Географія. Міні-довідник. ЗНО

Трудові ресурси та зайнятість населення

Поняття трудові ресурси, економічно активне населення, зайнятість населення, безробіття

Трудові ресурси — це населення працездатного віку (від 16 до виповнення 60 років), яке працює або не працює, а також пенсіонери й підлітки, які працюють.

Економічно активне населення — це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду пропонує свою робочу силу для виробництва товарів та послуг та отримує за це матеріальну винагороду. До економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить прибуток (зайняті), та безробітні.

В Україні за підсумками 2015 р. до економічно активного населення належало 27,5 млн осіб, або 62,0 % від всього населення держави, з них 21,3 млн — особи працездатного віку.

Найвищий рівень економічної активності населення України спостерігають у віці 35-39 років (84,8 %), найменший — у віці 60-70 років (15,5 %). При цьому пік економічної активності у чоловіків припадає на відрізок 30-34 роки, у жінок — 40-49 років.

Зайнятість — це не заборонена законодавством діяльність осіб з метою одержання доходу. Зайнятість може бути повного і неповною. Повна зайнятість — зайнятість працівників за нормами робочого часу, передбаченого згідно із законодавством, колективним або трудовим договором. Неповна зайнятість — зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченого законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Рівень зайнятості визначають як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення означеного віку.

Так, в Україні у 2014 р. рівень зайнятості становив понад 57 % (51,9 % для жінок і 61,8 % для чоловіків).

Суттєво змінилась структура зайнятості населення за видами економічної діяльності.

На сучасному етапі найвища зайнятість серед сфер матеріального виробництва спостерігається в сільському, лісовому та рибному господарстві, а також в промисловості. Серед галузей невиробничої сфери найвища зайнятість спостерігається в гуртовій та роздрібній торгівлі, а також у сфері ремонту автотранспортних засобів.

Співвідношення між попитом і пропозицією на трудові ресурси утворює ринок праці. Тепер на ньому попит набагато менший за пропозицію, внаслідок чого збільшується кількість безробітних.

Безробіття — це складне економічне, соціальне і психологічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.

Згідно з визначенням МОП, безробітні — це особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи або заняття, яке приносить їм прибуток, активно шукали (шукають) роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття — відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до кількості населення працездатного віку.

Кількість безробітних в Україні на початок 2014 р. становила майже 490 тис. осіб. Середній показник безробіття становив 9 %. Це порівняно небагато. Проте для країни є характерним приховане безробіття, особливо в містах з незначним вибором робочих місць. Часткова зайнятість на основному робочому місці в більшості випадків супроводжується вторинною зайнятістю. Це призводить до того, що зростає питома вага людей, прибуток яких на додатковій роботі вищий, ніж на основній. Найбільше безробіття серед службовців (інженери, техніки). Безробіття більш поширене в сільській місцевості (54 %) ніж у міській (46 %). Найбільше безробітних серед молоді.