Географія. Міні-довідник. ЗНО

Металургійна промисловість

Структура, місце та роль у господарстві

До складу металургійного комплексу входять чорна та кольорова металургія.

Чорна металургія займається видобутком руд чорних металів (залізних, марганцевих, хромових), виплавкою чавуну й сталі, виробництвом труб, прокату й феросплавів.

До кольорової металургії належать видобуток і збагачення руд кольорових металів (збагачення — це виробничий процес, спрямований на підвищення концентрації корисного елемента в руді), виплавка металів і сплавів, виробництво прокату. До кольорових належать всі інші метали, крім чорних. Серед основних виділяють важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель) та легкі (алюміній, магній, титан) метали. Крім них, галузь переробляє рідкісні (вольфрам, молібден, кобальт, ртуть) та благородні (золото, срібло, платина) метали

Чинники розвитку та розташування. Сировинна база. Географія чорної металургії

Чорна металургія в Україні розвивається за принципом повного циклу і включає: видобування сировини (залізної і марганцевої руди, коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків, вогнетривких глин); збагачення залізної руди, формування її в агломерат; виплавку сталі та чавуну; виробництво готової продукції — виплавку електросталі, виробництво феросплавів та прокату (металеві листи, стрічки, рейки, труби); порошкову металургію, коксохімію, виробництво вогнетривких матеріалів, електродів тощо.

Чавун отримують після першого етапу виплавки залізної руди у доменних та конверторних печах. Через високий уміст вуглецю цей метал крихкий і розтріскується від удару. Після повторної переплавки чавуну в сталеплавильних цехах отримують різні сорти сталі та феросплавів (сплави заліза з іншими металами). З остигаючої сталі отримують заготовки певної форми, але найчастіше — листи, дріт, труби. Цю продукцію металургії називають прокатом.

Розвитку чорної металургії в Україні сприяють такі чинники:

а) близькість розташування родовищ залізної та марганцевої руди до родовищ коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків і вогнетривів;
б) густа мережа шляхів сполучення між родовищами;
в) розвиток металомісткого машинобудування;
г) велика кількість брухту;
д) наявність висококваліфікованих кадрів.

Зараз чорна металургія в Україні належить до основних галузей промисловості, що має експортну орієнтацію. У нашій країні в 2013 р. видобули 12 % залізної руди світу (74 млн т), майже 9 % марганцевої (7,1 млн т), а також виробляли значну кількість чавуну (33 млн т), сталі (28 млн т) та прокату (23 млн т). Хоч в останні роки обсяги виробництва у металургійному комплексі дещо зменшились, але частка у промисловій продукції значно зросла (20,6 %, або перше місце). Щоправда, з початком воєнних дій на сході України ці показники дещо погіршилася.

Україна повністю забезпечує себе власною залізною і марганцевою рудою, коксом, іншими допоміжними матеріалами. Загальні промислові запаси залізних руд становлять 27,4 млрд т. Основний басейн видобутку залізної руди в Україні — Криворізький, де 75 % руди видобувають відкритим способом. У шахті «Гігант-Глибока» руди видобувають з глибини 1 200-1 500 м. Крім багатих залізних руд з умістом Феруму 50-67 %, тут освоюють великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів з умістом Феруму 28-35 %. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінатах.

Запаси Кременчуцького залізорудного району оцінюють у 4,5 млрд т. Тут працює Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат.

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2 % загального видобутку руди України. Його промислові запаси становлять 1,4 млрд т із вмістом Феруму 30-40 %.

Сьогодні відбувається освоєння Білозерського родовища потужністю 2,5 млрд т руди з умістом Феруму до 70 %.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну, що складається з Нікопольського, Інгулецько-Дніпровського, Токмацького районів. Видобуток руди на 75 % ведеться відкритим способом.

У Токмацькому районі (Запорізька область) освоюють родовища марганцевої руди, споруджено першу чергу найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є також Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині (прогнозовані запаси — 600 млн т з умістом руди до 30 %).

Для чорної металургії характерні комбінування та концентрація виробництва.

Флюси й вогнетривкі глини використовують у металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти — в Донецькій (Докучаєвськ, Кальміуське, Первомайський),), Дніпропетровській областях. Потужні заводи вогнетривких глин розташовані в Донбасі й Подніпров’ї. Є також поклади каоліну: Просянівське (Дніпропетровська область), Глуховецьке (Вінницька область), Володимирське (Донецька область)

Основними принципами розташування підприємств чорної металургії є:

1) наближення до сировини;
2) наближення до палива;
3) розташування на шляху між паливом і сировиною.

В Україні реалізовано всі три принципи у формуванні районів чорної металургії: Донецького, Придніпровського, Приазовського.

Найбільшим виробником чорних металів і прокату є Придніпровський металургійний район, де видобувають 95 % залізної і 100% марганцевої руди, виробляють близько 50 % чавуну, сталі й прокату, а також 66 % сталевих труб і 83 % феросплавів. Він сформувався на основі власних залізних руд (Криворізьке, Кременчуцьке, Білозерське родовища), марганцевих руд (Нікопольське і Великотокмацьке), флюсів і вапняків. Тут сформувались п’ять великих промислових вузлів: Дніпровський (Дніпро, Кам'янське, Новомосковськ), Запорізький (запорізькі заводи «Запоріжсталь», електросталеплавильний «Дніпроспецсталь», завод феросплавів), Криворізький (кар’єри, шахти й збагачувальні комбінати залізних руд Кривого Рогу, марганцевих Нікополя, а також металургійні, трубні й феросплавні заводи цих міст). Кременчуцький вузол перебуває в стадії формування. Тут діє лише Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, що працює на рудах Кременчуцького залізорудного родовища. Нікопольський вузол представлений Південнотрубним заводом і заводом феросплавів у Нікополі.

Донецький металургійний район сформувався на базі місцевого високоякісного коксівного вугілля, вапняків, залізної руди Кривого Рогу та нікопольського марганцю. Вода надходить із Сіверського Дінця і каналом Дніпро — Донбас. Найбільшими центрами чорної металургії тут є: Донецьк, Макіївка, Алчевськ, Харцизьк (діють два заводи — сталедротоканатний і трубний). До найбільших в Україні належать: Алчевський комбінат; Алмазнянський, Донецький, Єнакіївський, Краматорський, Костянтинівський і Луганський металургійні заводи; Харцизький та Макіївський трубопрокатні заводи. Усі вони входять до складу трьох металургійних вузлів: Донецько-Макіївського, Єнакіївського та Алчевсько-Алмазнянського.

До складу Приазовського району чорної металургії входять заводи у Керчі та Маріуполі (один із найбільших заводів повного циклу — «Азовсталь»). Руда надходила до Маріуполя із Криворіжжя та Керчі, а коксівне вугілля — з Донбасу. Металургія Приазовського району забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства, частина продукції експортується в інші країни морським шляхом.

Функціонування металургійного комплексу з 2014 р. перебуває в утрудненому стані у зв’язку з військовими діями на сході України.

Кольорова металургія

Перші підприємства кольорової металургії (з виплавки ртуті й цинку) збудовано в Донбасі в 1887 р. — до ладу став Микитівський ртутний завод.

Серед галузей кольорової металургії в Україні провідне місце посідає виробництво легких металів, зокрема алюмінію, на яке припадає 20 % усього виробництва кольорової металургії в державі. Власні запаси цієї сировини в Україні незначні й представлені Високопільським (Дніпропетровська область) і Смілянським (Черкаська область) родовища. Діє алюмінієва промисловість переважно на довізних (з Бразилії, Гвінеї, Ямайки, Австралії) бокситах, які переробляють на Миколаївському глиноземному заводі. Глинозем для подальшої переробки надходить на Запорізький алюмінієвий комбінат. Завод алюмінієвих сплавів діє у Свердловську (Луганська область).

Титано-магнієва промисловість використовує власну сировину — родовища калійних солей в Калуші та Стебнику, а також басейн Сиваша; титанові руди видобувають на Іршанському родовищі. Титано-магнієвий комбінат, зорієнтований на дешеву електроенергію й розташований у Запоріжжі. Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат зорієнтований на руди Самотканського титанового родовища та електроенергію Дніпродзержинської ГЕС. Магнієву сировину довозять зі Стебника (Львівська область), Калуша (Івано-Франківська область) і Сиваша, а титанову — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська область).

Виробництво важких та рідкісних металів представлене Побузьким нікелевим заводом (Кіровоградська область), Костянтинівським цинковим заводом (Донецька область), Микитівським ртутним комбінатом (Донецька область).

Родовища золота розташовані поблизу Жовтих Вод (Дніпропетровська область) та на Закарпатті (Мужієвське родовище).