Географія. Міні-довідник. ЗНО

Система розселення і розвиток поселень

Міське та сільське населення. Типи населених пунктів

Населений пункт — це місце життя і діяльності людей. Виділяють два типи населених пунктів: міські та сільські. До міських відносять міста і селища міського типу (смт), до сільських — села й хутори.

Містами в Україні називають населені пункти, які мають не менше 10 тис. мешканців, а також менші за людністю поселення, що історично склались як міста. Міські поселення, що налічують не менше 2 тис. осіб, з яких понад половина зайнятих працює не в сільському чи лісовому господарстві, називають селищами міського типу. Залежно від кількості жителів міста поділяють на малі (до 50 тис.), середні (50-100 тис.), великі (понад 100 тис. жителів). Серед великих виділяється група міст-мільйонерів, населення яких перевищує 1 млн осіб.

Урбанізація. Субурбанізація. Міські агломерації

Процес зростання кількості міст, чисельність і частка міського населення, поширюється міський спосіб життя називають урбанізацією. Рівень урбанізації оцінюють переважно за часткою міських жителів у загальній кількості населення.

Станом на 01.01.2015 року понад 69 % населення в Україні проживало в містах. Тобто рівень урбанізації порівняно з 1940 роком (34 %) зріс удвічі. Збільшення міського населення супроводжувалось як зростанням його чисельності в уже існуючих містах, так і виникненням нових міст, перетворенням у міста сільських населених пунктів, включенням останніх до території швидко зростаючих міст. Загальна кількість міст в Україні на сьогодні становить 454 (у 1940 році їх було 255), а селищ міського типу — 886.

Найвищий рівень урбанізації у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях, де становить відповідно 90 %, 86 % та 83 % усього населення області. На дві області (Донецьку і Луганську) припадає близько 25 % міських жителів країни (88 міст та 244 селищ міського типу).

Характерними рисами сучасного процесу урбанізації є зосередження більшості міського населення у великих містах. Зараз їх 49, серед них і міста-мільйонери: Київ (2,9 млн осіб), Харків (близько 1,5 млн осіб), Дніпро (1,1 млн осіб), Одеса — понад 1 млн осіб. Близькі до них за чисельністю жителів Донецьк (980 тис. осіб), Запоріжжя (понад 800 тис. осіб), Львів (понад 700 тис. осіб), Кривий Ріг (понад 660 тис. осіб).

Внаслідок урбанізації виникло явище субурбанізації — це відтік населення з міст у приміську зону, де краща екологічна ситуація та умови життя. Цей процес характерний для великих міських поселень України, де заможні міські мешканці уникаючи шуму, забруднення повітря і нестачі зелені заселяються в котеджі — будинки «сільського типу». При цьому нові поселення у передмісті не стають сільськими, оскільки практично усі його мешканці продовжують працювати в місті.

Унаслідок розростання міських поселень часто об’єднуються не лише найближчі сільські поселення, а навіть інші міста чи селища. І хоча вони залишаються окремими адміністративно-територіальними одиницями, зв’язки між ними (транспортні, виробничі., культурно-побутові та ін.) стають настільки тісними, що утворюють єдине компактне просторове угрупування міських поселень — міська агломерація. В Україні представлені моноцентричні (одноцентричні) та поліцентричні (багатоцентричні) агломерації.

Моноцентричні агломерації формуються навколо одного центрального міста, якому підпорядковані всі інші населені пункти. Центральне місто зазвичай набагато перевищує їх своїми розмірами та економічними можливостями.

Типовими прикладами моноцентричної агломерації є Київська, Харківська, Львівська та Одеська.

Поліцентрична агломерації мають кілька (два і більше) центральних міст, навколо яких групуються інші населені пункти. Прикладом агломерацій, що виникли навколо двох центральних міст можуть бути Дніпровсько-Кам’янська, Горлівсько-Єнакієвська. Поліцентричні агломерації сформувалися на Донбасі, де зрослися не лише окремі міські поселення, а й власне численні міські агломерації. Подібні агломерації формуються у Придніпров’ї.

Типи міст за розмірами та функціями

Міста виконують декілька функцій у виробничій сфері та сфері послуг, тобто є поліфункціональними. Є й вузькоспеціалізовані міста, основою розвитку яких стала одна галузь господарства. Міста бувають адміністративними (Кропивницький, Черкаси), промисловими (Кривий Ріг), науковими (Остріг), транспортними (Чорноморськ, Жмеринка, Ковель), курортно-оздоровчими (Яремче, Ялта, Трускавець), культурно-історичними (Кам’янець-Подільський, Львів), військовими (Севастополь, Остер), релігійними (Почаїв) центрами та ін.

Типи сільських поселень, особливості їх розміщення

Сільський населений пункт характеризується тим, що переважна більшість його жителів зайнята у сільському господарстві. Іншими ознаками сіл є малоповерхова житлова забудова з присадибними ділянками, невелика чисельність населення.

Є області України, де сільське населення переважає над міським: Закарпатська (62 %), Чернівецька (59 %), Тернопільська (56 %), Рівненська (52 %).

У сільській місцевості Чернівецької, Львівської та Закарпатської областей щільність сільського населення становить 60-90 осіб/км². В областях лісостепової зони (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська) щільність сільського цаселення становить 35-60 осіб/км². Нижча вона в північних, поліських областях (30-20 осіб/км²), ще нижча — на півдні України (до 20 осіб/км²).