Географія. Міні-довідник. ЗНО

Загальна географія

Географія як наука. Розвиток географічних досліджень

Географія є однією з найдавніших наук, яка не втратила свого значення й дотепер. Процес її розвитку тривалий і складний. Із науки описової вона перетворилась у науку конструктивну. Географія (грец. geographia, від geo — Земля, grapho — пишу) — вивчає географічну оболонку Землі та її структурні складники, територіальне розташування й розвиток господарства та населення земної кулі, окремих її країн, регіонів; досліджує природно-територіальні та виробничо-територіальні комплекси, географічні аспекти взаємодії суспільства та природи. Об’єктом дослідження географії є географічна оболонка. Предметом дослідження є аспекти, властивості, відношення, закономірності, які вивчає географія в процесі дослідження свого об’єкта. Це причинно-наслідкові зв’язки й залежності між географічними процесами та явищами в географічній оболонці, закономірності формування територіальних форм організації продуктивних сил суспільства, проблеми взаємодії природних і суспільних територіальних систем світового й регіонального масштабів.

Джерела географічних знань — це перелік джерел, які несуть географічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища, знайомлять з особливостями природи Землі, з населенням, господарством та їх територіальною організацією. Основними джерелами географічних знань є шкільні підручники й довідники, енциклопедії, карти й атласи, насичені інформацією географічні журнали та газети, мережа Інтернет.

Методи географічних досліджень — це сукупність підходів та прийомів, які використовують для досягнення поставленої мети. Географія, як і будь-яка наука, має свої методи дослідження: описовий, історичний, математичний, аерокосмічний, картографічний, геофізичний та геохімічний, експедиційний. Окрім перелічених, використовують й інші методи — статистичний, порівняльний, метод типології, спостереження, класифікації, групування тощо.