Географія. Міні-довідник. ЗНО

Атлантичний океан

Площа океану — 91,7 млн км². Максимальна глибина — 8 742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів — 16. Найбільші моря — Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока — Мексиканська. Найбільші острови та групи островів — Великі Антильські, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія. Найпотужніші течії — Гольфстрім, Бразильська, Північна й Південна пасатні (теплі), Бенгельська, Лабрадорська, Канарська, Західних вітрів (холодні).

Географічне положення

Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до Антарктиди. Максимальна меридіональна його протяжність становить 16 000 км, а ширина — всього 2 900 км. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським — на південному сході та Північним Льодовитим — на півночі.

Тут є багато внутрішніх морів, особливо на сході. Більша частина островів розташована біля суходолу та має материкове походження. Шельфова зона океану невелика — 7 % його площі.

Історія дослідження

Атлантичний океан люди почали освоювати ще з прадавніх часів. Починаючи з XV ст., Атлантичний океан стає головним водним шляхом людства і свого значення не втрачає й нині.

Перший період дослідження океану тривав до середини XVIII ст. Під час експедиції Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського (1803-1806 рр.) уперше було застосовано батометр — спеціальний прилад для отримання проб води з різних глибин.

Геологія, будова та рельєф дна

Атлантичний океан з геологічної позиції є відносно молодим. Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний хребти розділяють ложе океану на дві приблизно рівні частини, простягаються майже меридіонально. На півночі окремі вершини хребта підносяться над водою у вигляді вулканічних островів (о. Ісландія).

Островів у Атлантичному океані найбільше у прибережній частині. Їх загальна площа перевищує 3 млн км². Переважно ці острови мають материкове походження. Є кілька груп невеликих вулканічних островів — Канарські, Азорські, Кабо-Верде, Мадейра, Св. Єлени, Трістан-да-Кунья, Ісландія.

Важливим елементом дна Атлантики є великий підводний Серединно-Атлантичний хребет, що простягається посередині океану з півночі на південь (довжина понад 18 000 км).

Клімат

Атлантичний океан розташований у всіх кліматичних поясах. Кліматичні умови тут визначають пасати й західні вітри.

На клімат океану впливають Ісландський мінімум, Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний максимуми, міжекваторіальна депресія.

Середня температура вод океану становить 16,5 °С. Воду Атлантичного океану вважають найсолонішою. Найвища солоність — у субтропічних та тропічних широтах (37,5 %о), де найвища випаровуваність. У приантарктичних районах солоність нижча за рахунок танення льодовика (33 %о).

Найпотужнішими теплими течіями є Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, холодними — Течія Західних вітрів, Бенгельська, Лабрадорська, Канарська.

У високих широтах трапляється багато айсбергів та дрейфуючої криги.

Органічний світ

Органічний світ більш багатий у помірних широтах. Багатий видовий склад риб склався у північній та північно-західній частині океану, де промислове значення мають тріска, оселедець, морський окунь, скумбрія, мойва.

У північному субтропічному поясі розташоване Саргасове море, відоме велетенськими саргасовими водоростями.

Використання природних ресурсів

Через Атлантичний океан пролягають найважливіші морські шляхи, що сполучають країни Європи та Африки з Новим Світом.