Географія. Міні-довідник. ЗНО

Північно-Східний економічний район

ЕГП і загальна характеристика району

Північно-Східний економічний район охоплює територію трьох адміністративних областей: Харківської, Полтавської та Сумської, які займають площу 59,1 тис. км² або 9,8 % території України.

Основні галузі спеціалізації району — машинобудування й металообробка, хімічна, харчова та легка промисловість.

Головна риса економіко-географічне положення району — близькість до паливно-металургійної бази України (Придніпров’я та Донбасу) й зосередження тут ЛЕП і трубопроводів, що мають міждержавне та міжрайонне значення.

Населення

У Північно-Східному економічному районі проживає 5,3 млн. осіб (на 1.01.2015 р.).

Для району характерний високий рівень смертності (16,5 %о), що перевищує пересічний український показник (16,2 %о). Природній «приріст» від’ємний — -9,0 %о.

Населення на території району розташоване нерівномірно. Середній показник щільності становить 61,8 осіб/км²; тобто вона нижча від пересічної української. Найбільшою є щільність населення в Харківській області — 87,0 осіб/км². Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1,45 млн осіб).

Великими містами є Суми (270 тис. осіб), Конотоп (90), Шостка (80 тис. осіб), Полтава (300 тис. осіб), Кременчук (226 тис. осіб).

Рівень урбанізації в районі становить 68,6 %.

Природні умови та ресурси

Північно-Східний район розташований у східній частині зони мішаних лісів, лісостеповій зоні та північній частині степової зони — це єдиний економічний район України, що розташований у всіх трьох природних зонах.

Рельєф району характеризується пониженням абсолютних висот у південно-східному напрямку. На території району розташовані Середньоросійська височина (на північному сході), Полтавська рівнина та Придніпровська низовина (на південному заході).

За агрокліматичним районуванням район входить до складу недостатньо вологої теплої зони. Клімат характеризується ознаками континентальность Річна кількість опадів не перевищує 550 мм. Континентальність клімату зростає з заходу на схід і південний схід.

Ґрунтовий покрив характеризується зміною в зональному відношенні. Для Полісся характерними є дерново-слабопідзолисті, дерново-середньопідзолисті та сірі лісові ґрунти. У Лісостеповій частині, яка займає переважну більшість району, поширені чорноземи типові та чорноземи опідзолені. На півдні району, у степовій зоні поширені чорноземи звичайні.

Для поширення корисних копалин в Північно-Східному економічному районі визначальним є наявність тут Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної провінції з своїми родовищами: Анастасівське (найбільше в Україні родовище нафти), Бугроватівське, Качанівське, Рибальське (Сумська область), Розбишівське, Зачепилівське, Кибинцівське, Новогригорівське, Опішнянське, Полтавське, Сагайдацьке (Полтавська область), Дружелюбівське, Ходіївське (Харківська область); нафтові: Гадяцьке, Диканське, Західно-Хрестищенське, Малишівське, Котелевське, Радченківське, Солоське, Семенцівське, Солохо-Диканське, Яблунівське (Полтавська область), Березівське, Глинсько-Розбищівське, Єфремівське, Кигичівське, Матвіївське, Щебелинське, найбільше в Україні родовище газу (Харківська область).

Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди (запас руди 4,5 млрд т). На цих рудах працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Окрім того, в Сумській області поширений торф (Бачихівське, Клевенське, Єзуцьке, Удайське родовища). Поблизу м. Ромни є значні поклади кам’яних солей. У Харківській області є поклади бурого вугілля (Новодмитрівське родовище), цементної сировини (крейди, глини), гірничо-хімічної сировини (фосфоритів), нерудної сировини для металургії (вапняк флюсовий, пісок). Є також значні поклади мінеральних вод: Миргородське (Полтавська обл.), Березівське (Харківська область).

Господарський комплекс району

Найбільш розвиненими галузями промисловості є машинобудування та металообробка. Машинобудування представлене енергетичним та електротехнічним машинобудуванням, яке зосереджено в Харкові, Полтаві, Сумах, Глухові; транспортним машинобудуванням (Ізюм, Кременчук); сільськогосподарським машинобудуванням: Харків (тракторний завод, завод тракторних двигунів, моторобудівний завод), Суми, Охтирка. Автомобілебудування представлене в Кременчуку. Літакобудування розвинуте в Харкові.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, хімреактиви, барвники та є однією з ключових галузей промислового розвитку району. Підприємства хімічної галузі зосереджені в Харкові (пластмаси, лаки, фарби, побутова хімія); Кременчуку (нафтопереробний завод, виробництво технічного вуглецю, автомобільних шин); Сумах (фосфорні добрива, сірчана кислота, отрутохімікати, лакофарбова продукція); Шебелинці (хімреактиви). У районі виробляють 30 % сірчаної кислоти, 12% каустичної соди України.

Харчова промисловість району за переробляє місцеву сільськогосподарську сировину: зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. Розвиненими є цукрова, спиртова, олійна, борошномельно-круп’яна, м’ясна, молочна та інші галузі харчової промисловості. Серед них найголовніша — цукрова промисловість, яка виробляє близько 20 % цукру України. Тут розташовано 39 цукрових заводів (серед них — Охтирський, Глухівський, Конотопський, Лебединський, Роменський, Карлівський, Кобиляцький, Оржицький). Лохвицький цукровий комбінат в Полтавській області є одним з найпотужніших в Україні. Цукрорафінадне виробництво зосереджене в Сумах.

На третьому місці в районі за вартістю виробленої продукції є легка промисловість. Значного розвитку набули текстильна, хутрова та шкіряно-взуттєва галузі. Найбільшими центрами є Харків (тут розташоване найбільше в Україні хутрове об’єднання), Полтава, Суми, а також Ромни, Лубни, Кременчук, Охтирка, Лебедин, Куп’янськ.

Паливно-енергетичний комплекс розвивається на базі власних природного газу й нафти, вугілля з Донбасу та гідроенергії Дніпра. На Північно-Східний район припадає 20 % загальнодержавного виробництва енергії. Найбільше електростанції: Зміївська ДРЕС, Чугуївська, Сумська ДРЕС.

У межах району розвинена нафтопереробка. Вона здійснюється на Кременчуцькому нафтопереробному заводі, що входить до транснаціональної компанії «Укртатнафта».

Комплекс будівельної індустрії представлений Балаклійським цементно-шиферним комбінатом та Кременчуцькою базою будівельних матеріалів. У Полтаві, Мерефі розвинена скляна й фарфоро-фаянсова промисловість. Підприємства будівельної індустрії розташовані по всій території району.

Сільське господарство

На Північно-Східний економічний район припадає 14% загальнодержавного валового збору зерна та виробництва м’яса, 24 % — цукрових буряків.

Основною зерновою культурою є озима пшениця. Решта площ зайняті під ячмінь, жито, гречку, кукурудзу.

Висока питома вага технічних культур (15,5 %), найважливіші серед яких цукрові буряки та соняшник.

В тваринництві розводять велику рогату худобу молочно-м’ясного напрямку, м’ясо-сальні та сальні породи свиней. Птахівництво району сконцентроване біля великих міст. У районі розвинені також рибальство, бджільництво та шовківництво.

Транспортний комплекс

Транспортний комплекс району представлений всіма видами.

Загальна довжина залізних доріг сягає 3,2 тис. км, при середній щільності 37,5 км/1000 км². Крім обласних центрів великими вузлами є Кременчук, Конотоп, Лозова. Головні залізниці: Київ — Полтава — Донецьк; Харків — Полтава — Кременчук; Харків — Полтава — Київ; Москва — Харків — Донбас. Залізничними вузлами є Лозова, Кременчук, Конотоп, Полтава.

Загальна довжина автомобільних шляхів району досягає 24 тис. км. Через територію району проходять важливі автомагістралі міждержавного та міжнародного значення: Москва — Харків — Сімферополь; Київ — Ростов-на-Дону. Важливими транспортними артеріями є Дніпро та його притоки Сула, Псел і Ворскла. На Дніпрі розташований великий річковий порт Кременчук.

Добре розвинутим є трубопровідний транспорт (газопроводи «Союз», Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ та нафтопроводи Мічуринськ — Кременчук, Гнідинці — Кременчук). Поступово відроджується авіаційний транспорт.