Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА
40. Легка промисловість. Художні промисли України
Структура, принципи розташування і географія
Основними галузями, які належать до легкої промисловості, є текстильна (виробництво різних тканин), швейна (пошиття одягу, білизни тощо), шкіряно-взуттєва (вичинка шкіри і пошиття взуття) та хутрова (виробництво хутра й хутрових виробів). Отже, комплекс легкої промисловості працює на забезпечення потреб населення у взутті, одязі, предметах галантереї тощо. Частина продукції (технічна тканина, шкіра) надходить на підприємства важкої індустрії.
Перші шкіряні заводи виросли у Бердичеві, Києві. Пізніше побудовані джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові і т. ін., які працювали переважно на привізній сировині. У XX ст., особливо після Другої світової війни, набули розвитку нові галузі: трикотажна, виробництво штучної шкіри тощо. Підприємства галузі зараз працюють у більшості великих і середніх міст країни.
Найважливіша галузь легкої промисловості — текстильна. Її продукція створюється на бавовняних, вовняних і лляних підприємствах. Процес виготовлення тканин складається з кількох стадій: первинна обробка на бавовноочисних, льонопереробних, вовномийних підприємствах; виробництво з волокна пряжі (прядіння); з пряжі виробляють сирову тканину (ткацтво), яку фарбують і наносять на неї малюнок (оздоблення).
Бавовняна промисловість України працює на привозній сировині, хоча й виробляє найбільший обсяг тканин — понад 55 %. Найбільші підприємства розташовані в Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях та інших містах.
Вовняна промисловість країни (виробляє близько 10 % усіх вітчизняних тканин) зосереджена у великих містах: Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах. Підприємства вовняної промисловості працюють на місцевій та імпортній сировині. Виробництво килимів налагоджено в Києві, Богуславі (Київська область), Черкасах, невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей.
Підприємства лляної промисловості, що постачають льоноволокно, розташовані переважно в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях. У Житомирі і Рівному працюють великі льонокомбінати, на менших заводах виробляють тканину для одягу і взуття, брезент і пожежні рукави.
Шовкова промисловість — це галузь текстильної промисловості, що виробляє шовкові тканини та пряжу з натурального, штучного та синтетичного шовку. Натуральні шовкові тканини виготовляють з імпортної сировини, штучні — з вітчизняної віскози, синтетичні — з хімічних волокон місцевого виробництва. Головні центри шовкового виробництва — Київ, Черкаси, Луцьк, Лисичанськ. Тканини з натурального шовку випускає Київський шовковий комбінат. Тканини з штучного шовку виробляють Дарницький, Черкаський та Луцький шовкові комбінати. Технічні шовкові тканини випускають у Києві та Лисичанську.
Продукція конопле-джутової промисловості — мішки, канати, мотузки, шпагат. Майже все виробництво зосереджене в Одесі (джутова фабрика).
Трикотажна промисловість країни випускає трикотажні тканини, верхній одяг, білизну, панчохи, шкарпетки. Великі підприємства є в Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Миколаєві, Одесі, Луганську, Житомирі. Ця галузь у розташуванні орієнтується на споживача.
Швейна промисловість розвинута в багатьох містах України, особливо у великих: Києві, Одесі, Харкові, Львові, Луганську, Сумах та в інших. Її продукцією є готовий одяг. У своєму розташуванні підприємства галузі орієнтовані на великі міста.
Підприємства шкіряної та взуттєвої промисловості також розташовані переважно у великих містах: Києві, Луганську, Одесі, Львові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі. Поступово якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд починають відповідати сучасним вимогам. Це особливо важливо, оскільки в нашій країні є всі умови для розвитку галузі: кваліфіковані кадри та якісна сировина (натуральна й штучна шкіра). Потрібно лише забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанням.
В Україні набуло розвитку хутрове виробництво. Підприємства галузі розташовані здебільшого в невеликих містах: Болті (Одеська область), Жмеринці (Вінницька область), Краснограді (Харківська область). Значними центрами хутрового виробництва є Тисмениця (Івано-Франківська область) і Харків.
У зв’язку з прорахунками в плануванні розвитку легкої промисловості, а також загальною кризовою ситуацією в економіці виникли значні проблеми у цій галузі. Зосередження на території країни великих промислових підприємств, особливо бавовняної промисловості, призвели як до проблем постачання сировини, що ввозиться з-за кордону, так і до надмірної концентрації жіночої робочої сили у деяких містах. Водночас для інших видів сировини є недостатні потужності для переробки.
Загальною проблемою, як і в інших галузях промисловості України, є відстала технологія виробництва і низька якість продукції. Розв’язання її може відбуватись шляхом реконструкції і модернізації, створення спільних з іншими країнами підприємств, розташування ринків постачання сировини тощо.
Художні промисли
Художні промисли — домашні способи виробництва предметів, потрібних для повсякденного вжитку та для оздоблення оселі. Народні художньо-технічні прийоми виготовлення таких речей формувалися під впливом природних умов території, властивостей місцевої сировини та передавалися із покоління в покоління. В Україні нині відомо майже два десятки народних художніх промислів, серед яких — ткацтво, вишивка, килимарство, в’язання художня обробка деревини, кераміка, художнє ковальство, художня обробка каменю та шкіри, художнє плетіння, гутне скло, вироби з бісеру, ювелірні вироби.
Природно-кліматичні, природно-ресурсні та історичні відмінності між різними частинами України зумовили своєрідні осередки розвитку художніх промислів. За часів середньовіччя в Україні було утворено багато ремісничих цехів, які масово випускали предмети народного ужиткового мистецтва. Особливо виділялись Поділля, Київщина, Полтавщина, Карпати, Запорізька Січ. У той час виникли великі ярмарки не лише в найбільших містах (Києві, Львові, Івано-Франківську (тоді Станіславі), Полтаві), а й у селах. Нині відроджено знаменитий Сорочинський ярмарок на Полтавщині.
За останні десятиріччя художні промисли занепали. З багатьох сотень центрів художніх промислів залишилось лише кілька. Особливо відомі Опішня (художня кераміка й вишивка) та Решетилівка, Нові Санжари (килимарство й ткацтво) на Полтавщині, Петриківка (декоративний розпис) на Дніпропетровщині, Косів (гончарство, килимарство, ткацтво, різьблення по дереву) на Івано-Франківщині, Львів (виробництво гутного скла, різьбярство), Кролевець (художнє ткацтво) на Сумщині.
Раніше в Україні було дуже розвинуте й територіально поширене виробництво скла — гутництво. І досі під час розкопок з козацьких могил дістають дуже давні гарні, різноколірний скляний посуд, виготовлений з вражаючою майстерністю. Скло виробляли в гутах, де залягали високоякісні скляні піски. Існує ця галузь промисловості й понині. Найбільші її підприємства діють у Києві і Львові.
Зародження фарфоро-фаянсового виробництва пов’язане із заляганням у багатьох місцях України, особливо на Волині й Поділлі, високоякісної сировини — каолінів, польових шпатів тощо.
Найбільші підприємства фарфоро-фаянсової промисловості зосереджені в Житомирській області (Городниця, Довбиш, Коростень, Кам’яний Брід). Є вони і в Києві, Бориславі, Полтаві, Ромни, Миргород (Полтавська область), Полонному (Хмельницька область), Будах (Харківська область).
Лозоплетіння нині відроджується в північних і західних районах України, де є найбільше сировини. З давніх-давен народні умільці плели з лози, рогози, соломи різні за формою та орнаментом предмети: кошики, брилі, рогожі та інші місткості для зберігання продуктів і збіжжя. Лозоплетіння розвинуте, наприклад, у селі Іза Закарпатської області.
Різьблення по дереву було найбільш поширеним у Карпатах. Гуцульські різьбярі виконували переважно геометричні орнаменти та інкрустували різьблення металами, перламутром, кольоровим деревом. На Лемківщині вирізали здебільшого дубове, виноградне та калинове листя, квіти, плоди. Центри: Космач, Яремна, Верховина, Косів (Івано-Франківська область).
Досягнення українських художніх промислів застосовують провідні текстильні (Київський, Дарницький і Черкаський шовкові комбінати, Херсонський бавовняний комбінат Житомирський і Рівненський льонокомбінати) та фарфоро-фаянсові підприємства країни.
Тестові завдання
40. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ УКРАЇНИ
40.1. Галузь, яка НЕ входить до складу легкої промисловості
- А лляна
- Б шкіряно-взуттєва
- В фарфоро-фаянсова
- Г конопле-джутова
40.2. Основна галузь легкої промисловості
- А трикотажна
- Б текстильна
- В шкіргалантерейна
- Г ткацька
40.3. Принцип розміщення підприємств, що займаються виробництвом бавовняних і вовняних тканин
- А тяжіння до сировини та палива
- Б тяжіння до споживача та сировини
- В тяжіння до сировини та висококваліфікованих трудових ресурсів
- Г тяжіння до транспортних центрів зосередження сировини й трудових ресурсів
40.4. Підприємство, на якому здійснюють повний процес виробництва продукції легкої промисловості — від прядіння й ткацтва до обробки тканин
- А фабрика
- Б завод
- В виробниче об’єднання
- Г комбінат
40.5. Льонопереробні комбінати розташовані в межах
- А Зони лісостепу
- Б Зони степу
- В Зони мішаних лісів
- Г Карпатської гірської країни
40.6. Принцип розміщення підприємств льонопереробної промисловості
- А тяжіння до споживача
- Б тяжіння до трудових ресурсів
- В тяжіння до енергоресурсів
- Г тяжіння до власної сировини
40.7. Льонопереробні комбінати розташовані у
- А Рівненській та Житомирській областях
- Б Київській та Черкаській областях
- В Чернігівській та Сумській областях
- Г Миколаївській та Вінницькій областях
40.8. Бавовняні комбінати розташовані у
- А Луцьку та Харкові
- Б Сумах та Донецьку
- В Тернополі та Херсоні
- Г Полтаві та Черкасах
40.9. Найбільші шовкові комбінати в Україні розташовані у
- А Тернополі й Донецьку
- Б Херсоні й Миколаєві
- В Києві та Черкасах
- Г Чернігові й Полтаві
40.10. На картосхемі розташування одного із центрів шовкової промисловості позначене цифрою
- А 1
- Б 2
- В 3
- Г 4
40.11. Укажіть правильний перелік центрів виробництва вовняних тканин
- А Київ, Черкаси
- Б Чернігів, Київ
- В Чернігів, Луганськ
- Г Чернігів, Кременчук
40.12. Житомир є значним центром
- А бавовняної промисловості
- Б шовкової промисловості
- В трикотажної промисловості
- Г швейної промисловості
40.13. Принцип розміщення підприємств швейної промисловості
- А тяжіння споживача
- Б тяжіння до трудових ресурсів
- В тяжіння до енергоресурсів
- Г тяжіння до транспортних шляхів
40.14. Найпотужніші центри шкіряно-взуттєвої промисловості
- А Київ, Львів
- Б Теребовля, Коломия
- В Хуст, Чернівці
- Г Чорноморськ, Маріуполь
40.15. Центр хутрової промисловості України
- А Київ
- Б Ямниця
- В Тисмениця
- Г Чортків
40.16. Різьблення вжиткових предметів характерне
- А для Поділля
- Б для Полісся
- В для Карпат
- Г для Подніпров’я
40.17. Лозоплетіння як напрямок художніх промислів характерне
- А для Полісся
- Б для Прикарпаття
- В для Закарпаття
- Г для Подніпров’я
40.18. Галузі легкої промисловості, центри якої зосереджені на Поліссі
- А лляна
- Б вовняна
- В бавовняна
- Г конопледжутова
40.19. Виробництво бавовняних, вовняних, лляних і шовкових тканин відносять
- А до текстильної промисловості
- Б до швейної промисловості
- В до трикотажної промисловості
- Г до шкіряно-взуттєвої промисловості
40.20. Лляна промисловість розташована
- А на сході країни
- Б на заході країни
- В на півночі країни
- Г на півдні країни
40.21. Конопледжутову промисловість відносять
- А до хутряної промисловості
- Б до трикотажної промисловості
- В до текстильної промисловості
- Г до шкіряної промисловості
40.22. Увідповідніть регіони України та їх спеціалізацію в художньо-декоративному мистецтві
- 1 Закарпаття
- 2 Полтава
- 3 Поділля
- 4 Київщина
- А гончарство
- Б гутництво
- В килимарство
- Г лозоплетіння
- Д ковальство
40.23. Увідповідніть центри художніх промислів та їх спеціалізацію
- 1 с. Іза, Закарпатська область
- 2 с. Опішня, Полтавська область
- 3 с. Петриківка, Дніпропетровська область
- 4 смт. Кам’яний Брід, Житомирська область
- А порцелянове виробництво
- Б художня кераміка
- В лозоплетіння
- Г декоративний розпис
- Д художня вишивка
40.24. Увідповідніть галузі легкої промисловості та продукцію, яку вони випускають
- 1 текстильна промисловість
- 2 швейна промисловість
- 3 конопледжутова промисловість
- 4 шкіргалантерейна промисловість
- А вичинка шкір та виробництво шкіряних сумок, ременів тощо
- Б пошиття одягу та білизни
- В виробництво різних тканин
- Г виробництво канатів, шпагату, мішків
- Д виробництво штучних волокон
40.25. Увідповідніть центри легкої промисловості та їх спеціалізацію
- 1 Рівне, Житомир
- 2 Харків, Львів
- 3 Київ, Черкаси
- 4 Тернопіль, Херсон
- А шовкова промисловість
- Б швейна промисловість
- В бавовняна промисловість
- Г льонопереробні комбінати
- Д хутрова промисловість
40.26. Увідповідніть галузі текстильної промисловості та їх центри, позначені на картосхемі
- 1 бавовняна
- 2 вовняна
- 3 лляна
- 4 шовкова
40.27. Увідповідніть області України та їх спеціалізацію у легкій промисловості
- 1 Тернопільська область
- 2 Чернігівська область
- 3 Київська область
- 4 Івано-Франківська область
- А хутрова промисловість
- Б лляна промисловість
- В шовкова промисловість
- Г бавовняна промисловість
- Д вовняна промисловість
40.28. Укажіть три галузі легкої промисловості, які належать до текстильної промисловості
- 1 швейна промисловість
- 2 хутряна промисловість
- 3 шкіряна промисловість
- 4 лляне виробництво
- 5 взуттєва промисловість
- 6 вовняне виробництво
- 7 трикотажна промисловість
40.29. Укажіть три види продукції, яку випускає трикотажна промисловість
- 1 дитяче взуття
- 2 трикотажні тканини
- 3 хутряні вироби
- 4 білизна
- 5 верхній одяг
- 6 панчохи, шкарпетки
- 7 шкіргалантерея
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України