістю худоби на одного жителя попереду Австралія, Південна і Північна Америка.

Найпродуктивнішу молочну худобу розводять у країнах Західної Європи, США, Канаді. Найбільше молока виробляють у Європі (35,0 %), країнах Центрально-Східної Європи (21,5%) і Північної Америки (18,3%). Худобу чисто молочного напрямку утримують в економічно високорозвинених країнах переважно у приміських зонах великих міст та агломерацій.

М’ясо-молочне скотарство поширене в помірному поясі з інтенсивним сільським господарством, а також у посушливих районах. М’ясний напрямок скотарства розвивається там, де природні умови мало сприяють розведенню молочної худоби. Воно може бути більш екстенсивним (Аргентина, більша частина Австралії) та інтенсивним (США), але у наведених країнах скотарство характеризується високою товарністю.

Щодо виробництва м’яса, то серед регіонів світу переважає Північна Америка (26,4 %) та Європа (21,1 %).

Свинарство — галузь тваринництва, що займається розведенням свиней для отримання м’яса, сала, а також сировини для промисловості (шкура, щетина, жири та ін.). Поголів’я свиней у світі постійно зростає. Найчисленніше воно в Азії, зокрема в КНР, в Західній Європі, США.

Вівчарство — галузь тваринництва для отримання вовни, шкіри та м’яса. У світі нараховують близько 350 порід овець. Розрізняють тонкорунний, напівтонкорунний, грубововняний, м’ясо-вовняний і каракулевий напрямки вівчарства. Найціннішою для промисловості є вовна тонкорунних овець. Її використовують для виготовлення вищих сортів вовняних тканин. Більшу частину овець випасають у напівпустельних і пустельних районах світу (значна частина Австралії, Північна і Південна Америка, Західний Китай, Туреччина, Іран, Афганістан). Отари овець світу нараховують понад 1 млрд голів.

Перспективною галуззю тваринництва є спеціалізоване інтенсивне птахівництво м’ясного та яєчного напрямку. Воно зосереджене в країнах з певними традиціями споживання цієї продукції та в районах з міцною кормовою базою (розвинені країни світу). Побічний продукт галузі — пух, пір’я.