Географія. Міні-довідник. ЗНО

Океани

Тихий океан

Площа океану — 178,7 млн км². Максимальна глибина — 11 022 м (Маріанський жолоб). Кількість морів — 25. Найбільші моря — Філіппінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока — Аляска. Найбільші острови та групи островів — Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії — Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі); Західних вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).

Географічне положення та розміри

Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні та 1/2 площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180-й меридіан. Океан омиває береги п’яти материків.

У Тихому океані налічують понад 10 тис. островів, найбільше — в його західній частині. Острови центральної та південно-західної частини океану називають Океанією.

Тихий океан є найглибшим — середня глибина становить 3 960 м.

У Тихому океані 25 морів і три великі затоки. Переважна більшість морів розташована в західній частині океану. Саме тут є найбільше за площею (5 726 тис. км²) та об’ємом (23 522 тис. км³) Філіппінське море, а також найменші за площею море Балі (40 тис. км²) і за об’ємом — Жовте море (16 тис. км³).

Історія відкриття та дослідження

Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан (1519-1521 рр.). Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. Серед українців першим дослідження цього океану провів адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі «Витязь».

Геологічна будова та рельєф дна

Тихий океан — єдиний, що майже повністю розташований у межах однієї літосферної плити — Тихоокеанської. У місцях її взаємодії з іншими плитами виникли сейсмооактивні зони, що утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс, відомий ще під назвою «Вогняне кільце», котрі обмежується по периметру океанічними жолобами.

У рельєфі дна Тихого океану виділяються великі улоговини (найбільша серед них Північно-Східна), розділені океанічними підняттями (найбільші — Східнотихоокеанське та Південнотихоокеанське).

Кліматичні умови

Тихий океан розташований в усіх кліматичних поясах, крім полярних. Найбільше опадів буває в районі екватора — від 2 000 мм. Тихий океан захищений суходолом від впливу Північного Льодовитого океану, а тому його північна частина тепліша за південну. Зміни середньорічних температур на поверхні коливаються від -1 °С до +30 °С. У центральній частині океану панують пасати, в західній — мусони, які супроводжуються руйнівними тропічними ураганами (тайфунами).

Своєрідною особливістю Тихого океану є цунамі (хвилі, що охоплюють усю водну товщу та рухаються зі швидкістю понад 800 км/год.), породжені підводними виверженнями вулканів.

У північно-східній частині океану спостерігають великі тумани. «Країною туманів» називають Берингове море.

Завдяки вузькій Беринговій протоці на півночі Тихого океану майже немає плаваючого льоду. Лише Охотське та Берингове моря взимку вкриваються льодом.

У Тихому океані переважають значні широтні рухи води. Найбільшими теплими течіями є Північна та Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північно-Тихоокеанська. Серед холодних течій вирізняються Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська та Перуанська. Підповерхнева течія Кромвеля, що рухається під Південною Пасатною течією на схід на глибині 500-100 м зі швидкістю 0,5-0,9 м/с, є своєрідною компенсаційною течією.

Органічний світ

До складу планктону входять понад тисячу видів мікроорганізмів. Найбагатший видовий склад у помірному поясі (Японське море).

Багатством форм життя вирізняються коралові рифи тропічних та екваторіальних широт.

Кораловий риф — обмілина, що утворилася внаслідок життєдіяльності коралових поліпів — морських організмів з твердими вапняковими скелетами. Корали формуються на глибині до 50 м за температури +23 ... +25 °С і середній солоності 35 %о. Живляться планктоном. Корали, що поселяються на схилах згаслих підводних вулканів утворюють атоли, що мають кільцеподібну форму з лагуною посередині. Найбільше їх зосереджено в західній та центральній частинах Тихого океану. Найбільшим кораловим утворенням є Великий Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів.

У північній частині океану промислове значення мають лососеві риби — лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця та оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів.

В океані водяться ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри (трапляються лише в Тихому океані). Багато тварин-гігантів: молюск тридакна (маса — 300 кг), камчатський краб, китова акула, синій кит. Серед ссавців у Тихому океані достатньо ендеміків — дюгонь (морська корова), морський котик, сивуч, калан.

Ресурси океану та їх використання

До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.

На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Крім риби, промислове значення мають молюски, краби, креветки. У країнах Східної Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та молюсків.

В окремих частинах шельфу (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам’яне вугілля, металеві руди. Через Тихий океан проходять важливі найдавніші морські шляхи.