Географія. Міні-довідник. ЗНО

Хімічна промисловість

Хімічну промисловість можна поділити на гірничо-хімічну, промисловість (хімію) органічного синтезу та основну хімію. Особливістю хімічного виробництва є те, що на одних і тих же підприємствах можуть використовувати сировину як органічного, так і неорганічного походження, домінування безперервних технологічних процесів, кінцева продукція яких може теж бути вихідною сировиною або складником для інших хімічних виробництв. Для розвитку й розміщення хімічної промисловості дуже важливим чинником є наявність сировинної бази, яка дуже різноманітна: вугілля, коксівний природний газ, нафта, супутні нафтові гази, солі (кухонна або калійна), природна сірка, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії тощо.

Чимало галузей хімічної промисловості потребують значної кількості палива та енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору — до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.

Найбільш повно хімічна промисловість представлена у розвинених країнах світу (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія). Домінують США (19% світової продукції), які є найбільшим виробником наукомістких видів хімічної продукції. За виробництвом хімічних волокон США посідають перше місце у світі (понад 1/4 світового виробництва). З 2010 року до світових країн-лідерів з виробництва хімічної продукції долучився Китай, який посідає зараз другу позицію та виробляє 15% світового виробництва продукції даної галузі.

На сьогодні у світі сформувались три потужні регіони хімічної промисловості — Азія (понад 40%), Європа разом з Росією (30%) та Північна Америка (20%).

Хімічна промисловість у країнах «третього світу» має свою специфіку. Ці країни потенційно володіють багатими ресурсами — нафтою, природним газом, фосфоритами, природною сіркою та ін., однак свої можливості вони не використовують. А промисловість, що існує, майже повністю зорієнтована на експорт.