Географія. Міні-довідник. ЗНО

Кліматичні умови та ресурси України

Основні кліматотвірні чинники

На клімат України, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розташування на материку (розміри і частина материка), характер підстильної поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу).

Географічною широтою зумовлене існування в Україні помірного клімату й чітко вираженими змінами кліматичних явищ за сезонами.

Відсутність гірських систем на північному заході України, а також у північному і східному напрямках робить її терени відкритими для проникнення повітряних мас з Атлантики, Арктики та центральної частини Євразійського материка.

Особливості помірно континентального типу клімату в Україні зумовлені не лише віддаленістю її від океану, а й значною мірою тим, що розташована наша країна саме в західній частині найбільшого на Землі материка.

Середні величини альбедо за рік на теренах України змінюються від 24 % на півночі до 17 % на півдні (за зимовий період від 60 % до 25 % відповідно).

Різницю між поглинутою сонячною радіацією і величиною теплового випромінювання підстильної поверхні називають радіаційним балансом. Він може бути додатним (удень, улітку) і від’ємним (вночі, взимку). Визначають його у тих же одиницях, що й сонячну радіацію — МДж/м². На півночі середня величина радіаційного балансу становить близько 1 700 МДж/м², у центральній частині країни — 1 850 МДж/м², а на півдні — до 2 650 МДж/м².

Загальні риси клімату

Зима в Україні характеризується морозною погодою з випаданням снігу й встановленням снігового покриву. Приходить зима до нас з північного сходу та найпізніше досягає Кримського півострова. Для неї характерна значна мінливість погодних процесів: сильні похолодання часто змінюються різкими потепліннями з відлигами; періоди хмарної і теплої погоди з опадами у вигляді мокрого снігу й дощу змінюються безхмарною погодою. Відлиги (8-10 днів протягом зими) охоплюють більшу частину території, іноді й усю країну, що спричиняється перенесенням теплих повітряних мас з Атлантики.

Весна на теренах України найраніше настає на південному заході й просувається на північний схід. Бувають заморозки, спричинені вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Коли середньодобова температура перевершує +15 °С — настає літо.

Літо тепле, на півдні — спекотне. Максимальні температури повітря спостерігають у серпні. Цей місяць характеризується часто безхмарною, посушливою погодою. Територією України влітку проходять грози та зливові дощі. На літо припадає близько 40 % річної норми опадів.

Осінь у нас порівняно тепла й тривала, з ясними сонячними днями та прохолодними ночами, нерідко з заморозками. Негода з затяжними дощами, низькими температурами повітря настає лише в жовтні — листопаді.

На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних мас, а влітку — тропічних. Тому опади тут найчастіше бувають взимку у вигляді дощу та снігу, але сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе й спекотне.

Типи повітряних мас

На клімат України впливають арктичні, помірні й тропічні повітряні маси. Арктичне повітря є холодним, сухим та чистим. Не зустрічаючи перешкод, воно проникає далеко на південь Східноєвропейської рівнини. Взимку арктичні маси приносять морозну суху та малохмарну погоду, навесні та восени — заморозки.

Помірні повітряні маси формуються в середніх широтах, на терени України вони приходять здебільшого з Атлантики у вигляді західних вітрів. Морське повітря з Атлантичного океану, просуваючись на схід, поступово віддає свою вологу. Влітку воно зменшує спеку, особливо на заході України, підвищує вологість повітря і приносить опади, а взимку пом’якшує морози, обумовлює снігопади й відлиги.

Континентальне помірне повітря надходить в Україну переважно з внутрішніх районів Євразії і надає клімату сухості. Взимку встановлюється ясна й морозна погода, а влітку — суха, ясна та спекотна.

На клімат нашої країни впливають і тропічні повітряні маси: морські — з боку Середземного моря, континентальні — з внутрішніх районів Євразії. Вони завжди теплі, мають високу температуру.

Континентальне тропічне повітря з внутрішніх районів Азії бідне на вологу, але містить багато пилу. Воно спричиняє спекотну й суху погоду, а інколи посухи та суховії.

Антициклони і циклони переміщуються на територію здебільшого із заходу на схід. Тривалість «життя» циклону від 1-2 до 5-7 діб, антициклону — до кількох тижнів. Тому для України пересічна річна кількість днів з циклонами (130) менша, ніж з антициклонами (235), хоч за рік над територією нашої країни проходить понад 45 циклонів і 35 антициклонів. Найчастіше циклони спостерігають з листопада до березня, найрідше — наприкінці весни.

Циклони, що надходять на територію України, зароджуються протягом року північніше Ісландії (Ісландський мінімум). Антициклони пов’язані переважно з діяльністю Азорського максимуму. Влітку антициклони інколи заходять у межі України з Арктичного, а взимку — з Азіатського максимумів. Вони, на відміну від перших центрів дії атмосфери, мають сезонний характер.

Розподіл температури повітря й опадів на території України. Основні кліматичні показники

Температура повітря змінюється відповідно до сонячної радіації, отже, знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11 °С ... +13 °С на півдні та до +5 °С ...+7 °С на півночі.

Січневі ізотерми мають, переважно, напрямок з північного заходу на південний схід, а липневі — з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого та найтеплішого місяців (амплітуда температур) змінюється із заходу на схід. Ця особливість клімату пов’язана зі зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

На рівнинній території України річна кількість опадів також змінюється в напрямку із заходу на схід (від 700 мм на заході Полісся і лісостепу до 300-350 мм у південних районах). Найбільше опадів випадає на хребтах Карпат (в окремих місцях понад 1 500 мм) і в Кримських горах — понад 1 000 мм за рік.

Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами. У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Винятком є Південний берег Криму, де опади переважають у холодну пору року. Це пов’язано з тим, що влітку тут панують повітряні маси з високим тиском і низхідним рухом повітря.

Що вища температура повітря, то більше вологи воно може в собі вмістити; отже, більше вологи може випаровуватись. Кількість вологи, яка може випаровуватись за певної температури, називають випаровуваністю. Визначають її в міліметрах шару води, яка може випаруватись у даному місці за рік. На карті величину випаровуваності, як і кількість опадів, зображають ізолініями.

Величина випаровуваності може бути меншою або більшою, ніж кількість опадів. Співставивши ці дві величини, можна визначити зволоженість території. Характеризують її коефіцієнтом зволоження, що визначається відношенням кількості опадів до величини випаровуваності за певний період:

де О — річна кількість опадів; В — величина випаровуваності; К — коефіцієнт зволоження.

Якщо К = 1, то зволоження достатнє, К > 1 — надмірне, К < 1 — недостатнє, а К < 0,3 — бідне.

На північному заході України випаровуваність приблизно дорівнює кількості опадів, тому ця територія має достатнє зволоження, а в Карпатах і горах Криму воно навіть надмірне. У південних і південно-східних районах країни величина випаровуваності значно більша від кількості опадів, а, отже, зволоження недостатнє.

Таким чином, у напрямку із заходу на схід в Україні зростає континентальність клімату, яка виявляється не лише у зростанні річної амплітуди температур, але й у зменшенні кількості опадів та коефіцієнта зволоження.

Вітри

Вітровий режим пов’язаний з положенням України щодо центрів атмосферного тиску. Узимку через посилення східного Азійського антициклону ймовірними є східні вітри, а в західних районах — західні та південні. Наприкінці весни вплив Азіатського антициклону зменшується і на схід поширюється вплив Азорського антициклону.

На території України спостерігається кліматорозділ (вісь високого атмосферного тиску) за лінією Луганськ — Дніпро — Балта. Це так звана вісь Воейкова, названа на честь відомого мандрівника та кліматолога.

Причини виникнення і наслідки дії небезпечних метеорологічних явищ та їх поширення

У літній період на території України протягом 25-30 днів (у Карпатах — до 40) спостерігаються грози, які супроводжуються зливами, інколи — градом. Град випадає на рівнинах 2-3 рази, а в Карпатах — до 4-6 разів. Упродовж зливи може випасти до 120 мм опадів.

Протягом року буває 15-30 днів з туманами (в горах до 130 днів). Значної шкоди сільському господарству завдають заморозки восени (з другої половини вересня) й навесні (квітень — травень).

Узимку для всієї території України характерні ожеледі, тривалість яких коливається від кількох годин до 10 днів і більше. Ожеледдю називають шар льоду, що утворюється на гілках дерев, телефонних та електропроводах, а також на поверхні землі за температури від 0° до -3 °С унаслідок замерзання крапель дощу, мряки чи туману. Ожеледь, яка вкриває дорогу, називають ожеледицею.

У літній період (інколи навесні та восени) виникають посухи, котрі повторюються, як правило, через 2-3 роки й завдають чималих збитків сільському господарству, особливо на півдні та південному сході країни. У весняно-літній період спостерігаються пилові бурі, тривалість яких коливається від кількох хвилин до кількох діб. Їх спричиняють суховії, що дмуть із пустельних і напівпустельних просторів Середньої Азії.

На території України протягом року 10-25 днів бувають сильні вітри. Взимку сильний вітер спричиняє хуртовини (перенесення снігу з великою швидкістю). В південно-східній частині таких хуртовин буває до 20 днів, а на заході — 4-5 днів. Якщо стоїть посуха, сильні вітри зумовлюють пилові (чорні) бурі, коли переноситься пісок, пил, часточки ґрунту. Найбільша кількість днів з пиловими бурями буває в степу (25-40) у період з вересня до березня.