Географія. Міні-довідник. ЗНО

Економіко-географічні райони України

Географічний події праці та економічне районування

Особливості способу життя, функціонування та розвитку господарства в різних частинах однієї країни обумовили проблему її поділу, що дістала в науковій літературі назву районування. Районування — це складний процес просторового впорядкування інформації, вид географічної таксономізації (поряд з зонуванням та ареалоутворенням), що дозволяє глибше зрозуміти особливості розташування досліджуваних явищ та об’єктів і їх територіальної організації.

Донецький економічний район

ЕГП і загальна характеристика району

До складу Донецького економічного району входять Донецька та Луганська області. Площа району становить 53,2 тис. км², або 9 % території країни. На території району напередодні війни проживало 6,6 млн. осіб (1.01.2014), що становить 14,5 % населення України. Тут розташована найбільша за чисельністю населення область України — Донецька (4 343,9 млн. осіб). Також район характеризується найвищою в Україні щільністю населення — 124 особа/км².

Галузі спеціалізації району — вугільна, електроенергетична промисловість, чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість і промисловість будівельних матеріалів.

В орографії поверхні району основну роль відіграють Донецький кряж, Приазовська височина та Приазовська низовина, Придонецька терасова рівнина.

Клімат району континентальний, з холодною зимою та сухим, жарким літом.

Більшу частину займають звичайні середньогумусні чорноземи, трапляються лугові, дерново-глейові, алювіальні, солонцюваті та супіщані ґрунти.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. Головною водною артерією є р. Сіверський Донець. Озер в районі небагато. У Донецькій області поблизу Слов’янська є група солоних озер.

Мінерально-ресурсний потенціал Донецького економічного району є доволі багатим. Основою його є кам’яне вугілля. У південно-східній та східній частині басейну (Ровеньки, Сніжне, Торез, Хрустальний) залягає переважно енергетичне вугілля — антрацит, на заході та північному заході (Добропілля, Алчевськ, Горлівка, Вугледар) — високоякісне коксівне вугілля.

У межах Луганської області є запаси природного газу (Краснополівське, Слов’яносербське, Борівське), але вони незначні.

У районі є залізні руди (Приазов'я). З кольорових металів є родовища цинку (Костянтинівна). Перспективне значення мають родовища нефелінових руд, сієнітів, флюориту, ртуті (Микитівна). Район має найбільші в Україні запаси гіпсу (Михайлівське, Пшеничне, Бахмутське родовища в Донецькій області). Серед нерудних корисних копалин є величезні запаси кам’яної солі — Бахмутське, Слов'янське родовища в Донецькій області. Великі запаси доломітів, флюсових вапняків (Оленське, Новотроїцьке), вогнетривких глин (Часовоярське, Новорайське), мергелів (Бахмут).

У Старобільському районі Луганської області наявне єдине в Європі родовище флюориту.

Населення

Щільність населення в Донецькій області до 2014 р. становила 164,0 особи/км², у Луганській — 87,0 осіб/км². Обидві області дуже урбанізовані (Донецька — 90,4 %, Луганська — 86,5 %). У Донецьку проживає близько 1 млн осіб, Луганську — 446 тис. осіб. Більшість поселень утворюють міські агломерації: Донецько-Макіївську, Горлівсько-Єнакіївську, Бахмутську та ін.

У районі триває вимирання населення: середньорічний «приріст» становить -8,2 %о; серед сільського населення — -11,3 %о.

Катастрофічно зменшилось число мешканців області впродовж 2014-2016 рр., що було спричинено бойовими діями та вимушеною міграцією.

Національній склад населення: 52 % — українці, 44 % — росіяни, 2 % — греки та 1,2 % — білоруси.

Господарський комплекс району

Донецький економічний район належить до найпотужніших у господарському комплексі України.

Вугледобувна промисловість. Донецький кам’яновугільний басейн — головний постачальник енергетичного й технологічного палива для підприємств України. Кам’яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають площу близько 50 тис. км².

З вуглевидобутком у Донбасі тісно пов’язана електроенергетика. Майже 35 % електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Діє потужна лінія електропередачі Донбас — Західна Україна. Тут розташована низка потужних ДРЕС: Вуглегірська, Старобешівська, Слов’янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). Характерно, що в районах розташування електростанцій надзвичайно загострилась екологічна ситуація.

Металургія. Основні центри чорної металургії району сконцентровано в Маріуполі, Макіївці, Алчевську, Єнакієвому, Донецьку, Краматорську, Костянтинівці, Харцизьку, Дружківці, Луганську.

Кольорова металургія представлена Бахмутським заводом з обробки кольорових металів, об’єднанням «Донецьквторкольормет» та Микитівським ртутним комбінатом.

Хімічна та нафтохімічна промисловість району випускала до 2014 р. понад 30 % продукції галузі. Розвинута содова промисловість (Слов’янський та Бахмутським заводи). З коксохімічною промисловістю, що розвивається на базі кількох потужних підприємств (Ясинуватський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Авдіївський коксохімічні заводи), пов’язано виробництво азотних добрив. Гумова промисловість розвивається в Лисичанську, Донецьку, Макіївці, Сєвєродонецьку, Костянтинівні, Горлівці. Неорганічні кислоти виробляють у Горлівці, Сєвєродонецьку, Лисичанську.

Машинобудування регіону дає 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування є профілюючим і розвивається для потреб металургії, гірничодобувної галузі. На машинобудування припадає до 20 % промислової товарної продукції району. У Донецьку, Луганську та Маріуполі налагоджено випуск сільськогосподарських машин та устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі, крім того, розвинене суднобудування, а у Луганську — виробництво металообробного та деревообробного інструменту.

Промисловість будівельних матеріалів. Район посідає перше місце в Україні за виробництвом залізобетонних конструкцій, тут виробляється до 90 % віконного та технічного скла України. Діють великі цементні заводи (Амвросіївський, Краматорський, Єнакіївський, Макіївський).

Сільське господарство району. Серед галузей рослинництва Донецького економічного району найважливішою є зернове господарство. Найважливішими галузями тваринництва є молочно-м’ясне скотарство, свинарство й птахівництво.

Транспортний комплекс

Щільність залізниць у Донецькому економічному районі перевищує 56 км/1000 км², що є найвищим показником в Україні.

На території району сформувалось кілька залізничних вузлів: Донецький, Ясинуватський, Луганський,.

Загальна довжина автомобільних шляхів становить 14 тис. км, в т. ч. з твердим покриттям — 11 тис. км. Головні автошляхи: Донецьк — Дніпропетровськ, Донецьк — Бахмут — Харків, Луганськ — Дебальцеве, Слов’янськ — Бахмут — Дебальцеве — Красний Луч — Ростов-на-Дону.

Вихід до Азовського моря дозволяє розвивати в районі морський транспорт. Головний порт — Маріуполь.

Через територію району проходить газопровід «Союз», а також газопроводи зі Ставропольського краю.