Географія. Міні-довідник. ЗНО

Хімічна промисловість

Значення, місце та роль галузі

Хімічна промисловість виробляє продукцію, використовуючи хімічні методи переробки сировини й матеріалів. Розвиток і розташування галузей чи окремих виробництв хімічного комплексу зумовлені дією різних факторів: сировинного, паливно-енергетичного, водного, трудового, споживчого, екологічного та ін.

Сировинна база

Хімічна індустрія використовує: нерудну мінеральну (хімічну) сировину із земних надр (калійну та кухонну солі, фосфорити, апатити, сірку), паливні мінеральні ресурси (нафту, природний газ, вугілля, сланці), відходи чорної та кольорової металургії, лісової, харчової та легкої промисловості.

Галузева структура хімічної промисловості

Сучасний хімічний комплекс України включає підприємства таких галузей:

• гірничо-хімічна промисловість (видобування сировини);
• основна хімія (виробництво мінеральних добрив, неорганічних кислот, соди, коксохімічне виробництво),
• хімія органічного синтезу;
• промисловість хімічних волокон і ниток;
• промисловість синтетичних смол і пластмас;
• лакофарбова промисловість;
• промисловість синтетичних барвників;
• хіміко-фармацевтична промисловість;
• нафтохімічна промисловість (виробництво продуктів основного органічного синтезу, шинна, гумово-азбестова галузі промисловості).

Географія окремих галузей хімічної промисловості

Гірничо-хімічна промисловість орієнтується на видобуток гірничо-хімічної сировини: сірки, фосфатних і калійних солей. Серед основних родовищ гірничо-хімічної сировини слід виділити Роздільське, Яворівське, Немирівське, Язівське родовища сірки, Калуське й Стебниківське родовища калійних солей, Бахмутське, Слов'янське, Роменське, Сиваське, Солотвинське родовища кам’яної солі, Кролевецъке та Ізюмське родовища фосфоритів.

Основна хімія в Україні спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, кислот і солей. Кальциновану та каустичну соду виробляють у Слов’янську та Лисичанську. Калійні добрива випускають у Калуші й на Стебницькому калійному заводі. Фосфорні добрива з привозних апатитів виробляють у районах бурякосіяння (Вінниця, Суми), а також Одесі і Костянтинівці, Маріуполі. Азотно-тукова промисловість представлена підприємствами в Кам'янському, Горлівці, Сєвєродонецьку, а також у районах споживання добрив (Рівне, Черкаси) та поблизу газопроводів. Виробництво сульфатної кислоти налагоджено у Рівному, Новому Роздолі, Костянтинівці, Кам’янському.

Хімія органічного синтезу охоплює заводи, що виробляють напівпродукти для отримання полімерів (Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Горлівка, Кам’янське, Запоріжжя). Галузь використовує переважно нафтогазову сировину, значно скоротивши застосування відходів переробки деревини, сільськогосподарської сировини, а також вугілля. Найбільшими виробниками смол та пластмас є Донецьк, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Кам’янське, Первомайськ та ін.

Виробництво хімічних волокон залежить від трьох чинників: наявності паливно-енергетичних, водних і трудових ресурсів. Штучне волокно виробляють у Києві, Черкасах, Соколі (Львівська область), синтетичне — у Чернігові.

Лакофарбова промисловість представлена в Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Львові, Бориславі (Львівська область), Чернівцях, Одесі, Сімферополі, Яни Капу (Крим).

Анілінофарбова промисловість забезпечує барвниками поліграфічну, шкіряно-взуттєву, текстильну, харчову та інші галузі господарства. Найбільший центр — Рубіжне (Луганська область).

Нафтохімічна галузь здебільшого розвинута поряд з нафтопереробкою: Бердянськ, Борислав, Кременчук, Лисичанськ, Херсон.

Гумо-азбестова промисловість, що ґрунтується на переробці полімерів. Виробництво шин і гумо-азбестових виробів зосереджені в Дніпрі (ВАТ «Дніпрошина»), Білій Церкві («Росава»), Броварах (Київська область). Гумотехнічні вироби випускають у Києві, Лисичанську, Білій Церкві, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Луцьку, Донецьку, Горлівці, Дубно (Рівненська область), Дашаві (Львівська область), Чернівцях.

Хіміко-фармацевтична галузь займається виробництвом лікарських препаратів (Київ, Харків, Одеса, Львів).