Географія. Міні-довідник. ЗНО
Північно-Західний економічний район
ЕГП і загальна характеристика території району
Район розташований на крайньому північному заході на межі з Білоруссю та Польщею, до його складу входять Волинська й Рівненська області. Це найменший за територією та кількістю населення економічний район країни. Площа району становить 40,3 тис. км2, що становить 6,7 % території держави. Населення — 2,2 млн. осіб (4,8 % від загальноукраїнського показника).
Галузі спеціалізації Північно-Західного економічного району: харчова й легка промисловість, машинобудування, електроенергетика, сільське господарство.
Населення
У Північно-Західному економічному районі коефіцієнт «приросту» становить -1 %о, що є найнижчим показником вимирання населення по регіонах України.
Щільність населення в районі набагато нижча від пересічної української і становить 54,5 осіб/км2; вищою вона є в Рівненській області — 57 осіб/км2.
Частка міського населення становить 48,6 %. Найбільшими містами району є: Рівне (250 тис. осіб), Луцьк (216 тис. осіб), Ковель (69 тис. осіб), Нововолинськ (53 тис. осіб).
В національному складі населення Північно-Західного економічного району переважають українці — 94 %; 4,4 % припадає на росіян. Проживають також білоруси, євреї, поляки.
Природні умови та природні ресурси
В орографічному відношенні на території Північно-Західного економічного району виділяють північну заболочену частину Поліської низовини, а на півдні — Волинську височину, яка порізана балками та річковими долинами.
Клімат району помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом.
Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново-підзолисті та їхні відміни, дернові та лучні ґрунти.
Район добре забезпечений водними ресурсами. Більшість річок — притоки Прип'яті й належать до басейну Дніпра. Незначна кількість річок відноситься до басейну Західного Бугу. Багато озера карстового походження у північно-західній частині Рівненської області, на межиріччі Західного Бугу та Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовими заплавними озерами є Біле та Люб'язь, які лежать у заплаві Прип’яті.
Район добре забезпечений лісовими ресурсами. Лісистість становить 40-45 %. Тут поширені хвойні та мішані ліси.
Волинський економічний район відносно бідний на запаси мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів найважливіше значення мають запаси вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Є також поклади торфу (Бурське, Морочив, Семерне та ін.). У Волинській області виявлено Локачинське родовище природного газу. Серед запасів мінеральних ресурсів основне місце займають будівельні матеріали. Тут переважають ресурси осадового походження (вапняки, крейда, мергелі, піски та ін.). На півночі Рівненської області виявлено запаси фосфоритів і розпочато видобуток цієї сировини. Каолінові глини є в Дерманьському родовищі. Є значні поклади базальтів і граніту в Рівненській області.
Господарський комплекс району
В Україні район виділяється виробництвом лляних тканин, деревостружкових плит, мінеральних добрив, цементу, автомобілів, льону-довгунця, картоплі та молочно-м’ясних продуктів.
Машинобудування району має неметаломісткий характер. У районі розвивається автомобілебудування, яке представлене Луцьким заводом. У Рівному діє завод, що виготовляє запасні частини для тракторів.
Електроенергетика Волині представлена Рівненською АЕС, що розташована в м. Вараші.
Хімічна промисловість орієнтована переважно на споживача й представлена Рівненським виробничим об’єднанням «Азот» (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак тощо). Крім того працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк), Здолбунівський і Корецький пластмасові та Дубнівський гумотехнічних виробів.
Важливою у районі є лісова та деревообробна промисловість, а також лісохімія. В регіоні сформувався Волинський і Камінь-Каширський лісопромислові комплекси (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський). Діють Костопільський домобудівний завод, Оршівський, Смизький та Клеванський деревообробні комбінати, меблеві фабрики в Рівному, Костополі, Дубно, Острозі, Радивилові, Сарнах. Лісозаготівля зосереджена в районах Дубровиці й Цумані. Великі деревообробні комбінати й меблеві фабрики працюють у Ковелі, Луцьку, Рівному, Сарнах. Сірникова фабрика працює в Березному.
Легка промисловість орієнтується на льонокомбінати та фабрику нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Дубровиці, Зарічному та ін. Виробництво штучної шкіри зосереджено в Нововолинську, Ковелі.
Харчова промисловість. М’ясна промисловість орієнтується, крім сировини, і на споживача: Луцьк, Нововолинськ, Ковель, Рівне і Дубно. Молочні підприємства поширені на всій території економічного району: Луцьк, Рівне, Дубно, Сарни, Гоща та ін.
Важливою для господарства району є промисловість будівельних матеріалів, зокрема виробництво цементу та шиферу в Здолбунові, залізобетонних виробів та конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. У Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м’яку покрівлю, ізоляційні матеріали. Є кілька великих підприємств з обробки базальту та граніту (Костопільський, Сарненський, Рокитнянський райони Рівненської області). Діють склоробні заводи в Костополі та Рокитному.
Сільське господарство. Район вирізняється значним площами, зайнятими під технічні культури та картоплю. Посіви зернових культур зосереджені в південній частині району.
Тваринництво характерне вирощуванням ВРХ та свиней.
Транспортний комплекс
Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне та міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також Ковель, Здолбунів, Сарни.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України