Географія. Міні-довідник. ЗНО

Столичний економічний район

ЕГП і загальна характеристика району

До складу району входять Київська, Житомирська та Чернігівська області, які разом охоплюють територію 89,9 тис. км², що становить 14,9% площі України. Тут проживає 6,9 млн осіб (разом з м. Київ).

Район є лідером з виробництва точного неметаломісткого машинобудування, продукції харчової промисловості, шпалер, льонарства, вовняних тканин, а також видобутком нафти та лісозаготівлею.

Галузями спеціалізації є: електроенергетика, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування та металообробка, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.

Київ, як столиця, зумовлює сучасне вигідне транспортно-географічне положення району. До неї сходяться залізниці, автомагістралі, річкові шляхи.

Населення

У Столичному економічному районі проживає 15,2 % населення України. Його чисельність за роки незалежності невпинно зменшується. Приріст населення тут від’ємний (-7,4 %о), особливо в сільській місцевості (-17,3 %о).

На території району проживають люди понад 100 національностей. Переважна більшість з них (82 %) — українці.

Пересічна щільність населення району становить 76,7 осіб/км².

Більшість населення району (66,5 %) проживає у міських поселеннях. Найвищий показник урбанізації у Київській області (82,2 %), чому сприяє наявність тут м. Києва (2 868,7 тис. мешканців на 01.01.2015 р.) Значно менша частка міських жителів у Чернігівській (60,8 %) та Житомирській (57 %) областях. Навколо Києва формується міська агломерація, яка охоплює, крім ядра, низку міст-супутників (Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Васильків, Боярка, Фастів та ін.). Великими містами району є також Житомир (271 тис. осіб), Чернігів (300 тис. осіб).

Рівень безробіття становить 6,8 %.

Природні умови та ресурси

В орографічному відношенні район має вигляд хвилястої рівнини із загальним нахилом до центру району. Тут сходяться три великі орографічні одиниці: Поліська та Придніпровська низовини, а також Придніпровська височина.

Територія розташована в зоні західного перенесення повітряних мас. Клімат району помірно-континентальний з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м’якою зимою.

Територією району протікає близько 600 річок. Усі вони належать до басейну Дніпра, протяжність якого в межах району, становить 246 км. Головними ріками є також Десна, Прип'ять, Тетерів, Сейм, Остер, Ірпінь, Трубіж.

Чимало в районі невеликих озер, особливо в долинах річок Уборть (Житомирська область) і Снов (Чернігівська). На території району є 111 водосховищ, у тому числі Київське і значна частина Канівського.

Великі площі в районі займають болота.

Ґрунти в межах району досить різноманітні за механічним складом та фізико-хімічними властивостями. На півночі, у поліський частині району, поширені дерново-підзолисті, а в долинах річок — дерново-оглеєні, лучні та болотні ґрунти. У південній частині району переважають темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, відміни сірих лісових ґрунтів, які за правильної агротехніки є сприятливими для вирощування різних сільськогосподарських культур.

Мінеральні ресурси Столичного економічного району

Серед паливних ресурсів переважає нафта. Відкрито 21 родовище нафти, найбільшими з яких є Прилуцьке, Леляківське, Богданівське, Гнідинцівське у межах Донецько-Дніпровського нафтогазоносного району. Поклади бурого вугілля розробляють у західній частині району (Коростишівське родовище). У поліській частині району найбільші в Україні поклади торфу. Особливо багаті на нього Чернігівська (найбільші родовища — Замглайське, Ірванцівське, Смолинське) та Житомирська (понад 700 родовищ, 2 % території) області.

З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (титанові руди). На їх базі працює Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (Житомирська область).

З будівельних корисних копалин переважає будівельний та оздоблювальний камінь. У межах кристалічного масиву містяться всесвітньо відомі родовища рожевих, червоних і сірих гранітів (Омелянівське, Лезниківське, Соколовогірське, Крошнянське, Коростишівське, Житомирське, Богуславське, Синявське та ін.), лабрадоритів і габро. Найбільш поширені вони в Житомирській області (Головине, Кам’яний Брід, Городище, Синій Камінь, Турчанка, Рудня, Кам'янка та ін.).

У районі зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України. Найбільші їх поклади в Коростенському, Олевському, Коростишівському родовищах.

На території району виявлено унікальні родовища мармуру, який має високі облицювальні якості, кварцитів (Овруцьке родовище), пірофілітових сланців (Овруцький район).

У районі є поклади коштовних каменів: гірського кришталю, гранату, топазу, аметисту, опалу, халцедону, берилу (Володар-Волинський район Житомирської області), яшми (Овруцький район).

Загальна площа лісового фонду району становить 2,4 млн га, лісистість території — 26 %. За видовим складом насадження сосни становлять 59 %, дуба — 20 %, берези — 13,5 %, поширені також вільха, осика, граб, ясен, ялина.

Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угруповань, наявність численних водних об’єктів, а також джерел мінеральних вод (Миронівка, Біла Церква, Березань, Бровари Київської області; Березна, Ладинка Чернігівської області; Овруч, Верхівця, Денишів, Новоград-Волинський Житомирської областей), багато культурно-історичних пам’яток визначають роль району як важливого рекреаційного регіону України. Однак використання рекреаційного потенціалу дуже обмежене внаслідок забруднення його території радіоактивними речовинами.

Господарський комплекс району

Металообробка та машинобудування працює на привізній сировині з Придніпровського та Донецького районів.

У структурі машинобудування важливим є виробництво будівельних машин та устаткування (Чернігів, Київ, Васильків, Овруч, Новоград-Волинський). Район є одним з найпотужніших в Україні з точного машинобудування, виробництва радіо-, електроприладів, радіоелектроніки (Київ, Чернігів, Біла Церква). Транспортне машинобудування спеціалізується на складанні легкових автомобілів (Чернігів), літаків (Київ), мотоциклів та велосипедів (Київ, Чернігів). На Київському авіаційному заводі АНТК ім. Антонова налагоджено також випуск тролейбусів. Річкові судна виготовляють у Києві.

Легка промисловість представлена текстильною, швейною, трикотажною, взуттєвою промисловістю. На підприємствах Чернігівської та Житомирської областей здійснюється переробка льону-довгунця. Бавовняна промисловість у районі представлена фабриками в Коростені, Новгород-Сіверському, Прилуках, Коростишеві, Чернігові. Шовкова промисловість представлена єдиним в Україні підприємством з виробництва натурального шовку в Києві. Дарницький шовковий комбінат випускає шовкові тканини з хімічного волокна. Трикотажна промисловість представлена в Києві, Білій Церкві, Броварах, Житомирі (панчішні вироби), Овручі, Прилуках та ін. Найбільші підприємства шкіряної промисловості розташовані у Василькові (дубильне підприємство), Бердичеві, Києві, Житомирі (хутро), Прилуках (шкіргалантерея), Ірпені. Взуттєва промисловість розташована в Києві, Прилуках, Бердичеві, Чернігові, Житомирі, Білій Церкві.

Харчова промисловість представлена цукровою, молочною, маслосироробною, спиртовою, овочеконсервною, пивоварною галузями та виробництвом безалкогольних напоїв.

Найбільші підприємства овочеконсервної промисловості розташовані в Ніжині, Києві, Житомирі, Бердичеві, Овручі, Білій Церкві.

Важливе місце в районі посідає хмелярство та переробка хмелю. Хмелефабрика, розташована в Житомирі, виробляє 75 % хмелю, який використовують у пивоварній промисловості України. Пиво безалкогольна промисловість діє в Києві, Чернігові, Житомирі, Бердичеві та Фастові.

М’ясна промисловість має високий рівень концентрації виробництва: Житомир, Новоград-Волинський, Бердичів, Київ, Чернігів, Біла Церква, Прилуки, Бахмач, Ніжин та ін.

Кондитерська промисловість району охоплює підприємства Києва, Житомира, Чернігова, що входять до концернів «Рошен» і «Житомирські солодощі».

Важливе значення мають паперова та деревообробна промисловість. На неї припадає 25,0 % загальнодержавного виробництва. Заготівлю деревини проводять практично на всій території району; центрами меблевої промисловості є Житомир, Малин, Бердичів, Чернігів, Київ, Біла Церква, Коростень, Новоград-Волинський. Паперові фабрики працюють у Житомирі, Коростишеві, Малині, Чижівці. В Корюківці діє фабрика технічного паперу, на якій виробляють шпалери, в Обухові — картонно-паперовий комбінат, у Чернігові — картонажно-поліграфічна фабрика. Целюлозу виробляють у Малині, Обухові, Корюківці та Києві.

Лісохімічна підгалузь представлена скипидарно-каніфольним заводом у Коростені, а також підприємствами з виробництва дьогтю, хвойної ефірної олії, скипидару в Тетереві та Клавдієво-Тарасовому.

Значне місце в господарстві району посідає хімічна промисловість, особливо виробництво штучних волокон (Чернігів, Житомир, Київ) та пластмас — у Броварах, Києві, Прилуках, Фастові. Заводи гумотехнічних виробів працюють у Києві, Білій Церкві та Ніжині. У Білій Церкві, крім того, розташований шинний комбінат (ТМ «Росава»), азбестовий завод. Лакофарбова підгалузь розташована в Києві, а також у Житомирі, Коростені. Побутові хімічні вироби виготовляють на спеціалізованих хімічних підприємствах Києва, Ніжина, Коростеня, а також на хімкомбінатах Чернігова.

Господарство району базується на потужній електроенергетиці. Тут розташовані Трипільська ДРЕС, Київські ГЕС, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Чернігівська, Житомирська, Білоцерківська, Бердичівська ТЕЦ. У Вишгороді (біля Києва) діє ГАЕС.

Сільське господарство. Із загальної площі району 67 % зайнято під сільськогосподарські угіддя, в структурі яких значна частина припадає на ріллю (69 %).

У структурі посівних площ найбільшу частку займають зернові культури (48 %), передусім озима пшениця, жито, ячмінь, овес та просо. З технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам та льону. У Житомирській області зосереджено 85 % плантацій українського хмелю.

Посіви картоплі поширені практично на всій території району, найбільші — у приватних господарствах його центральної частини.

У структурі тваринництва переважають скотарство, свинарство, птахівництво. Допоміжними галузями є ставкове рибництво, бджільництво та звірівництво (вирощування песця).

Транспортний комплекс

Провідна роль в районі відводиться автомобільному транспорту. На нього припадає близько 60 % вантажоперевезень та до 50 % перевезень пасажирів. Протяжність автострад з твердим покриттям становить понад 25 тис. км.

За питомою вагою вантажо- та пасажироперевезень залізничний транспорт дещо поступається автомобільному. Загальна протяжність доріг становить 2,9 тис. км при пересічній щільності 23 км на 1 000 км² території. Міжнародне значення мають залізничні колії Москва — Київ — Козятин — Львів, з відгалуженнями на Прагу, Варшаву й Будапешт, Кишинів — Вінниця — Київ — Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону — Дніпро — Київ — Коростень — Гомель. Великими залізничними вузлами є Київ, Фастів, Чернігів, Ніжин, Житомир, Коростень та ін.

Трубопровідний транспорт у районі перебуває на другому місці за обсягами перевезень. Територією району проходять газопроводи Дашава — Київ — Москва, з відгалуженнями на Чернігів, Новгород-Сіверський, Шебелинка — Полтава — Київ, Уренгой — Ужгород, нафтопроводи «Дружба», Гнідинці — Кременчук.

Наявність на території району таких великих водних артерій, як Дніпро, Десна, Прип’ять, дає змогу розвивати річковий транспорт, переважно для перевезення сипучих вантажів. Частково цими річками здійснюють і міждержавні перевезення (між Російською Федерацією та Білоруссю). Основні річкові порти — Київ та Чернігів.

Повітряний транспорт функціонує на основі міжнародного аеропорту «Бориспіль» та «Жуляни» (Київ).