Географія. Міні-довідник. ЗНО

Північний Льодовитий океан

Площа океану — 14,1 млн км². Максимальна глибина — 5 527 м. Кількість морів — 11. Найбільші моря — Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта. Найбільша затока — Гудзонова. Найбільші острови та групи островів — Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля. Найпотужніші течії — Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східногренландська (холодна).

Географічне положення

Це найменший з океанів. Його моря переважно окраїнні. Більшість островів зосереджена біля материків: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови та інші.

Історія дослідження

Уперше територіально цей водний простір як океан визначив у 1650 р. голландський географ Б. Вареніус, назвавши його Гіперборейським. У 1845 р. Лондонське географічне товариство перейменувало його на Північний Льодовитий океан.

Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга була складена достовірна карта західної частини океану. Перші відомості про природу навколополярних областей були отримані лише наприкінці XIX ст. у результаті дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена, а пізніше — плавання російського полярного дослідника Георгія Седова.

У 1932 р. російський учений Отто Шмідт очолив експедицію на криголамі «Сибіряков», у ході якої були проведені заміри глибини, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану, велися спостереження за погодою.

Геологічна будова та рельєф дна

Третину площі Північного Льодовитого океану займає шельф. Великі глибини в центральній частині чергуються з підводними хребтами Геккеля, Ломоносова, Менделєєва.

Тут розташовується найбільший острів світу — Гренландія. Практично всі острови — материкового походження.

Усі моря океану, крім Білого, — окраїнні.

Шельфова зона Північного Льодовитого океану з боку Євразії — широка (до 1 200 км), з північноамериканського боку — вузька (до 100 км). Материковий схил досить широкий. Океанічна западина поділяється хребтами на вісім западин: Канадську, Макарова, Підводників, Амундсена, Нансена, Гренландську, Норвезьку й Лофотенську та має глибини до 5 500 м. Найбільшими в океані є Серединно-Арктичний хребет, а також хребет Ломоносова, хребет Геккеля, хребет Кніповича.

Кліматичні умови

Клімат океану визначається його полярним положенням. Протягом року над океаном панують арктичні повітряні маси.

Більша частина сонячної енергії відбивається льодом. Середня температура повітря влітку наближається до 0 °С, а взимку коливається у межах -20 .. .-40 °С. Північний Льодовитий океан є найхолоднішим на планеті.

Через солоність вод океану (33,5 %о) температура їх замерзання становить -1 ...-1,6 °С.

У Північному Льодовитому океані постійно присутні айсберги.

Кількість опадів коливається у межах 75-285 мм. Найменше їх випадає в районі полюса.

На формування клімату океану впливає тепла Північноатлантична течія, яка несе водні маси із заходу на схід.

Крига вкриває взимку до 9/10 поверхні океану. Під дією вітрів і течій відбувається повільний рух криги, що призводить до утворення торосів — скупчення льодових брил у місцях їх зіткнення. Швидкість дрейфу криги Північного Льодовитого океану становить 2-4 км на добу.

Завдяки теплій Північноатлантичній течії вільними від криги впродовж року залишаються Норвезьке, а також частина Гренландського та Баренцового морів.

Органічний світ

Відносне розмаїття органічного світу спостерігається лише у приатлантичній частині океану і на шельфі поблизу гирла річок. Океан багатий на рибу — морського окуня, тріску, палтуса, навагу. Із ссавців в Арктиці водяться тюлені, моржі, білі ведмеді. На берегах селяться морські птахи, утворюючи величезні «пташині базари».