Географія. Міні-довідник. ЗНО

Транспорт і зовнішні економічні зв’язки

Роль і значення транспорту

Транспорт забезпечує переміщення вантажів і населення, а тому він належить до виробничої сфери та сфери послуг. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей.

Транспортний комплекс складається із сухопутного, водного та повітряного видів. У сухопутному виділяють автомобільний, залізничний і трубопровідний; у водному — морський, та річковий. Специфічною галуззю транспортного комплексу є міський пасажирський транспорт.

При аналізі транспортного комплексу виділяють сукупність показників. Одним із них є обсяг перевезень, тобто кількість перевезених вантажів (пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу). Добуток обсягу перевезень на відстань їхнього транспортування називають вантажо- або пасажирообігом і визначають відповідно у тонно-кілометрах і пасажиро-кілометрах.

Одним із важливих показників у географії транспорту є середня відстань перевезень, яку визначають відношенням вантажообігу до обсягу перевезених вантажів (пасажирообігу — до обсягу перевезених пасажирів) і виражають у кілометрах. Для вантажних перевезень середня відстань у залізничному транспорті України становить близько 500 км, трубопровідного і авіаційного — понад 700 км, річкового — близько 200 км, морського — понад 5 000 км, автомобільного — понад 15 км. Використовують у транспорті також поняття собівартість перевезень — розрахунок витрат на транспортування одиниці продукції.

Поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які задовольняють потреби господарства й населення у перевезенні вантажів та пасажирів, утворюють своєрідну транспортну систему країни. Вона утворена лінійними (шляхами сполучення всіх видів транспорту) й точковими елементами (пунктами зосередження вантажо-розвантажувальних робіт), рухомим складом (автомобілями, тепловозами тощо), службою перевезень. Серед точкових виділяють транспортні пункти (залізничні станції, річкові пристані, річкові та морські порти, автостанції, аеропорти) й транспортні вузли (місця сполучення різних чи однакових транспортних шляхів).

Основні види транспорту, їх характеристика, особливості розташування

Залізничний транспорт в Україні посідає перше місце за вантажообігом (58 % усього вантажообігу країни) і за пасажирообігом (55 % усього пасажирообігу країни, 2015 р.). Експлуатаційна довжина залізниць загального користування становить близько 22 тис. км. Середня відстань перевезення однієї тонни вантажів залізничним транспортом становить 500 км, середня відстань перевезення одного пасажира залізничним транспортом — 120 км.

Перша залізниця (Львів — Перемишль) побудована в 1861 р. У 1865 р. прокладено залізницю Одеса — Балта.

Для України середня щільність залізниць становить 38 км на 1 000 км²; у Донбасі — 52 км на 1000 км², а на півдні — 27 км на 1 000 км².

Серед залізниць, які забезпечують внутрішні зв’язки, важливе значення мають: Донбас — Кривий Ріг, Харків — Сімферополь, Київ — Львів, Львів — Одеса, Харків — Херсон, Львів — Чоп. З міжнародних залізничних магістралей основними є: Донбас — Ростов-на-Дону, Харків — Вітебськ, Київ — Москва, Володимир-Волинський — Катовіце, Львів — Краків, Чоп — Прага, Чоп — Будапешт. Найбільші залізничні вузли: Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Львів, Дніпро, Фастів, Жмеринка, Козятин, Апостолове, Конотоп, Коростень та інші.

Автомобільний транспорт має велике значення для перевезення на короткі відстані, хоча собівартість перевезень, порівняно із залізничним транспортом, є вищою. Середня відстань перевезень вантажів — 35 км, одного пасажира — 14 км.

Загальна довжина автомобільних шляхів перевищує 170 тис. км, з яких 164 тис. км — з твердим покриттям.

Найважливіші магістралі: Київ — Брест, Харків — Москва, Дніпро — Сімферополь, Львів — Київ, Київ — Одеса тощо. Майже кожний обласний центр став великим вузлом автошляхів. Найбільші серед них: Київ, Харків, Львів, Дніпро, Донецьк.

Трубопровідний транспорт дає змогу подавати на великі відстані нафту, продукти її переробки, природний газ. Газ становить близько 2/3 обсягів транспортування продукції трубопроводами, менше третини припадає на нафту. Загальна довжина трубопроводів в Україні сягає понад 40 тис. км, з яких 87 % припадає на газопроводи, а 13 % на нафто- і нафтопродуктопроводи. Газопровід уперше в Україні проведений у 1924 р. з Дашави до Дрогобича. Найважливіші нафтопроводи, що подають на підприємства вітчизняну нафту: Долина — Дрогобич, Битків — Надвірна, Охтирка — Гнідинці — Прилуки — Кременчук — Херсон. В Україну подають нафту трубопроводами Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон — Одеса та «Дружба» (протяжність у межах України — 680 км), який транспортує російську нафту в Україну та Європу.

Нафтопроводи нині постачають 94 % усієї нафти, яку споживає Україна. У державі діє 12 нафтопроводів загальною протяжністю 2,6 тис км з діаметром труб 720 мм. Середня відстань транспортування однієї тонни вантажу трубопроводами становить 955 км.

Серед газопроводів внутрішньодержавне значення мають Шебелинка — Київ, Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпро — Кривий-Ріг — Одеса, Угерське — Івано-Франківськ, Глібівка — Сімферополь. Територією України проходять міжнародні газопроводи: «Братерство», «Союз» і «Прогрес», які постачають газ з Росії в Угорщину, Словаччину та країни Західної Європи. У нашу країну газ подається з родовищ Росії та Туркменістану. Загальна довжина газопроводів — 33 тис км.

Міський транспорт представлений трамвайними, тролейбусними, автобусними перевезеннями та метро. Довжина тролейбусних ліній в Україні становила 4,4 тис. км, трамвайних — 2,0 тис. км. Метрополітени діють у трьох містах України: Києві, Харкові, Дніпропетровську (загальна довжина ліній — 101,5 км).

Морський транспорт в Україні розвивається завдяки прямому виходу до Чорного та Азовського морів. Основні порти — Одеса, Чорноморськ, Херсон, Миколаїв, Ізмаїл, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч.

Від 2014 р. відбувається перерозподіл вантажо- та пасажиропотоків в межах української акваторії Чорного та Азовського морів, що викликано військовими діями.

У тісній взаємодії з морським і залізничним транспортом працює річковий.

До основних водних шляхів належать Дніпро з Десною та Прип’яттю, а також Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай.. Найбільшими річковими портами (всього 13) є: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені.

Важливе значення має повітряний транспорт країни. Найбільші серед аеропортів України розташовані в Києві (Бориспіль, Жуляни), Харкові, Львові, Сімферополі, Донецьку.

Понад 60 % повітряних перевезень припадає на міжнародні авіарейси. Так, Київ сполучений авіалініями з 55 країнами.

Зовнішні економічні зв’язки України

Зв’язки держави з іншими країнами світу називають зовнішніми. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові та інші.

Політичні зв’язки виникають у результаті зустрічей керівників держав, парламентів, урядів, а також представників владних структур, громадських організацій. Важливу роль відіграють стосунки з міжнародними організаціями, членом яких є Україна (ООН, Європарламент та ін.), або прагне вступити чи співпрацювати на певних умовах.

Особливо велике значення мають економічні зв’язки, які здійснюють у формі зовнішньої торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, науково-технічною інформацією, послугами.

Зовнішня торгівля — одна з найдавніших форм економічних зв’язків між країнами, яка полягає у вивозі одних товарів за межі держави (експорт) та ввезенні інших з-за кордону (імпорт). Обсяги її, як правило, визначають зовнішньоторговим обігом, тобто сумою експорту та імпорту, виражених у грошовій формі.

Міжнародну спеціалізацію та кооперування здійснюють між підприємствами різних країн. Найхарактерніші вони для машинобудівного комплексу при спільному виробництві деталей, вузлів, готової продукції.

Вкладення капіталів полягає у наданні коштів чи матеріальних ресурсів підприємцями однієї країни для будівництва, переобладнання господарських об’єктів іншої, створення спільних підприємств.

Обмін робочою силою відбувається в результаті виїзду громадян на роботу в інші країни.

Усе більшої ваги у наш час набирає обмін науково-технічною інформацією, тобто найновішими досягненнями в науці, техніці, технології.

Провідне місце в експортних операціях України продовжує займати Росія (18,7%), а також Німеччина (6,2%) та Італія (5,5%), а в імпортних — Росія (37,6 %), Німеччина (9,9 %), Туркменістан (7,6 %).

Серед інших торгових партнерів України помітними імпортерами її продукції є Італія, США, Туреччина, Білорусь, Польща, Угорщина й Болгарія, а експортерами в Україну: США, Білорусь, Китай та Італія.

Експортує Україна переважно продукцію чорної металургії (залізну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хімічної промисловості (самородну сірку, мінеральні добрива), агропромислового комплексу (цукор, олію, масло, м’ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, штучні алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати).

Серед імпортованої продукції основними є нафта, газ, концентрати кольорових металів, промислове устаткування, сільськогосподарська техніка, медичне обладнання, товари хімічної, легкої промисловості, бавовна, ліс, папір, цитрусові, кава та ін.

Зовнішньоекономічні зв’язки України

Для зовнішніх зв’язків держави важливе значення має її економіко- та політико-географічне положення, яке передбачає оцінку розташування у певному регіоні світу, рівня економічного розвитку, політичної орієнтації сусідніх країн, віддаленості від осередків конфліктів, які постійно відбуваються у світі тощо.

Україна географічно розташована у центральній частині Європи, помірному поясі, де найбільшого розвитку досягла сучасна людська цивілізація, де перетинаються транспортні артерії, що простягаються із Західної Європи у Східну Європу та Азію. Політично нашу країну відносять до Східної Європи як таку, що в складі СРСР будувала соціалізм. Сьогодні Україна належить до постсоціалістичних держав, оскільки вона зробила значні кроки в напрямку демократизації політичної системи та становленні ринкової економіки.

Усі сім країн, що мають безпосередній сухопутний кордон з Україною, теж належать до постсоціалістичних, а тому мають значні проблеми у реформуванні економіки та інших сфер життя суспільства. Такі сусідні держави як Польща, Словаччина, Угорщина зробили багато у цьому напрямку, а тому їхні господарські комплекси нарощують випуск конкурентоздатної продукції, зростає загальний рівень життя їх громадян. Ці країни та Румунія впевнено рухаються до вступу в європейські економічні, політичні та військові організації. Інші держави, які утворились унаслідок розвалу СРСР, перебувають у стані затяжної економічної кризи.

З півдня Україна має вихід до внутрішніх Чорного та Азовського морів, де через море її сусідами є Болгарія, Грузія і Туреччина. Перші дві також належать до постсоціалістичних, а Туреччина — до країн з ринковою економікою, що за рівнем розвитку наближається до західноєвропейських держав.

Наша країна відстає від багатьох розвинутих країн світу за технологічним рівнем виробництва, якістю продукції тощо. Але є позиції, за якими Україна є лідером у світі. Так, ми вирізняємось у світовому господарстві чорною металургією, видобутком залізної та марганцевої руди, виробництвом сталі (37,5 млн т), мінеральних добрив (2,5 млн т), видобутком вугілля.

Виділяється Україна в світі й деякою продукцією машинобудування, особливо ракето-космічної техніки, судно- та літакобудування.

Україна посідає помітне місце у світовому виробництві сільськогосподарської продукції. Так, вона посідає сьоме місце у світі (після Китаю, США, Індії, Росії, Франції та Канади) за збором пшениці, п’яте місце (після Росії, Польщі, Німеччини, Білорусі) — за обсягом валового збору жита, шосте — за вирощуванням вівса, четверте — ячменю, третє (після США і Франції) — цукрового буряка, шосте — за вирощуванням картоплі.

З більшістю із перелічених видів продукції Україна намагається вийти на світовий ринок. Зокрема, товари від нас вивозять у 107 країн світу. Однак, близько 80 % обсягу імпорту становить сировина.

Зв'язки держави з іншими країнами світу називають зовнішніми. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові та інші.

Міжнародна спеціалізація та кооперування здійснюється між підприємствами різних країн. Найхарактерніші вони для машинобудівного комплексу при спільному виробництві деталей, вузлів, готової продукції.

Обмін робочою силою відбувається в результаті виїзду громадян на роботу в інші країни.

Важливу роль в економіці країн відіграють міжнародні послуги, серед яких найпоширеніші такі: транспортні, надання фінансових кредитів, обмін туристськими групами і т. ін.

За тривалістю зовнішні зв’язки бувають епізодичні та постійні. Налагодження різноманітних за змістом і формою взаємовигідних, довготривалих зв’язків є важливою передумовою для виходу України з економічної кризи й повноцінного входження у світове співтовариство.

Зовнішньоекономічна діяльність України визначається багатьма чинниками. Серед них важливу роль відіграють політико- та економіко-географічне положення, ресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, галузева структура народногосподарського комплексу, розвинутість транспортної мережі тощо. Основною складовою зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з країнами світу. Зовнішньоторговий обіг після проголошення Україною незалежності помітно знизився. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України становив у 2015 р. 38 млрд доларів США. Характерно, що обсяги експорту та імпорту в Україні є зрівноваженими і становлять по 23 млрд дол. США.

За даними 2015 року, основним торгівельним партнером України є Євросоюз, частка якого в українському експорті становить понад 3 %, імпорту — майже 41 %. Серед країн єврозони основними торгівельними партнерами є Німеччина, Польща та Італія.

Найсуттєвіші експорті поставки серед країн ЄС здійснювалися до Італії (чорні метали, зернові культури, жири та олії), Польщі (чорні метали, руди, шлак) та Німеччини (одяг, тканини). Найбільші імпортні надходження серед країн ЄС здійснювалися з Німеччини (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, транспортні засоби), Польщі (паливо, пластмаси, полімерні матеріали) та Угорщини (паливо, машини, пластмаси, полімерні матеріали).

Помітною у зовнішньоторгівельному обігу є роль Китаю (до цієї країни експортують руди металів, зернові культури, жири та олії, а імпортують — електричні машини, пластмаси, полімери), Туреччини (чорні метали, насіння та плоди олійних рослин, добрива) та Єгипту(експортуються чорні метали, зернові культури, жири та олії).

Дуже важливе значення у зовнішній торгівлі має співвідношення в експорті та імпорті сировини й готових виробів, їхній асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів.

Щодо обміну науково-технічною інформацією, то Україна належить до держав, що переважно отримують наукові послуги. Хоча за міжнародними оцінками, науковий потенціал України є другим за значенням національним багатством після виробничого, однак структура наукового комплексу неефективна, а тому лише 10 % його працює на світовому рівні.

Подібна ситуація і з обсягами міжнародного туризму, які потребують значного розширення, відповідно до значного рекреаційного ресурсного потенціалу країни.

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України